Така потрібна волога
У зоні нестійкого і недостатнього зволоження одним із найважливіших завдань є накопичення і збереження ґрунтової вологи за осінньо-зимовий період. Запаси продуктивної вологи у ґрунті є основним чинником зв’язку між ґрунтом і рослиною, який має вирішальне значення для отримання дружніх сходів і подальшої вегетації ранніх ярих сільськогосподарських культур.
Під час формування врожаю рослини використовують лише 25–30% річної кількості опадів; близько 40% наявних запасів вологи в ґрунті впродовж вегетаційного періоду випаровується безпосередньо з нього. Часта повторюваність весняно-літньої посухи в Степу, яка іноді набуває загрозливого характеру (в основному недостатній рівень вологозабезпечення впродовж періоду вегетації), обмежує можливість формувати високу врожайність ранніх ярих культур, що призводить до їх нестабільності.
Недостатня кількість вологи в ґрунті не лише негативно впливає на розвиток культури, а й значною мірою знижує ефективність тих чи інших елементів технології вирощування.
Як зберегти вологу у ґрунті
Запобігти втратам вологи можливо шляхом проведення ранньовесняного боронування за настання фізіологічної стиглості ґрунту, при цьому відбувається вирівнювання поверхні ґрунту та утворення мульчувального шару, який зменшує витрати вологи на капілярне випаровування і забезпечує вільний доступ повітря в ґрунт. Закриття вологи необхідно провести у стислі строки. Запізнення з проведенням цього агротехнічного заходу лише на один день призводить до втрати 60–120 т ґрунтової вологи з 1 га.
Завданням передпосівного обробітку ґрунту є:
- створення дрібногрудкуватого посівного шару з оптимальною для проростання насіння структурою і рівною поверхнею ґрунту для запобігання випаровуванню води;
- очищення поля від сходів бур’янів;
- створення посівного ложа й обробіток на глибину закладання насіння для уникнення «зависання насіння» і поганого його контакту з ґрунтом.
В умовах 2020 року під час підготовки ґрунту до сівби ранніх ярих зернових, особливо на площах, вирівняних з осені, доцільно обмежитися лише боронуванням, або замість боронування провести передпосівну культивацію та сівбу. Основна мета передпосівного обробітку ґрунту — створення посівного шару оптимальної будови з найкращим поєднанням водного, повітряного і теплового режимів ґрунту для проростання насіння та подальшого росту і розвитку культурних рослин; активізація мікробіологічної діяльності та утворення доступних поживних речовин для рослин. Створення ідеального посівного ложа сприяє дружному проростанню насіння й забезпечує відповідні умови для отримання швидких і рівномірних сходів. Передпосівну культивацію необхідно проводити по діагоналі або під кутом 15–17° до напрямку основного обробітку ґрунту безпосередньо перед сівбою. Глибина передпосівної культивації має бути рівномірною (+/– 1 см), близькою до заданої глибини загортання насіння. Насіннєве ложе при цьому має бути ущільненим, а посівний шар — пухким, дрібногрудкуватим. Кількість грудок діаметром 20–25 мм не повинно перевищувати 4–10 %.
Для недопущення втрат вологи на дифузне випаровування, яке зростає зі збільшенням глибини обробітку ґрунту, а також для кращого контакту насіння з ґрунтом після посівних машин, які не обладнані котками, посіви слід прикочувати. Прикочування передбачає вирішення таких завдань: підтримання оптимальної будови шару ґрунту, за якої забезпечується добрий контакт насіння з твердою фазою ґрунту і створюються сприятливі умови для його проростання та появи дружніх сходів; зменшення непродуктивних втрат вологи; створення і збереження певної форми поверхні ґрунту.
Ярі зернові культури — загальні характеристики
Найвищої продуктивності сільськогосподарських культур можна досягнути за умови оптимізації їх росту і розвитку на основних етапах формування елементів врожайності. З урахуванням чинників, які позитивно або негативно впливають на формування врожаю, можна значною мірою врівноважити вплив метеорологічних чинників і цілеспрямовано використати ті, які можуть контролюватися. На кожному етапі розвитку рослини потребують конкретних співвідношень умов зовнішнього середовища, і чим ближчі ці співвідношення до оптимальних параметрів, тим кращі умови створюються для формування високої продуктивності рослин.
В індивідуальному розвитку яра зернова культура проходить 12 етапів органогенезу і фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування, стеблування, колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Сучасні рекомендації з вирощування, удобрення, захисту рослин спираються на позначення фаз розвитку рослин за шкалою ВВСН, яка дає змогу чітко визначити строки біологічних та технологічних процесів під час вирощування сільськогосподарських культур у різних фенологічних фазах. Згідно з міжнародною шкалою фаз росту й розвитку рослин (фенологічних фаз) ВВСН вегетація культури поділяється на 10 фаз і 10 підфаз, в підсумку 100 фаз розвитку, де нуль — це стадія сухої насінини, дев’яносто дев’ять — фаза повної стиглості культури:
Макростадія 0 (проростання): 00 сухе зерно; 01 початок поглинання води; 03 кінець поглинання води; 05 поява кінчика зародкового кореня; 06 зародковий корінь, розтягується, кореневі волоски й/або помітні бічні корінці; 07 поява кінчика зародкової піхви (колеоптиля); 09 сходи: колеоптиль проходить поверхню ґрунту; листок досягає кінчика колеоптиля.
Макростадія 1 (розвиток листків): 10 перший листок виходить із колеоптиля; 11 стадія 1-го листа, перший листок розгорнутий, з’явилося вістря другого листка; 12 стадія 2-го листка, другий листок розгорнутий, з’явилося вістря третього листка; 13 стадія 3-го листка, третій листок розгорнутий, з’явилося вістря четвертого листка; 14–19 стадії, що тривають до 9 і більше розгорнутих листків.
Макростадія 2 (кущіння): 20 немає кущіння; 21 з’являється перший пагін кущіння: початок кущіння; 22 з’являється другий пагін кущіння; 23 з’являється третій пагін кущіння; 29 кінець кущіння: розвинута максимальна кількість пагонів кущіння.
Макростадія 3 (вихід у трубку — головний пагін): 30 початок виходу в трубку: головний пагін і пагони кущіння спрямовані нагору, починають витягуватися, відстань колоса від вузла кущіння щонайменше 1 см; 31 стадія 1-го вузла: перший вузол з’являється на поверхні землі, відстань від вузла кущіння щонайменше 1 см; 32 стадія 2-го вузла: другий вузол з’являється, відстань від 1-го вузла щонайменше 2 см; 33 стадія 3-го вузла: третій вузол з’являється, відстань від 2-го вузла щонайменше 2 см; 34 стадія 4-го вузла: четвертий вузол з’являється, відстань від 3-го вузла щонайменше 2 см; 37 поява останнього (прапорцевого) листка; 39 стадія лігули (листового язичка): лігула прапорцевого листка помітна, прапорцевий листок повністю розвинений.
Макростадія 4 (набрякання суцвіть — колосків або волоті): 41 листова піхва прапорцевого листка подовжується; 43 суцвіття (колос або волоть) усередині стебла зрушено вгору, листова піхва прапорцевого листка починає набрякати; 45 листова піхва прапорцевого листка набрякла; 47 листова піхва прапорцевого листка відкривається; 49 остюки з’являються над лігою (листовим язичком) прапорцевого листка, ості з’являються над лігулою прапорцевого листа.
Макростадія 5 (поява суцвіть — колосу або волоті): 51 початок появи суцвіття (колосіння): видно верхню частину волоті або колоса; 52 поява 20% суцвіття; 53 поява 30% суцвіття; 54 поява 40% суцвіття; 55 поява половини суцвіття, нижня частина ще в листовій піхві; 56 поява 60% суцвіття; 57 поява 70% суцвіття; 58 поява 80% суцвіття; 59 кінець колосіння: колос або волоть повністю з’явилися.
Макростадія 6 (цвітіння): 61 початок цвітіння, з’являються перші тичинки; 65 середина цвітіння, 50% зрілих тичинок; 69 кінець цвітіння.
Макростадія 7 (утворення зерен): 71 перші зернівки досягли половини свого остаточного розміру, вміст водянистий; 73 рання молочна стиглість; 75 середня молочна стиглість, всі зернівки досягли свого остаточного розміру, вміст молочний, зернівки ще зелені; 77 пізня молочна стиглість.
Макростадія 8 (дозрівання зерен): 83 рання воскова стиглість; 85 м’яка воскова стиглість, вміст зернівок ще м’який, але сухий; 87 тверда воскова стиглість, вм’ятина від нігтя не випрямлюється; 89 рання повна стиглість, зерно тверде, розколюється нігтем великого пальця за значного зусилля.
Макростадія 9 (відмирання): 92 пізня повна стиглість, зерно тверде, не ламається нігтем великого пальця; 93 зерно слабко тримається в колоску в денний час; 97 рослина повністю відмерла, солома ламається; 99 збирання врожаю зерна.
Висока врожайність ярих зернових культур може сформуватися лише в такому агроценозі, який за своїми параметрами, а саме за густотою рослин, кущистістю, розміром колоса, кількістю та масою зерен у колосі буде найближчим до оптимального. У ячменю кількість продуктивних стебел має становити 650–700 шт./м², кількість зерен в колосі 19–20 шт., маса 1000 зерен — 48–50 г, у вівса розмір цих показників повинен становити відповідно 550–
600 шт./м², 35–40 шт. зерен на одну волоть за маси 1000 зерен — 35–38 г, у пшениці ярої відповідно 500–550 шт./м², 35–45 зерен в колосі за маси 1000 зерен 40–45 г. Для досягнення такого рівня величин елементів структури врожаю ярих зернових культур в умовах 2020 року необхідно всі технологічні заходи спрямовувати на отримання дружніх і своєчасних сходів, забезпечення рослин елементами живлення, досягнення оптимального розвитку 2-3-х синхронно розвинених стебел на 1 рослину, захист посівів від бур’янів, хвороб і шкідників.
Ярі зернові є холодостійкими культурами, тому в умовах 2020 року їх слід висіяти у якомога ранні строки. Критерієм початку сівби є стиглість ґрунту, коли досягається якісне його кришення під час обробітку.
Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи,
завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук; експерт-дорадник із питань рослинництва
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, завідувач лабораторії науково-інноваційного
впровадження, первинного та елітного насінництва ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук; експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу
та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
канд. техн. наук, с. н. с., дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
