Про це розповів заступник директора з наукової роботи Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук Віталій Іщенко, передає Укрінформ.
«Інститут кліматично орієнтованого землеробства НААН релокувався з Херсона в Одесу, і коли почалася повномасштабна війна, ми розмножували їхній насіннєвий матеріал, щоби зберегти його генетично. Потім передали колегам, щоб вони відновили сорти, які були втрачені під час окупації, і тепер їх вирощують, впроваджують. Крім того, ми проводимо спільні дослідження на договорах творчої співпраці, щоб збагатити інформаційні дані», – розповів Іщенко.
Він зазначив, що установа співпрацює з Всеукраїнським інститутом селекції, з ДУ Інститут зернових культур НААН, Донецькою сільськогосподарською дослідною станцією НААН, Миронівським інститутом пшениці ім. В. М. Ремесла НААН, Інститутом рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН, Селекційно-генетичним інститутом – Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення та ін.
Читайте також: Війна завдала Україні збитків на 170 млрд доларів – KSE Institute
Співпраця відбувається у напрямку випробування культур, але також була творча співпраця в селекції.
«Коли ми співпрацювали з Миронівським інститутом пшениці, закладали різний селекційний матеріал в трьох локаціях: у нас в інституті, у Миронівському інституті пшениці, – це лісостепова зона, – і в Носівській селекційно-дослідній станції Полісся. Різні зони, але однакові селекційні лінії. Їх досліджували, і так отримали матеріал, на основі якого створили нові сорти ячменю ярого», – говорить науковець.
Таким чином дослідили як змінюється реакція сортів і ліній, як вони себе проявляють у різних зонах вирощування. Дослідження публікували в міжнародних наукових базах даних Scopus і Web of Science та в українських спеціалізованих наукових виданнях.
