Про це повідомив Андрій Федоренко, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інституту зернових культур НААН, передає AgroTimes.
Зазначається, що після підриву греблі Каховської гідроелектростанції російськими загарбниками, що є актом воєнного злочину й екоциду (06.06.2023) під час вторгнення в Україну, від води звільнилися великі площі, що довгий час були дном водосховища.
«Ці вологі й теплі ґрунти з рясною очеретяною рослинністю стали ідеальним резерватом для розвитку сарани. Це відбулося за два роки до нинішнього спалаху її чисельності», – зауважує науковець.
Читайте також: Ірина Леженіна: «Чисельність сарани найкраще регулювати превентивними заходами»
Він додав, що саме спекотні й посушливі роки (за наявності необхідних для розвитку стацій) є ще одним вирішальним чинником для розвитку перелітної сарани. Результати аналізу температурного режиму Запорізької області 2023–2024 рр. показали динамічне підвищення середньої декадної температури як загалом кожного року, так і за період активної вегетації (квітень-вересень), як порівняти з відповідними середньобагаторічними показниками, що теж були сприятливими для шкідника. Так, за вегетаційний період середня декадна температура підвищилася на 1,1 та 3,9 °С, а показни ки САТ – на 176,5 та 776,5 °С відповідно.
«Отже, першопричиною спалаху стало знищення рашистами греблі Каховської ГЕС і, як наслідок, утворення великих площ очеретяних масивів, що ідеально підходять для розвитку шкідника. Наявність довкола великої кількості інших необроблених площ і занедбаних через війну полів також сприяли поширенню шкідника. І все це на тлі спекотного літа, з року в рік у зв’язку з глобальним потеплінням», – підкреслив Андрій Федоренко.
