Про це заявив керівник Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко, передає Інтерфакс-Україна.
«Якщо у 2020 р. в структурі врожаю на продовольчу пшеницю припадало 57%, то у 2024 р. – лише 27%. Відповідно обсяги придатного для переробки зерна ще менші, бо в згаданих 57% і 27% є пшениця і першого, і другого, і третього класу. При цьому далеко не весь третій клас придатний для переробки на борошно. Тобто пшениці, яка була за результатами врожаю 2024 р. придатною для переробки на борошно, в загальній структурі залишалося менше 20%», – констатував Олександр Тараненко.
За його словами, під час експорту зерна ці нюанси абсолютно не враховуються. На початку жнив з першою хвилею експорту на зовнішні ринки вивозиться багато продовольчої пшениці, що й спричиняє підвищення внутрішніх цін на хліб.
Читайте також: До кінця поточного року ціни на хліб в Україні можуть зрости на 20%
«Якби влада вжила певних заходів, наприклад, запровадила сегментацію експорту, сформувала внутрішні запаси, створила державні резерви або фінансувала їх створення, то подорожчання хліба не було б таким суттєвим і різким», – переконаний керівник галузевої асоціації.
Олександр Тараненко нагадав, що раніше за таким принципом працювали Держрезерв, Аграрний фонд і Державна продовольча зернова компанія. Вони скуповували за прийнятними цінами зерно під час його масового продажу, закладали на зберігання, переробляли і під час різкого підвищення виходили з інтервенцією на ринок – виставляли на продаж певну кількість борошна і стримували подорожчання.
«Цей механізм існував і непогано працював. Відмовилися від нього через «мишей, які з`їли десятки тисяч тонн зерна». Насправді це свідчить не про неефективність механізму, а про недостатній контроль. А сам механізм спроможний забезпечити стабільність цін і продажу хліба», – резюмував керівник ВАП.
