Такі думки в інтерв'ю Агробізнесу Сьогодні висловив керівник господарства «Дунайський аграрій» Роман Дяжук під час конференції «Ок.Агро – 2022».
Роман Дяжук наголошує, що рік не простий для фермерів. Вони опинилися в нових умовах. Треба виростити та зібрати врожай, зменшити витрати і продати, щоб вижило господарство.
• Ви, пане Романе, більш-менш оптимістично налаштовані. Як вам вдається бути на позитиві у таких складних умовах війни та економічних проблем?
– Завжди намагаюся бути на позитиві. Від власника агрокомпанії багато що залежить, на нього дивляться люди, котрі працюють поряд. Важливо залишатися завжди позитивно налаштованим, бо як тільки починаєш депресувати, то відразу опускаються руки. У нашому регіоні (Бессарабія – ред.), крім війни, ситуація в сільському виробництві була непроста і через сильну посуху.
Зернові та технічні культури зібрали із «мінусовою» врожайністю, тобто посіяли більше насіння, ніж зібрали товарного. За рахунок фруктів та овочів мінус вдасться знівелювати збитки і вийти на нуль. Фактично диференціація бізнесу у різні сегменти утримує господарство на плаву. А ще у нас щороку з’являється багато нового – шукаємо можливості для переробки власної продукції, створення доданої вартості. Якщо буду сумувати, то не встигатиму створювати нові продукти.
• У Вас багато різних сільськогосподарських культур у господарстві. Що найбільше подобається вирощувати?
– Напевне, фрукти та овочі, адже сам Бог велів займатися ними. Поля та інші угіддя господарства розташовані на півдні країни, на тій же широті, що і наш Крим. От, наприклад, мені говорять, а чому не вирощуєш кукурудзу на крапельному зрошенні. Думаю, навіщо її вирощувати, якщо фермери на Полтавщині без крапельного зрошення збирають 10 т/га, і я на крапельному стільки матиму, але з набагато більшими витратами. То немає економічного сенсу працювати з цієї культурою. Краще вирощувати те, що у цих умовах оптимально росте. Якщо це фрукти та овочі, тоді значить цим треба займатися. 1 га овочів генерує набагато більше грошей, ніж зернові. Але відповідно має бути інфраструктура, холодильники, пакування та інше.
• А такі кавуни квадратні і у формі сердечка будете й надалі вирощувати? Як їх отримуєте?
– Насіння звичайне, але технологія вирощування особлива: рослини поміщаємо їх у спеціальні бокси і вони такі виростають. Це більше сувенірний продукт. В цьому році розігрували кубічні кавуни на благодійному аукціоні. Один чоловік заплатив 30 тис. гривень за кавун, а ми всі гроші віддали на допомогу ЗСУ. І домовленість була така, що не ми відправляємо, а він сам. Просто нам чек показує. Загалом близько 60-70 тис. отримали коштів, що пішли на ЗСУ.
• Ви казали, що в багатьох супермаркетах представлені. У вас господарство повного циклу, тобто є і переробка продукції. А куди експортуєте і чи були проблеми в цьому році?
– Зерно як експортували, так і експортуємо. Мені до порту Ізмаїл везти продукцію 12 км. Нескладно було доїхати, практично поруч знаходимося. А що стосується фруктів та овочів, то в цьому році їх була нестача на українському ринку і тому не було сенсу експортувати. У минулому році – так експортували в країни Балтики, Великобританію. Завдання у нас таке: зробити максимально замкнутий цикл виробництва. Продавати персики просто, але з іншого боку, там заробіток малий. Цікаво робити щось із додатковою вартістю.
Не треба знецінювати органічне виробництво. Часто супермаркети пропонують: давайте продукцію дешевше. Натомість пояснюю на прикладі цибулі. Її збираємо 20 т/га, а звичайний фермер бере на круг 50-60 тонн. І що, органічна цибуля має коштувати так само як звичайна. Наші органічні кавуни та дині дорожчі, бо за кожний відповідаю своїм обличчям. На кожному навіть персику та нектарину в нас є торгова наліпка. Коли наводиш телефон на кьюар код, то на сайті компанії можна почитати багато інформації. Гарантую якість і безпеку своїх продуктів. Органіка не може бути дешевшою.
• А Ви використовуєте технологію ноу-тілл на якихось полях? Чи органічне вирощування і мінімальний обробіток ґрунту – різні речі?
– Технологія ноу-тілл і органіка зараз, на мій погляд, речі абсолютно несумісні. Ноутільщики практикують вирощування за нульовим циклом, але використовують гербіциди. В органіці вони недопустимі. Так само з мінеральними добривами не працюємо, бо їх використання в органічному виробництві заборонено.
• Побутує думка, що майбутнє за мінімальним обробітком ґрунту, бо менше ресурсів використовується. А Ви, напевне, думаєте, що за органікою, бо здоров’я нації дуже важливо. Як вважаєте, будуть прихильники і одного й іншого способу вирощування.
– Так, завжди будуть шанувальники різних підходів, адже людина обирає той шлях, який її влаштовує. Я проти застосування пестицидів. Можливо, в органіці ми використовуємо так званий «міні-тілл», тобто менший обробіток ґрунту. Але все одно у нас є той набір технологічних операцій, які маємо виконувати. В органічному виробництві часто застосовувати так звані штригиль-пружинні борони, без них не можемо дотриматися вимог технології. А в іншій технології – на полі застосовують гербіциди і знищують рослини хімічними сполуками, залишаючи ту культуру, яку посіяли.
• Добрива у вас натуральні, тобто перегній використовуєте? Крапельне зрошення практикуєте у господарстві?
– Так, використовуємо трохи курячий послід та перегній від овець. Але купуємо переважно спеціальні сертифіковані препарати, які дозволені в органічному вирощуванні. У нас більше 150 га землі на крапельному зрошенні. Всі фрукти та овочі у господарстві зрошуються.
• Крім курей є ще й вівці у господарстві. Чому зацікавилися?
– У мене є ідея робити овечу бринзу. Козячих сирів вже багато різних. Бринза є і коров’яча, і козяча, а класичної овечої немає. Поки що тренуюся в цьому напрямку. Одна вівця дає в день 500 г молока, що набагато менше, ніж коза. У мене колись було тонна бринзи в рік. Не хотів продавати її по 100 гривень за кілограм, бо коров’яча коштує 80 гривень. Але ж навіть низькопродуктивна корова дає 20 літрів молока в день, а вівця – лише 500 г. Як мінімум, овеча бринза має коштувати в 2-3 рази дорожче. За 300 грн. буду продавати, а за 100 – ні. Ту бринзу роздавав та пригощав нею. У мене такий принцип: якщо продукція вирощено та зроблена з любов’ю, то не повинно коштувати копійки. Навіщо виготовляти і віддавати її в мінус.
• Законодавці мають намір ухвалити закон, яким передбачатиметься, що фермер повинен покласти на депозит кошти під майбутню експортну операцію. Чули Ви про це? Що думаєте з цього приводу?
– Так, чув. Вони хочуть боротися в такий спосіб із «тіньовиками». Але для цього є й інші способи. Чому експортерів органічної продукції має стосуватися така ініціатива.
• А Вас теж може стосуватися?
– Не знаю. Якщо мене зачепить, то взагалі «жесть» буде. Наприклад, ще до війни вступив у дію закон, яким передбачено, що всі, у кого є птиця не повинні бути на пільговому оподаткуванні. Не має значення, що у «Наша ряба» мільйон курей, у «Ясенсвіт» – взагалі мільйони, а у моєму господарстві 3-5 тисяч. Проте законотворчі нас зрівняли. Хочете поборотися із монополістами – боріться. Якщо ухвалюються якісь закони, то потрібно думати не тільки про великих виробників. Треба враховувати інтереси малого та середнього бізнесу, який через таку зрівнялівку дуже страждає.
• До цих законодавчих ініціатив мають бути ще певні правки?
– До речі, фермери збиралися якраз 24 лютого нинішнього року з цього приводу. Свою думку хотіли донести до аграрного комітету парламенту, аби органіків прибрати із цього закону. Адже ми в іншому статусі. У них мільйони курей, а у нас 3-5-10 тисяч, тобто небагато.
• Як давно Ви займаєтеся органічним вирощуванні? Задоволені, не розчарувалися морально та фізично?
– Вже десь 8-10 років. Мені подобається цей сегмент аграрного бізнесу. Він мене «драйвить». Можна ще багато цікавого робити. Легше запитати, що ми не робимо. В сезон у нас 100 робітників, а у міжсезоння – 40-50. Вони щоденно на роботу їдуть за 50-100 км. Все вирощування і переробка зосереджені в одному господарстві.
Дуже важлива така тема як здоров’я громади, області, країни. Багато проблем, з якими стикається медицина, вирішуємо за допомогою органічного сільського господарства. В тих громадах, де є органічні фермери, люди менше хворіють, це – світовий факт. Не працюємо із пестицидами взагалі. Запитують, а навіщо тобі стільки напрямків бізнесу. Відповідаю, щоб на збір кавуна та дині в сезон були здорові люди. Тому вирощуємо деякі культури собі в мінус, аби тільки стримати трудову міграцію з нашого краю. Органіка – це про здоров’я, екологія, соціальна відповідальність, ставлення до землі та про майбутнє планети загалом. Будь іншим і їж органічне! – такий наш слоган.
• Поради для інших фермерів, як Вам в цьому році вдалося бути не таким як всі і при цьому залишитись успішним.
– Важливо не зупинятися і залишатися на позитиві. Як показав нинішній рік, вирощування різноманітних сільгоспкультур нас і врятувало. Наприклад, якщо зернові через посуху не вродили, то гарбузів зібрали, залежно від гібриду, від 20 до 60 т/га. Якби вирощували постійно одні і ті ж культури, то могли бути в мінусі. Отож, потрібно розкладати яйця в різні кошики.
Поділюся корисною інформацією для фермерів: сьогодні овочі та фрукти, які паковані в сітках, продаються краще, ніж такі, що насипом лежать. В зв’язку із тривогами та відключеннями світла вітчизняні покупці забігають у магазини і мають швидко скупитися. Так само краще продаються миті овочі і навіть вже очищені, ніж в традиційному вигляді з поля. Саме така продукція і надалі буде в тренді.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
