Торік багато господарств були в зоні активних бойових дій, а ще більше опинилися в окупації. Аграріям разом із сім’ями довелося на деякий час виїхати на безпечнішу територію. На полях нічого не вирощували. Коли повернулися після деокупації, то побачили зруйновані будівлі, знищену техніку, а насіння, пальне та інші ресурси у них покрали. А ще аграріїв чекали заміновані поля. Проблема досі залишається і практично землі ще не розміновані офіційно.
В цьому році провести повноцінну посівну також не вдалося. Керівники господарств, які були в окупації, кажуть про нестачу коштів та матеріальних ресурсів на продовження діяльності. Загалом для повноцінного відновлення аграріям потрібна фінансова допомога: кредити, гранти, державна підтримка. Друга за важливістю потреба – завершення бойових дій. І третя – розмінування.
Багато аграріїв із деокупованих територій зверталися до банків із заявками на отримання кредитів, але їм відмовили. Причина: знаходження господарства в так званій червоній зоні. Банки самі визначають фактори ризику і не хочуть кредитувати ці території. На другому місці серед причин відмови – це наявність непогашених ще довоєнних кредитів. Позицію банків можна зрозуміти, але ж саме аграріям з деокупованих територій дуже потрібне кредитування на відновлення господарства. Частина зазначають, що хотіли б залучити кредит на оплату послуг з розмінування, адже без цього не можливо проводити діяльність.
З перший вуст про проблеми та потреби постраждалих аграріїв
Якщо перейти від загального опису до конкретних проблем, то у Снігурівській громаді Миколаївської області 49,9 тис. га землі загалом. З них зараз офіційно розміновано близько 2 тис. га. По це повідомив директор ТОВ «Технологія Агро» Олександр Клепач. За його словами, в господарстві 1 тис. га землі, які розмінували самотужки. І ще допомогли сусідньому 1300 га розмінувати.
«Прийняли таке рішення, бо через місяць після деокупації, почали спілкуватися з представниками ДСНС. Вони пояснили, що так просто ніхто не допоможе і так швидко нічого не буде. Чекайте, але вони так просто по полях не ходять і нічого не розміновують. Якщо знайшли на полі боєприпаси, зателефонували їм і тоді приїдуть та знешкодять. Практично поля ще не розміновані офіційно», – каже аграрій.
Розповідає пан Клепач і про інші нагальні проблема – це податки та орендна плата. Господарство звільнили від оподаткування з моменту окупації і до моменту деокупації, тобто на 9 місяців. 11 листопада 2022 року їх деокупували і відтоді оподаткування знову почалося.
«Ми спочатку розміновували територію, зайшли працювати аж під весну 2023 року. Але за цей час вже треба сплатити податки. А ще пайовики вимагають за 2022 рік орендну плату. І за законом маємо їм виплатити, можемо лише відтермінувати. На це коштів немає. Продукція дешева, врожай на півдні поганий. Господарства, які зазнали окупації, мають критичну ситуацію із фінансуванням, виживаємо як можемо. Просто обіцяємо пізніше виплатити орендну плату. Сподіваємося на допомогу міжнародних фондів. Якщо пайовики позабирають землю через суди, то господарство взагалі розпадеться», – наголошує аграрій.
Про непросту ситуацію на Херсонщині розповідає і власник ПП «Укан» Андрій Повод.
«Після звільнення ми почали відновлювати залишки техніки. Це приблизно 5% від того, що було. В поля не заходили, бо чекали державного або гуманітарного розмінування. І як всі наші колеги, так його і не дочекалися. Влітку почали на власний ризик розміновувати поля. І зараз вже розміновано десь 70% території, які обробляло господарство до війни. Осінню посівну ми пропустили. Ситуація вкрай критична, тому що повністю відсутня с/г техніка, насіння. Отримали за допомогою Всеукраїнської Аграрної Ради насіння і будемо потроху щось сіяти», – повідомив аграрій.
__________________________
«Зараз нам потрібні кошти і розмінування землі. А ще – кваліфіковані кадри. На жаль, їх не вистачає. Ми не можемо бути конкурентними з іншими господарствами, аби забронювати людей», – Василь Штендера
__________________________
А ще на Херсонщині, зокрема, в ПП «Агрофірма-Додола» є проблема із працівниками. За словами, керівника деокупованого підприємства Василь Штендера, люди не хочуть повертатися в небезпечний регіон.
«Зараз нам потрібні кошти і розмінування землі. А ще – кваліфіковані кадри. На жаль, їх не вистачає. Ми не можемо бути конкурентними з іншими господарствами, аби забронювати людей. Хтось залишається, інші не хочуть, бо небезпечно. Там мають бути люди, інакше – для кого ми вирощуємо. Залишаються лише ті, хто вважає, що де народився там і знадобився. Треба повернути в наш регіон людей», – наголошує він.
Складна ситуація і на Харківщині у с. Хотімля. За словами директорки ФГ «Юпітер» Наталії Коваль, ферму відбудовували протягом 10 років. Всі гроші, які отримували, вкладали в її розвиток. До війни вирощували і корми для корів, і утримували поголів’я. Переробляли невелику кількість молоко на крафтову продукцію, а решту – здавали на завод дитячого харчування. З початком війни все змінилося. До вересня 2022 року господарство були в окупації.
Наталії Коваль, директорка ФГ «Юпітер»
«Після деокупації ми залишилися без кормів. Навіть не сподівалася, що доживемо до трави, але таки дочекалися. Звісно, що в 2022 році нічого не змогли виростити на полях. Але маємо сплатити і мінімальне податкове зобов’язання і орендну плату. Земля у нас – комунальної власності. Намагались отримати пільги стосовно сплати податків. Але у місцевій адміністрації назустріч не йдуть і пільг не надають. Взагалі намагаються розірвати зі мною договори оренди і залишити нас без землі. Є ще й питання стосовно рейдерського намагання захопити ферму – вимушені боротися. Зараз маємо дуже багато боргів, які не має чим сплачувати. Харківобленерго намагається нас відключити від електропостачання. Але головне, що місцеві люди в нас вірять, тому що тримаємося. Якщо збанкрутуємо, то наше підприємство рознесуть мародери і люди повиїжджають. Дуже потрібна підтримка з боку держави та міжнародних організацій. Треба створити зону незламності, тобто пільгового оподаткування для деокупованих господарств», – зі сльозами на очах розповідає фермерка.
СФГ «РОСА» в селі Лукашівка на Чернігівщині також постраждало внаслідок воєнних дій, втратило виробничі потужності, а також поголів’я великої рогатої худоби. Співвласниця господарства Олена Назаренко розповіла, що до війни мали 127 корів, 45 з яких загинуло внаслідок обстрілі. В березні 2022 року село перебувало в окупації. Після звільнення господарі приїхали на ферму і побачили, що пошкоджена вся техніка, викрадено дизпаливо та весь інвентар, солома і сіно згоріли. Будівлі пошкоджені та зруйновані. Третину поголів’я знищено. Поля були всіяні залишками ракет. Відновили деякі трактори і просто їхали в поле та самі розміновували. Якщо бачили щось небезпечне, то дзвонили ДСНС і вони вже знешкоджували.
Олена Назаренко, співвласниця СФГ «РОСА»
«На даний час нам потрібно фінансування, треба кредити. Зверталися в банк, але нам відповіли, що у вас вже є кредит, тому нового не дамо. Нічого не можемо запропонувати під заставу. У нас дійсно нічого не має, одне добре ім’я залишилося. Нам потрібні лізингові програми, аби могли взяти техніку. Треба відбудувати зерносклад, бо немає куди покласти збіжжя. А тому доводиться його продавати за копійки. Навіть не знаємо як заплатити у цьому році людям орендну плату за паї. Треба державні програми підтримки. Не звільнити від податків нас, а хоча б зменшити їх. Нам треба стати на ноги і почати відновлення», – закликає про допомогу фермерка пані Олена.
Що пропонує держава для агровиробництва на деокупованих територіях
За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, попри воєнний час та активні бойові дії аграрії працюють, рухаються вперед, досить достойно долають виклики.
«За даними, які маємо, замінована територія в 174 тис. км². Розмінування йде дуже повільно. Якщо і далі відбуватиметься такими темпами, то й 10 років не вистачить. Наші спеціалісти з ДСНС розміновують швидше, ніж спецтехніка. Проте вона допомагає зменшити кількість вибухів і можливих втрат серед людей. Але швидкість дуже мала. Тому є потреба у збільшені спеціалістів, які працюють з цією технікою», – наголошує Олександр Гайду.
Також голова комітету вважає, що фінансові установи повинні всім аграріям надавати кредити, а страхові компанії страхувати ці моменти.
«Потрібні страхові продукти, аби фінансові установи могли фінансувати аграріїв. Країна розділилася на дві частини: там, де немає активних бойових дій, то аграрний сектор працює більш-менш нормально. А там, де деокупована чи прифронтова територія, є проблеми. На жаль, банки не хочуть кредитувати. Для держави важливо залучати в ці регіони кошти. Ці програми обговорюємо з усіма учасниками ринку – із банками та страховими компаніями. Багато пропозицій, але банки люблять бачити тільки конкретику», – зазначив Олександр Гайду.
Про державну підтримку постраждалим господарствам розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Він повідомив, що в проєкті бюджету на 2024 рік заплановані виплати на підтримку аграріїв на деокупованих територіях – майже 800 млн гривен. 20 млн євро з яких надані Україні ЄС як безповоротна допомога для с/г підприємців. В жовтні Світовий банку має завершити перемовини, аби ще додати 120 млн доларів для виплати на гектар. Урядовець відзначив, що оформити таку допомогу фермери можуть через ДАР.
«Єдине, що важливо, то земля має бути зареєстрована, чи на праві власності, чи оренди, але має бути в реєстрі. Тому якщо у когось ще є проблематика із земельною документацією, то треба її вирішити. Ці гроші як безповоротна допомога – раз отримали і використали на будь-які першочергові цілі», – зазначив він.
Наголосив заступник міністра і на проблемі розмінування. За його словами, в проекті Державного бюджету 2024 року передбачено 2 млрд гривень компенсації за послуги з гуманітарного розмінування с/г земель. Ці гроші є в бюджеті Міністерства економіки. Поступово суму можна буде збільшувати після деокупації територій та відпрацювання механізму їх надання.
Урядовець нагадав, що весною 2022 року було кредитування під 0%, а в 2023 – під 5-7-9 %. Нещодавно внесено зміни в цю програму, де з’явилися спеціальні умови для деокупованих територій.
__________________________
«Держава виділяє кошти на стартапи для дронів, давайте виділяти гроші на стартапи для розмінування. Аграріям в західній та в центральній Україні не так важко, як аграріям з де окупованих територій. Треба їм допомагати вже зараз», – Андрій Дикун
__________________________
«Господарства ділитимуться на три типи: деокуповані території; території можливих бойових дій; території, де велися активні бойові дії, які звершилися. Там повертається пільгова ставка в 1% річних на перші два роки, і потім 3% – з третього року. Фактично це безкоштовний кредит. Сплачується лише 1%, і потім 3%, а решта компенсується із бюджету. До речі, на компенсацію відсотків 5-7-9 цього року є в бюджеті 16 млрд гривень, а на наступний рік закладено – 18 млрд гривень. Тільки не можуть користуватися кредитування там, де досі йдуть активні бойові дії. Таким господарствам дійсно наразі складно отримати кредит. Всі інші території – це вже не червона зона», – повідомив заступник міністра.
Тарас Висоцький рекомендує відразу звертатися в усі державні банки, а їх наразі 5. А якщо буде відмова, то треба повідомляти про ці кричущі випадки. Адже банки кажуть, що кредитують аграріїв. Але кожен випадок унікальний. Якщо такі факти є, то про них не можна мовчати.
А голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун, в разі відмови банків у кредитуванні, закликає постраждалих фермерів звертатися до аграрного міністерства, далі – їхати в Нацбанк і лобіювати це питання.
«Держава виділяє кошти на стартапи для дронів, давайте виділяти гроші на стартапи для розмінування. Аграріям в західній та в центральній Україні не так важко, як аграріям з де окупованих територій. Треба їм допомагати вже зараз. Не потрібні якісь подарунки, а просто можливість отримати гроші. Державні банки в цьому році заробили 95 млрд грн. А фермерам не дають кредитів. Не справедливо, коли хтось заробляє величезні гроші. А виробник, який хоче відновити господарство, запустити економіку в своїй прифронтовій громаді, немає можливості навіть спробувати взяти кредит», – наголошує він.
Аграріям потрібно задокументувати збитки
На цьому наголошують усі – і українські чиновники і представники міжнародних організацій. До слова, торік був розпочатий проєкт Всеукраїнської аграрної ради спільно (ВАР) з USAID АГРО щодо підтримки документування всіх військових злочинів. Запустили інтерактивну мапу руйнувань агросектору. За словами заступника голови ВАР Дмитра Кохана, наразі історія із компенсаціями складна і не зрозуміло, коли вони будуть. Але вже зараз аграріям потрібно витратити певний час і задокументувати збитки, аби у майбутньому мати можливість отримати репарації та компенсації. Крім того, якщо були понесені і задокументовані збитки, то можна розраховувати і на державну допомогу. Робота у цьому напрямку продовжуватиметься. Зокрема, за підтримки Програми USAID АГРО ГО «Всеукраїнська Аграрна Рада» розпочала впроваджувати проєкт з юридичної та іншої експертної підтримки агровиробників, які постраждали внаслідок бойових дій або тимчасової окупації. Для цього діє гаряча консультаційна лінія 067 503 19 08. У рамках проєкту постраждалі аграрії зможуть отримати безкоштовну юридичну допомогу з питань документування воєнних злочинів та оцінки завданих збитків, консультаційну підтримку у вирішенні податкових питань, реструктуризації кредитів, відновленні полів та інших нагальних питань.
Підготувала Тетяна Ковальчук
