Зимові гарбузи здатні зберігатися значно довше за більшість літніх овочів, проте лише тоді, коли плоди повністю визріли й не мають пошкоджень. Якщо зняти гарбуз зарано або закласти на зберігання плід із тріщиною, навіть правильна температура не гарантує кількох місяців, зазначає німецьке видання Mein schöner Garten.
Ознаками стиглості називають тверду шкірку, характерний для сорту колір і підсохлу плодоніжку. У багатьох зимових сортів шкірку визрілого плоду вже важко подряпати нігтем.
Збирати врожай потрібно до сильних заморозків: навіть якщо гарбуз зовні виглядає цілим, промерзання тканин різко скорочує строк його зберігання. Плід зрізають разом із плодоніжкою й не відривають її руками — пошкоджене місце біля верхівки стає одним із найуразливіших для проникнення гнилі.
Після збору гарбузи залишають у сухому теплому місці, щоб шкірка остаточно підсохла. Особливо це важливо після вологої погоди: поверхня перед закладанням має бути сухою, чистою й без м'яких плям.
У сховищі плоди не складають один на один. Краще розміщувати їх на полицях із невеликим проміжком, щоб повітря вільно проходило навколо кожного гарбуза.

Плоди розміщують із проміжком, а не один на один. Фото: з відкритих джерел.
Саме сховище має бути сухим, провітрюваним і помірно прохолодним. Тут гарбуз поводиться інакше за коренеплоди: надто низька температура для нього небажана, тоді як багатьом зимовим сортам краще підходить рівень приблизно від плюс десяти градусів і вище без різких коливань. Темрява не настільки критична, як для картоплі, але пряме сонце й нагрівання запасів шкодять.
Раз на кілька тижнів плоди варто перевертати або принаймні оглядати з усіх боків. Якщо з'явилася м'яка ділянка чи пляма, такий гарбуз використовують першим.
Читайте також: Гарбузова олія: літр продають по 600 гривень





