Державні банки видаватимуть кредити під 1% річних аграріям з постраждалих регіонів, – експерт

Державні банки видаватимуть кредити під 1% річних аграріям з постраждалих регіонів, – експерт

/ Актуальна розмова / П'ятниця, 20 жовтня 2023 13:41

Через війну є перешкоди експорту аграрної продукції морськими шляхами. Додає проблем і заборона імпорту в країни Європи. Через це відбувається падіння ціни на внутрішньому ринку. Як наслідок, рентабельність агробізнесу падає. Багато аграріїв стають збитковими, особливо ті, що не мають власної переробки чи тваринництва. З точки зору банківського кредитування 2024 рік буде ще гіршим, ніж 2023. Збільшуватиметься кількість клієнтів, які не зможуть вчасно погасити попередні кредити, щоб отримати нові. Банківський бізнес заточений на видачу коштів, які в подальшому мають бути повернені. Якщо у господарства є труднощі з погашенням кредитів минулих років, то потрібно ініціювати реструктуризацію боргу. Треба відкрито йти на відверту розмову з банком, і  ні в якому разі не заходити в судові тяжби та не ховатися від кредитної установи. Коли аграрій нормально співпрацює з банком, банк завжди піде на зустріч клієнту. Краще знаходитися на реструктуризації, а не в прострочці. Незаплямована кредитна історія – можливість кредитуватись знову. Про особливості банківського кредитування в поточному та наступному році розповів у інтерв’ю Агробізнес Сьогодні радник з питань доступу до фінансування програми USAID АGRO Микола Волков.

 

? У 2022 році банки кредитували аграріїв під 0%, у 2023 – за програмою 5-7-9 переважно під 7% та 9%. Нещодавно внесено зміни в цю програму, де з’явилися спеціальні умови для деокупованих територій, в той час як всіх інших аграріїв кредитуватимуть лише під 13%. На Вашу думку, будуть прокредитовані господарства, які торік були в окупації та постраждали від активних бойових дій?

– Так, в державних банках кредитування буде. В іноземних – не знаю, якщо в них зміниться кредитна політика. У програму державної підтримки внесено зміни і тепер господарства які провадять господарську діяльність в зоні високого воєнного ризику можуть отримати фінансування під пільгову ставку в 1% річних на перші два роки на інвестиційні цілі, та  3% на фінансування оборотного капіталу. Різниця в ставці банкам компенсуватиметься Фондом Розвитку Підприємництва з державного бюджету і частково – за рахунок іноземних донорів.

? Які банки в цій програмі беруть участь – державні чи й приватні?

– На початку року була проблема, що не  всі банки буди долучені до програми 5-7-9. Наприклад, іноземні банки, які мають представництва в росії, не задіяли в ній. Зараз проблеми, як такої, немає і вже близько 27 банків приймають участь в ній. Наразі найактивніші за кількістю кредитів – це АТ «Ощадбанк» і АТ КБ «ПриватБанк». А всі інші працюють виважено, тому що мають підходи до територіальних ризиків. Деякі іноземні банки не фінансують повністю Миколаївську, Херсонську, Запорізьку області. Не зважаючи на те, що лише частина там перебуває під окупацією.  Наразі ми спілкувалися із фінансовими компаніями, не банками. Це компанії, які мають банківську ліцензію, надають позики, але під значно більші відсотки. І у них зараз з’явилася низка клієнтів із областей, які банки не кредитують. У аграріїв нормальна кредитна історія, вони зовсім не постраждали, у них гарний фінансовий стан, і вони повністю відповідають всім критеріям. Раніше кредитувалися без проблем. Але у іноземних банках для них стоїть табу, бо їхня область знаходиться в червоній зоні.

? Державні банки мають таку ж позицію щодо клієнтів із областей, де йдуть активні бойові дії?

– Що ж стосується вітчизняних банків, то вони більш лояльно підходять до цих категорій. Якщо брати наприклад АТ «Ощадбанк», то він має найбільш виважену політику. Крім інструменту кредитування цей банк має ще й інструмент державних грантів, значна частина яких орієнтована якраз на аграрний сегмент. Що стосується програми 5-7-9 під 1%, орієнтованої на тих, хто знаходиться в постраждалих регіонах, то першопрохідцями тут стануть саме державні банки. Іноземні банки у цій програмі на першому етапі брати участь не будуть.  Програма є, але кредитна політика та материнські компанії не дозволять їм це робити, бо клієнти знаходяться в червоній зоні. Наразі ситуація така.

dengi 8(1)

? Які ще зараз є можливості отримати якщо не фінансову, то принаймні матеріальну допомогу?

– Можу розповісти про нашу програму USAID АГРО. В наступному році ми будемо підтримувати галузь зберігання та переробки – будівництво елеваторних комплексів,  збільшення їх виробничих та переробних потужностей. Планується виділити лише на переробку більше 20 грантів. Підтримуватимемо ті підприємства, які вже мають переробні потужності, і за рахунок гранту збільшать їх. Наприклад, є підприємство із виробництва круп – діюче, має ринок збуту, має контракти із торговими мережами і збільшує свої виробничі потужності. Це сегмент для нашої допомоги. Ми не підтримуватимемо стартапи.   Для них є державні гранти як от на переробку. Там будь-яка компанія може грант отримати, найбільше – 8 млн. гривень. Є грант в 250 тис. на розвиток бізнесу. Є грант на сади і теплиці.

Отже програма USAID АГРО має два напрямки прямої допомоги: роздаємо маленьким фермерам (із земельним банком до 500 га) насіння та міндобрива. Та збільшуємо виробничі та  переробні потужності.

? За допомогою фахівців USAID АГРО були розроблені спеціальні IT платформи, куди можна подати заявку, і її відразу бачать кілька банків. Пане Миколо, розкажіть про онлайн платформи, які допомагають аграріям звертатися в банки.

– Це ті ресурси, які дійсно працюють і подають заявки одночасно в декілька банків. Взагалі не складно розібрати та працювати. Є платформи agrianalytica.com, agroapp.com.ua та uab.com.ua. Через них можна подати заявку в декілька банків. В той же час, agroapp.com.ua разом із Ощадбанком реалізовують спільну програму, яка називається oschadbusiness.com. Вона дозволяє будь-якому клієнту подати заявку в державний банк умовно із комп’ютера чи телефону. Не треба приїжджати в банк. В рамках цього проєкту Ощадбанк повністю переходить на онлайн фінансування агровиробників. Не потрібно буде ходити у відділення. А ще є сервіси agrianalytica та uteka, через які також можна подати заявку та отримати сервіс з підготовки бізнес плану. Agrianalytica також має сервіс з ведення бухгалтерії малим та середнім агровиробникам.

? Аграрії часто скаржаться на те, що їм не дають кредит, навіть якщо його і можна вже отримати, бо в них ще є непогашені кредити з позаминулого сезону. Наприклад, ще в 2021 році брали. Але не можуть виплатити, бо господарство було в окупації, зазнало руйнувань та збитків. І реально немає чим виплатити, а новий не дають, бо не погашений попередній. Що їм порадите або як прокоментуєте?

– Це велика проблема. В 2022 році кредитувалася більша кількість клієнтів, ніж в 2023 році. Бо банківській сектор є бізнес одиницею. Він має певну кредитну політику. Якщо діяльність клієнта є збитковою його кредитувати не можна. Ті компанії, які постраждали, були прибутковими, а стали збитковими. Вчора він отримував кредит, а сьогодні йому кажуть: погаси попередній, бо ти нам не підходиш по кредитній політиці. Банки – це не рятівна агенція, а бізнес. Банківський бізнес заточений на видачу коштів, які мають високий рівень повернення. В таких кейсах, на жаль, це проблема. Знаю і про податкове навантаження. З окупованих господарств ще й податки вимагають. І вони не можуть отримати фінансування навіть гранти, бо не сплатили податки.

 

______________________

Микола Волков: «Контроль та зменшення затрат вирощування за рахунок точного землеробства та створення доданої вартості в агро допоможуть вижити та зберегти бізнес»

______________________

 

На початку 2023 року ми багатьом клієнтам рекомендували йти саме в державні банки, бо вони фінансували під 5-7-9%. Іноземні ж банки видавали лише під 20%.  Нові клієнти перевірялись Державними банками завдяки електронним реєстрам і в них знаходилась заборгованість перед бюджетом. Або прострочена заборгованість по кредитам. І це було причиною того, що клієнту відмовляли відразу. Якщо є несплачені прострочені борги, значить ти не платоспроможний позичальник за їхньою класифікацією. Відповідно не можеш бути профінансований, поки ти ці речі не врегулюєш. Багато клієнтів казали, що ми були в окупації, чому за цей період маємо платити гроші. Вони не платили і стикнулися із проблемою.

? Що ж тоді робити, якщо у аграріїв саме такий випадок?

– Якщо були проблеми у бізнесі, і є непогашені кредити минулих років – важко щось порадити. Шукати грантову підтримку, або розраховувати на безкоштовні добрива та насіння що надаються через Державний Аграрний Реєстр. Якщо, звісно, відповідаєш критеріям. Але не всі, а лише такі, що мають земельний банки до 500 га. Якщо маєш більше, ніж 500 га, то однозначно треба зустрічатися із банком, робити реструктуризацію боргу, налагоджувати систему взаємовідносин. Але ні в якому разі не заходити в судові тяжби. Не ховатися від кредитної установи. Якщо аграрій нормально співпрацює з банком, то вони, зазвичай, одне одного розуміють. Краще знаходитися на реструктуризації, а не в прострочці. І в подальшому такий аграрій може бути профінансований.

? Напевне, це питання до всіх: і до банків, і до очільників профільного міністерства, і самих аграріїв, які найбільше зацікавлені у лояльному ставленні та розумінні.

– Банки і допомогти – це не та ситуація. Навіть сусід сусіду не буде прощати борги, якщо в одного підірвався трактор. Так само і  банк не прощає. Банк – це бізнес і він має заробляти. Він не може втрачати, тому що в кінцевому випадку втратять вкладники депозитів. Тому ці всі речі мають бути простимульовані державою. І тут забули один момент, чому активно відбувалося кредитування, коли розпочалася війна. Держава розробила дуже гарний інструмент – це державна гарантія до 80% кредиту раніше, а зараз до 50%. Якщо клієнт збанкрутує і не зможе гасити кредит, то держава за нього погашає як мінімум 50%. І саме це стимулювало видачу кредитів банками. Не відсоткова ставка 5-7-9, а саме державна гарантія. Банки мали державну гарантію, а отже впевненість що у випадку прострочки держава за клієнта частину боргу погасить. І саме в цьому напрямку треба продовжувати йти поки не зміниться безпекова ситуація.

dengi 11

? І на завершення, що буде із банківським кредитуванням аграріїв у наступному році?

– Зараз є три проблеми: це морський експорт, обмеження імпорту в країни Європи і як результат здорожчання зернової логістики. За рахунок цього відбувається падіння ціни на внутрішньому ринку, що  призводить до падіння рентабельності агробізнесу. Багато із клієнтів стають збитковими, особливо маленькі та ті, що не мають власної переробки чи тваринництва. Ці всі речі, на жаль, погіршують ситуацію. 2024 рік з точки зору фінансування буде ще гіршим, ніж 2023. Збільшується кількість клієнтів, які не зможуть погасити попередні кредити, щоб отримати нові. У аграрія виникає ситуація коли собівартість виробництва може бути вищою, ніж ціна за вирощене збіжжя, яку аграріям пропонують на ринку України.

? Тому потрібно йти у переробку, якщо є можливість?

– Якщо аграрій просто вирощує пшеницю і продає її, то прийде час, коли собівартість цього виробництва буде більша, ніж вартість, яку за неї заплатять. Рік ще можливо зі збитками прожити, менше посіяти. А через два-три роки ситуація може бути плачевна. Однозначно, треба йти в переробку або шукати кооперацію з іншими, що мають переробні потужності. Там, де ти можеш отримати за своє зерно, перероблене в муку чи олію, більше. Або ж, хто має таку можливість, нарощувати тваринництво. Контроль та зменшення затрат вирощування за рахунок точного землеробства та створення доданої вартості в агро – це те, що допоможе вижити та зберегти бізнес.

 

Розмовляла Тетяна Ковальчук

 15 червня 2024
Гібрид французької та англійської лаванди прекрасно виглядає в свіжому зрізі та сухих букетах. Проте цвіт лавандіна не можна споживати як чай та використовувати у косметології.
Гібрид французької та англійської лаванди прекрасно виглядає в свіжому зрізі та сухих букетах. Проте цвіт лавандіна не можна споживати як чай та використовувати у косметології.
15 червня 2024
 14 червня 2024
Курс акцій агрохолдингу KSG Agro на Варшавській фондовій біржі зріс на 33% після публікації звітів за 2023 рік та за перший квартал 2024 року.
Курс акцій агрохолдингу KSG Agro на Варшавській фондовій біржі зріс на 33% після публікації звітів за 2023 рік та за перший квартал 2024 року.
14 червня 2024
 14 червня 2024
ПрАТ «Рівнеазот», що входить до азотного бізнесу Group DF, перезапустив базові цехи з виробництва мінеральних добрив – цех аміаку (А-2), цех неконцентрованої азотної кислоти та цех з виробництва аміачної селітри.
ПрАТ «Рівнеазот», що входить до азотного бізнесу Group DF, перезапустив базові цехи з виробництва мінеральних добрив – цех аміаку (А-2), цех неконцентрованої азотної кислоти та цех з виробництва аміачної селітри.
14 червня 2024
 14 червня 2024
Після досить різкого зниження цін, яке спостерігалося на ринку огірка в Україні тижнем раніше, у цьому сегменті знову переважає тенденція до подорожчання.
Після досить різкого зниження цін, яке спостерігалося на ринку огірка в Україні тижнем раніше, у цьому сегменті знову переважає тенденція до подорожчання.
14 червня 2024
 14 червня 2024
Компанія «CLAAS» святкує півмільйонний ювілей зернозбиральних комбайнів, виготовлених з 1936 року, і випускає кілька ювілейних машин LEXION, TRION, EVION і DOMINATOR у трьох місцях на трьох континентах. Найближчими тижнями та місяцями вони будуть представлені на виставках, днях поля та демонстраціях.
Компанія «CLAAS» святкує півмільйонний ювілей зернозбиральних комбайнів, виготовлених з 1936 року, і випускає кілька ювілейних машин LEXION, TRION, EVION і DOMINATOR у трьох місцях на трьох континентах. Найближчими тижнями та місяцями вони будуть представлені на виставках, днях поля та демонстраціях.
14 червня 2024
 14 червня 2024
Агровиробник з Херсонщини отримав кредит у розмірі 1 млн грн від Укргазбанку для розвитку свого бізнесу. Половину суми, 500 тис. грн, забезпечив Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що надало надійний старт для інвестицій.
Агровиробник з Херсонщини отримав кредит у розмірі 1 млн грн від Укргазбанку для розвитку свого бізнесу. Половину суми, 500 тис. грн, забезпечив Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що надало надійний старт для інвестицій.
14 червня 2024

Please publish modules in offcanvas position.