Виходом із такої ситуації для багатьох господарств Європи, які професійно провадять молочне скотарство і кормовиробництво, є штучне досушування рослинної маси. Все ж для більшості аграріїв більш актуальною та доступнішою є технологія заготівлі сіна з люцерни за природних умов — рослинна маса просушується й тюкується на полі.
Така технологія найскладніша для отримання високоякісного сіна й потребує не лише неухильного дотримання технології, оптимальної техніки, а й суттєвого досвіду персоналу, залученого на заготівлю корму.
Однією з передумов для отримання якісного сіна є правильно підібрана технологія вирощування люцерни. Адже високу якість сіна можна отримати з хорошого травостою.
Розглянемо деякі аспекти технології вирощування люцерни
Технологія заготівлі сіна
Щоб заготовити високоякісне сіно з оптимальним співвідношенням білка, енергії та клітковини, особливу увагу варто звернути на такі вимоги технології заготівлі сіна.
1. Час скошування
Оптимальним часом для скошування люцерни як на сінаж, так і на сіно є фаза бутонізації. У цей період розвитку рослина має оптимальне співвідношення білка, енергії та клітковини. У фазу бутонізації люцерна містить 20–22% білка в сухій речовині. Вміст білка в люцерні з часом стрімко падає, і вже у фазу цвітіння рослини міститимуть не більше як 14% білка в сухій речовині. Саме тому важливо не пропустити найвдаліший час для початку скошування. Під час заготівлі сіна з люцерни в природних умовах практично неможливо уникнути втрат рослинної маси. Мінімізувати такі втрати можна шляхом дотримання вимог технології та відповідною технікою, що заготовляє сіно. Адже вчасно заготовлене сіно з люцерни з мінімальними втратами рослинної маси — це додаткових 50 кг білка на тонну сіна, або ж додатково 615–620 л молока на тонну сіна! Перерахуйте цей показник на кількість сіна, яку заготовляє ваше господарство, — це і є «вартість» рішення ваших фахівців щодо вчасної заготівлі люцерни й оптимально підібраної техніки!
Вимоги до техніки, що скошує люцерну на сіно:
- чистота роботи: особливо важливо звернути увагу на систему розвантаження косарочного бруса, яка забезпечує копіювання поверхні поля та плавність ходу косарки без пошкоджень дернини;
- продуктивність і надійність: через надто короткі терміни заготівлі сіна зростають вимоги щодо продуктивності косарки. Необхідну продуктивність косарки розраховують виходячи з того, що час на заготівлю сіна становить приблизно 7 днів (робочий день 10 год). Наприклад, якщо господарство заготовляє сіно на 600 га, то щодня потрібно скошувати по 85–86 га (600 га на 7 днів), або ж 8,5–8,6 га/год. Загальна робоча ширина косарок, що працюватимуть із тракторами типу МТЗ (може бути кілька косарок, швидкість руху трактора — 10 км/год), має становити мінімум 8,5 м (8,5 га/год / 10 км/год): наприклад у цьому разі це можуть бути три косарки з робочою шириною по 3 м.
Якщо ж працюють трактори іноземного виробництва (швидкість руху трактора — 15 км/год) — загальна робоча ширина косарок становить мінімум 5,7 м: наприклад одна фронтальна та одна навісна/причіпна косарка з робочою шириною по 3 м.
Надійність косарки є дуже важливою, адже для зупинки процесу заготівлі кормів господарство не має часу. Тут важливо звернути увагу на надійність приводу косарочних дисків і систему їх індивідуального захисту для уникнення пошкоджень приводу.
- плющилка: відповідність вимогам культури, яку заготовляють на сіно. Якщо сіно заготовляють зі злакових трав — косарка оснащується пальцевою плющилкою; якщо ж із бобових трав (люцерна) — плющилка має бути тільки вальцевою.
2. Застосування ворушилки
Застосування ворушилки в заготівлі сіна — обов’язковий крок технології, без якого неможливо досягти рівномірного просушування рослинної маси в максимально короткі строки.
Щоб ворушилка не завдавала механічних пошкоджень люцерні, її застосовують одразу ж після скошування. Так отримаємо рівномірно розподілену й розпушену рослинну масу на полі, яка зможе швидко підсохнути до потрібної вологості. Повторного ворушіння не проводимо.
3. Формування валків
Процес формування валків розпочинаємо, коли вологість рослинної маси становить 55–60% (уміст сухої речовини, відповідно, 40–45%). За цих умов втрати рослинної маси будуть мінімальними. Якщо вміст вологості буде нижчим за 50–55%, то втрати рослинної маси будуть значними, а за вологості нижчої від 40% — втрати можуть сягати 50% рослинної маси.
Отже, оптимальна вологість рослинної маси (люцерни) для формування валків — 55–60%. До необхідної вологості, за якої сіно добре зберігається, рослинна маса «дійде» у валках.
Швидкість руху трактора з валкоутворювачем — 8–10 км/год.
4. Підбирання рослинної маси та зберігання
Щоб отримати високу якість сіна, заготовленого в природних умовах, рослинна маса має досушитись у валках до вмісту вологості 17–18% (уміст сухої речовини, відповідно, 82–83%). Після цього сіно можна підбирати й тюкувати.
Оптимальною машиною для підбирання та пресування сіна з бобових трав (люцерна) є тюковий прес-підбирач. Саме тюкові преси не допускають жодних втрат рослинної маси. Звичайно ж, і рулонні преси теж можуть використовуватися для заготівлі сіна. Але такі преси суттєво поступаються продуктивністю тюковим. Продуктивність тюкового преса на заготівлі сіна є справді надзвичайною: до 70–80 т/год.
Заготівля сіна з бобових трав у природних умовах — це виклик навіть для справжніх професіоналів своєї справи, адже весь процес заготівлі супроводжується ризиками, на які людина не має впливу (погода). Разом із тим найвідповідальніше — ухвалення рішень, їх своєчасність і правильна техніка дозволяє господарствам отримати високоякісне сіно з високим умістом білка (понад 18%), яке не лише може стати основою структури раціону з мінімальною собівартістю, а й продемонструвати надзвичайно позитивний вплив на стан здоров’я поголів’я, що підтверджується багатьма дослідами, проведеними в різних країнах.
