В Дискусійному клубі УАВК обговорюють актуальні для картоплярства теми у форматі спілкування з провідними експертами-практиками.
Вже відбулося дві зустрічі, на яких були присутні як великі виробники картоплі, так і невеликі фермерські господарства. Особливістю зустрічей є те, що до них залучаються провідні експерти галузі з багаторічним досвідом консультацій у вирощуванні картоплі.
Серед них Ірина Кудибіна – фахівець з технічної підтримки відділу продажів ТОВ БАСФ.
Ірина Кудибіна, фахівець з технічної підтримки відділу продажів ТОВ БАСФ
Пані Ірина поділилася своїми враженнями від участі у Дискусійному клубі УАВК:
Дискусійний клуб УАВК» – це захід на який чекаєш, бо насправді цінність такого такого формату ніби очевидна – підвищення рівня знань з вирощування картоплі, але разом з тим дуже унікальна – обмін досвідом компетентних експертів з практичним досвідом вирощування цієї культури. Особисто для мене статус експертності в будь-якій сфері діяльності – це не тільки теоретичні знання, це застосовування цих знань на практиці. «Знати і не робити» і «знати і робити» це дуже різні речі.
Експертом для мене особисто є ті люди, які зробили всі можливі помилки в своїй діяльності і сьогодні готові ділитися власним досвідом вирощування картоплі, прогнозувати можливі проблеми, вчити уникати помилок, давати дійсно робочі поради, до яких не те що потрібно дослухатися, а можливо вписувати в нотатник як «золоті постулати картоплярства». Звісно що поєднання практичних навиків у виробництві з підтримкою наукових установ таких як Інститут картоплярства та міжнародних хімічних компаній, таких як БАСФ, вирощування картоплі приречені на успіх і це не може не радувати. Тому особисто я вбачаю доцільність проведення таких послідовних зустрічей, це фундаментальна інтелектуальна підтримка картоплярства в Україні.
В ході роботи клубу виносяться до обговорення тільки актуальні теми і в дискусії можна почути лаконічні, але дуже конкретні відповіді. Одним із адресованих до мене запитань було питання вибору способу протруювання бульби перед висадкою картоплі; на роликовому столі або під час садіння з внесенням препарату на бульбу та дно борозни. Звісно що варто зважати на вихідні дані, які відповідають реальним технічним можливостям господарства. Більшість господарст не мають спеціалізованих столів для протруювання, тому питання вирішується саме собою. Але якщо говорити про сучасні тенденції в сфері використання фунгіцидних протруйників на картоплі, то діючі речовини, які використовуються при протруюванні є гнучкими у застосуванні. Такі речовини, які відносяться до класу карбоксамідів (або SDHI), не потребують того якісного рівномірного нанесення на поверхню бульбу як до прикладу речовини класу фінілпіролів (більше вираженою контактною дією). До прикладу флуксапіроксад, який входить до складу Серкадіс® має виражену системність і здатність з легкістю поглинатися кореневою системою картоплі, коли діюча речовина «лежить» на дні борозни, та перерозподілятися по корінню, до стебл, нижнього ярусу листа. Ми мусимо пам’ятати, що основний фокус робити фунгіцидного протруйника – це захист від ризоктоніоза, від хвороби, яка в силу сприятливих для неї умов, здатна зменшити стеблостій на гектар, а значить суттєво знизити врожайність. Тому при застосуванні Серкадіс® більше варто дотримуватися зареєстрованих норм при протруюванні бульб, це гнучкий у застосуванні препарат, який вже поспіль багато років демонструє безапеляційну ефективність в контролі ризоктоніоза. І дефіцит Серкадісу на ринку в цьому році тільки підтверджує вищезазначену ефективність».
Дивіться відео зустрічей Дискусійного клубу УАВК.
Випуск 1: Сівозміна те попередники картоплі.
Випуск 2: Підготовка ґрунту до посадки картоплі.
Зареєструватися на третю зустріч Дискусійного клубу УАВК «Система живлення картоплі»
