Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.
«У рамках меліоративної реформи України активних темпів набирає створення організацій водокористувачів. На даний момент їх зареєстровано вже 47, з яких 39 діють у зоні зрошення, а 8 – у зоні осушення. Наразі, в умовах змін клімату, спостерігається зацікавленість аграріїв Чернігівщини – регіону, який має сприятливі умови для вирощування сільгоспкультур», – зазначає перший заступник голови Держрибагентства Тарас Кот.
Засновником організації водокористувачів «Плави» стало фермерське господарство Віктора Ковбаси. Господарство розпочинало свою діяльність з 40 га орендованих земель із залученням техніки та майнових паїв родичів засновника. Господарство вирощує зернові та бобові культури, насіння олійних культур та картоплі. Наразі площа оброблювальних земель господарством вже складає 2,6 тис. га.
«На території обслуговування ОВК «Плави», а це понад 900 га, переважно легкі ґрунти зі значним вмістом піску, які потребують двостороннього регулювання водного режиму. Створюючи організацію водокористувачів, ми запланували відновити непрацюючу меліоративну систему на наших піщаних ґрунтах, щоб ефективно регулювати водний режим. Як ми це будемо реалізовувати? Розчистимо канали від дерев та чагарників, сформуємо стінки і дно каналів та встановимо насосне обладнання для закачування води у водосховище, а також поливні системи кругової дії і крапельного поливу», – розповідає Дмитро Ковбаса.
Читайте також: Віталій Штанько: «На Полтавщині вирощувати сільгоспкультури без зрошення вже нерентабельно»
Наразі осушувальна система представляє собою наливне водосховище площею 44 га, 10 км осушувальних каналів, 13 км збиральних та огороджувальних каналів, які мають незадовільний технічний стан, адже не обслуговувалися більше 25 років.
Дмитро Ковбаса зауважує, що модернізація осушувальної системи «Плави» дозволить забезпечити не тільки скидання поверхневих вод і зниження рівня ґрунтових вод до осушувальної норми, а й подачу води для зволоження ґрунту в посушливі періоди року.
«Спочатку ми плануємо відновити функціонування понад 20 км меліоративних каналів, що забезпечить надійне регулювання водно-повітряного режиму під час вегетаційного періоду та зведе до мінімуму втрати урожаю на меліорованих землях від шкідливої дії вод. У результаті завдяки модернізації меліоративної мережі ми плануємо засіяти понад 800 га наразі забур’янених та облогуючих земель, що збільшить виробництво сільськогосподарської продукції в регіоні як мінімум на 25%. І, що важливо, розчистка каналів матиме позитивний ефект не лише для нас, як для аграріїв, а також позитивний соціальний ефект, зокрема усунення загрози підтоплень населених пунктів на території ОТГ, додаткове фінансування для розвитку аграрного бізнесу в регіоні, додаткові надходження до місцевих бюджетів, що, у свою чергу, покращить добробут населення нашої громади», – додав Дмитро Ковбаса.
Держрибагентство і надалі сприятиме створенню та функціонуванню організацій водокористувачів, а також отримання ними у власність об’єктів меліоративних систем.
