Про кардинальні зміни в європейських підходах до селекції озимої пшениці та лідерських позиціях України стосовно цього тренду — в розмові з директором Селекційно-виробничого центру «Яровіт» Миколою Васильовичем Дубенцем.
Епоха змін у робочому порядку
12-13 березня цього року в м. Детмольд, Федеративної землі Нижня Саксонія, відбулась «29 робоча зустріч» Асоціації досліджень зернових культур сумісно з Макс-Рюбнер-Інститутом та Інститутом досліджень безпеки і якості зернових культур. Це значима подія для німецького та європейського ринків озимої пшениці. І ми вдячні організаторам, які нас запросили та надали можливість представити широкому європейському загалу досягнення й підходи полтавської селекційної школи. Без перебільшення скажу — наші презентації викликали великий інтерес. Адже ті проблеми, які вирішені в українській селекції, зараз гостро постають перед європейською.
Загалом формат зустрічі був дуже цікавий. Він показує тісну кооперацію усіх учасників ринку: від селекціонерів, фермерів-виробників насіння і товарної продукції до борошномелів та пекарів. Також були запрошені представники наукових структур, які шукають відповіді на актуальні питання: який вплив має селекція на харчування та здоров’я людини, як останні тенденції у селекційній роботі на цьому позначаються?
Суспільство все більше звертає увагу на здорове харчування. Зокрема, приводилися дані дуже масштабного дослідження, яке охопило майже сторічну історію вирощування озимої пшениці в Німеччині: як впливали сорти, що вирощувались 80, 100 років тому, включно з сучасними, на здоров’я споживачів. А летмотивом конференції було питання: як сільське господарство впливає на довкілля і людину?
Майже половина бюджету ЄС витрачається на підтримку сільського господарства. І все більше людей задаються питанням — чи потрібно вносити таку кількість хімії? Погіршення умов довкілля, проблеми зі здоров’ям людини важким тягарем лягають на плечі суспільства як в економічному, так і соціальному сенсі. А виробники пестицидів, фактично, отримують надприбутки за цей рахунок.
У нас немає запасної Європи
Виходить, що та формула, за якою працювала європейська селекція останні десятиріччя, піддається критичній оцінці. Постулат: більше хімії, більше добрив = більший урожай вже себе не виправдовує. ЄС витрачає величезні кошти на підтримку сільського господарства, але віддача від більшого застосування добрив та агрохімікатів все менша. Надбавка з однієї, максимум двох тонн — це замало з економічної точки зору. А з погляду впливу на довкілля та здоров’я людини — повністю збитково. Зараз Євросоюз приймає жорсткі директиви щодо зменшення внесення добрив та ЗЗР. Фактично, на наших очах у землеробстві відбуваються тектонічні зрушення.
Водночас, тема біологічного виробництва та еко-вирощування набуває все більшої популярності. Для більшості регіонів, особливо з дефіцитом вологозабезпечення, різниця в урожайності між класичною та органічною технологіями мінімальна. Суспільство ставить питання до своїх фермерів: а 10-15 хімічних обробок — це доцільно? Чи варто заради мізерної прибавки врожаю нищити довкілля та наражати на небезпеку здоров’я громадян? У тій же Німеччині в середньому вносять 200 кг у діючій речовині лише одного азоту, а нітрати змиваються у річки, узбережжя, ґрунтові води… Але якби не «хімічили», середня урожайність озимої пшениці минулого року сягала лише 58 ц/га.
Жорсткий відбір селекційних підходів
Селекціонери надають усе більшу увагу стійкості рослин до хвороб і шкідників. У низці європейських країн запустили два одночасних етапи державних випробувань сортів чи гібридів: вирощування за класичними технологіями і еко-вирощування. Рішення про включення у Реєстр сортів приймається на основі загального результату. Обов’язкова вимога — забезпечити належну врожайність без хімічного допінгу, мати стійкість на генетичному рівні до хвороб, шкідників, стресових факторів.
Мейнстрім зараз один — зменшення хімічного навантаження на екологію. І зміни клімату, добре нам відомі в Україні, його лише пришвидшують. Так, минулого року в Німеччині був рекордно посушливий рік. За браку вологи добрива і ЗЗР не принесли очікуваного ефекту. І питання доцільності їх застосування у таких великих дозах постало особливо гостро.
У світі немає дефіциту пшениці загалом — йому бракує якісної продовольчої пшениці. В майбутньому зростатиме попит на якісну пшеницю, вирощену за дотримання належних екологічних стандартів, із мінімальним хімічним навантаженням. Наприклад, такі вимоги вже зараз ставить Китай. І селекціонери мають надати виробникам відповідні сорти.
.jpg)
Україна —преміум-лідер
Україна стояла у витоків селекції озимої пшениці. Зараз ми є світовим лідером у виробництві насамперед якісної пшениці. До речі, в інших країнах різниця між ціною на продовольчу та фуражну більш суттєва.У Європі дуже проблемно отримати гарні врожаї саме продовольчої пшениці, і вони переважно досягаються за рахунок внесення високих доз азотних добрив. Так що наша країна має всі шанси успішно працювати в преміум-сегменті озимої пшениці. Такого рівня землеробства, якого ми досягли, мало де в світі знайдеш. Вітчизняні виробники поїздили по Європах і Америках — їх тепер важко здивувати. Скоріше, європейські фермери зі своїми клаптиками землі в хімічно-тепличних умовах дивуються, як ми змогли досягти таких масштабів та рівня виробництва!
І коли наш фермер шукає щось краще за кордоном, за морем — слід подумати про неперевершені досягнення української селекції. Це визнають у Європі, Америці, Канаді… Хліб був усьому голова — і в селекцію вкладали величезні інвестиції.
Зміна мислення та клімату
І нині українська селекція має визначальні переваги. Середньодобові температури України на 3-4 градуси вищі, ніж по Європі. Та глобальне потепління за пару десятиліть зведе цю різницю нанівець. Європейські фермери будуть працювати за нинішніх наших умов. І принципи, на яких розроблені вітчизняні сорти, виведені саме для суворих кліматичних умов, які використовують кожну краплинку води і крихту мінерального живлення, розвиваються у симбіозі з ґрунтовою біотою — це майбутнє європейської селекції.
Наш шлях — це європейське майбутнє. Те, над чим кращі європейські селекційні центри лише починають працювати, Полтавською селекцією уже успішно реалізується. Європейська селекція розробляла сорти для роботи в умовах максимального хімічного допінгу. А завданням нашого селекційного центру було створювати такі сорти, які покажуть свої кращі якості як із використанням мінімальної кількості хімії, так і за органічними технологіями. Маємо цілу низку унікальних підходів та запатентованих селекційних методів. Ми велику увагу приділяємо розвитку кореневої системи, здатності формувати максимальний урожай за рахунок ще зимових запасів вологи — це мало хто досліджує.
Ми вважали себе невеликим селекційним центром, але коли порівняли обсяг досліджень та напрацювань, зрозуміли, що знаходимося на високому європейському рівні. Вже сьогодні працюємо в спектрі напрямів і завдань, до якого наші європейські колеги лише починають примірятися.
Недарма напрацювання полтавських вчених викликали великий інтерес за кордоном. Ми працюємо з багатьма профільними установами, зокрема INRA — Французьким національним інститутом досліджень (м. Клермон-Ферран). Реалізуємо програму з вивчення унікальної полігенної стійкості до хвороб із Німецьким науково-дослідним Інститутом ім. Юліуса Куна — JKI. Це може стати справжнім скарбом для селекції у глобальному масштабі. Полтавські селекціонери більше десяти років співпрацюють із Бельгійським центром агрономічних досліджень провінції Ено — САRAН. Бельгійські фахівці об’єктивно оцінили наші сорти. І результати радують. Наприклад, полтавським сортам притаманна найвища стійкість до хвороб та шкідників навіть за штучно створених складних фітопатологічних умов. За однакових умов урожайність на рівні кращих зразків світової колекції, але наша пшениця показала на 2-3% вищий вміст білка. Це величезна різниця!
Стійкість до шкідників, хвороб, стресових умов та якість зерна — за цими параметрами наша пшениця «на колос вища». Це дані з багатьох полігонів за десять років досліджень, вони оприлюднені і відкриті. І ми також відкриті для наших хліборобів. Цього року вирішили провести масштабний Міжнародний день поля, щоби кожен зміг ознайомитися з умовами, в яких ми працюємо, і чого досягли. У нас щороку в роботі понад 25 тисяч селекційних ліній, під різні сценарії вирощування. Гадаю, агровиробникам буде цікаво оцінити той об’єм селекційного матеріалу, те генетичне різноманіття, той шлях від схрещування до готового сорту, що проходить насінина за 25 років, перш ніж потрапити на поля та до столу.
Хлібне місце сили поблизу Диканьки
Завдання нашої селекції — надати вибагливим українським виробникам сорти, які здатні реалізувати свій максимальний потенціал за мінімальних витрат та шкоди для довкілля у суворих ґрунтово-кліматичних умовах. І для цього полтавські сорти проходять надзвичайно жорсткі умови відбору. Наші секційні поля розташовані в історичній місцевості — поруч із тим самим гоголівським хутором поблизу Диканьки. І це справжнє місце сили для народження нових сортів. Не лише науковці, а й сама природа проводить якісний відбір. Справа в тім, що поля розташовані на перетині кліматичних зон, із великою амплітудою погодно-кліматичних коливань. Це дозволяє водночас відбирати як надзвичайно врожайний, так і стійкий до широкого спектра стресових умов генетичний матеріал. Якраз те, що треба для України. І, як виявилось, для Європи також!
