Що таке Нітратна Директива?
Нітратна Директива — це одне із зобов’язань України у процесі євроінтеграції. Її мета — зменшити забруднення води нітратами з сільськогосподарських джерел, зокрема через правильне зберігання та використання гною та добрив. З першого погляду, може здатися, що зменшення забруднення води прямо означає зменшення або ж обмеження використання добрив, але це не так! Одне із завдань Нітратної Директиви - максимально ефективно зберігати та застосовувати органічні чи мінеральні добрива. Бо будь-яка непродуктивна втрата азоту — це також втрата грошей. Тому ні фермер чи фермерка, які втрачають азот, ані водні ресурси, які забруднюються, ані люди, які використовують воду з криниць чи свердловин, — від цього не виграють
Кроки Нітратної Директиви включають:
• Поширення Кодексу належної сільськогосподарської практики (добровільно для фермерів).
• Впровадження Програми дій для зменшення нітратного забруднення (обов'язково для фермерів у зонах високого ризику).
У цих документах мають бути зібрані усі необхідні практики, що допоможуть фермерам та фермеркам максимально ефективно використовувати добрива. Наприклад, щорічний план внесення добрив і як його розраховувати; на яку місткість планувати резервуар для зберігання гною, щоб не втратити азот; в які періоди не варто вносити добрива, зокрема коли є великий ризик вимивання. Це базові речі, які допоможуть провести так би мовити аудит ефективності використання та зберігання добрив на фермі та адаптувати нові практики для збереження ґрунтів, води та підтримки біорізноманіття.
Чому Нітратна Директива важлива для України та фермерів?
Якими б не були родючими ґрунти в Україні, а добрива потрібні постійно. Зокрема, мова йде як про органічні добрива, так і мінеральні. Органічні мають прив’язку до тваринницьких комплексів, тому й використовуються відносно на невеликих відстанях.
• Органічні добрива: це природне джерело поживних речовин, яке, якщо не правильно зберігати та використовувати, може призвести до забруднення довкілля. Неправильне зберігання та використання гною, хоча й зменшилося з 90-х, досі є проблемою.
• Мінеральні добрива: їх використання поширене на 50-80% оброблюваних земель, але вони залежать від газу й відповідно від імпорту, зокрема з Білорусі. Через це Україна може потрапити у ще більшу залежність від зовнішніх постачальників.
Зрозуміло наразі, що ніхто від добрив відмовлятися не буде, але потрібно перевіряти їх походження, намагатися максимально ефективно їх використовувати і, за можливості, шукати альтернативи у вигляді використання органічних добрив.
Як Нітратна Директива змінює підходи до сільського господарства?
Інструменти, які пропонує Нітратна Директива, не є новими і, напевно багатьма вже використовуються.
• Аналіз ґрунту.
• Планування внесення добрив.
• Визначення періодів для внесення добрив.
• Площадки для зберігання гною.
• Буферні зони, наприклад у вигляді прибережних захисних смуг.
Для новачків це можливість почати правильно, а для досвідчених фермерів та фермерок — перевірити свої методи та знайти нові ефективні практики.
Інвестиції можуть знадобитися на резервуари для зберігання гною, які допоможуть уникнути забруднення ґрунтів та води. Також важливо відновлювати буферні зони біля водних об'єктів, щоб зменшити ризик забруднення води добривами.
Нітратна Директива — також про відновлення та захист буферних зон навколо водних об'єктів. Хоча може здаватися, що чим більше землі в обробітку, тим краще для фермерів, насправді це не завжди так, особливо коли землі розташовані поруч із річками чи іншими водними об'єктами. Порушення меж прибережної захисної смуги може значно знизити ефективність господарювання. Адже є високий ризик того, що добрива можуть потрапити до води, забруднюючи її. Особливо це стосується земель на крутих схилах, де розорювання взагалі заборонено.
Тому Нітратна Директива — це важливий крок до поширення і впровадження кращих сільськогосподарських практик, які принесуть користь не лише фермерам, але й громадам та довкіллю. Враховуючи зміни клімату та необхідність адаптації до нових умов, сільськогосподарські виробники повинні планувати свою діяльність з максимальною ефективністю, застосовуючи нові стратегії. Адже, як ніхто інший, фермери залежні від здоров’я ґрунтів і якості води.
Марія Анатоліївна Бєлкіна (Дячук), керівниця відділу
сільського господарства ГО “Екодія”
