Найпоширенішою олійною сільськогосподарською рослиною родини капустяних є ріпак. Завдяки успіхам селекції в насінні сучасних його сортів уміст олії сягає 38–50%. Ріпакову олію, що є найціннішою фракцією переробки врожаю, використовують як сировину в хімічній промисловості (виробництво лаків, фарб, розчинників тощо). Також із неї виготовляють біодизель, що є екологічно чистим пальним для двигунів. Зокрема, у Євросоюзі плановані рівні квот і попит на біодизель щороку збільшуються, а в деяких країнах уже сьогодні перевищують 10%загального обсягу пального. Крім того, олія ріпаку є важливим харчовим продуктом. Завдяки виведенню у 80-х роках минулого століття «двонульових» («00») і «тринульових» («000») сортів, що мають низький уміст шкідливих ерукових кислот і глюкозинолатів, її дедалі більше використовують у харчових цілях. Тому обсяги вирощування культури у світі лише зростають. Тільки в Україні посівна площа озимого ріпаку щороку перевищує 1 млн гектарів.
Проте успішне вирощування ріпаку — завдання не з простих і залежить від низки природних чинників і правильного підбору й застосування агротехнічних заходів. З одного боку, ріпак досить вимогливий до умов вирощування: він полюбляє високородючі ґрунти, площі яких у світі та Європі обмежені. З іншого — активно реагує на фітосанітарну ситуацію й тому чутливий до пошкоджень шкідниками й ураження хворобами. З огляду на це, ріпак забезпечує високу продуктивність тільки в разі правильного підбору попередників і чергування культур, що обмежуватиме розмноження шкідників і накопичення небезпечних для нього збудників хвороб. Проте навіть за науково обґрунтованої організації сівозмін, оптимізації систем живлення й обробітку ґрунту шкідливі організми досить часто створюють неабияку небезпеку для посівів. Особливо гостру загрозу становлять окремі види комах-фітофагів, яким притаманні широка екологічна адаптивність, здатність до інтенсивних міграцій, поліфагія й висока шкодочинність.
Ріпаковий квіткоїд
Є одним із найрозповсюдженіших і найнебезпечніших шкідників ріпаку. Поширений у всіх природно-кліматичних зонах України, щороку з’являється на посівах у небезпечній чисельності та здатний завдати чималої шкоди. Без інсектицидного захисту втрати врожаю від нього є найбільшими, як порівняти з іншими фітофагами, і можуть сягати від 19 до 58% (В. М. Писаренко, О. Ф. Гордєєва, 2009). Про високу небезпеку квіткоїда також свідчить його досить низький економічний поріг шкідливості (ЕПШ) — всього 5–6 жуків/рослину.
Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.) належить до родини блистянки (Nitidulidae). За морфологією, це дрібні жуки (завдовжки 1,5–2,7 мм) дещо овальної форми, чорні, із зеленуватим блиском (рис. 1). Вид може розвиватися у 1–3 поколіннях за рік. Шкодять генеративним органам як імаго, так і личинки. Зимують дорослі особини у верхньому шарі ґрунту, під опалим листям або під іншими рослинними рештками. Пробуджуються рано навесні, за температури середовища +8…+9 °С. Коли повітря прогріється до +11 °С, розпочинається міграція жуків перельотами, а якщо цей показник сягне + 15 °С — відбувається їх масовий літ. Спочатку жуки заселяють квіти різних дикорослих трав’янистих рослин родин айстрові (кульбаби, мати-й-мачухи) та капустяні (гірчиці польової, суріпки, сухоребрика, кучерявця Софії). Згодом, із настанням фази цвітіння в капустяних культур, переселяються на їх посіви. Зазвичай квіткоїд насамперед з’являється на краях полів, а далі вже поширюється по всьому їх масиву. Зручним методом моніторингу й обліку чисельності шкідника в цей період є використання жовтих чашок-пасток.
Рис. 1. Імаго ріпакового квіткоїда
Отже, на рослинах озимого ріпаку жуків можна спостерігати, починаючи від фази бутонізації, зазвичай у другій половині квітня — на початку травня. Тож і шкоди фітофаг починає завдавати, об’їдаючи бутони ще до того, як вони розкриються. Пошкоджені органи засихають й опадають, звісно, не утворюючи плодів. Згодом імаго продовжують живитися органами квітів — тичинками й маточками. За період свого живлення на одній рослині один жук здатний знищити до десятка бутонів чи квіток, які могли б перетворитися на стручки з урожаєм насіння. Після спаровування самиці відкладають яйця — по одному або кілька в основу бутона. Середня плодючість є досить високою і становить 40–50 яєць/самицю. Через 4–10 днів відроджуються личинки, які живляться пилком і за низької чисельності істотної шкоди зазвичай не завдають. Проте в разі інтенсивного заселення (3 екз./бутон чи квітку або ще більше) вони можуть-таки спричинити відчутні втрати врожаю. Період живлення й розвитку личинок сягає 20–30 днів і триває майже до завершення цвітіння рослин ріпаку. З огляду на таку високу шкодочинність ріпакового квіткоїда, хімічні заходи з контролю його чисельності слід застосовувати, починаючи з фази бутонізації рослин, тобто ще до того, як він пошкодить генеративні органи, на яких формуватиметься майбутній урожай.
Пленум 50 WG
Як показує практичний досвід, надійний захист посівів озимого та ярого ріпаку від найголовніших шкідників можливий тільки за умови проведення обов’язкових інсектицидних обробок. У всіх зонах вирощування цих культур і прихованохоботники, і ріпаковий квіткоїд щороку заселяють посіви в чисельності, що зазвичай швидко перевищує ЕПШ. Тобто майже відразу після появи цих фітофагів на полях їх чисельність стрімко досягатиме тих небезпечних рівнів, що створюватимуть загрозу істотних втрат урожаю. Тому за сучасних умов потрібні саме обов’язкові інсектицидні обробки, які проводяться у певні, визначені регламентами строки й нумеруються відповідно до їх кількості/кратності (Т1, Т2 і т. д.). Зокрема, з метою ефективного контролю ріпакового квіткоїда проводять якраз Т2-обробку — у фазі бутонізації або на початку цвітіння культури. Отже, питання необхідності застосування інсектицидів сьогодні виникати не повинно, натомість важливо зосередити увагу на правильних термінах обробок, щоб запобігти непоправній шкоді рослинам.
З метою надійного захисту посівів ріпаку від ріпакового квіткоїда компанія «Сингента» 2019 року вивела на ринок в Україні новітній інсектицид Пленум 50 WG, ВГ (піметрозин, 500 г/кг). Створення цього спеціалізованого препарату з направленою дією й високою ефективністю саме проти квіткоїда стало можливим завдяки потужному дослідному потенціалу компанії, тривалому й кропіткому науковому пошуку.
Рис. 2. Вплив інсектициду Пленум 50 WG, ВГ на органи руху (кінцівки) жуків ріпакового квіткоїда
Активна речовина піметрозин належить до нового класу інсектицидних сполук, що називається піридинкарбоксаміди й за хімічними властивостями та дією на фітофагів принципово відрізняється від препаратів групи піретроїдів чи неонікотиноїдів. Контактуючи з жуками квіткоїда, вона виявляє два різні механізми дії на їхні організми. По-перше, викликає миттєве і незворотне припинення живлення: комахи якийсь час (впродовж 2–3 днів) ще слабо рухаються, проте вже не живляться; згодом — гинуть від голоду. По-друге, піметрозин впливає на так звані хордотональні органи — зовнішні механорецептори, які відповідають за управління й координацію рухів задніми кінцівками (рис. 2). Як наслідок, м’язи ніг постійно напружені, що перешкоджає нормальному закріпленню жуків на бутонах чи інших частинах рослини. У результаті вони падають на поверхню ґрунту, назад на рослину вибратися не можуть і зрештою так само гинуть від голоду, або ж їх знищують ентомофаги, наприклад хижі туруни. Такий унікальний подвійний механізм дії піметрозину унеможливлює виникнення резистентності у квіткоїда або успішно долає її в тих популяцій, що вже стали стійкими до інсектицидів групи синтетичних піретроїдів або неонікотиноїдів. Очевидно, це одна з найголовніших переваг цієї активної речовини, зважаючи на повсюдне поширення резистентних популяцій фітофага в зоні вирощування ріпаку.
Інсектицид Пленум® на ріпаку доцільно і потрібно застосовувати в період бутонізації: від початку («зелений бутон») і до закінчення цієї фази («жовтий бутон»); етапи органогенезу рослин за шкалою ВВСН: 51–59 (рис. 3). Зареєстрована норма витрати препарату — 0,15–0,25 кг/га. Обприскування посівів ріпаку саме в період утворення й розвитку бутонів продиктовано регламентами через необхідність розпочати контроль ріпакового квіткоїда якомога раніше — до того, як він завдасть істотних пошкоджень рослинам. Отже, Пленум® знищує шкідника за обробки по бутонах ще до їх розкриття, тобто до початку цвітіння. Таким чином, препарат максимально зберігає майбутній урожай і водночас не створює щонайменшої небезпеки для корисних комах-запилювачів.
Рис. 3. Схема застосування інсектициду Пленум 50 WG, ВГ на посівах ріпаку
Інша важлива властивість піметрозину — його різні способи прояву токсичної дії на фітофагів і способи проникнення й локалізації в культурних рослинах після обробки. Крім контактно-кишкової ця активна сполука має ще й системну дію, що триває 8–10 днів. Відповідно, захисний ефект препарату Пленум®, застосованого наприкінці бутонізації ріпаку (ВВСH 57–59), поширюється й на початок цвітіння, забезпечуючи ефективний контроль квіткоїда в період його максимальної концентрації на посівах. Тому однієї обробки цим інсектицидом цілком достатньо для надійного захисту.
З-поміж інших унікальних властивостей препарату Пленум®, які надають йому важливих технологічних переваг над конкурентами, слід зазначити такі:
• Репелентний ефект (або відлякувальна дія) на ріпакового квіткоїда — захист посівів від повторного заселення жуками;
• Надзвичайно висока термостабільність — діюча речовина зберігає свою інсектицидну активність за дуже високих денних температур (навіть до +35 °С).
Аналізуючи видовий склад шкідливого ентомокомплексу агроценозів ріпаку, слід звернути увагу й на інших фітофагів, які концентруються на рослинах у фазі бутонізації. Зокрема, у цей час посіви ще можуть заселяти стеблові прихованохоботники — ті види «хрестоцвітних» довгоносиків, личинки яких живляться в стеблах культурних рослин. Через порівняно низькі температури весняної інактивації жуків, на посівах озимого ріпаку вони з’являються досить рано, ще в середині березня — на початку квітня (залежно від природно-кліматичної зони й року). З тим перша ранньовесняна інсектицидна обробка (Т1) термостабільними препаратами проти них особливо необхідна, ба навіть обов’язкова. Головне завдання в цей період — провести її вчасно. Тобто, надзвичайно важливо спрацювати на випередження, щоб знищити першу частину імаго ще до того, як вони спаруються, відкладуть яйця, і в стеблах почнуть розвиватися личинки нового покоління.
Крім того, слід звернути увагу на ще одну особливість поведінки стеблових прихованохоботників… Міграція їх на посіви нерідко буває розтягнутою в часі, й «останні хвилі» жуків ще можуть з’являтися на ріпакових полях аж до завершення стеблування — початку бутонізації. Зазвичай така ситуація виникає за умови тривалої прохолодної погоди в першій половині весни, як це траплялося вже два роки поспіль (2019 й 2020 рр.). Щодо ріпакового насіннєвого прихованохоботника, то у фазу утворення й розвитку бутонів заселення ним посівів може тільки розпочинатися.
Отже, за змішаного заселення ріпаку шкідниками з різних біологічних груп доцільно і рекомендовано застосовувати бакову суміш інсектицидів Карате® Зеон (0,15 л/га) + Пленум® (0,2 кг/га). Це поєднання успішно перевірено у виробництві; у суміші краще виражений «нокдаун»-ефект і ширший спектр інсектицидної дії, що забезпечує ефективний і повний контроль одночасно всіх видів прихованохоботників та квіткоїда. До того ж ця комбінація препаратів надійно захищатиме й від інших комах-фітофагів, що теж можуть заселяти культуру у фазі бутонізації.
Офіційні рекомендації щодо застосування інсектициду Пленум® на посівах озимого та ярого ріпаку проти квіткоїда було розроблено та обґрунтовано спеціалістами компанії «Сингента» на основі його цінних технологічних характеристик і даних багатьох польових дослідів. Незважаючи на порівняно коротку історію використання препарату в сільгоспвиробництві, вже отримали низку позитивних відгуків від аграріїв. Особливо важливим і знаковим став відзначений ними факт гарантовано ефективного контролю тих популяцій шкідника, що стали резистентними до інших інсектицидів. Таким чином, завдяки появі на ринку ЗЗР інсектициду Пленум 50 WG, ВГ захист від ріпакового квіткоїда сьогодні справді вийшов на новий рівень.
Микола ДЕМ'ЯНЮК, технічний експерт (інсектициди), компанія «Сингента»
