Про це повідомляє пресслужба УКАБ.
Зазначається, що поява цього законопроєкту пов’язана з тим, що хоч сільське господарство продовжує бути рушієм економіки України, однак одним зі стримуючих факторів для повної реалізації аграрного потенціалу є відсутність фінансових ресурсів, зокрема, доступних кредитів.
Водночас електронні аграрні розписки дозволять спростити доступ до фінансових та товарних ресурсів сільськогосподарських товаровиробників. Цей інструмент надасть можливість використовувати переваги ринків капіталу, депозитарної системи України, забезпечити залучення коштів у сільське господарство з іноземних ринків.
«Аграрна розписка є відносно новим, проте дієвим фінансовим інструментом, пристосованим до потреб сільськогосподарських виробників для залучення сезонного фінансування у господарство. Механізм укладення аграрних розписок працює в Україні з 2015 року, і в результаті набутого досвіду застосування аграрних розписок виникла потреба в законодавчому вдосконаленні інструменту для розширення його потенціалу, що саме і передбачено законопроєктом №9266», – наголошується у зверненні.
Читайте також: Під час війни банківські закони треба змінювати
Запропоновані законодавчі зміни посилять баланс інтересів сторін за аграрними розписками та сформують агровиробникам кращі умови доступу до фінансування шляхом:
• діджиталізації та автоматизації аграрних фінансів, що забезпечує простоту та зрозумілість процесів видачі та виконання зобов’язання за електронними аграрними розписками;
• використання аграрних розписок у інших секторах економіки, що дозволить надавати в заставу майбутній урожай і аграрну продукцію, прив’язану до конкретних земельних ділянок.
«Крім цього, модернізація аграрних розписок є особливо актуальною з огляду на очікуване зростання попиту з боку виробників на зовнішнє фінансування через збитки, завдані війною, яку розв’язала рф проти України», – пояснюють в асоціації.
З огляду на вищезазначене, УКАБ наполягає на прийнятті законопроєкту №9266 у другому читанні до кінця 2023 року задля того, щоб наступного сезону аграрні компанії мали змогу користуватися зазначеним механізмом.
