Український виробник не є винятком. Що цікавого бачимо на ринку від нього?
Лінійку гібридів ріпаку селекції ВНІС умовно можна поділити на дві групи відповідно до технології вирощування, а саме, способу боротьби з бур’янами: класичні та стійкі до гербіцидів суцільної дії. Вибираючи гібрид і відповідну технологію вирощування, слід зважати на особливості кожного конкретного поля, на якому планують посіяти ріпаку.
Проблема бур’янів на полі через минулорічну посуху постає гостріше, ніж зазвичай. Тому кожну краплю ґрунтової вологи потрібно використати ефективно.
Спочатку розглянемо особливості класичної технології вирощування ріпаку. Типовими представниками класики є гібриди Халк і Трамп, які чудово проявили себе за роки випробувань. У результаті вони потрапили до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення на території України.
Класична технологія вирощування ріпаку передбачає захист посівів від бур’янів за допомогою ґрунтових гербіцидів і, за потреби, страхових. Для максимальної реалізації потенціалу названих гібридів слід забезпечити певні умови. В агрономічному плані цю технологію можна вважати більш просунутою порівняно із гербіцидною. Тож розберімося, чому саме.
Насамперед, поле, де планують посіяти класичний гібрид, має бути чистим від бур’янів. Звісно, ґрунтовий гербіцид – основний захід боротьби з небажаною рослинністю. Але щоразу використання ґрунтових гербіцидів супроводжується певними ризиками і потребує точного дотримання технології. Ефективність роботи ґрунтового гербіциду безпосередньо залежить від вологості ґрунту. Якщо ґрунт занадто сухий, гербіцид може не подіяти як належить; якщо занадто вологий – препарат може промитися і пошкодити проростки ріпаку.
Погодні умови неможливо контролювати, а прогнозувати їх із достатньою точністю доволі непросто. За недостатньої ефективності роботи ґрунтових гербіцидів додаткові обробки проводять уже по вегетації.
З однодольними бур’янами все просто – пройшлися грамініцидом і забули про проблему. А от із дводольними не все так однозначно. Страхові гербіциди для ріпаку ефективно борються із бур’янами, але при цьому можуть пригнітити й сам ріпак, а вже – втрата врожайності.
Найефективніший спосіб боротьби з бур’янами за класичної технології вирощування – оптимальна густота, яка просто не залишить вільного місця на полі.
Отже, підсумуємо: для вирощування класичних гібридів у господарстві мають бути чисті від бур’янів поля, можливість виконати всі пункти технології вирощування. Потрібно отримати рівномірні сходи, що дасть ріпаку змогу заповнити собою весь простір на полі, не залишивши шансу іншим рослинам. А також певна частка удачі, але це вже стосується не лише ріпаку.
Якщо про класичну технологію йшлося як про більш просунуту в технологічному плані, то гербіцидна видається більш прогнозованою і пластичною. Окрім того, інколи вона може бути й більш екологічно чистою. Але про все за порядком.
Спершу потрібно розібратися, у чому полягає основна відмінність двох технологій, адже обидві передбачають використання гербіцидів для захисту посівів. Саме у гербіцидах і полягає різниця, адже за класичної технології використовують селективні гербіциди – вони не шкодять або мінімально шкодять культурі. А от за гербіцидної технології застосовують гербіциди суцільної дії – такі, що знищують усю рослинність, на яку потрапляють, якщо вона не має стійкості до впливу діючих речовин гербіциду.
На території України найчастіше за гербіцидною технологією вирощують гібриди, стійкі до дії імідазолінонів. Це хімічна група речовин, що які в разі потрапляння в організм рослини блокують синтез амінокислот. За таких порушень рослини неминуче гинуть. Стійкість ріпаку до такої отрути обумовлена точковими мутаціями у генах, що відповідають за білки – мішені гербіцидів. Мутантний генотип виробляє трохи видозмінені білки, внаслідок чого гербіцид не може повністю заблокувати їх функцію, отже, синтез амінокислот продовжується і такі рослини виживають після обробки.
Переваги такої технології вирощування полягають у тому, що застосувати гербіцид можна лише один раз уже по вегетації. Строки внесення цього гербіциду значно ширші, ніж ґрунтових чи селективних гербіцидів, що дає змогу спиратися на фазу розвитку бур’янів, а не основної культури.
Зменшення кількості хімічних обробок знижує собівартість продукції, а також хімічний тиск на поле. Гербіцидну технологію можна застосувати як санітарний захід: коли поля істотно забур’янені, можна поєднати дві проблеми: отримати гідний урожай ріпаку й домогтися чистоти поля.
Аграрії вже не перший рік вирощують гібриди Редстоун, Блекстоун, Грім та Паркер, які допомагають українським фермерам отримувати стабільні врожаї незалежно від погодних умов і ступеня забур’яненості полів.
Хоча гербіцидна технологія і здається простішою у використанні, на неї також діють обмеження. Гербіциди суцільної дії ліпше застосовувати з осені. Адже що пізніше навесні після завершення яровизації внесете такий гербіцид, то більша ймовірність зниження врожаю. Будь-яка хімічна обробка – стрес для рослини, особливо у період формування генеративних органів та під час цвітіння.
