? Пане Руслане, коли ви почали працювати в HarvEast?
– Після закінчення вищого навчального закладу моїм першим місцем роботи було сільгосппідприємство, яке здавало у лізинг сільгосптехніку. Ця робота дала мені перший поштовх знайти себе у сільському господарстві, будувати кар’єру в цій галузі. Вже з 2005 року я працював генеральним директором «Володарського районного ремпідприємства», яке займалося ремонтом сільгосптехніки. А з 2012 року це підприємство увійшло до складу агрохолдингу HarvEast під назвою «Харвістремсервіс». Так почалася моя співпраця із HarvEast. В ті часи разом з одним із директорів агрохолдингу ми почали велику модернізацію технічного парка. У нас з’явилася сучасна, дуже потужна техніка, безпілотне водіння та багато іншого.
В 2017 році мене призначили директором дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» – найбільшого регіонального активу HarvEast, розташованого у Донецькій області. До призначення на посаду операційного директора HarvEast я 5 років керував цим підприємством.
_________________________
Довідково
Саме з ДП «Ілліч-Агро Донбас» почалась історія HarvEast. До 2014 року колектив обробляв близько 220 тис. га землі, але в ході проведення АТО третину цього земельного банку було втрачено, частину – продано. З 2014 по 2022 роки у агрохолдинга в Донецькій області залишилося 120 тис. га землі. З них – 100 тис. га в обробітку і 20 тис. га – в сірій зоні, де проходила лінія розмежування.
Під час повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому 2022 р. майже все підприємство на Дон6асі опинилось в окупації та було розграбоване.
_________________________
? Розкажіть про агрохолдинг та напрямки його діяльності до 2014 року і після.
– Агрохолдинг HarvEast був сформований на базі сільськогосподарських активів ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» після того, як Метінвест купив цей завод. Для Метінвесту агро підприємства, що належали ММК ім. Ілліча, були непрофільним активом. Тому створення окремої компанії, яка б змогла ефективно ними керувати, було абсолютно логічним рішенням. Тим більше, що спадок був величезний – декілька десятків колгоспів у різних регіонах України, які приносили мільйони доларів збитків. Головним завданням управлінської команди HarvEast було виведення бізнесу із зони збитковості та формування нового високотехнологічного агрохолдингу. Так пострадянське минуле перейшло в ринкові відносини.
До 2014 року в HarvEast було біля 220 тис. га землі, переважно в Донецькій області. Після вторгнення рф в Україну в 2022 р. агрохолдинг втратив близько 65 тис. га – вони опинилися на окупованій території Донецької області.
Щодо напрямків роботи – з самого початку управлінська команда холдингу прийняла рішення сконцентрувати зусилля на рослинництві, зберегти молочні ферми та почати з нуля розвивати насінницький напрямок. Всі інші активі, такі як страусині ферми, рибні совхози, консервні цехи та багато чого іншого, були продані. Таким чином, після 2014-го у нас залишилося тільки 120 тис. га землі. З них – 100 тис. га ми обробляли, і ще 20 тис. га знаходилися в сірій зоні, де проходила лінія розмежування.
? Саме на Донеччині ви проявили себе як ефективний керівник. Що вирощували тоді?
– Вирощували соняшник, пшеницю, горох, деякі нішеві культури. В 2017 та 2021 роках отримали дуже хороший врожай пшениці. Працюючи в зоні ризикованого землеробства, перелаштувалися переважно на озиму групу: пшеницю, горох, ріпак, заради накопичення достатньої вологи в ґрунті. А от ярі культури у нас на південному сході дуже складно вирощувати.
? Під які культури та на якій площі почали практикувати зрошення?
– Зрошення почали розвивати заради вирощування якісного насіння. Товарні посіви не розраховували зрошувати. В 2021 році на Донеччині ми мали вже 1500 га землі під поливом. Окрім цього були затверджені нові проєкти, які планували реалізовувати в найближчі роки. Наприклад, разом із міською владою Маріуполя домовились про використання очищених стічних вод для нашого зрошення замість скидання їх в Азовське море. Цей проєкт був в активний фазі реалізації. Вже навесні 2022 року ми планували отримати цю воду для наших зрошувальних систем. Але, як ви знаєте, Маріуполь і сільські території навколо нього потрапили в окупацію. Війна багато чого перекреслила.
Принагідно розповім, що ми в 2014-му побудували насіннєвий завод, який знаходився в селі Приморське Новоазовського району Донецької області. Багато насіннєвих українських та іноземних компанії замовляли у нас вирощування насіння. Тільки ми ввели цей завод в експлуатацію, почалися військові дії і ми його втратили. В 2018 році побудували вже другий сучасний насіннєвий завод в селищі Нікольське під Маріуполем. В 2022 році і він, на жаль, опинився в окупації.
? Навесні 2022 року вас перевели у головний офіс агрохолдингу і призначили на посаду операційного директора. На той момент землі агрохолдингу в Донецькій області вже були в окупації. Як склалася доля інших співробітників колективу? Чи вдалося щось врятувати, хоча б техніку вивести?
– Щиро кажучи, ніхто з нас в січні-лютому 2022 року не вірив, що подібне може трапитися. Що таке велике місто як Маріуполь в 21 столітті можна так жорстоко зруйнувати. Але виявилося все по-іншому. Особисто я 3 березня 2022 виїхав з міста Маріуполь, бо електрики та газу вже не було, зв’язку так само не було. З того часу проживаю у столиці та продовжую працювати в HarvEast.
Інші співробітники також виїхали з окупованого Маріуполя. Хтось поїхав закордон. Багато хто залишився в Україні і зараз працює в HarvEast на інших активах холдингу.
Техніку під час активних бойових дій ми не ризикнули вивозити. Обстріли були настільки сильними, що розраховувати на непомітність великих комбайнів, тракторів на дорогах не доводилось. Стріляли тоді всюди та по всьому без розбору.
? Що сталося із землями агрохолдингу HarvEast зараз? Вони розграбовані і толокують, або ж їх окупанти якось обробляють? Яка там зараз ситуація?
– В кінці 2021 на початку 2022 року ми суттєво оновили наш машино-тракторний парк, купили додаткову техніку. Багато інвестицій було вкладено. Також був закуплений посівний матеріал, добрива, частково ЗЗР. На складах в Донецькій області зберігалось більше 55 тис. тонн зерна. Окрім цього ми мали на Донбасі дуже хороші сходи озимої пшениці. Через бойові дії додатково її не підживили азотом, але навіть за таких обставин окупанти зібрали на наших полях біля 50 ц/га. Все це в нас було вкрадено і, на жаль, дало їм можливість пропрацювати 2022-2023 роки.
В цьому році, я так думаю, там усе почне потроху розвалюватися. Бо нічого не вкладається у розвиток. Загарбники тільки вижимають останні соки з того, що було зроблено нами. Я чув, що в 2023 році окупанти навіть не встигли зібрати врожай на полях та провести осінню посівну. Хорошу техніку також треба постійно обслуговувати, а вони цього вже не роблять. Коли крадене, ти його не цінуєш. За таких обставин не можна господарювати успішно.
_________________________
З 2019 року ми вже мали актив у Київській області. Придбали його для диверсифікації географічних та виробничих ризиків
_________________________
? Коли з’явився актив на Київщині і чому холдинг вирішив розширити географію своєї присутності?
– Наприкінці 2018 року ми придбали актив у Київській області для диверсифікації ризиків. На Донбасі засушливий південь, а тут північ із зовсім іншим ґрунтом, іншими погодними умовами. Все це впливає та терміни дозрівання та якість врожаю. Окрім цього, купивши актив на Київщині, ми могли використовувати нашу техніку максимально ефективно – спочатку в Донецькій області, а потім переганяли її під Київ. Це було дуже вигідно. Наскільки я знаю, в жодного іншого агрохолдингу не було такої моделі.
У нас такий принцип господарювання, що техніка має себе окупити за 3-4 роки. Щоб це сталося, треба збільшувати об’єми обробітку. Забезпечити це в межах одного господарства складно. А в нашій моделі, коли дозрівання культур відбувається в різні терміни, в різних кліматичних зонах, купівля комбайну, наприклад, може окупитися впродовж трьох років. І механізатори так само отримують середню зарплату набагато вищу, ніж якби вони працювали лише 3 місяців в полі. Придбання активу на Київщині було для нас дуже вдалим бізнес рішенням.
Фактор безпеки був також достатньо важливим. Йшли роки, військова агресія рф не припинялася. Тож мати єдиний актив тільки в тій зоні, де ведуться бойові дії, було дуже ризиковано.
_________________________
З квітня 2022 р. у нас було під обстеженням та розмінуванням 10 тис. га землі в Київській області
_________________________
? Активи у Київській області в 2022 році також постраждали через вторгнення рф? Як саме?
– В нас є виробничі ділянки біля Макарова, Бородянки, Бучі та Ірпіня. На наших полях в 2022 році велись бойові дії. Їх мінували, подекуди дуже щільно. Особливо коли ворог виходив з Київської області. Тож, коли область повністю звільнили від окупантів у квітні 22-го, ми почали обстеження та розмінування майже 10 тис. га землі, яку потрібно було у найкоротші терміни підготувати до посівної. Велику частину земельного банка вдалося досить швидко очистити та почати працювати. Але цей процес наразі продовжується. Досі маємо декілька сотень гектарів замінованих. На них робота саперів ще триває.
? Як змінилися підходи до ведення агробізнесу на Київщині після вашої роботи на Донбасі, після повномасштабного вторгнення рф в Україну в 2022 році.
– Ситуація в агрогалузі змінилася кардинально. Собівартість продукції в рази збільшилася. Азотні добрива та паливо подорожчали, при цьому ціни на продукцію, навпаки, знизилися. Основне наше завдання в поточних умовах – працювати із тими культурами, які можуть принести нам прибуток, або спрацювати в нуль. Тому ми із сівозміною трохи експериментуємо, змінюємо її. Десь додаємо нові культури. Наприклад, почали сіяти льон, бо бачимо його перспективу, адекватну і справедливу ціну на ринку. Але більш традиційні для Київського активу культури також залишаються в сівообігу: соняшник, кукурудза, озимий ріпак та інші.
? Вам було складно морально почати працювати в Київському регіоні?
– Морально мені не було складно, бо у нас одна компанія та дуже згуртований колектив. Коли формували київський колектив, то багатьох співробітників брали із нашого донбаського активу. Немало моїх підлеглих переїхали на Київщину. Тож з точки зору робочих моментів ніяких складнощів не було.
Окрім цього, я ж спочатку був операційним директором HarvEast. А керівником київського підприємства ТОВ «Агро-Холдинг МС» мене призначили тільки в січні 2024 року. До даного призначення в мене було достатньо часу, щоб вивчити нові можливості, потенційні напрямки, які б допомогли агрохолдингу зміцнити стійкість та давали можливість отримувати прибутки в таких складних умовах.
_________________________
До 2022 році у нас на Київщині було 320 га під зрошенням. Торік ввели додатково 150 га в Бориспільському районі. Цьогоріч ще вводимо 300 га під зрошення. Будемо вирощувати насіння соняшника, кукурудзи, люцерни
_________________________
? Отож, пане Руслане, Ви новий керівник ТОВ «Агро-Холдинг МС». Які нові ідеї маєте? Що будете робити далі?
– Будемо продовжувати реалізацію планів щодо масштабування зрошення та розвитку насінництва. До 2022 році у нас на Київщині було 320 га під зрошенням. Торік ввели додатково 150 га в Бориспільському районі. В цьому році ще вводимо 300 га під зрошення. Вже завершили будівництво, скоро запустимо нові ділянки. На них плануємо вирощувати насіння соняшника, кукурудзи, люцерни для насіннєвих компаній.
? Тобто агрохолдинг сконцентрувався на насінництві?
– В обробітку в Київському регіоні у нас 25 тис. га. Майже всі землі задіяні під рослинництво. При цьому насінництво залишається одним із найпривабливіших для нас напрямків. Тож із цих 25 тис. га на Київщині плануємо найближчим часом забезпечити зрошенням 1 тис. га і вирощувати на цих землях насіння. І це не межа. Ми й надалі продовжимо вивчати можливість масштабування проєкту зрошення, шукатимемо джерела водного забезпечення.
? Зрошення передбачає великі капіталовкладення. Земля має бути або у власності, або у довгостроковій оренді. Як агрохолдинг HarvEast цей момент врахував?
– У нас дострокова оренда землі і вона нас влаштовує. Купляти землю – такої мети не маємо. Хіба що деякі пайовики попросять купити у них землю. Такі варіанти трапляються.
? Пане Руслане, які плани на майбутнє у ТОВ «Агро-Холдинг МС». Можливо будете розширювати земельний банк, або зробите вирощування більш ефективним, технологічним?
– Вивчаємо різні перспективні напрямки, як, наприклад, виробництво біогазу. Дивимось, рахуємо, оцінюємо потенціал. В контексті планів рф - зруйнувати нашу енергетичну систему. Тому дуже важливо диверсифікувати ці ризики та вже сьогодні почати будувати в Україні більш розподілену енергетичну систему. Таку, яку важко і дорого буде знищувати. І ось тут синергія між аграрним сектором та енергетичною галуззю була б дуже потужною. Бо в України вирощується дуже багато кукурудзи та інших культур, із силоса яких ми могли б отримувати багато біогазу.
Окрім цього нас неминуче чекає інтеграція в ЄС. Настав час експоненціально розвивати «зелену» енергетику та екологічні аспекти агровиробництва.
? І на завершення, які можете висловити слова підтримки іншим аграріям, які пережили чи переживають окупацію, яким довелося релокувати свій бізнес.
– Мені здається, що всі аграрії схожі за характером. В сільському господарстві працюють дуже сміливі люди, які вміють ризикувати, бо без ризику тут не отримаєш результат. Я хочу побажати всім своїм колегам аграріям зберігати віру в те, що у нас все вийде, що ми переможемо і на полях, де росте золота пшениця, і на полях, де вирішується доля України. А ще – продовжуйте наполегливо працювати і не бійтеся ризикувати. В жодному разі не опускайте руки, як би не було важко. Бо тоді ворог переможе нас, посіє зневіру в наші сили, а ми цього не маємо допустити.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
