На вітчизняний ринок компанія заходить із сервісом AtFarm, який із точністю, вищою за індекс NDVI, аналізує знімки посівів культур на вміст азоту та формує відповідні карти-завдання диференційованого внесення для техніки.
Ідентифікація поля в системі
AtFarm отримав широке розповсюдження в країнах ЄС, а також Північної та Південної Америки. Успіхові на цих ринках посприяла вузька спеціалізація продукту, адже робота онлайн-платформи спрямована винятково на досягнення рівномірного забезпечення азотом рослин на полях. Цей ресурс формує карти живлення та карти-завдання на основі супутникових знімків, які оновлюються кожні 2-3 дні. І тут ключовим моментом є те, як саме він аналізує дані.
Вибране поле та культура
«У своїй роботі AtFarm не прив’язується до індексів NDVI, — наголошує керівник напряму розвитку цифрових технологій українського представництва Yara Digital Микола Панчук. — Адже прямої залежності між ними та вмістом азоту в рослині немає. Натомість AtFarm аналізує зображення за власними алгоритмами Yara, яким вже близько 20 років. Вони називаються N-Sensor і сьогодні працюють в однойменному обладнанні для диференційованого внесення добрив. Алгоритми N-Sensor цікаві тим, що забезпечують на 30-50% вищу точність аналізу. Тобто, ділянка поля, яка за NDVI є однорідною, після аналізу за N-Sensor виявляється сегментованою. Така висока точність дає змогу оптимізувати внесення добрив: дати не менше й не більше необхідної норми, отже, вирівняти врожайність культури на полі».
Порівняння: аналіз за алгоритмами NDVI...
Робота з сервісом доволі проста: користувач створює обліковий запис на сайті www.at.farm, зберігає в системі свої поля (завантажує файл .shp з готовою інформацією, або на карті обводить контури полів вручну), вибирає культуру, яка зараз росте на них, та її поточну фазу розвитку.
«AtFarm працює з усіма культурами, які потребують азотного живлення: зернові, кукурудза, соняшник, ріпак, картопля, соя… — розповідає Микола Панчук. — Під час вибору певної культури висвічується перелік фаз розвитку (від сходів до кінця вегетації включно), в якому виділені періоди, коли внесення азотних добрив є бажаним, а коли — зайвим».
За алгоритмами N-Sensor
Після цього з доволі широкого переліку користувач вибирає тип добрив, формуляцію, кількість діючої речовини, мінімальну та максимальну норми — і система автоматично розраховує оптимальний варіант для диференційованого внесення. За потреби показник у ньому можна змінювати. Результатом цієї роботи є карта-завдання для техніки, деталізація якої становить від 10*10м до 40*40м — залежить від робочої ширини агрегату. Цей файл може бути експортований із програми в форматах xml, shp, а також специфічних розширеннях для John Deere і Trimble. Крім того, є можливість зберегти карту живлення у форматі pdf: для візуальної оцінки.
Вибір добрива, норми, фази культури та стратегії
«В країнах ЄС AtFarm у господарствах демонструє прибутковість до $60/га, — відзначає керівник напряму розвитку цифрових технологій українського представництва Yara Digital. — Вартість користування ним для європейських аграріїв становить €8/га, українським сільгоспвиробникам це коштуватиме орієнтовно €2/га».
Карта внесення добрив
Сьогодні Yara Digital почала закладати ділянки, на яких AtFarm доводитиме свою ефективність та доцільність використання в різних кліматичних зонах України. Зокрема, у першому досліді порівнюватимуть ефект на полі з ярим ячменем, вирощуваним на насіння, від диференційованого внесення добрив за допомогою AtFarm, Yara N-Sensor та класичного способу живлення.
Готова карта-завдання для техніки
«За допомогою AtFarm ми прагнемо поділитись нашими знаннями з аграріями. Це вузькоспеціалізоване рішення, яке з високою точністю проаналізує посіви культур, надасть рекомендації, оптимальні для культури, ґрунтів і гаманця, а також посприяє зростанню якісних показників майбутнього врожаю».
Дмитро РАДІОНОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
