Отримання максимальних прибутків залежить від багатьох факторів: обґрунтованості і злагодженості всього комплексу організаційних і матеріально-технічних заходів, цілеспрямованості господарства на одержання стабільних високих урожаїв за рахунок нових сортів і гібридів, високої агротехніки, прогресивних технологій та оптимальної ринкової ціни на вирощену продукцію.
Вчасність та висока якість виконання агротехнічних робіт – підготовка ґрунту, посів культури, догляд за ростом та розвитком рослин, гармонійне і програмоване застосування засобів захисту рослин, мінеральних добрив, у тому числі і таких, що містять мікроелементи, вчасне і якісне збирання врожаю та його доробка до кондицій – є запорукою отримання високого урожаю, що генетично закладений у насіннєвому матеріалі.
Попередниками озимого ріпаку можуть бути всі сільськогосподарські культури, що вчасно звільняють поле, сприяють знищенню бур’янів, створюють добру структуру ґрунту.
Осінній період вегетації ріпаку озимого є важливим для формування стійкості до низьких температур, загартування та формування майбутньої високої продуктивності, що обумовлено його біологічними особливостями. Оскільки проростання насіння, сходи, утворення справжніх листочків та розетки відбувається восени, генеративні органи ріпаку озимого, які визначають потенціал урожайності, закладаються теж у початкові фази його органогенезу. Уже в фазі осінньої розетки (6-8 листочків ріпаку) проходить процес диференціації генеративних органів. Збалансоване мінеральне живлення і довший термін закладання бруньок на верхівці кореневої шийки забезпечує отримання високої урожайності.
У початкові фази проходить ріст та розвиток кореневої системи у рослин ріпаку, де близько 70% стрижневих коренів формується теж восени. Оптимальне мінеральне живлення сприяє формуванню потужної кореневої системи, яка здатна забезпечити стійкість рослин ріпаку до різких перепадів температур в осінньо-зимовий період, утримувати запас елементів мінерального живлення, цукрів та білків до весни, які забезпечать успішне відновлення весняної вегетації та їх стрімкий ріст і розвиток.
Тому осіннє забезпечення рослин ріпаку озимого легкодоступними сполуками макро- та мікроелементами в оптимальних дозах і співвідношенні важливе як для активного росту й розвитку кореневої системи, закладання генеративних органів, так і для його перезимівлі.
Загальновідомо, що Фосфор і калій вносять під основний обробіток ґрунту, азот – здебільшого у підживлення, при відновленні вегетації, коли потреба в ньому різко зростає, а також у період бутонізації.
Винос елементів насінням озимого ріпаку, (Д. Шпаар, 2004)
Серед мікроелементів найважливіше значення має БОР, який позитивно впливає на метаболізм сахаридів та їх перенесення. Крім того, цей елемент дуже важливий для синтезу нуклеїнових кислот. Уже сьогодні в Україні зареєстровано ряд добрив, що містять БОР, серед яких першість у світі займає борне добриво Солюбор ДФ.
Сірка - надзвичайно важливий елемент, складова амінокислот та ферментів, відповідно її нестача (навіть короткочасна) призводить до значних втрат (до 10-15 ц/га) урожаю.
Марганець впливає на накопичення цукрів у рослинах та бере участь в азотному і фосфорному обміні.
Цинк покращує процеси дихання рослин, азотний обмін та підвищує посухо-, жаро- і холодостійкість рослин ріпаку.
При дефіциті Молібдену знижується урожайність та вміст білку в продукції, затримується розвиток стебла, листя та коренів. Молібден бере участь у синтезі вітамінів і хлорофілу та у вуглеводному обміні речовин.
Брак мікроелементів у живленні ріпаку призводить до ускладнення та уповільнення фізіологічних і хімічних процесів у рослині, що є причиною прояву фізіологічних хвороб та загального послаблення рослин.
Ефективним засобом підвищення урожайності та якості насіння ріпаку є позакореневе підживлення із застосуванням у бакових сумішах, із засобами захисту рослин нових видів добрив, що містять відповідно підібрані комбінації мікроелементів. Застосовують звичайні польові обприскувачі з нормою витрати робочої рідини 200-400 л/га.
При змішуванні добрив із засобами захисту рослин в одній баковій суміші необхідно дотримуватись рекомендацій фірм виробників.
Заслуговує увагу досвід польських фермерів, які на більшій частині посівів ріпаку застосовують добрива: СОЛЮБОР ДФ (1-3 кг/), що містить 17,5% легкорозчинного бору, або СОЛЮ БОР із вмістом 15% бору (1-3 л/га); Басфоліар 36 Екстра (4-6 л/га), Басфоліар 12-4-6+S (4-6 л/га), що містять оптимально підібраний комплекс мікроелементів (а останній ще і 2% сірки). Застосовуються й інші препаративні форми добрив, що містять мікроелементи, наприклад «АДОБ Макро + Мікро Ріпак», 2-4 кг/га.
Практика їх застосування показує, що використання на озимому ріпаку суміші добрив Басфоліар 12-4-6 + S або Басфоліар 36 Екстра або «АДОБ Макро + Мікро Ріпак» у суміші з Солюбором ДФ та відповідними засобами захисту рослин:
-
восени у фазі 5-8 листків
-
навесні у фазі 7-8 листків та бутонізації
призводить до накопичення поживних речовин у рослинах, підвищує урожай на 10-20 ц/га та олійність насіння до 2%.
Як позакореневе живлення ріпаку допомагає Вам заробити?
-
Підвищується ефективність засвоєння основних добрив – краща віддача від внесених у ґрунт добрив (на 10-30%), можливе їх внесення у менших об’ємах.
-
Підвищується урожайність – даємо змогу одержати максимальні урожаї, що генетично закладені у насіння. 10-30% прибавки – реальна вигода!
-
Покращуємо якість урожаю – збільшується цукристість, олійність та інші фізіологічні показники. Покращується зовнішній вид рослин та насіння.
-
Отримуємо вищу класність продукції – одержуємо додаткові кошти.
-
Поліпшуємо фізіологічний стан рослин та їх розвиток протягом вегетації – краще морозо- та посухостійкість, рівномірна схожість, ефективне засвоєння NPK, краще протистояння шкідникам та хворобам.
-
Підвищуємо стійкість до стресових ситуацій, несприятливих кліматичних умов, фізіологічних та інфекційних хвороб – здорова рослина нагороджує нас збільшенням та якістю урожаю.
-
Покращуємо ефективність застосування засобів захисту рослин – завдяки наявності у препаративних формах мікродобрив поверхнево-активних речовин та прилипачів знижуються втрати препаратів. Зменшується стрес, завданий обробкою пестицидами. Поліпшуємо якість насіннєвого матеріалу – кращі схожість, енергія проростання, термін зберігання насіння.
-
Покращуємо «лежкість» продукції – вона довше зберігається, менше пошкоджується хворобами та різноманітними гнилями, не змінюючи своїх фізіологічних та органолептичних якостей. Значно зменшуються втрати продукції при зберіганні. Реальна економія на втратах при зберіганні та переробці!
Дивиться на сайтах:
