Органічне виробництво продукції рослинництва — це не просто дотримання ряду технологічних вимог, це справжній світогляд, який охоплює увесь процес виробництва: від планування сівозміни до ефективного використання пожнивних решток.
Наш співрозмовник головний агроном ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» Сергій Козін любязно погодився поділитися безцінним практичним досвідом використання соломи та інших пожнивних решток з урахуванням того, що господарсво дотримується безвідвального обробітку грунту.
Головний агроном ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» Сергій Козін
- Як організоване виробництво (рослинництво) в господарстві?
— ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» уже понад 40 років є органічним виробництвом. Жодні засоби захисту не використовуються у вирощуванні продукції рослинництва.
Господарство працює за 8-пільною сівозміною із чіткою пропорційністю різних культур, яка була розроблена нами вже дуже багато років тому. Вона і є основою для боротьби зі шкідниками й хворобами.
Завдяки вдало підібраній сівозміні, обробітку пожнивних решток та передпосівному маємо продукцію, яка орієнтована на якість. Наприклад, на полі, де протягом останніх трьох років вирощувався еспарцет, після 2-3 культивацій буде посіяна озима пшениця. Ця пшениця буде 1 класу — пшениця-поліпшувач. Також у господарстві як кормову культуру використовують не тільки люцерну, а й еспарцет. Вона має дуже добре розвинену кореневу систему, яка сприяє відновленню, покращенню якості та родючості грунту. Бережливе ставлення до грунтів — це одна з основ виробництва органічної продукції рослинництва. Взагалі воно дуже орієнтоване на задоволення вимог і потреб тваринництва. Разом із тим, тваринницька галузь теж має безпосередній вплив на рослинницьку.
- Пожнивні рештки: як використовує їх господарство?
— Практично всі пожнивні рештки так чи інакше повертаються на поля. Частина соломи відразу заробляється у грунт. Під час збирання зернових та зернобобових культур рослини не скошуються занадто низько. Висота стерні, яка залишається на полі, становить 15-25 см. Це компромісне рішення: заготовити в тюки рівно стільки соломи, скільки потребує тваринництво. А решту залишаємо на полі і заробляємо в грунт.
Основна маса пожнивних решток використовується у тваринництві як підстилка та компоненти раціону. Так ми отримуємо компост — дуже цінний помічник у нашому виробництві, який і поверне на поля необхідні добрива та сприятиме відновленню родючості грунтів. У нашому випадку це найбільш ефективне використання соломи.
Що стосується пожнивних решток кукурудзи, то вони повністю заробляються у грунт. При цьому основним завданням є якомога краще подрібнення та перемішування із верхнім шаром груту. Господарство не застосовує плуг, тільки неглибокий безвідвальний обробіток. Саме тому надзвичайно важливим є сприяння розвитку та діяльності аеробних та анаеробних бактерій у грунті, які і допомагають якісно й швидко розкласти рослинні рештки, зароблені в грунт.
Адже якщо грунти будуть «непрацюючі», то скільки пожнивних решток не заробляй — користі для наступної культури не отримати.
Стерня ячменю: 20-25 см
- Як відбувається заготівля соломи для потреб тваринництва і, як наслідок, для отримання компосту для рослинництва?
— Заготівля соломи здійснюється двома тюковими прес-підбирачами. Вже дуже давно господарство використовує саме тюкові преси. Адже обсяги заготівлі соломи великі. Окрім того, у часі теж дуже обмежені. На полі, на якому зібраний урожай, волога повинна бути закритою щонайпізніше через 3 дні. Інакше матимемо непоправні її втрати. За цей період солома повинна бути запресована і вивезена з поля. Маємо високопродуктивну зернозбиральну техніку, тож прес-підбирачі повинні працювати «не відстаючи».
Багато господарств використовує рулонні преси для заготівлі соломи, мотивуючи це тим, що у випадку дощу рулони більш стійкі до намокання, ніж тюки, і тому є більше часу для їх вивезення із поля. Але враховуючи той факт, що тюковий прес має у рази вищу продуктивність, ніж рулонний, то маємо цілком достатньо часу для того, щоб оперативно затюкувати значні обсяги соломи й організувати вчасне вивезення тюків із поля.
Окрім того, логістика тюків значно ефективніша, ніж рулонів. Тюки добре складаються, на відносно компактній ділянці можна зберігати значно більшу кількість соломи. Добре ущільнений тюк промокає не більше, ніж рулон. Для зберігання їх формується «піраміда», яка зверху засипається шаром соломи.
- Для господарств, які не мають тваринництва: де найбільш ефективно використати солому?
— По-перше, як добриво для наступних культур. З точки зору агрономії, це найбільш раціональне використання соломи за відсутності можливості переробити її на компост. Окрім того, наявність сушарок для просушування зерна, в яких можна спалювати її.
- Випалювання соломи....?
— Категорично НІ! Це найбільш неприпустимий, безвідповідальний та згубний спосіб «використання» пожнивних решток, який наносить дуже значну шкоду грунту. Під час спалювання соломи втрачається живлення аеробних бактерій. Вони гинуть на глибині до 8 см! Тобто з родючого грунту лишається пісок: у когось чорного, а в когось сірішого кольору. Грунт стає «не живим», урожаю без дуже значних капіталовкладень на ньому чекати не варто.
Є така практика, що деякі господарства перед сівбою ріпаку випалюють стерню. Пояснюється це тим, що для його вирощування грунт повинен бути дуже якісно підготовленим, а рослинні залишки попередника розкластись. Адже якщо насіння ріпаку потрапить у «подушку» з соломи, то з великою ймовірністю не зійде. От і спалюють господарства стерню, щоб випалити той шар рослинних решток, які не розклались у грунті і будуть перешкоджати отримати гарний урожай. Але ж рослинні рештки в грунті, які не розклались, — це свідчення того, що грунт «непрацюючий», бактерії пригнічені. Тож просте спалювання тільки поглибить проблему. Якщо господарство не планує проводити цілеспрямовані заходи для відновлення грунту, то чому б все ж таки не затюкувати «непотрібну» солому? Її можна продати! Це незрівнянно ефективніше, ніж випалити непотрібні рештки і згубити залишки родючості грунту.
Заготівля соломи ячменю в ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ»
- Техніка для заготівлі соломи: своя ефективніша чи орендована?
— Для суттєвих обсягів заготівлі соломи техніка повинна бути своя. Адже прес-підбирач — машина досить специфічна. Потрібно, щоб був фахівець, який вчасно та якісно підготує машину до сезону роботи. Не припустимо, щоб процес заготівлі соломи зупинився через вихід із ладу прес-підбирача. Тому наш вибір — своя техніка.
Органічне виробництво — дуже складне, але разом із тим надзвичайно цікаве. Воно живе, активне, щодня потребує нових рішень, іноді навіть зміни їх протягом одного дня! Отриманий органічний урожай найвищої якості вартий усіх тих зусиль, які протягом цілого сезону докладав увесь колектив господарства!
Ми щиро дякуємо Сергію Козіну, головному агроному ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ», за безцінний досвід та бажаємо вдалих жнив!
