Таку думку під час проведення конференції «OkAgro-2022» в інтерв’ю «Агробізнес сьогодні» висловиввласник ФГ «Флора А.А.» Андрій Капріца з Вінницької області.
• Який врожай в цьому році зібрали? Чи задоволені результатом?
– В нашому регіоні не було дощу. З початку січня до першого вересня випало лише 190 мл опадів, тобто критично мало. Це напряму вплинуло на врожайність в цьому році. Кукурудзу закрили на 5т/га, хоча психологічний мінімум для нас 9 т/га. Зазвичай, збираємо десь 10-12 т/га кукурудзи в середньому. Хоча колеги-фермери в області збирали і 1,5-2 т/га. Не найгірша врожайність в нашому господарстві, бо застосування технологій точного землеробства допомагає. Соняшника – зібрали 2,5 т/га, а середні показники 3,8-4 т/га за попередні роки. Пшениці – взагалі 4т/га, а зазвичай 6-6,5 т/га. Проте непогано вродили цукрові буряки – 50 т/га. Навіть в таких сухий рік – хороший показник.
Переважно, у нас немає критичних проблем з опадами. Є циклічність, яку давно помітив: два роки все добре, один рік – погано. На жаль, був саме такий рік. Не має ні ціни на зерно, ні врожаю. Фермери сильно постраждали від цього. Але грошей має вистачити. З банками провели деякі перемовини, а також фірмами, які нас фінансували навесні. В даному випадку з Kernel. Наперед повідомили, що можливо будуть відтермінування по платежах, чи перенесення рефінансування на наступний рік. Механізми і правильні відносини з кредиторами дозволяють сьогодні не дуже переживати. Так, відсотки виплатимо, частину кредитів закриємо, але іншу – доведеться перетягнути.
• Що з продажами та внутрішньому ринку, адже адекватної ціни не було? Чи вдалося Вам пробитися на зовнішні ринки, експортувати?
– Ще на початку війни почали готуватися до експорту, збирали документи. Але не закінчили цю процедуру. Власного транспорту не маємо, яким можна виїжджати за кордон. Раніше вважав, що власні зерновози – непотрібна річ. І зараз так вважаю, хоча зі мною багато хто посперечається. Транспорту немає, а найнятий – дуже дорогий. Різниці кардинальної немає в тому, аби продати тут на місці чи завести закордон. Якби мали власний транспорт, то була б інша історія. Тоді з упевненістю можна сказати, що треба возити. А так, не бачу сенсу. Ніколи не експортували. Продали на внутрішньому ринку нашим трейдерам минулорічний врожай, і трохи реалізовуємо теперішній. Так, ціна низька, але якщо вивозити за кордон найнятим транспортом, то вийде те ж саме. Лише доведеться погратися, тому не експортуємо.
• Кому продаватимете на внутрішньому ринку?
– Маємо форвардною контракт з Kernel за програмою «ОpenАgribusiness», яким передбачено, що 70% продукції маємо їм продати. Наприклад, соняшник забирають без проблем. А кукурудзу та пшеницю на сьогоднішній момент не братимуть. Повідомили, що можемо продавати іншим контрагентам. Немає проблем і ніяких претензій не буде. Продаватимемо іншим покупцям. Наприклад, багато кукурудзи вже продали трейдеру АТК.
• Якщо підбити певні підсумки, то рік був критичним, але не зовсім. Станом на середину листопада у Вас немає великих хвилювань?
– Для українських фермерів рік дуже важкий, бо не всім пощастило з дощами. Якщо від’їхати на 100 км в сторону Вінниці, то там ситуація краще. І відсутність нормальної ціни на зерно затисне багатьох. Наприклад, ми сіялися ще із карбамідом по 12 тис. грн./т. Тому собівартість продукції непогана. Навіть за такої ціни та врожайності переживаємо спокійніше. Маємо домовленість з банками і кредиторами, що вони чекатимуть за потреби.
• Яка цінова політика зараз на культури, що вирощуєте у господарстві?
– Пшениця у нашому регіоні з місця коштує десь 6-6,2 тис/т, кукурудза – 6,5 тис/т, цукор – 27,5 тис/т, і насіння соняшника – біля 16 тис/т, бо висока олійність.
• Що плануєте з добривами на наступну посівну. Чи будете купувати за нинішніми цінами?
– Вже вартість трохи пішла донизу. Аналітики прогнозують, що буде ще невелике просідання ціни. Зазвичай, восени купую всі добрива на весну, складаю на склади і спокійно сплю. В цьому році зроблю інакше. Після нового року буде активізація ціни на соняшник. Продамо і ми та почнемо купувати добрива за ціною на той час. Не будемо економити, а застосовувати технології точного землеробства. Ще більше в цю тему заглибимося. Закупимо добрив лише потрібну кількість. Ніяких запасів не робитимемо. Будемо використовувати зонування для х застосування. Завдяки точному землеробству маємо зони продуктивності. Ще зменшимо кількість добрив у непродуктивних зонах, а на продуктивних – залишимо на рівні минулого року. Так зекономимо значну частину карбаміду і складних добрив. Але категорично не зменшимо їх кількість, будемо давати те, що потрібно.
• Із паливом не буде проблем?
– Восени закупимо якусь частину. Але логістика з-за кордону вже добре налагоджена. Думаю, що проблем з паливом не буде.
• Техніку купували в цьому році? Чи вдалося реалізувати щось із запланованого?
– До війни ще замовили трактор. Він приїхав вчасно і відпрацював. Землі стало більше і без нього не впоралися б. Покупка була правильна. Також купили обприскувач причіпний Horsch Leeb 4 AX, який замовлявся ще до війни. Вдала покупка, бо він дуже дорогий, але на сьогоднішній день ще подорожчав – близько 130 тис. гривень. Купили за допомогою держави за кредитні кошти під 0%. Побудували в цьому році сушарку на палеті. Самі сушимо кукурудзу і не платимо елеватору. Не стояли на місці і будемо розвиватися далі.
• Які маєте плани на майбутнє?
– Хочемо побудувати переробний цех великої продуктивності для виготовлення соняшникової олії. Подаємо документи на грант від держави. Частину грошей власних докладемо і реалізуємо задумане.
• Отож, Ваші основні поради, як виживати в умовах війни?
– На жаль, скажу в минулому часі, треба було раніше думати про точне землеробство. Сьогоднішні в цьому реальна економія і можливість вижити. Не можна економити на технології, бо вал зерна отримати треба в будь-якому разі. Звісно, потрібно подивитися на маржинальність і дохідність інвестицій в добрива. Але зовсім без них сіяти не варто, бо прибутку не отримаєте. І так циклічно неврожайність піде далі. Потрібно сіяти зважено, за технологією, якісним насінням та з достатньою кількістю добрив.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
