Водночас ситуація по пшениці на внутрішньому ринку демонструє відносну стабільність, хоча й із певними ознаками перенасичення. За дев’ять місяців маркетингового сезону Україні вдалося експортувати близько 9,7 мільйона тонн, що істотно менше, ніж торік. Така динаміка частково пояснюється змінами у структурі попиту, а також складнощами з логістикою і переорієнтацією торговельних потоків.
Дедалі частіше на ринку можна почути запити «купити тонну пшениці», що свідчить про активізацію локальних закупівель та інтерес малого і середнього бізнесу. Проте навіть це не компенсує втрати від скорочення експорту. Середні щомісячні відвантаження протягом останніх місяців тримаються на рівні близько 600 тисяч тонн, що значно нижче потенційних можливостей країни.
Суттєві зміни відбулися і в географії постачань. Якщо раніше основними покупцями українського зерна були країни Європейського Союзу, то нині їхня частка помітно скоротилася. Зокрема, зменшилися обсяги поставок до Іспанії та Італії. Натомість дедалі більшу роль починають відігравати країни Африканського континенту, які поступово стають ключовими імпортерами української продукції.
Однією з головних причин такої трансформації стало зростання власного виробництва зерна в Європі. Завдяки високому врожаю країни ЄС змогли значною мірою забезпечити власні потреби як у продовольчій, так і в кормовій пшениці. Це призвело до природного зниження інтересу до імпорту, зокрема з України.
У нових умовах українські експортери змушені шукати альтернативні ринки збуту. Це потребує додаткових витрат на логістику, змін маршрутів перевезення та адаптації до вимог нових партнерів. Усе це впливає на темпи виконання експортного плану та загальну ефективність галузі.
На тлі скорочення експорту всередині країни накопичуються значні запаси зерна. За оцінками фахівців, перехідні залишки можуть досягти 5 мільйонів тонн. Це створює додатковий тиск на ціни та ускладнює ситуацію для виробників, які змушені або зберігати продукцію довше, або продавати її на менш вигідних умовах.
Загалом ситуація на ринку пшениці залишається напруженою, але контрольованою. Подальший розвиток подій залежатиме від зовнішньої кон’юнктури, погодних умов і здатності України швидко адаптуватися до нових реалій світової торгівлі.
