Нагадаємо, що мікориза — результат симбіотичних взаємин між грибом і кореневою системою рослин. Утворення мікоризи — це швидше правило, ніж виняток. Саме завдяки їй рослини змогли заселити материки, вийшовши з водного середовища. Мікориза дозволяє рослинам отримувати вологу та живлення навіть за найбільш несприятливих умов. Про її важливість говорить той факт, що здатністю до утворення тієї чи іншої форми мікоризи володіє 80-90% видів наземних рослин. Але є й такі, які не утворюють мікоризу. До них відносяться представники осокових, ситникових, капустяних (хрестоцвітних), макових, гвоздичних, більшість гречаних і маревих, а також водні рослини, спорофіти плаунів і хвощів. Все це рослини з коротким вегетативним періодом, які встигають захопити вологу, або ті, які ростуть за достатнього зволоження, завдяки чому мають необхідне живлення і не потребують допомоги мікоризи.
Та чи потрібна у такому випадку мікоризація під час вирощування сільськогосподарських культур? Так, вкрай необхідна! Агротехнології, направлені на досягнення високих урожаїв, виснажують грунти та знищують корисну мікрофлору грунту, гинуть цілі угрупування бактерій та грибів, які у природі активно співпрацюють із рослинами.
Тому є біопрепарати, призначені для заселення насіння різних культур необхідними їм мікроорганізмами, зокрема грибами, що разом із корінням рослин утворюють мікоризу. Від такої співпраці користь отримують усі. В основі відносин між рослиною і грибом лежить обмін продуктами метаболізму, в результаті якого гриб отримує вуглеводи, а рослина — фосфор, азот, калій, цинк, мідь, інші елементи, а також воду.
Не останню роль у цьому відіграє і оптимізація гормонального статусу рослин, їх захист від патогенів та абіотичних стресів. До речі, у природі мікориза не існує без іншого мікробного оточення. Велику роль у співпраці для гарного розвитку рослин грають не тільки мікоризні гриби, але й бактерії. Тому розробники біопрепаратів пропонують для аграріїв як препарати з мікоризними грибами, так і з комплексом грибів і бактерій.
Розробка ефективних біопрепаратів для обробки насіння зернових культур є важливим елементом технології вирощування у збільшенні врожайності, зниженні собівартості продукції, біологізації технології вирощування тощо. Актуальним на сьогодні є погіршення кліматичних умов вирощування, подорожчання мінеральних добрив, засобів захисту, зниження їх якості та коефіцієнту ефективності.
Тому компанією «БТУ-Центр» спільно з Вінницьким національним аграрним університетом проведено дослідження із вивчення впливу обробки насіння кукурудзи комплексним мікоризним препаратом на її продуктивність.
Особливістю його є утворення ендо-ектомікоризи з потужною адсорбційною здатністю, посиленою фунгіцидною і бактерицидною діями, покращення забезпеченості елементами живлення. До його складу входять мікроорганізми: Glomus, Bacillus subtilis, Bacillus megaterium, Bacillus muciloginosus, Enterobacter, Pseudomonas fluorescens, Trichoderma harzianum, Streptomyces sp.
Усереднений температурний режим у травні-серпні 2017 р. був вищим, ніж середньобагаторічні показники і, як наслідок, спостерігалась суха спекотна погода. Опадів упродовж періоду вегетації випало найменше в червні 25,9% від норми, а в інші місяці їх кількість становила 40,4-57,8 %, що призвело до дефіциту вологи.
Досліджували варіанти обробки насіння: 1. без обробки (контроль); 2. мікоризний препарат — 2 л/т; 3. мікоризний — 4 л/т.
Агротехніка вирощування кукурудзи загальноприйнята. Установлено, що в умовах минулого року обробка насіння кукурудзи мікоризним препаратом прискорювала проходження фаз росту й розвитку культури до фази викидання волоті на 3-5 днів, порівняно з контролем. Але в подальшому спостерігалось збільшення періоду на варіантах із застосуванням препарату, і фаза молочно-воскової стиглості настала на 2-4 дні пізніше, ніж на контрольному варіанті — 92 день. Тривалість вегетаційного періоду до повної стиглості на досліджуваних варіантах подовжилась до 115 днів порівняно з контролем — 109.
Використання препарату мало позитивний вплив на формування листкової поверхні рослин кукурудзи (табл. 1). Так, у фазі молочно-воскової стиглості формувалась найвища площа листкової поверхні 50,2 тис. м²/га за обробки насіння препаратом у нормі 4 л/т, а найменше на контролі 38,2 тис. м²/га.
Таблиця 1. Формування площі листкової поверхні рослин кукурудзи, тис. м²/га
Тривалість проходження фаз росту й розвитку кукурудзи, формування більшої площі листкової поверхні та її продуктивності на варіантах з обробленням насіння препаратом сприяло зростанню основних показників продуктивності кукурудзи (табл. 2). Так, на варіантах з обробкою насіння збільшилася кількість рядів у качані, а саме за норми препарату 2,0 л/т їх налічувалося 14 рядів, 4 л/т — 16, а на контролі — 12.
Таблиця 2. Аналіз елементів продуктивності рослин кукурудзи
Така ж тенденція спостерігалась і з інших показників. За обробки насіння кукурудзи препаратом у нормі 2 л/т кількість зерен у ряду, порівняно з контролем, збільшувалася на 17,9 %, а за підвищення норми до 4 л/т — на 44,8 %.
Маса 1000 зерен на контролі становила 286,3 г. Під час обробки насіння мікоризним препаратом у нормі 2 і 4 л/т цей показник зростав на 2,4 % і 9,3 % відповідно, порівняно з контролем.
Збільшення елементів продуктивності кукурудзи на варіантах з обробкою насіння мікоризним препаратом відповідно впливало на отриманий приріст урожайності (рис. 1).
Рис. 1. Урожайність кукурудзи залежно від норми обробки насіння мікоризним препаратом, т/га
Використання для передпосівної обробки насіння мікоризного препарату у нормі 2,0 л/т забезпечує отримання приросту врожайності 0,91 т/га, порівняно з контролем. Підвищення норми до 4 л/т дало можливість зібрати на 1,68 т/га більше.
Розрахунок економічної ефективності від застосування для обробки насіння кукурудзи мікоризного препарату у нормі 2 і 4 л/т показав, що отриманий умовно чистий прибуток становить, відповідно, 3963 і 7310 грн/га (ціна на кукурудзу — 4400 грн/т).
Таким чином, для максимальної реалізації генетичного потенціалу кукурудзи та збільшення отриманого прибутку рекомендується обробляти насіння мікоризним препаратом МікоФренд у нормі 4 л/т.
Олександр ШМОРГУН, канд. с.-г. наук, агроном компанії «БТУ-Центр»
