agro business 160 160

Чим обернеться світова продовольча криза для вітчизняного ринку землі

Чим обернеться світова продовольча криза для вітчизняного ринку землі

/ Ринок землі / Четвер, 23 березня 2023 16:11

Коли в Україні стартувала довгоочікувана земельна реформа, було багато сумнівів — чи вона на часі? Адже нестала соціально-економічна ситуація в країні не дуже-то сприяла до такого революційного кроку. Наразі до земельної революції додалася ще й війна. Але ринок землі, хоч і спроквола, все ж працює. І може набрати форсованих потужних обертів через продовольчу кризу, що глобально загострилася внаслідок воєнних дій на теренах нашої країни.

Престижний американський науковий журнал Science опублікував прогнози щодо нової «земельної агресії», спричиненої війною в Україні. Вчені з Політехнічного університету Мілана розглядають її значний вплив на навколишнє середовище, місцеві громади й продовольчу ситуацію у світі.

 

Нова хвиля земельних інвестицій

Зазначається, що за попередніх глобальних продовольчих криз стрибки цін на продовольство та енергоносії супроводжували нові хвилі транснаціональних інвестицій у землю та її заволодінням.

«Після глобальної фінансової та продовольчої кризи 2008 року відбулося помітне зростання інвестицій у землю з великомасштабним придбанням землі (LSLA), — пояснює професор Міланського університету Марія Крістіна Руллі. — Протягом останніх 15 років LSLA були в центрі гострої дискусії між тими, хто бачив у них можливість для розвитку сільської місцевості, і тими, хто натомість наголошував на їх негативних соціальних та екологічних наслідках. Війна в Україні може стимулювати нову глобальну гонитву за землю, яка вплине на світову сільськогосподарську систему».

 

Брак продовольства — шанси та загроза для села

«Ми стверджуємо, що дефіцит продовольства з Чорноморського регіону матиме великий вплив на розвиток сільської місцевості, — наголошує науковець Міланського університету Джампел Делл’Анджело, — Виходячи з тенденцій, що спостерігаються після нещодавньої продовольчої кризи, ми очікуємо нову хвилю великомасштабного придбання землі, що призведе до позбавлення власності сільських громад. Ці зміни відбудуться через складні та взаємозалежні дії, що матиме каскадний і тривалий вплив на численні аспекти розвитку сільської місцевості.

На думку науковців, політичні механізми, що нині діють, історично були неефективними для запобігання попередньому земельному ажіотажу та його згубному впливу на соціальну сферу та навколишнє середовище.

zemlya 1

 

Затишшя перед бумом

В Україні після того, як ринок завмер із початком війни, знову пішла хвиля земельних оборудок — хоча обсяг продажів ще суттєво поступається мирним часам. Та це і не дивно з огляду як на воєнні дії, так і на низку обмежень перехідного періоду: купівлю землі тільки фізичними особами, громадянами України, заборона на концентрацію понад 100 га в одних руках тощо. Також не слід очувати особливих зрушень щодо продажу комунальних і державних сільськогосподарських земель. Адже доки точиться війна, з цим можна й почекати.

Справжній земельний бум мав настати із запланованим на 1 січня 2024 року відкриттям ринку землі сільськогосподарського призначення для юридичних осіб. Це з огляду на мирні часи. Тепер визначальним чинником для повного відкриття ринку землі стає війна. Тут ідеться не лише про терміни, а й про параметри цього ринку.

 

За інтеграцію та інвестиції

Глобальна продовольча криза й очікувана нова хвиля великомасштабного придбання землі у світі з великою ймовірністю кардинально позначаться на земельному ринку України. Найродючіша українська земля водночас і найдешевша у Європі. Тож інтерес світових інвесторів тут очевидний.

Ще до війни посольства низки країн Євросоюзу написали лист-попередження до Офісу президента щодо заборони відкриття ринку землі для іноземців. Застерігалося, що позбавлення компаній, власниками яких є іноземці, прав на придбання землі стане порушенням їх прав. Таке рішення суперечитиме правомірним очікуванням іноземних інвесторів і суттєво зашкодить довгостроковій інвестиційній репутації України.

А нині особливо наголошують, що земельна реформа — одна з тих реформ, що має безпосередній зв’язок з евроінтеграційними процесами. І свідомий європейський вибір не лишає вибору в питанні, чи продавати землю закордонним інвесторам. Певні запобіжні механізми, на кшталт референдуму з питання продажі землі іноземцям, — це більше справа політичної техніки. Продати ідею залучення закордонних інвестицій в українську землю в привабливому упакуванні наразі не так складно. Адже країні приплив іноземного капіталу вочевидь вкрай потрібний.

 

Земельний мотор для відбудови

Досить показовою в цьому сенсі є думка голови правління Ощадбанку Сергія Наумова: «Я в жодному разі не закликаю робити різкі рухи, доки війна не закінчилась. Проте вже тепер ми маємо підготувати законодавчий ґрунт для пришвидшення змін із допуску іноземців до ринку землі… Ми гостро потребуватимемо інвестицій. Політична сила, що нині перебуває біля керма країни, підтримує запровадження ринку землі. Отже, є всі передумови, щоб зробити ринок землі “мотором” повоєнної відбудови України. Починаймо планувати це вже нині, щоб швидко запустити цей мотор одразу після перемоги».

А суспільна думка щодо цього вже формується. Для прикладу, нещодавно Українська Рада Бізнесу в співпраці з Help-Hilfe zur Selbsthilfe та за фінансової підтримки Aktion Deutschland Hift провела репрезентативне опитування малих фермерських господарств з усіх регіонів України. Згідно з дослідженням більшість (67,5%) уважає, що іноземцям з 2024 року має бути дозволено купувати сільгоспземлю, хоча й потрібно запровадити обмеження на обсяги.

 

Степан КОЦЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

BLOG COMMENTS POWERED BY DISQUS

 

 03 березня 2024
Українські виробники цього тижня знову підвищили вартість білокачанної капусти. Капуста подорожчала одразу до 8-12 гривень за кілограм. Це означає, що її продають на 26% дорожче ніж тиждень тому.
Українські виробники цього тижня знову підвищили вартість білокачанної капусти. Капуста подорожчала одразу до 8-12 гривень за кілограм. Це означає, що її продають на 26% дорожче ніж тиждень тому.
03 березня 2024
 03 березня 2024
Аліна Різник із села Гельмязів, що на Золотоніщині, вирощує екзотичні рослини. У її колекції жимолость, актинідія, айва, інжир та лохина.
Аліна Різник із села Гельмязів, що на Золотоніщині, вирощує екзотичні рослини. У її колекції жимолость, актинідія, айва, інжир та лохина.
03 березня 2024
 02 березня 2024
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
02 березня 2024
 01 березня 2024
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
01 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.