Про це повідомив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, передає Інтерфакс-Україна.
«Починаючи з 6 червня у нас є можливість поставити сумарно пшениці та пшеничного борошна на ринок ЄС до кінця року 583,3 тис. тонн. Але оскільки квота об’єднана, то не впевнений, що ми "втовпимося" в неї. Експортерам зерна пшениці значно простіше знайти собі покупця в ЄС і закрити квоту», – заявив Рибчинський.
Він додав, що профільна асоціація продовжує через всі можливі комунікаційні майданчики доносити інформацію до єврочиновників про необхідність виділення українському борошну окремої квоти на експорт в ЄС або взагалі її зняти.
Рибчинський констатував, що до війни в Україні працювало 678 підприємств, які спеціалізувалися на переробці зерна, але в 2022 році було знищено та залишилося на окупованих територіях 192 підприємства. Станом на кінець 2024 року 88 підприємств відновлено.
Читайте також: Переробка: в Україні будують два підприємства з виробництва борошна і крупи
При цьому експорт борошна та круп із початку повномасштабної війни скоротився на 50%. Серед причин Рибчинський назвав крім скорочення виробництва ще й зміну логістики: якщо раніше експорт відбувався здебільшого морем, то з початку війни вимушено переорієнтувався на автомобільний і залізничний транспорт, які дорожчі за морський.
Через проблеми із транспортуванням продукції Чорним морем контейнерні перевезення повною мірою досі не відновлено. Відтак географія збуту продуктів зернової переробки з початку суттєво змінилася: 75% продукції надходить на європейський ринок, із яких 55% – країнам ЄС, 15% продукції прямує на Близький Схід, 4% – в Африку і 2% – в Азію.
До того перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький сказав, що однією із стратегій уряду на переговорах із Європейською Комісією стане прохання про поділ встановлених квот за товарними кодами.
