Про це інформує пресслужба НААН.
Проте, внаслідок підвищення температурного режиму у південних областях спостерігалось деяке відновлення вегетації, що призвело до витрачання цукрів у вузлах кущіння, яке в свою чергу знижує морозо- і зимостійкість рослин та загрожує успішній перезимівлі посівів.
За даними Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (Львівська область) вміст розчинних вуглеводів у вузлах кущіння пшениці озимої оптимального строку сівби (22.09) станом на 2 лютого становив 16,5-16,7%, у листках – 19,5-19,7% , що є низьким показником і свідчить про значні їх витрати.
Інституту зрошуваного землеробства НААН (Херсонська область) повідомляє, що станом на 25 січня вміст цукрів у вузлах кущіння пшениці озимої, залежно від строків сівби і сорту, становив 34-44%, ячменю озимого за оптимального строку сівби – 38%, ріпаку озимого на зрошені – 29%.
ННЦ «Інститут землеробства НААН» (Київська область) зазначає, що вміст цукрів, залежно від культури та сорту, коливався в межах від 15 до 26% на суху речовину. За результатами відрощування монолітів науковцями Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН станом на 1-3 лютого життєздатність посівів озимих зернових культур висока і становить для пшениці м’якої озимої 93-98% (для сортів з середнім рівнем стійкості 82-88%), для тритикале озимого – 94-98%, для жита озимого – 96-99% життєздатних рослин.
За даними Інституту сільського господарства Степу НААН з полів центральної частини Кіровоградської області 22 січня 2021 року, за період перезимівлі, що вже відбувся, значної загибелі та пошкоджень рослин пшениці озимої не виявлено. У більшості зразків рослини у всіх пробах відросли. Лише у ячменю озимого, зрідженість у зразках у фазі «кущіння» не перевищувала 5%.
«Ситуація, яка складається на сьогоднішній день на посівах озимих зернових культур, вимагає оперативного і чіткого оцінювання їх стану до кінця перезимівлі, що надасть можливість вчасно провести необхідні заходи з догляду за ними. Рекомендується крім загальноприйнятих строків відбору додатково відбирати зразки для визначення життєздатності рослин після різких змін погодних умов (кожен раз після глибоких відлиг та сильних морозів)», – говорять фахівці.
Зазначається, що наступний загальноприйнятий термін відбирання монолітів для визначення життєздатності озимих культур – 23 лютого. При визначенні життєздатності рослин особливу увагу необхідно звернути на стан конусів наростання та кореневої системи, температурний режим на глибині залягання вузлів кущіння, появу і поширення хвороб.
Фітосанітарний стан посівів озимих зернових культур переважно добрий. Проте, на час припинення осінньої вегетації на листових пластинках ячменю озимого спостерігався розвиток гельмінтоспоріозу. Поширеність мишовидних гризунів в умовах цього року незначна і не перевищує ЕПШ.
Читайте також: Застосування карбамідно-аміачної суміші для весняного підживлення озимих культур
