Керування врожайністю через керування ґрунтами
Ключовий принцип системи керування родючістю Кінсі/Альбрехта: нагодуй спершу ґрунт, щоб він нагодував рослини. Проте, як це зробити оптимальним чином і з максимальним ефектом? Технологія враховує глибокий зв’язок між фізичною структурою ґрунту, обмінною здатністю та рівнем насичення основами (катіони кальцію, магнію, калію та натрію) для забезпечення оптимального розвитку рослин. Відповідно, система живлення та використання добрив залежить від гранулометричного складу ґрунту, температурних параметрів, особливих умов ґрунту (посуха/перезволоження).
Поле — зримий критерій істини
Власне, ця система керування родючістю ґрунтів стала однією з найбільш значущих за своїми перспективами відкриттів для широкого аграрного загалу України за останні роки. Про неї чули, про неї говорять фахівці. Але одного розголосу та популярності замало. Є слушне українське прислів’я: «Чув дзвін, та не знає, де він». Наочні конкретні приклади застосування технології є найкращим доказом на її користь — бо це на користь самим агровиробникам. Тож масштабний і багатоплановий проєкт втілився в безпосередній польовий вимір у рамках проєкту «Польовий агроконсиліум» на теренах кількох областей України, які відбивають різноплановість українських ґрунтів.
Жадана відповідь на запити агровиробників
Одним із перших господарств, яке застосувало методику Кінсі/Альбрехта, стало ПП «Агрофірма “Дзвони”» (Львівська обл., Перемишлянський р-н). Його керівник Ярослав Бай говорить, що технологія дала відповіді на ті напрочуд важливі запитання, на які до того ніхто не міг відповісти:
Усе почалося з того, що ще три роки тому ми ознайомилися з онлайн матеріалами, взяли участь у ґрунтовному триденному семінарі в Києві, присвяченому цій технології. Спочатку, зізнаюсь, я навіть нудьгував, крутив у руках блокнот, яких видали для нотаток. Бо американські фахівці починали дуже розгорнуто, багато історичних відступів і теоретичних узагальнень. Та потім мені ледь того блокноту вистачило, щоб записати всю ту інформацію, що мені практично цікава. Загалом вельми плідно поспілкувалися з Біллом Брашем та Йорком Байером — консультантами Ніла Кінсі, експертами в технології Кінсі/Альбрехта. Інформації, до того ж нової й конкретної, було вдосталь, ми для себе взнали дуже багато цікавого й корисного. І головне — ми почули відповіді на ті запитання, на які в Україні ніхто не міг відповісти.
Ідеальні рекомендації для господарника
Тому в господарстві не довго вагалися, коли вирішили закласти експерименти на своїх полях на різних сільськогосподарських культурах за технологією Кінсі/Альбрехта. Спочатку відібрали зразки ґрунту, надіслали їх на лабораторний аналіз. За результатами аналізу, відштовхуючись від рекомендацій фахівців, у господарстві внесли всі належні добрива. Ярослав Бай окремо наголошує:
Завдання лабораторії — не лише зробити аналіз ґрунту. Агровиробник хоче отримати конкретні, науково і практично обґрунтовані рекомендації. Зазвичай на основі одного і того самого відбору ґрунту різні лабораторії наводять дещо різні висновки. І далеко не кожна з них може дати адекватні практичні поради.
Щодо фахівців лабораторії Кінсі/Альбрехта, то їх рекомендації ідеальні з погляду господарника. Вони чіткі, зрозумілі та вичерпні. Нам надали перелік добрив, просто величезний, — основні елементи живлення, мікроелементи тощо, — якими бажано користуватися на наших землях для досягнення найкращого ефекту. Рекомендації бездоганні, головне — до них дослухатися й впровадити у господарстві належним чином.
Поглиблений аналіз вищого рівня
Хоча керівник ПП «Агрофірма “Дзвони”» пояснює, що є низка моментів, які потребують додаткового аналізу, щоб отримати повну деталізовану картину свої ґрунтових умов. За його словами , це серйозна наукомістка робота, на яку мало хто наразі здатен.
Технічна оснащеність і кваліфікація фахівців лабораторії Кінсі/Альбрехта дозволяє дати не просто загальну інформацію, а поглиблений аналіз ґрунтових процесів. Для прикладу, на одному полі, згідно з попередніми висновками, на основі одного зразка в лабораторії зафіксували дуже мало магнію в ґрунті. За максимально рекомендованим рівнем потрібно було вносити тонну сульфату магнію на гектар. Це вкрай багато.
Проте фахівці лабораторії притримали нас, мовляв, не поспішайте з цим. Ми проведемо ще один аналіз на наявність магнію в латентній формі. Зробили цей поглиблений аналіз і виявилося, що цей елемент насправді є — тільки в прихованому виді.
За доступних затрат — максимальний результат
Звичайно, точний підрахунок має бути у всьому. Якщо йдеться про обробіток чималих земельних угідь, то це для багатьох суттєве додаткове навантаження на бюджет. У такому разі фахівці радять для початку подумати про частину площ, про певні елементи технології Кінсі/Альбрехта, доки не переконаєтеся на своїй власній землі, що ці витрати справді окупляться. Так, з огляду на нинішню економічну ситуацію з десяти рекомендацій у господарстві обрали дві. Саме ті, що за доступних затрат максимально впливають на врожайність.
Так, це дорога технологія, враховуючи всю ту рекомендовану кількість добрив. Тепер, з нинішніми цінами, коли країна в стані війни, навряд будь-яка українська компанія в стані повністю забезпечити внесення по максимуму тих елементів живлення. Особисто для себе ми взяли на озброєння кілька технологічних аспектів, які нам реально допомогли. І не просто допомогли, а показують фантастичні результати на наших полях.
Коли чесно, ми дотримуємося рекомендацій частково. Але навіть у такому урізаному вигляді це дуже сильно допомагає. Наприклад, унесення того самого сульфату магнію на карбонатних ґрунтах у нормі 200–300 кг/га у фізичній вазі на кукурудзі, порівнюючи з простим сульфатом амонію, дає від тонни до півтори додаткового врожаю. Це суттєва прибавка, дуже хороший показник. Такі справи й на інших культурах, а не тільки на кукурудзі. У нас такий регіон, де ми в основному вирощуємо кукурудзу та сою.
Подібна ситуація на тих самих карбонатних ґрунтах і з сульфатом заліза. Ми дослухалися до рекомендацій, зробили й отримали очевидний переконливий доказ, що це якісно працює.
Оптимальні рішення для кожного поля
Коли в господарстві побачили, що застосовані елементи технології Кінсі/Альбрехта дають велику прибавку врожайності, почали дотримуватися цих рекомендацій на всіх полях. Наголошуючи, що працюють не за якимось примітивним шаблоном, а відштовхуючись від ретельного аналізу ґрунту. Його тут проводять раз на два-три роки — і не відразу на всіх 9000 га, а поступово.
У нас дуже велике розмаїття ґрунтів. Скажімо, тільки показник рH коливається в діапазоні від 4 до 8. На кислих ґрунтах є свої особливості, на лужних ґрунтах — інша специфіка. Добре, що різного типу ґрунти в нас досить чітко локалізовані. Наприклад, ми знаємо — тут у нас карбонатні ґрунти. І, відповідно, плануємо свої дії, обираємо ті чи інші технологічні рішення. Вносимо сульфат магнію в такій-то кількості, додаємо сульфат заліза, сульфат цинку тощо. Є у нас і кислі ґрунти — і ми знаємо, що тут потрібно вносити велику кількість фосфору, надаємо посилену увагу кальцію. Водночас забезпечення магнієм тут високе, додаткове внесення сульфату магнію зовсім не потрібне.
Щодо погодних умов, то особливого впливу в нашому випадку на роботу технології вони не справляють. Господарство розташоване в Перемишлянському районі, передгір’ї Карпат, а це зона з нормальним рівнем зволоження. Тут у середньому за рік випадає 550–700 мм опадів. Бувають, звісно, посушливі періоди по два-три тижні, але це погоди не робить.
До речі, у нас були проблеми з водною ерозією років сім-вісім тому. То ж ми придбали глибокорозпушувач — і повністю всі поля раз на два-три роки проходимо, зриваємо плужну підошву. Завдяки цьому питання водної ерозії практично знято.
Рух до розкриття потенціалу технології й ґрунтів
Ярослав Бай каже, що ніяких особливих заходів, на зразок диференційованого внесення тощо, наразі в господарстві не застосовують. Але можливості, які дає точне землеробство, можуть ще повніше розкрити потенціал технології Кінсі/Альбрехта.
Поки що у нас все досить класично, ми виходимо з узагальнених усереднених показників поля. Немає також можливості робити карти врожайності: з п’яти комбайнів у господарстві лише два мають опцію картування. На жаль, поки що складно впровадити елементи точного землеробства в цьому сенсі, але ми рухаємося в потрібному напрямі. Зокрема, закладаємо досліди з диференційованої сівби кукурудзи з одночасним диференційованим унесенням добрив.
Так що наступний крок щодо впровадження технології Кінсі/Альбрехта — це все-таки рух до точного землеробства. Диференційоване внесення елементів живлення насамперед.
У господарстві наголошують, що правильне розподілення поживних елементів у полі, їх економія за підвищення ефективності використання — це дуже важливо. І спектр застосованих добрив теж планують у перспективі розширити.
Надалі плануємо звернути більше увагу не лише на основні добрива, макроелементи, а й на мікроелементи в системі живлення рослин. Ті самі залізо, бор, цинк, марганець, мідь теж мають велике значення в сучасній технології вирощування культур, зокрема кукурудзи. Так, із цим питанням поки що складно, бо якісні мікродобрива коштують дорого. Коли в країні точиться війна, звичайні українські компанії не можуть собі це, як правило, дозволити. Але, поготів, рухатися в цьому напрямі слід, досліди та експерименти проводити потрібно. Коли з’явиться нагода, виникне така можливість, ми маємо вже бути готовими.
Вітчизняний агросектор упевнено виходить на світовий рівень аграрних технологій. Дізнатися більше про технологію Кінсі/Альбрехта можна в онлайн-школі Travelite AGRO, яка проводить відеокурси та майстер-класи від агроекспертів зі США, Канади, Німеччини, Нової Зеландії, Бразилії, Великої Британії й інших країн світу.
