Про це повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, передає пресслужба УАК.
«Якщо змолотимо по 40 центнерів (близько 20 млн тонн) і якщо навіть половина буде харчової пшениці – то це майже 9 млн тонн, а Україні на рік її потрібно приблизно 3,5 млн тонн. Тобто в нас буде трирічний запас – звісно, якщо росіяни вкотре не розіб'ють елеватори, залізницю тощо», – прокоментував ситуацію П. Коваль.
За його словами, враховуючи, що соняшник є найбільш маржинальною культурою на гектарі, його посіви знову можуть сягнути близько 5 млн га. Загалом за умови, що лінія фронту суттєво не зміниться, загальна площа посівів агрокультур становитиме у 2026 році 22-23 млн га.
Читайте також: Зрошення: в Україні ринок відновився лише на 10-20% від довоєнного рівня
На сьогодні майже 6 млн га уже засіяно озимими культурами, зокрема:
• 4,8 млн га – пшениця;
• 1,1 млн га – озимий ріпак;
• 570 тис. га – озимий ячмінь;
• близько 70 тис. га – озиме жито.
Разом з цим у ярому клині базовими культурами залишаться соняшник, кукурудза та соя. При цьому посіви ярого ячменю будуть незначними – близько 500 тис. га, і це культура, яка найбільше скоротилася в структурі посівів.
«Ситуація з експортом агропродукції трохи ускладнилась із закінченням АТЗ (автономні торговельні заходи – "торговельний безвіз") з ЄС, і тепер Україні потрібно знайти інші ринки. Зазначу, що зерно ми експортуємо до п’яти європейських країн: Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії, Румунії. Але навіть після підписання 29 жовтня 2025 року нової редакції АТЗ (на основі ст. 29 Угоди про асоціацію з ЄС) Україна все одно залишається у квотуванні й ліцензуванні імпорту зерна. Тобто ринок ЄС дещо закривається від України, зокрема нам неодноразово натякають на якість зерна. Але запевняю: його якість європейців влаштовує, проблема в тому, що в ЄС є внутрішня дискусія із цього питання. Наприклад, польські, данські, німецькі тваринники із задоволенням вигрібають весь український фураж і соєвий шрот. Тому всі претензії щодо українського зерна тощо – політичні маніпуляції, особливо, коли йдеться про електоральні цикли. До речі, цьогоріч у Європі відбудеться 12 виборчих процесів, тому очікуємо чергового сплеску виступів проти української агропродукції», – додав генеральний директор УАК.
