Не мало сюрпризів підкинула і матінка-природа: відсутність опадів під час осінньої посівної кампанії 2016 року, прохолодна та затяжна весна 2017-го, яка змінилася спекотним і сухим літом. Проте попри всі складності аграрії вкотре продемонструвати свій професіоналізм і забезпечили формування продовольчої безпеки держави.
За даними Державної служби статистики України у 2017 році сільськогосподарськими підприємствами різних форм власності вироблено: 26,6 млн т пшениці і 8,6 млн т ячменю, що на рівні попередніх трьох років, і це попри значні недобори врожаю у центральних областях через посуху. Однак це вже історія, а нам потрібно дбати про теперішнє і майбутнє.
У ході осінньої посівної кампанії 2017 року аграріями засіяно 5,94 млн га озимої пшениці і 0,82 млн га озимого ячменю, що на 3 і 11% відповідно менше у порівнянні з минулим роком. Незважаючи на зменшення посівних площ озимих зернових, стан, у якому вони ввійшли в зиму, є значно кращим, ніж за попередній період. Так, якщо озимі пшениця та ячмінь посіву 2016 року входили в зиму здебільшого у фазі 1-3 листки, то більшість площ нинішнього року мають добрий та задовільний стан і на період завершення осінньої вегетації сформували щонайменше 2-4 продуктивних пагони. Це фундамент майбутнього високого врожаю. Проте щоб «фундамент» перетворився у повноцінний «будинок», потрібно ще прикласти чимало зусиль.
Інтенсивне ведення сільськогосподарського виробництва вимагає значних капіталовкладень, які передусім пов’язані з використанням мінеральних добрив та засобів захисту рослин. Саме ці складові в структурі виробничих витрат на вирощування озимої пшениці за інтенсивними технологіями займають 60-80%, залежно від рівня продуктивності посівів та ґрунтово-кліматичних умов. Це є логічним. Адже для того щоб сформувати урожайність озимої пшениці на рівні 10 т/га, необхідно протягом вегетації забезпечити надходження із мінеральними добривами щонайменше по 150-200 кг д.р./га азоту, фосфору, калію, не рахуючи сірки, магнію, кальцію і мікроелементів.
Не менш важливим є повноцінний хімічний захист від бур’янів, шкідників та хвороб, адже саме від нього буде залежати використання факторів життя посівами (вологи, елементів живлення, фотоактивної радіації (ФАР), тепла) і протікання процесу фотосинтезу. У нашій статті ми хотіли б зосередитися на системі фунгіцидного захисту посівів озимої пшениці, адже на сьогодні це є найбільш полемічним питанням.
Рослини озимої пшениці з моменту сівби аж до збирання можуть уражуватися багатьма хворобами, що призводить до зниження врожаю зерна та його якості. Щорічні втрати зерна від хвороб становлять щонайменше 10-20% потенційного врожаю. З інтенсифікацією виробництва і збільшенням продуктивності рослин шкідливість захворювань посилюється, і втрати можуть перевищити 50%.
Найбільш проблемними хворобами озимої пшениці є септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість), бура іржа, борошниста роса і фузаріоз колоса. Саме вони є цільовими об’єктами під час планування системи фунгіцидного захисту.
У системі захисту озимої пшениці виділяють 4 періоди внесення фунгіцидів, які співпадають з її критичними періодами вегетації і формування врожаю (рис.1).
Рис. 1 Основні періоди внесення фунгіцидів у посівах озимої пшениці
Т0 — застосування фунгіцидів у період кущіння (ВВСН 21-29). Цільовими об’єктами є борошниста роса, септоріоз листя і ламкість стебел. Фунгіцидна обробка припадає на осінній період або на початок весни (розтягнутий період відновлення вегетації) за раннього розвитку хвороб і високого інфекційного фону. У період кущіння відбувається закладка колоскового стрижня і колосків у колосі, формується потенційна продуктивність колоса.
Т1 — застосування фунгіцидів на початку виходу пшениці у трубку (ВВСН 30-32). Найбільш розповсюджена практика застосування першої фунгіцидної обробки. Цільовими об’єктами є борошниста роса, септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість) і жовта іржа. На початку виходу озимої пшениці в трубку відбувається закладка квіток у колосках, визначається потенційна озерненість і продуктивність колоса. З появою другого міжвузля (ВВСН 32) формується третій листок, який впливає на налив зерна (10%).
Т2 — застосування фунгіцидів у період виходу прапорцевого листка-розвитку колоса (ВВСН 37-49). Традиційний час проведення другої фунгіцидної обробки. Цільові об’єкти — септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість) і бура іржа. У цей період повністю є сформованою вся листова поверхня, відбувається закладка і розвиток елементів квіток (тичинки, маточки тощо), формується їх фертильність. Метою цієї фунгіцидної обробки є захист від хвороб прапорцевого, підпрапорцевого і третього листків, які відповідають за надходження майже 80% пластичних речовин до зернівки під час наливу зерна.
Т3 — застосування фунгіцидів у період колосіння-цвітіння (ВВСН 51-69). Оптимальним часом проведення третьої фунгіцидної обробки вважається початок-середина цвітіння (ВВСН 61-69). Цільовими об’єктами є фузаріоз колоса, септоріоз листя і колоса, піренофороз (жовта плямистість) і бура іржа. У цей період відбувається запилення квіток, визначається фактична озерненість колоса, розпочинається формування та налив зерна.
Як бачимо, ефективний захист посівів озимої пшениці не лише впливає на збереження та функціонування фотосинтетичної поверхні листків і стебел, а й визначає формування того чи іншого елементу зернової продуктивності. Тому передусім від системи фунгіцидного захисту залежить, чи виллється це в приріст, чи у втрати врожаю (рис. 2).
Рис. 2. Приріст чи втрата врожаю?
Під час планування системи фунгіцидного захисту озимої пшениці поряд з видовим складом хвороб необхідно також враховувати стійкість сорту і погодні умови. Адже від цих двох чинників напряму буде залежати інтенсивність поширення захворювань, швидкість протікання вегетації та необхідний і фактичний період захисної дії фунгіцидів. На рис. 3 наведено загальну рекомендовану схему захисту озимої пшениці компанії BASF, яка, залежно від ситуації і потреб, дозволяє вирішити будь-яку проблему й реалізувати потенціал продуктивності посіву.
Рис. 3. Система захисту озимої пшениці компанії BASF
Для захисту посівів озимої пшениці у період кущіння-початку виходу в трубку (Т0-Т1) фахівці компанії BASF рекомендують використовувати інноваційні фунгіциди Капало® і Рекс® Плюс.
До їх складу увійшли найбільш ефективні діючі речовини з хімічних груп: триазоли, морфоліни і бензофенони (табл. 1), синергізм яких забезпечує ефективний контроль грибних хвороб пшениці, що прогресують у посівах під час весняної вегетації: септоріоз листя, борошниста роса, жовта іржа, піренофороз (жовта плямистість), ламкість стебел та інші. При цьому Рекс® Плюс гарантує ефективний захист посівів протягом 30 днів, а Капало® — 40, що є ключовою перевагою у порівнянні з конкурентними продуктами, які рекомендовані до застосування у період кущіння-виходу рослин у трубку (Т0-Т1). При цьому мінімальна середньодобова температура для застосування Капало® і Рекс® Плюс знаходиться на рівні +5°С і вище.
Таблиця 1. Коротка характеристика фунгіцидів Капало® і Рекс® Плюс
Доречним буде запитання: «В яких випадках доцільно застосовувати фунгіцид Капало®, а коли Рекс® Плюс, і в яких нормах витрати препарату?». Фунгіцид Капало® рекомендовано використовувати в умовах достатнього зволоження, на сприйнятливих до ураження хворобами сортах, за високого ступеню їх розвитку та поширення, при ранньому відновленні весняної вегетації, коли розрив між внесеннями фунгіцидів перевищує 20-25 днів, а також в умовах нестабільного температурного режиму. В решті випадків, з метою захисту посівів у період кущіння-початок виходу в трубку, доцільно застосовувати фунгіцид Рекс® Плюс.
Стосовно норми витрати препаратів, то тут підхід залишається традиційним. Якщо фунгіциди вносяться профілактично, до появи симптомів інфікування хворобами, то в такому випадку можна обмежитися мінімальними нормами внесення. Якщо ж ступінь поширення хвороби досяг 5% і більше, і нам потрібно забезпечити лікувальний ефект, — норма внесення препарату має бути максимальною.
Завдяки поєднанню у фунгіцидах Капало® і Рекс® Плюс високої ефективності проти хвороб і пролонгованого періоду захисту наступне внесення фунгіцидів по прапорцевому листку (Т2) буде відбуватися по здорових і захищених рослинах, а не інфікованих, як це зазвичай буває за використання фунгіцидів із захисним періодом до 10-14 днів.
Внесення фунгіцидів у фазі прапорцевого листка (ВВСН 37-39, Т2), як показують наука і практика, є найбільш відповідальним періодом у системі захисту посівів озимої пшениці і забезпечує найвищі прирости врожаю. І це недивно. Якщо проаналізувати динаміку розвитку хвороб у посівах озимої пшениці за останні п’ять років, то можна відмітити тенденцію: пік їх агресивного розвитку припадає на другу половину вегетації, після виходу прапорцевого листка. Крім того, застосовуючи фунгіциди у цей період, ми захищаємо передусім прапорцевий, підпрапорцевий і третій листки — основні функціональні, які відповідають за налив зерна (рис. 4).
Рис. 4. Участь окремих частин рослини у наливі зерна озимої пшениці (HGCA — The wheat growth guide, 2008)
Поряд зі збереженням площі листової поверхні не менш важливим є підтримання її функціонального довголіття. У період прапорцевого листка-колосіння площа фотосинтетичної поверхні у посівах озимої пшениці досягає свого максимуму і знаходиться на рівні 70 тис. м2/га. Один день її функціонування забезпечує формування 1,5-3,5 ц/га біомаси посіву в перерахунку на суху речовину. А отже, швидка втрата листкової поверхні через ураження хворобами та передчасне завершення вегетації веде до незворотних втрат врожаю і погіршення його якості.
Відкритим залишається запитання: який фунгіцид обрати для захисту посівів озимої пшениці у період прапорцевого листка-розвитку колоса (Т2)? Багаторічні наукові і виробничі дослідження, а також досвід західноєвропейських країн свідчить, що найкращі результати забезпечує використання фунгіцидів із групи SDHI-інгібіторів, зокрема Адексар® СЕ Плюс. Також досить добре себе зарекомендували стробілуринвмісні продукти, до яких належить Абакус®. Унікальність цих продуктів криється не тільки у поєднанні високоефективних діючих речовин із груп SDHI-інгібіторів, тріазолів і стробілуринів, а й у різних механізмах дії на збудника та розподілі у рослині (табл. 2, 3).
Таблиця 2. Коротка характеристика фунгіцидів Адексар® СЕ Плюс і Абакус®
Таблиця 3. Ефективність Адексар® СЕ Плюс — синергізм діючих речовин
Завдяки тому, що частина Ксеміум® і піраклостробіну локалізується у восковому шарі і на поверхні листової пластинки у вигляді «депо», Адексар® СЕ Плюс і Абакус® характеризуються чудовою превентивною дією на збудників хвороб, не допускаючи інфікування рослин протягом 30-40 днів від внесення. Здатність епоксиконазолу і Ксеміум® переміщуватися у рослині системно по ксилемі, а піраклостробіну — трансламінарно по міжклітинниках, забезпечує відмінний лікувальний ефект та захист нових приростів. Крім того, піраклостробін та Ксеміум® здатні стимулювати фізіологічні процеси у рослині, обумовлюючи тим самим AgCelence® ефекти. Це проявляється у підвищенні стійкості рослин до стресових умов (посухи, теплового удару, перепадів температури), покращенні засвоєння та стимулюванні біохімічного перетворення азоту і вуглекислого газу, активізації процесів фотосинтезу, ефективному водоспоживанні тощо. Результатом є додаткова прибавка врожаю навіть за відсутності хвороб.
Дещо детальніше зупинимося на тривалості захисного періоду. Досить часто серед аграріїв панує думка, що внесення фунгіцидів по прапорцевому листку має захищати посіви до фази цвітіння, коли відбувається наступне внесення фунгіцидів для контролю хвороб колоса (Т3). Однак препарати, які вносяться у період цвітіння, через значну біомасу рослин та технологічні моменти під час обприскування потрапляють головним чином тільки на колос і прапорцевий листок, а нижній і середній яруси залишаються не захищеними. Зростає ризик передчасної загибелі підпрапорцевого, третього і четвертого листків, а це, як демонструє рис. 4, може призвести до недоотримання 10-30% потенційного врожаю. Саме з цих причин захисний період фунгіцидів, які застосовуються у період прапорцевого листка-розвитку колоса (Т2), має тривати до завершення наливу зерна озимої пшениці, а це понад 35-40 днів. Таким вимогам найбільше відповідає інноваційний фунгіцид Адексар® СЕ Плюс.
Наступним етапом у системі фунгіцидного захисту посівів є захист колоса. Якщо використання фунгіцидів на попередніх етапах суттєво впливало на величину врожаю, то внесення фунгіцидів по колосу визначає ще й його якісні показники. Зазвичай перша асоціація, яка виникає із внесенням фунгіцидів у Т3 (колосіння-цвітіння (ВВСН 51-69)) — це контроль фузаріозу колоса. Однак це лише одне з ключових завдань, які ставляться перед третьою фунгіцидною обробкою. Насправді внесення фунгіцидів у період цвітіння повинне забезпечувати додатковий захист листкової поверхні та контроль вторинної інфекції (альтернаріоз колоса, оливкова пліснява тощо). Тобто препарат, який використовується у цей період, має характеризуватися високою ефективністю проти хвороб колоса і листя, сапрофітної мікрофлори, а також мати тривалий захисний період. Цим вимогам відповідає фунгіцид Осіріс® Стар.
Завдяки поєднанню двох високоефективних діючих речовин із групи триазолів (епоксиконазол і метконазол) в інноваційній препаративній формі на основі полімерів, Осіріс® Стар забезпечує швидку лікувальну дію та тривалий превентивний захист від фузаріозу і септоріозу колоса, септоріозу листя, видів іржі, піренофорозу та інших плямистостей, перешкоджає розвитку вторинної інфекції (сапрофітних грибів) за розтягнутого періоду збирання або несприятливих погодних умов.
Проте висока ефективність досягається не тільки за рахунок поєднання двох потужних триазолів, а й завдяки інноваційній препаративній формі та формуляції продукту. Осіріс® Стар виробляється за технологією Stick&Stay. З фунгіциду повністю вилучено воду. Натомість збільшено вміст ад’ютантів, зокрема сурфактантів, пенетраторів, спредерів, стікерів, екстендерів тощо. Ці сполуки відповідають за утримання робочого розчину на рослині при нанесенні, рівномірне розтікання по поверхні, швидку взаємодію з восковим нальотом та поглинання, стійкість до змивання тощо. Як свідчать результати численних тестів і досліджень, фунгіциди, виготовлені за технологією Stick&Stay, забезпечують у 2,5 разу більшу площу покриття у порівнянні з продуктами, які мають аналогічну препаративну форму, але вироблені за традиційною технологією (рис. 5).
Рис. 5. Розподіл фунгіциду Осіріс® Стар на поверхні колоса у порівнянні з конкурентами
Джерело: П. Міллер, Відділ обробки культур методом обприскування, Сілсоу, Великобританія (плоска форсунка, об'єм води 144 л/га). Розчинну фарбу «Грін С» додають для кращої візуалізації
Саме з цих причин Осіріс® Стар легко утримується на вертикальній поверхні колоса, яка покрита товстим шаром воску, та рівномірно перерозподіляється по ній, досягаючи цільового об’єкта — збудника хвороби.
Результатом є прекрасна превентивна дія проти інфікування рослин фузаріозом колоса, септоріозом листя і колоса, видами іржі, піренофорозом тощо. В той же час здатність діючих речовин через лічені хвилини після нанесення фунгіциду проникати в середину рослини, переміщуватися у ній є підтвердженням прекрасної системної дії продукту та гарантує лікувальний ефект.
Саме з цих причин Осіріс® Стар є номером один у системі захисту зернових культур проти хвороб колоса і листя у період Т3.
Отже, підсумовуючи усе вище сказане, система захисту озимої пшениці в умовах достатнього зволоження за помірного та високого тиску хвороб, а також для сортів, сприйнятливих до ураження хворобами, має виглядати наступним чином: Т0-1 Капало®, 1,0-1,5 л/га; Т2 — Адексар® СЕ Плюс, 0,75-1,0 л/га; Т3 — Осіріс® Стар, 1,5 л/га. В умовах нестійкого і недостатнього зволоження, за низького та помірного пресингу хвороб, а також при вирощуванні стійких сортів озимої пшениці система фунгіцидного захисту включатиме такі обробки: Т0-1 Рекс® Плюс, 0,8-1,2 л/га; Т2 — Адексар® СЕ Плюс, 0,75 л/га або Абакус®, 1,25-1,5 л/га; Т3 — Осіріс® Стар, 1,0-1,5 л/га.
Господарюйте з упевненістю!
Гарних Вам урожаїв!
П.В. МАТЕРИНСЬКИЙ, канд. с.-г. наук
С.М. ЧОЛОВСЬКИЙ, канд. с.-г. наук
