Після обробки посів агрохімікатами на Чернігівщині масово гинуть бджоли

/ Агроновини / Середа, 17 травня 2017 11:37
На Чернігівщині від агрохімікатів, якими обробляють свої посіви місцеві аграрні господарства масово гинуть бджоли.

 

Про це розповів голова Корюківського районного товариства бджолярів Михайло Біжовець у коментарі місцевій газеті «Деснянка», передає «Портал Чернігова».
 
«Поки в нашому районі не обробляли землі великі аграрні підприємства, бджоли ще якось водилися. А тепер фермери безконтрольно обробляють поля гербіцидами, не попереджаючи про це власників пасік. До того ж господарства вносять отрутохімікати саме тоді, коли комахи активно збирають нектар. Упродовж трьох років тільки в одному селі загинуло 16 пасік», - зазначив Михайло Біжовець.
 
За його словами, у бджіл кордонів немає, вони летять - куди хочуть. Іноді вже через годину після обробітку землі власники пасік спостерігали, що комахи стали масово гинути.
 
«Раніше хоч у газеті можна було прочитати, коли оброблятимуть отрутохімікатами свої посіви сільгосппідприємства. Нині ж про це дізнаємося, коли вже бджоли подохли… Місцевий агроном мене запевняв, що для медоносних комах ці хімічні речовини безпечні. Але ж на бочках із гербіцидами чорним по білому написано - «токсично для бджіл»! Я викликав поліцію. Правоохоронці поцікавилися в аграріїв, чому вони заздалегідь не повідомили пасічників про свої дії? Ті лише плечима знизали...», - розповів в свою чергу бджоляр Микола Ігнатенко.
 
Як зазначає Михайло Біжовець, довести причину смерті медоносних комах дуже складно. Отрута розкладається впродовж доби і, зазвичай, зразки неможливо оперативно доставити до лабораторії в Київ. Та й потребує все це чималих витрат.
 
За словами голови районного товариства, масово гинуть бджоли від небезпечних отрутохімікатів не лише на Чернігівщині а по всій Україні: Житомирщині, Черкащині, Полтавщині... Екологи давно б’ють на сполох, аби в нашій державі заборонили використання хімікатів, які полегшують аграріям працю й водночас убивають бджіл і все живе навкруги. 
 
У свою чергу Міністерство аграрної політики та продовольства України наголосило на обов’язковому дотриманні вимог законодавства при застосуванні пестицидів і агрохімікатів. Аграріїв закликають до безпечного використання засобів захисту рослин для уникнення випадків масових отруєнь бджіл.
 
"Обробляти поля отрутохімікатами необхідно в період відсутності льоту бджіл, зокрема у ранкові або вечірні години. Про проведення таких робіт сільгоспвиробники повинні інформувати власників пасік за три доби, вказуючи вид застосовуваного засобу та період ізоляції бджіл. Не допускається обробка квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл", - цитують розпорядження міністерства у Чернігівській ОДА.
 
У інструкціях зазначено, що забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності для боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин, лісових та інших угідь, розташованих ближче п’яти кілометрів від місця постійного перебування медоносних пасік. Також – в радіусі двох кілометрів від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду. Не можна проводити авіаобробки і на відстані менше одного кілометру від населеного пункту, тваринницьких і птахівничих ферм, посівів агрокультур, що вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників тощо.
 
За порушення цих правил передбачена дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова або кримінальна відповідальність.

 20 липня 2026
Український овес дедалі частіше залишається в країні не сировиною, а готовим продуктом. На Київщині запрацював завод, який перетворює зерно на пластівці власноруч, — і показова тут не лише потужність, а й те, що бізнес довів проєкт до кінця навіть після того, як донорське фінансування несподівано обірвалося.
Український овес дедалі частіше залишається в країні не сировиною, а готовим продуктом. На Київщині запрацював завод, який перетворює зерно на пластівці власноруч, — і показова тут не лише потужність, а й те, що бізнес довів проєкт до кінця навіть після того, як донорське фінансування несподівано обірвалося.
20 липня 2026
 20 липня 2026
Ціла лісова країна виросла в Україні сама собою — без жодного посадженого дерева. Понад мільйон гектарів колишніх полів за десятиліття заросли деревами, але юридично ці ліси й досі ніби не існують: бути сільгоспземлею, а фактично давно стали лісом. І саме через цю «сіру зону» готовий ресурс на мільйони втрачається щороку.
Ціла лісова країна виросла в Україні сама собою — без жодного посадженого дерева. Понад мільйон гектарів колишніх полів за десятиліття заросли деревами, але юридично ці ліси й досі ніби не існують: бути сільгоспземлею, а фактично давно стали лісом. І саме через цю «сіру зону» готовий ресурс на мільйони втрачається щороку.
20 липня 2026
 20 липня 2026
Повернути всі гроші, вкладені в захист свиней від смертельної хвороби, — на таке пішла держава-сусід, і не з примхи, а через мільярдні збитки від африканської чуми. Замість гасити наслідки разовими виплатами, там вирішили платити за профілактику. І цей поворот варто уважно роздивитися українським свинарям.
Повернути всі гроші, вкладені в захист свиней від смертельної хвороби, — на таке пішла держава-сусід, і не з примхи, а через мільярдні збитки від африканської чуми. Замість гасити наслідки разовими виплатами, там вирішили платити за профілактику. І цей поворот варто уважно роздивитися українським свинарям.
20 липня 2026
 20 липня 2026
Дрібне господарство може отримати мільйон гривень на розвиток під ставку, якої не дасть жоден комерційний банк, — але вікно подання коротке. Гроші йдуть не через складні гранти, а через звичний фермерам реєстр. І першими в черзі стоять ветерани.
Дрібне господарство може отримати мільйон гривень на розвиток під ставку, якої не дасть жоден комерційний банк, — але вікно подання коротке. Гроші йдуть не через складні гранти, а через звичний фермерам реєстр. І першими в черзі стоять ветерани.
20 липня 2026
 18 липня 2026
Мільйонну аудиторію він зібрав на відео про життя в українському селі — а тепер перетворює цей контент на реальний агробізнес. Іноземець, який ще недавно жив у Багдаді, купив хату з землею на Прикарпатті й розписав план власного господарства. І перше, що він закладає, — курник на пів тисячі птиці.
Мільйонну аудиторію він зібрав на відео про життя в українському селі — а тепер перетворює цей контент на реальний агробізнес. Іноземець, який ще недавно жив у Багдаді, купив хату з землею на Прикарпатті й розписав план власного господарства. І перше, що він закладає, — курник на пів тисячі птиці.
18 липня 2026
 18 липня 2026
Перед самим піком вивезення врожаю логістика для аграріїв може подорожчати одразу на третину. Рішення виносять на серпень — коли вже треба возити зерно з поля, а не торгуватися за ставки. І найбільше з нього втрачає саме той, хто возить найбільше.
Перед самим піком вивезення врожаю логістика для аграріїв може подорожчати одразу на третину. Рішення виносять на серпень — коли вже треба возити зерно з поля, а не торгуватися за ставки. І найбільше з нього втрачає саме той, хто возить найбільше.
18 липня 2026

Please publish modules in offcanvas position.