Історію свого підприємства, яке 10 років тому створила з нуля, розповіла «Агробізнесу Сьогодні» власниця ТОВ «Весна Агро» Галина Самчук.
Професійно в аграрну сферу жінка потрапила з 2004 року. Але насправді починалося все ще із дитинства. Бабуся пані Галини 30 років була керівницею ферми, тому завжди брала внучку із собою. Тато ж працював ветеринарним лікарем і донька теж частенько бувала із ним на роботі. Тому й не дивно, що дівчина подорослішала, але любов до сільського господарства у неї не зникла.
Галина Самчук
Галина закінчила Одеський державний аграрний університет. Написала дипломну роботу на тему розвитку виноградарства. Далі, після закінчення вищої освіти, в 2004 році пані Самчук прийшла працювати в Управління агропромислового розвитку районної держадміністрації. За 10 років роботи там вона була начальником трьох відділів та заступником начальника Управління агропромислового розвитку. Потім Галина переїхала з Арцизького в Роздільнянський район і в селищі Захарівка створила своє підприємство – ТОВ «Весна Агро». Господарство дісталося їй не у спадок і не купила його. Довелося створювати все із нуля, вчитися на власних помилках.
Підприємство у мене невелике – 500 га, створювала його самотужки. Назву «Весна Агро» обрала невипадково, адже весна – це зародження нового життя. У господарстві зараз є 3 трактори, за кожним закріплений механізатор. Наразі не маємо комбайна, а тому доводиться його наймати за великі гроші. У господарстві є класична просапна сівалка, яку вбрала в лізинг і вже виплатила. А ще трактор за кредитні кошти купувала. На щастя, в 2021 році все погасила. Можу з гордістю сказати, що не просто керую на господарстві, а власноручно беру участь в усіх справах: від ведення бухгалтерії до приготування їжі для працівників. Коли потрібно, то самотужки протруюю насіння, або ж супроводжую механізатора в кабіні трактора під час посівної. Також намагаються відвідувати всі семінари, курси, аби почерпнути якомога більше інформації в аграрій справі. Активно спілкуюся із іншими аграріями. Спочатку аграрії, тобто чоловіки, коли я з’являлася на семінарах, то посміювалися трохи, не сприймали мене як колегу. А тепер говорять, що зі мною досить цікаво поговорити на аграрні теми. Мене тепер поважають як повноцінного колегу-аграрія. Раніше я й сама була більш м’якою, а зараз навчилася жорсткіше розмовляти і поводитися. Аби в аграрній справі вважатися «своєю», треба бути такою, як чоловіки. Застрягла вже в цій жорсткості, бо інших варіантів немає – треба демонструвати свій характер», – розповідає Галина Самчук.
________________________
Ціни на зернові зараз дуже низькі, а логістика – дорога. Це з’їдає всю прибутковість господарства
________________________
Жінка зізналася «Агробізнесу Сьогодні», що зараз складно переносить економічні труднощі та психологічний стрес, пов'язаний з війною та невизначеністю. Найлегшим для власниці господарства був 2021 рік, тобто перед вторгненням агресора на нашу територію. У неї були плани щодо придбання техніки, хотіла навесні 2022-го будувати складське приміщення. Війна все змінила. Не було палива для весняної посівної. Доводилося його випрошувати, купувати по 70 грн/л та везли за 200 км аби провести весняну посівну. Пані Галина намагалася в той непростий рік посіяти і зібрати врожай, продати його, аби сплатити податки, виплатити заробітну плату, за оренду землі розрахуватися, тобто залишитися на плаву, сподіваючись на краще.
В 2022 році вдалося впоратися із викликами. Але 2023-й був ще складніший, каже пані Галина, через низькі ціни на сільськогосподарську продукцію. Коли почали збирання насіння соняшника, а це основна культура, на якій фактично тримається і заробляє підприємство, то ціна на нього опустилася до 8 тис. гривень за тонну.
Основні культури, які сіємо в господарстві, це соняшник, кукурудза, пшениця та ячмінь. Але ячмінь взагалі коштує 90 доларів за тонну, а ще треба довести його до порту. Тому сіємо цю культуру виключно для того, аби роздати пайовикам. Насіння, засоби захисту купуємо в доларах. Валюта виросла, всі витрати виросли, а ціна – впала в 2,5 рази. Коли ми в 2021 році продавали соняшник за 22000 грн/т, то в 2023 році – лише за 8 000 грн/т. Елеватори торік почали бойкотувати для того, аби скупити цей соняшник за низькою ціною. І просто не брали на зберігання товар. Оскільки я дуже обов’язкова, ніколи не затримую виплати, тому довелося продати за такою ціною і втратити 50% прибутку. Для мене це був великий стрес, довелося проплакати 2 дні. Але нічого не залишалося робити, як продовжувати далі. Потрібно було сіяти озимі зернові. Приїхала я на поле, а спека ще стоїть неймовірна, і земля просто гаряча. Тому посіяли пшениці лише 50% від попередніх обсягів. Сходи отримали в кінці жовтня. Пшениця ввійшла в зиму у фазі двох листків – це слабкі посіви. Але я порахувала, що пшениця за ціною 130 доларів. Мені треба ще 30 доларів, аби її доставити в порт, тобто лише 100 доларів за тонну, тобто 3 800 гривень – для хліба така мізерна ціна. Урожайність пшениці була торік 28 ц/га. Орендна плата для пайовиків залишилася на тому ж рівні. Оренда комунальної землі у нас 12% – це максимальна. Всі обов’язкові платежі залишилися на тому ж рівні, а заробляємо ми в рази менше. Був момент, коли хотілося опустити руки», – зі сльозами на очах каже власниця господарства.
Зараз пані Галина активно звертається в банки, намагається підписати форвардні контракти, аби знайти десь кошти, щоб якісно провести весняну посівну. Сонце пригріло і розпочинаються на Одещині польові роботи на повну. З ПриватБанком ТОВ «Весна Агро» співпрацює вже 8 років. Всі кредитні зобов’язання майже погасили раніше за планом. В ОТП Банк власниця підприємства також подала документи і чекає на кредитувати за таких умов.
________________________
Шукаємо такі культури, які могли б витримувати посушливі умови півдня України, і при цьому були врожайними та рентабельними
________________________
Галина Самчук каже, що зобов’язання великі, не можна підводити людей та себе морально. Але чи буде можливість виконати все, то питання наразі залишається відкритим. До слова, торік підприємству допоміг американський фонд The Howard G. Buffett Foundation та LNZ Group, які надали насіння соняшнику, засоби захисту рослин та добрива. Завдяки допомозі вдалось зберегти діяльність, продовжувати виплачувати заробітну плату, сплачувати податки та планувати на майбутнє. Суттєва була підтримка, – наголосила пані Галина і з сумом додала, що в цьому році такої підтримки, на жаль, не буде. Доводиться розраховувати лише на банківське кредитування та на власні сили.
У цьому році будемо сіяти соняшник, кукурудзу, а також нішеві культури – сочевицю та просо. У них врожайність максимально 20 ц/га, тобто логістичні затрати не будуть такими великими, а їх вартість на ринку вища однозначно, ніж пшениці. Планую отримати прибуток з цих культур, адже пшениця зараз нерентабельна, соняшник так само торік не приніс прибутків. Кукурудза коштувала по першій формі з ПДВ 4050 гривень за тонну при таких витратах на вирощування та збирання. За оренду комбайна треба заплатити 1500 грн/га. Посівний матеріал кукурудзи в середньому 3000 грн/га. Виплата орендної плати – 4000 грн/га. 150 кг/га добрив для кукурудзи треба, тобто плюс 4500 грн – це добрива на гектар. А ще гербіциди 1500 грн/га. В результаті – нічого не заробиш, тільки в мінус заходиш!», – повідомила мовою цифр Галина Самчук.
________________________
У господарстві 50% зараз зорано, 20% задисковано, і 30% залишились під технологію No-Till
________________________
Торік керівниця ТОВ «Весна Агро» вперше спробувала нульову технологію, щоб зекономити, і була досить задоволена результатом. Наймала спеціальні сівалку, платила тисячу гривень за гектар, і сіяла кукурудзу по нулю, щоб трохи здешевити вирощування. Нині на цьому ж полі сіятиме по нульовій технології вже соняшник. Також практикує Strip-till , тобто смуговий обробіток ґрунту – ця технологія дуже допомагає. У господарстві 50% зараз зорано, 20% задисковано, і 30% ще треба обробити та засіяти. Пані Галина думає, яким чином це зробити, щоб було якісно і відносно дешевше. У неї на полях багато схилів, їх орати не можна, там треба застосовувати або Strip-till, або ж No-Till.
Головні завдання, які зараз постали перед господарством на сьогодні – це фінансування. А ще треба мінімізувати витрати у виробництві, при цьому дотриматися технології вирощування культур. І найголовніше – не втрачати віри, що все буде Україна, віри в перемогу. Ми аграрний фронт, тобто одна з найголовніших галузей нашої держави. Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти щонайменше вдвічі швидше. Ця цитата з книги «Аліса в країні чудес» для мене вже стала крилатою, тому завжди її повторюю», – підсумувала Галина Самчук.
На запитання від «Агробізнесу Сьогодні» про те, хто її підтримує, в першу чергу морально, і звідки жінка бере сили, аби мати багато енергії в тендітному тілі, пані Галина відповіла так:
Галина Самчук із сином Владиславом та внучкою Алісою
У мене вже дорослий 25-річний син Владислав, мама, невістка та внучка Аліса. Вони для мене підтримка і розрада. Син закінчив факультет прокуратури та слідства (кримінальної юстиції), наразі військовий. Він дуже мудрий і врівноважений, на відміну від мене, бо я дуже емоційна людина. Моя жіноча психіка постійно в напрузі. У 2020 році втратили тата через важку хворобу. Ця втрата дуже надломила мене. Потім 2022-й – перший рік вторгнення в Україну, і наступні роки ще складніші для аграрного сектору через дорогу логістику і низькі ціни на продукцію. Раніше я активно ходила в спортивний зал, а зараз на це просто немає часу. Вже 11 років не споживаю м’яса, яєць, молочних продуктів, але особлива дієта допомагає мені бути активною. Також практикую інтервальне голодування. Дуже люблю відпочивати в горах. Раніше була можливість поїхати в Буковель та покататися на лижах. А зараз фінансової можливості відвідати гірськолижний курорт в Україні не маю. Проте їду в Карпати, зазвичай, після посівної. В липні торік піднімалася на Говерлу. Гори влітку дуже красиві. Коли там йде дощ, то на це можу годинами дивитися, адже в Одеській області такого не побачиш, там постійна спека влітку. Хотіла цієї зими поїхати на кілька днів, але через фінансову нестабільність, не змогла. А зараз вже включилася в посівну», – розповідає про себе наша співрозмовниця.
Тяжко нести – шкода кинути, – так каже про нинішній стан справ у господарстві Галина Самчук. Вона вміє робити те, що робить, і хоче працювати виключно в аграрній сфері. Вже 10 років жінка керує аграрним підприємством ТОВ «Весна Агро», яке створила самотужки. Щодня пані Галина каже собі: ще трішки потерпіти, минуть труднощі й буде стабільніше. Так і працює з надією на краще!
Підготувала Тетяна Ковальчук
