Що таке церкоспорельоз: небезпечна хвороба зернових
Збудником церкоспорельозу є гриб Pseudocercosporella herpotrichoides. Він проникає у стебло через механічні пошкодження або ранки, що утворюються під час росту. Інфекція поширюється через заражені рештки рослин та ґрунт, зберігаючись у ньому протягом кількох сезонів.
Основні ознаки захворювання:
- поява світлих або бурих смуг біля вузлів кущіння;
- ламкість стебел у місцях ураження;
- вилягання рослин навіть за незначного вітру або дощу.
Для профілактики рекомендується використовувати якісні протруйники: https://agrariyfort.com.ua/product-category/zasobi-zahistu-roslin/protrujniki/. Вони захищають зерно від інфекцій на ранніх стадіях розвитку.
Фактори, що сприяють поширенню ламкості стебел
Церкоспорельоз пшениці, фото якого демонструють характерні ураження стебел, поширюється завдяки таким умовам:
- волога та тепла погода, тривалі дощі;
- використання неякісного посівного матеріалу;
- густий посів, що обмежує вентиляцію між рослинами;
- порушення сівозміни та наявність заражених рослинних решток у ґрунті;
- надмірне внесення азотних добрив, що послаблює тканини стебел.
Як церкоспорельоз впливає на врожайність та якість пшениці
Церкоспорельоз – це серйозна проблема для пшениці. Якщо не взятися за контроль, можна втратити чимало врожаю. Уявіть, до 30-50% може просто зникнути. Це не жарти.
Але справа не лише в кількості. Хвороба робить стебла слабкими, вони ламаються, і пшениця лягає на землю. Продуктивних стебел стає менше, колоски та зерно – дрібніші, недорозвинені. Самі розумієте, якість зерна теж падає: менше білка, гірша клейковина.
І це ще не все. Хліб з такого зерна виходить не дуже. Тож, церкоспорельоз – це не просто втрата врожаю, це ще й удар по якості.
Методи боротьби та профілактики
Щоб запобігти розвитку церкоспорельозу, необхідно застосовувати комплексні заходи боротьби.
Агротехнічні заходи
- Дотримання сівозміни (чергування зернових із бобовими культурами, повернення зернових на поле не раніше ніж через 3-4 роки).
- Глибока оранка та знищення рослинних решток.
- Оптимізація густоти посіву для забезпечення циркуляції повітря.
- Використання стійких сортів та внесення збалансованих добрив.
Хімічні методи
- Використання фунгіцидів у фазі кущіння та виходу в трубку.
- Обробка насіння протруйниками перед висівом.
- Контроль рівня азотного живлення для зміцнення стебел.
Біологічні методи
- Використання біопрепаратів для пригнічення розвитку грибка.
- Внесення препаратів, що стимулюють імунітет рослин.
Дотримання цих заходів дозволяє мінімізувати ризик розвитку церкоспорельозу та зберегти високий рівень урожайності.
