temp00 6

temp00 7

Андрій Капріца, власник ФГ «Флора А.А.» Андрій Капріца, власник ФГ «Флора А.А.»

Продавати в Україні!

/ Актуальна розмова / П'ятниця, 18 листопада 2022 14:20

Якщо немає власних зерновозів, то експортувати найнятим транспортом майже невигідно. На експорті вдасться заробити, але чи варто прикладати надто зусиль задля зароблених кількох доларів на тонні. Можна продавати і на внутрішньому ринку.

Таку думку під час проведення конференції «OkAgro-2022» в інтерв’ю «Агробізнес сьогодні» висловиввласник ФГ «Флора А.А.» Андрій Капріца з Вінницької області.

 

• Який врожай в цьому році зібрали? Чи задоволені результатом?

– В нашому регіоні не було дощу. З початку січня до першого вересня випало лише 190 мл опадів, тобто критично мало. Це напряму вплинуло на врожайність в цьому році. Кукурудзу закрили на 5т/га, хоча психологічний мінімум для нас 9 т/га. Зазвичай, збираємо десь 10-12 т/га кукурудзи в середньому. Хоча колеги-фермери в області збирали і 1,5-2 т/га. Не найгірша врожайність в нашому господарстві, бо застосування технологій точного землеробства допомагає. Соняшника – зібрали 2,5 т/га, а середні показники 3,8-4 т/га за попередні роки. Пшениці – взагалі 4т/га, а зазвичай 6-6,5 т/га. Проте непогано вродили цукрові буряки – 50 т/га. Навіть в таких сухий рік – хороший показник.

Переважно, у нас немає критичних проблем з опадами. Є циклічність, яку давно помітив: два роки все добре, один рік – погано. На жаль, був саме такий рік. Не має ні ціни на зерно, ні врожаю. Фермери сильно постраждали від цього. Але грошей має вистачити. З банками провели деякі перемовини, а також фірмами, які нас фінансували навесні. В даному випадку з Kernel. Наперед повідомили, що можливо будуть відтермінування по платежах, чи перенесення рефінансування на наступний рік. Механізми і правильні відносини з кредиторами дозволяють сьогодні не дуже переживати. Так, відсотки виплатимо, частину кредитів закриємо, але іншу – доведеться перетягнути.

Kaprica 01

 

• Що з продажами та внутрішньому ринку, адже адекватної ціни не було? Чи вдалося Вам пробитися на зовнішні ринки, експортувати?

– Ще на початку війни почали готуватися до експорту, збирали документи. Але не закінчили цю процедуру. Власного транспорту не маємо, яким можна виїжджати за кордон. Раніше вважав, що власні зерновози – непотрібна річ. І зараз так вважаю, хоча зі мною багато хто посперечається. Транспорту немає, а найнятий – дуже дорогий. Різниці кардинальної немає в тому, аби продати тут на місці чи завести закордон. Якби мали власний транспорт, то була б інша історія. Тоді з упевненістю можна сказати, що треба возити. А так, не бачу сенсу. Ніколи не експортували. Продали на внутрішньому ринку нашим трейдерам минулорічний врожай, і трохи реалізовуємо теперішній. Так, ціна низька, але якщо вивозити за кордон найнятим транспортом, то вийде те ж саме. Лише доведеться погратися, тому не експортуємо.

 

• Кому продаватимете на внутрішньому ринку?

– Маємо форвардною контракт з Kernel за програмою «ОpenАgribusiness», яким передбачено, що 70% продукції маємо їм продати. Наприклад, соняшник забирають без проблем. А кукурудзу та пшеницю на сьогоднішній момент не братимуть. Повідомили, що можемо продавати іншим контрагентам. Немає проблем і ніяких претензій не буде. Продаватимемо іншим покупцям. Наприклад, багато кукурудзи вже продали трейдеру АТК.

 

• Якщо підбити певні підсумки, то рік був критичним, але не зовсім. Станом на середину листопада у Вас немає великих хвилювань?

– Для українських фермерів рік дуже важкий, бо не всім пощастило з дощами. Якщо від’їхати на 100 км в сторону Вінниці, то там ситуація краще. І відсутність нормальної ціни на зерно затисне багатьох. Наприклад, ми сіялися ще із карбамідом по 12 тис. грн./т. Тому собівартість продукції непогана. Навіть за такої ціни та врожайності переживаємо спокійніше. Маємо домовленість з банками і кредиторами, що вони чекатимуть за потреби.

 

• Яка цінова політика зараз на культури, що вирощуєте у господарстві?

– Пшениця у нашому регіоні з місця коштує десь 6-6,2 тис/т, кукурудза – 6,5 тис/т, цукор – 27,5 тис/т, і насіння соняшника – біля 16 тис/т, бо висока олійність.

 

• Що плануєте з добривами на наступну посівну. Чи будете купувати за нинішніми цінами?

– Вже вартість трохи пішла донизу. Аналітики прогнозують, що буде ще невелике просідання ціни. Зазвичай, восени купую всі добрива на весну, складаю на склади і спокійно сплю. В цьому році зроблю інакше. Після нового року буде активізація ціни на соняшник. Продамо і ми та почнемо купувати добрива за ціною на той час. Не будемо економити, а застосовувати технології точного землеробства. Ще більше в цю тему заглибимося. Закупимо добрив лише потрібну кількість. Ніяких запасів не робитимемо. Будемо використовувати зонування для х застосування. Завдяки точному землеробству маємо зони продуктивності. Ще зменшимо кількість добрив у непродуктивних зонах, а на продуктивних – залишимо на рівні минулого року. Так зекономимо значну частину карбаміду і складних добрив. Але категорично не зменшимо їх кількість, будемо давати те, що потрібно.

dobriva 2

 

• Із паливом не буде проблем?

– Восени закупимо якусь частину. Але логістика з-за кордону вже добре налагоджена. Думаю, що проблем з паливом не буде.

 

• Техніку купували в цьому році? Чи вдалося реалізувати щось із запланованого?

– До війни ще замовили трактор. Він приїхав вчасно і відпрацював. Землі стало більше і без нього не впоралися б. Покупка була правильна. Також купили обприскувач причіпний Horsch Leeb 4 AX, який замовлявся ще до війни. Вдала покупка, бо він дуже дорогий, але на сьогоднішній день ще подорожчав – близько 130 тис. гривень. Купили за допомогою держави за кредитні кошти під 0%. Побудували в цьому році сушарку на палеті. Самі сушимо кукурудзу і не платимо елеватору. Не стояли на місці і будемо розвиватися далі.

 

• Які маєте плани на майбутнє?

– Хочемо побудувати переробний цех великої продуктивності для виготовлення соняшникової олії. Подаємо документи на грант від держави. Частину грошей власних докладемо і реалізуємо задумане.

 

• Отож, Ваші основні поради, як виживати в умовах війни?

– На жаль, скажу в минулому часі, треба було раніше думати про точне землеробство. Сьогоднішні в цьому реальна економія і можливість вижити. Не можна економити на технології, бо вал зерна отримати треба в будь-якому разі. Звісно, потрібно подивитися на маржинальність і дохідність інвестицій в добрива. Але зовсім без них сіяти не варто, бо прибутку не отримаєте. І так циклічно неврожайність піде далі. Потрібно сіяти зважено, за технологією, якісним насінням та з достатньою кількістю добрив.

 

Розмовляла Тетяна Ковальчук

 05 березня 2026
В Україні прогнозують зростання цін на гречку у 2026 році через істотне скорочення посівних площ та зменшення валового збору культури.
В Україні прогнозують зростання цін на гречку у 2026 році через істотне скорочення посівних площ та зменшення валового збору культури.
05 березня 2026
 05 березня 2026
У Гані почали виробляти макаронні вироби з українського борошна. Проєкт реалізують у межах запуску першого міжнародного агропродовольчого хабу, який Україна розвиває разом із Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP).
У Гані почали виробляти макаронні вироби з українського борошна. Проєкт реалізують у межах запуску першого міжнародного агропродовольчого хабу, який Україна розвиває разом із Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP).
05 березня 2026
 05 березня 2026
Молодому подружжю бджолярів з Луганщини не вдалось врятувати від війни всі вулики. З двохсот врятували тільки 30. Однак на Канівщині їх пасіка отримала можливість відродитися і продовжити розвиток.
Молодому подружжю бджолярів з Луганщини не вдалось врятувати від війни всі вулики. З двохсот врятували тільки 30. Однак на Канівщині їх пасіка отримала можливість відродитися і продовжити розвиток.
05 березня 2026
 04 березня 2026
Голова Держрибагентства Ігор Клименок висловив сподівання, що найближчим часом запрацює постанова Кабінету Міністрів про забезпечення обліку рибогосподарських водних об’єктів.
Голова Держрибагентства Ігор Клименок висловив сподівання, що найближчим часом запрацює постанова Кабінету Міністрів про забезпечення обліку рибогосподарських водних об’єктів.
04 березня 2026
 04 березня 2026
Падіння постачань української агропродукції до Європейського Союзу після запровадження тарифних квот (TRQ) становитиме $1,43 млрд на рік.
Падіння постачань української агропродукції до Європейського Союзу після запровадження тарифних квот (TRQ) становитиме $1,43 млрд на рік.
04 березня 2026
 04 березня 2026
Світові ціни на соєву олію досягли максимуму за понад два роки на тлі різкого зростання котирувань на нафту після ударів США та Ізраїлю по Ірану.
Світові ціни на соєву олію досягли максимуму за понад два роки на тлі різкого зростання котирувань на нафту після ударів США та Ізраїлю по Ірану.
04 березня 2026

Please publish modules in offcanvas position.