Як пише Суспільне, сироварінням Лук’янова почала займатися 3 роки тому.

«Сир "Сіверський", той, що добре плавиться. Це був найперший сир, який я робила, тому в честь того населеного пункту, де це все придумалося і почало втілюватися в життя», – розповідає підприємиця.

За її словами, варити сир вона почала вдома, на кухні у дволітровій сироварці. Зараз у промислову сироварню за раз заливає 100 л молока, з яких виходить 10 кг сиру. Визрівають сири в спеціальній камері, на полицях із липи.

«Цьому сирові 2 тижні всього лишень. Тут дотримується температурний режим, в камері цій 16 градусів і кожні 2-3 дні я перевертаю ось таким чином на іншу сторону. І протираються ще сіллю зверху», – пояснює Лук’янова.

Ґаздиня відзначає, що приміщення для приготування сирів вона обладнала з власних заощаджень та двох грантів від «Червоного Хреста» та «Українського Донецького куркуля». За двома програмами отримала близько 700 тис. грн, власні витрачені кошти рахувала приблизно від 150 до 300 тис. грн.

Наразі пані Наталя виготовляє 3 види сирів, за власними рецептами.

«Постала перед труднощами, як ринок збуту. Я об’їздила всю Східну Україну, пропонувала як у великі, так і в маленькі магазини. При цьому, для маленьких у мене була висока ціна і маленькі терміни придатності, бо продукція натуральна – не підходимо», – розповідає Лук’янова.

Вихід підриємиця знайшла, відкривши власну крамницю у Слов’янську. Тут жінка об’єдналася з такими ж дрібними виробниками, але іншої продукції. Подібні крамниці надалі хоче відкривати у містах як то Харків та Київ.

Читайте також: Від безіменного «домашнього» до брендового «крафтового»