Крім того, останнім часом спостерігаються значні порушення технології вирощування цієї культури, коригування 8-, 9-пільних сівозмін і введення 3-, 4-пільних. Науково обґрунтовані розміри площ під соняшником для України (не більше ніж 1,5–1,7 млн га) значно перевищуються. Ба більше, деякі фермери започаткували ноу-хау: одержання сходів цієї культури від насіння падалиці. Крім того, на Півдні й Південному сході можна побачити дво- й трирічну монокультуру соняшнику. Як наслідок, підвищена чисельність тих шкідників, що десятиріччями були в депресії; розвиток хвороб, що раніше не мали економічного значення.
До того ж слід розуміти, що погодні умови останніх кількох років працюють швидше на користь шкодочинних організмів, ніж культури. За останні роки їх кількість на соняшнику й різновиди значно перевищили показники економічної шкодочинності. Особливої небезпеки в умовах України за останні роки набули шкідники сходів, більшість із яких є багатоїдними: дротяники (личинки), несправжні дротяники (личинки чорнишів, мідляків і пилкоїдів), кравчик звичайний (жук), довгоносики (жуки: звичайний сірий і чорний буряковий), степовий цвіркун, коник шкідливий, личинки підгризаючих совок.
Ковалики, що завдають шкоди соняшнику, представлені великою групою видів: коричневоногий, червоно-бурий, чорний, блискучий, широкий, степовий, смугастий, темний, посівний, західний, кримський, загострений. Кожен із них має свої характерні для виду особливості. Личинки коваликів (дротяники) жовтого або жовто-бурого кольору, мають три пари ніг і пласку голову. Довжина їх — 30 мм. Свою назву дротяники отримали за те, що їхнє тіло вкрите щільною хітиновою оболонкою. Зимують глибоко в ґрунті, а навесні виходять в орний горизонт і живляться сходами соняшнику й інших культур. Якщо весна рання і тепла, то дротяники починають знищувати проростки, виїдаючи вміст сім’янки. У тих проростків, які ще не вийшли на поверхню ґрунту, вони з’їдають сім’ядолі та стебла: в рослин до утворення двох-трьох пар справжніх листків шкідник перегризає підземну частину стебла. Пізніше стебло грубшає і стає непридатним для харчування дротяників. У цей період за достатньої вологості ґрунту дротяники живляться дрібними соняшниковими корінцями. Період шкодочинності залежить від погодних умов. За ґрунтової температури +9 °С дротяники перебувають у ґрунті на глибині 10–20 см і в цей час ще не шкодять. За температури ґрунту понад +10 °С спостерігають поодинокі пошкодження, а за +16 °С дротяники починають інтенсивне живлення. Оптимум температур для їхнього розвитку лежить у діапазоні +20…+25 °С, а вологості ґрунту — 50–60% найвищої вологомісткості (НВ). Якщо температура ґрунту зростає, а вологість знижується, дротяники заглиблюються, де находять сприятливіші умови для свого розвитку. Самки жуків відкладають яйця в ґрунті. Через два-три тижні виходять личинки, які залежно від виду живуть протягом трьох-п’яти років і з першого до останнього віку харчуються рідкою їжею, отриманою внаслідок віджимання в ротовому апараті рослинної маси з підземних тканин культури.
Фото. 1. Рослина соняшнику, пошкоджена дротяником
Чорниші (Tenebrionidae), мідляки. Личинки чорнишів (несправжні дротяники) дуже схожі на дротяників. Проте їх можна відрізняти за такими ознаками: у личинок чорнишів перша пара ніг більша за інші, голова зверху опукла, верхня губа сильно розвинена, видається під лиштви. Поширені такі види: мідляк кукурудзяний, степовий і піщаний, малий мідляк й ін.
Довгоносики. Жуки живуть один-два роки, зимують серед рослинних решток на полях й у верхньому шарі ґрунту. З’являються на поверхні ґрунту наприкінці березня або на початку квітня залежно від ступеня прогрівання ґрунту й виду. Повний цикл розвитку, як правило, завершується за один рік. Шкоди рослинам соняшнику завдають як личинки, так і дорослі комахи.
Через зменшення площ під цукровими буряками значно зросла шкодочинність довгоносиків на посівах соняшнику. Південного сірого довгоносика (Tanymecus dilaticollis Gyll.) можна побачити в значній кількості на всіх полях, але найсильніше пошкоджує соняшник, кукурудзу. Шкодять жуки, обгризаючи листя рослин і перегризаючи молоді стебла. Іноді трапляється до 2000 жуків/м².
Доцільність захисних заходів ми звикли визначати так званим ЕПШ. Економічний поріг шкодочинності — це показник чисельності шкідливих організмів (шт. на 1 рослину, шт/м² тощо) у посівах культурних рослин, за якого величина очікуваної втрати врожаю вища, ніж загальна вартість процедур захисту рослин. Розглянімо цей показник і всі його складові детальніше. Пороги шкодочинності дротяника залежать від різних чинників: ґрунту, культури, що вирощується, та способу її висіву. В літературних джерелах можна побачити ЕПШ 3 личинки/м². Якщо вважати, що продуктивна густота соняшнику становить 5,5 росл./м², то 3 із цих рослин будуть пошкоджені або знищені. Це десь близько 60%. А якщо взяти до уваги, що за наявності вологи в поверхневому шарі ґрунту одна личинка здатна пошкодити до 3-х, а іноді й до 5-ти рослин, то яким має бути показник ЕПШ в умовах України? Так, правильно, в наших умовах він коливається, і залежно від зони вирощування, ґрунту та погодно-кліматичних умов у середньому може становити 1–3 личинки/м².
Тепер розглянимо основні методи контролю шкідників соняшнику на початкових етапах росту культури. «Асортимент багатий», — скажете ви. А чи це справді так? До останнього часу всі інсектициди для обробки насіння соняшнику належали до групи неонікотиноїдів. Ця група має свої переваги, основною з яких є швидке проникнення діючої речовини в рослину і пересування її всередині разом із ростом. Це досить позитивна властивість, бо, якщо говорити про ранні строки розвитку рослини, всі ограни будуть токсично вплавити на шкідників. Однак основний нюанс цієї хімічної групи полягає в тому, що шкідник має з’їсти свою летальну дозу. Отже, доки один дротяник загине, він повинен наїстися вволю і водночас пошкодити від 1-ї до 3-х рослин. Відповідно, коли частина рослин на полі втрачена, то це відбулося не тому, що продукт для обробки насіння не спрацював, а тому, що переважають личинки старших віків, яким потрібно значно більше рослинного субстрату, щоб задовольнити свої життєві потреби, а потім померти ситими.
Рис. 1. Розчинність у воді основних неонікотиноїдів, мг/г
Саме тому «Сингента» пропонує нове інноваційне рішення для захисту сходів соняшнику — Круїзер® + Форс® 200. Це унікальна і найефективніша на сьогодні бакова суміш для передпосівної обробки насіння соняшнику, яку розробили спеціалісти компанії «Сингента» для контролю ґрунтових і посходових шкідників соняшнику.
Давайте детальніше ознайомимося з цією баковою сумішшю і дамо відповіді на запитання, що виникають у виробників під час захисту посівного матеріалу соняшнику.
Круїзер® створено на основі діючої речовини тіаметоксам, що належить до класу неонікотиноїди. З-поміж усіх відомих на сьогодні діючих речовин із цього хімічного класу тіаметоксам відзначається високою розчинністю у воді (4100 мг/г), що і сприяє кращому й довшому захисту рослин соняшнику від ґрунтових шкідників сходів. Частина діючої речовини, проникаючи через насінину, концентрується в сім’ядолях рослини, захищаючи їх, а частина вивільняється у ГВК (ґрунтово-вбирний комплекс) і, всмоктуючись корінням, рівномірно розподіляється у молодих стеблах і листках рослини й убезпечує їх від шкідників сходів. Ще однією унікальністю тіаметоксаму є не лише його високі інсектицидні властивості, а й сприяння кращому розвитку рослини завдяки так званому «вігор»-ефекту. Тіаметоксам стимулює взаємодію функціональних протеїнів, що є основою низки стресозахисних механізмів у рослин. Головним показником «вігор»-ефекту є ліпший розвиток кореневої системи та більша і здоровіша вегетативна маса рослин. Окрім того, результатом дії «вігор»-ефекту є краще засвоєння поживних речовин і води рослинами, що позитивно позначається на їхній продуктивності.
Препарат Круїзер® також виявляє профілактичну дію у захисті посівів проти вірусних захворювань. Як нам відомо, наразі у світі не існує препаратів для контролю вірусних хвороб сільськогосподарських культур, які в окремих випадках можуть знизити врожайність до 50% і цим самим призвести до великих збитків для виробника. Круїзер® бере на себе контроль чисельності сисних шкідників (попелиць, трипсів, види цикад), що є основними переносниками вірусних хвороб рослин.
Форс® 200 створено на основі діючої речовини тефлутрин, що належить до класу синтетичних піретроїдів. Тефлутрин має унікальну особливість — утворення газової фази, що і спричиняє нокдаун-ефект у контролі ґрунтових шкідників, які поспішають поживитися висіяним насіння. Під час потрапляння ґрунтової вологи на оброблене насіння газова фаза активується й утворює навколо насінини захисну газову камеру — шкіднику не треба навіть контактувати з насіниною або рослиною. Пари тефлутрину протягом кількох хвилин проникають через органи дихання (дихальця, трахеї) і покривні тканини шкідників, унаслідок чого у комах виникає пригнічення харчової активності, порушення роботи нервової системи, параліч. Завдяки цьому протягом 10–30 хв шкідники гинуть ще до того, як встигають завдати шкоди насінню, проростку чи корінню. Використовуючи препарат Форс® 200, ми впевнено можемо говорити, що завдяки газовій фазі, яка утворюється на відстані 2–2,5 см навколо обробленої насінини, ми захищаємо наш посівний матеріал і водночас піклуємося про майбутній урожай соняшнику. Форс® 200 діє навіть у посушливих умовах.
Форс®200 постачається тільки на перевірені спеціалістами компанії «Сингента» насіннєві заводи, бо потребує спеціальних умов застосування.
Сьогодні бакова суміш Круїзер® + Форс® 200 — це максимально ефективний захист насіння соняшнику від ґрунтових і надземних шкідників в усіх зонах його вирощування.
Ця обробка посівного матеріалу з точними нормами препаратів можлива тільки на спеціалізованих насіннєвих заводах. Наразі, замовляючи насіння соняшнику, ви маєте можливість отримати обрані вами гібриди в інсектицидній обробці Круїзер® + Форс® 200.
Дмитро ЖАРКО, технічний спеціаліст із підтримки
й розвитку протруйників, компанія «Сингента»
Світлана ЧОНІ, канд. с.-г. наук, технічний менеджер із підтримки
й розвитку протруйників, компанія «Сингента»
