Ад'ювант та прилипач. У чому різниця?
Насправді ад'юванти та прилипачі — принципово відмінні за складом та своїми властивостями групи препаратів. Ототожнювати їх між собою стали через одну загальну властивість — більш якісне утримання робочого розчину на листковій поверхні рослини. Та й слово «ад'ювант» для українського вуха набагато менш рідне та зрозуміле, ніж «прилипач». Відтак, недивно, що ад'юванти у нас часто називають прилипачами.
Про те, що у препаратів є спільного, сказали. Тепер про відмінності.
Прилипач
До складу прилипачів входить композиція полімерів із клейкими властивостями. Головна їхня функція — утримання робочого розчину на поверхні. Так само позитивною властивістю прилипачів є утворення плівки, що утримує вологу і зменшує змивання робочого розчину дощем. При обробці посівного матеріалу препарат допомагає утримати вологу на насінні. Ще один плюс — відносно невисока вартість.
Оскільки прилипачі — досить в'язкі речовини, це створює певні незручності під час приготування робочого розчину, особливо в промислових масштабах: препарати рекомендують спочатку розмішати в пропорції 1:1, потім поступово доливати воду невеликими обсягами до отримання необхідного для обробки обсягу РР.
Середня норма витрати прилипачів — 0,5-1 л/га.
Ад'ювант
Ад'юванти — це група речовин, здатна знижувати поверхневий натяг на межі речовин, що не розчиняються одна в одній, полегшуючи їх змішування. Так само їх часто називають поверхнево активними речовинами (ПАР), або сурфактантами (від англ. Surface active substances — поверхнево активні речовини).
У молекули поверхнево-активної речовини є дві складові частини: голова та хвіст. Голова є гідрофільною, вона любить воду, а хвіст — ліпофільним (обожнює ліпіди) та одночасно гідрофобним (таким, що боїться води). Коли така молекула потрапляє у воду з краплинами ліпідів, то хвіст поверхнево-активної речовини намагається піти з води і розташується або в шарі ліпідів, або в повітрі, а голова, навпаки, знаходиться у воді. Таким чином, молекула розміщується якраз на межі води та ліпідного шару, створюючи емульсію.
Ад'ювант — далеко не новинка в сільському господарстві. Ще у 1964 році співробітниками НДІ техніко-економічних досліджень був підготовлений огляд на тему застосування ПАР у різних галузях господарства. Згідно з ним у 1957-1959 рр. США використовували для боротьби зі шкідниками, збудниками хвороб рослин, бур'янами близько 10 тис. т синтетичних поверхнево-активних речовин.
Різноманітність ад'ювантів дуже велика. На аграрному ринку України найбільш широко представлені препарати на основі багатоатомних спиртів або органосиліконів. Кожна має свої переваги та недоліки.
Рисунок 1. Будова молекули ад'юванта і принцип його дії
Ад'юванти на основі спиртів
Ці препарати активно знижують поверхневий натяг робочого розчину, збільшуючи площу покриття у 8-16 разів, що призводить до зниження витрат робочого розчину 20-30%. Крім того, рідини з нижчим рівнем поверхневого натягу краще проникають у тканини рослин або покривають поверхню шкідників. На жаль, ад’юванти на основі спиртів більшість виробників зараз рекомендують виключно для застосування спільно з гербіцидами.
Середня норма витрати ад'юванта на основі спиртів — 0,2-0,3 л/га
Ад'юванти на органосиліконовій основі
Ад'ювант на органосиліконовій основі має всі переваги ПАР на основі спирту, але при цьому рекомендований до використання із будь-якими групами препаратів, у тому числі і мікробними. Ця ПАР є нейтральною і допомагає робочому розчину проникнути в тканини рослини через мікропори, не пошкоджуючи восковий наліт. При цьому зберігається природний захист рослини.
Деякі виробники додають до складу препарату полісахариди, що створюють стійку плівку, котра дихає, на листковій поверхні, перешкоджає змиванню робочого розчину дощем, і так само забезпечує більш тривале збереження вологи на поверхні рослини та посівного матеріалу. Але, на відміну від прилипачів, препарат перешкоджає формуванню на поверхні рослини крапель, які, працюючи як мікролінзи, фокусують сонячне світло і збільшують ймовірність сонячного опіку культури.
На відміну від прилипачів, ад'ювант на органосиліконовій основі ефективно працює на рослинах, що мають восковий наліт.
Норма витрати такого ад'юванта становить 0,05-0,15 л/га. Препарат легко розчиняється у воді і зазвичай додається у бакову суміш останнім.
До недоліків можна віднести їх вищу вартість у порівнянні з полісахаридними прилипачами та ад'ювантами на основі спиртів.
Рисунок 2. У розчині без ад'юванта неозброєним оком видно краплі робочого розчину, що не розтікаються по листу. РР з ад'ювантом на органосиліконовій основі рівномірно покриває всю поверхню листа капусти попри восковий наліт
Підсумки
Узагальнюючи попередньо представлену інформацію, ще раз звертаємо увагу на те, що кожен вид препаратів має свої переваги і недоліки. Прилипач успішно утримує робочий розчин та вологу на поверхні рослини і коштує відносно недорого. Але не зовсім зручний у застосуванні. ПАР на основі спирту значно підвищує ефективність ЗЗР та зменшує витрату робочого розчину, але при цьому рекомендований до застосування лише з певною групою гербіцидів. Ад'ювант на органосиліконовій основі поєднує властивості прилипача і ПАР, має найнижчу норму витрат, проте коштує дещо дорожче кожного із вищезгаданих аналогів.
Цієї інформації цілком достатньо для здійснення усвідомленого вибору: використовувати чи ні. І якщо застосовувати, то який саме вид препарату найкраще спрацює у вашої конкретній ситуації.
Павло МАМЕНКО, канд. біол. наук, керівник
відділу R&D Торгового Дому «Ензим-Агро»
