На пагорбах Кропивниччини
СТОВ «Родіна» — це 3000 га полів на звичайних і типових чорноземах, переважно горбистий рельєф та із сівозміною: пари; горох, кукурудза на силос, багаторічні трави; озима пшениця; кукурудза, соняшник, соя. Останні чотири культури здебільшого й формують бюджет підприємства.
«У нас ще з радянських часів збереглися свино- та молочнотоварна ферми, — розповідає заступник голови СТОВ «Родіна» Сергій Пугач. — Сильно такого доходу немає, щоб кричати „Прибуток!”, але є робота для близько 30 осіб — це досить суттєво. Ми продовжуємо й модернізуємо бізнес в основному для цього. Виробляємо достатньо, щоб здавати і молоко, і м’ясо, і сівозміну легше підтримувати».
Сергій Пугач, заступник голови СТОВ «Родіна»
За роки діяльності, у який тільки спосіб тут не вирощували культури! Працюючи за класикою, пробували й «нуль», і «стрічку», але зупинилися на іншому.
«Ми почали переходити на безвідвальний обробіток більше як 12 років тому — десь із 200 га, щоб уникнути відчутної втрати врожайності, — загадує Сергій Пугач. — Оремо приблизно 20% площ, в основному за внесення органічних добрив, але і тут від плуга відходимо. Вже маємо поля, на яких плуга не було 12 років. Пробували no-till — де рівні поля, там добре виходить, де схили — сильно змиває. У нас мало рівних полів — багато горбів, тому не пішло. Пробували ще strip-till й інші технології й таки знайшли свою. Глибоке розпушування раз на кілька років, а потім обробіток на глибину 5–10 см залежно від поля та культури. Вносимо багато бактерій, деструкторів, намагаємось підживлювати ґрунт. Вигідно. Принаймні нам легше в добрива вкластись, ніж в оранку. Виходить те саме, але ми швидше все робимо».
Чотири роки тому господарству вдалося ще суттєвіше вплинути на оперативність виконання завдань.
Та, що вміє переконувати
«Нам привезли трактор і сівалку точного висіву Tempo F8 на демонстрацію — ми були крайнім господарством: після нас її нікуди не везли, — згадує пан Сергій. — Заїхали вони на ці поля, приїхали дивитись… Коротко, з господарства вона вже нікуди не поїхала. Ми купили її разом із трактором одразу на наступний день. Так вона в нас і лишилась».
Tempo F8 — це швидкісна сівалка точного висіву Väderstad, в наступні роки вона сіятиме на полях господарства соняшник на швидкості 18 км/год (!). Але тоді її взяли не через це.
«На тому полі ми посіяли соняшник і нашими сівалками на глибину 7 см, — відзначає Сергій Пугач. — Після Tempo F8 він зійшов на 2–3 дні швидше. Це основна причина, чому ми її взяли: стабільний висів на однакову глибину».
Якість висіву соняшнику
Чітко в заданий горизонт
Висів на високій швидкості — це велика продуктивність, але і суттєва вібрація, що впливає на якість розподілення як у горизонтальній, так і в вертикальній площинах. Плавний і стабільний хід секцій — це те, що позитивно впливає на останню.
Плавність ходу в Tempo F8 забезпечують два основних рішення. Передусім ідеться про чотири опорних колеса сівалки, змонтованих на рамі через гідроциліндри. Завдяки цьому колеса мають якісний контакт із поверхнею й до того ж з однаковою силою тиснуть на ґрунт. Ефект — плавний хід сівалки. Друга причина плавного ходу Tempo F8 — колеса контролю глибини. Уявімо: ми маємо важку, вщент завантажений возик, який нам треба з точки «А» якнайшвидше доставити в точку «Б». Що робимо? Тягнемо його за собою з максимальною швидкістю, на яку здатні. Важко? Так, але рівно до того моменту, коли ми не вирішимо його штовхати. Тоді це стане відчутно тяжче. Так само і в сівалках. Саме тому колеса контролю глибини Tempo F8, установлені через маятникову підвіску, тягнуться — не штовхаються. Це рішення заощаджує енергію, а також зменшує опір ґрунту. Відповідно, вібрацію секцій знижено, а глибину — витримано.
Стабільний хід забезпечують майже 2 ц ваги висівної секції (175 кг) та її довантажувальний механізм: торсіонна пружина або гідроциліндр, які продукують ще 150 кгс. Таким чином, на вістрі дводискового сошника концентрується до 325 кгс.
97% і 18 км/год на соняшнику
«Раніше ми працювали широкорядними сівалками американського (причіпні пневматичні) й українського (навісні механічні) виробництва, — розповідає Сергій Пугач. — Нормальні сівалки, але по соняшнику були дуже великі проблеми. Ми не могли їх нормально відрегулювати. Максимум, чого добивалися на соняшнику — до 80% на українській і до 90% на американській сівалці на швидкості 6–8 і 8–10 км/год, відповідно. З усіх, що ми пробували, Väderstad висіває соняшник найкраще — точність 97%. На полях, підготовлених за „класикою”, ми сіємо соняшник на швидкості 12–14 км/год, на решті — 18 км/год. За однієї технології обробітку швидкість не дуже впливає на якість сівби: 14 або 18 км/год — різниці майже немає. Багато залежить від калібрування насіння. Кукурудзу сіємо на швидкості 20 км/год. Один раз спробували 25 км/год: потрібно було встигнути закінчити поле й умови дозволяли: гони по 2 км, немає балок… — нормально вийшло, але сильно ми цим не захоплюємось».
Точне позиціонування в отворі висівного диска, раптове пришвидшення, миттєва зупинка в ґрунті притискним колесом. Це той принцип, який і за космічних 20 км/год нівелює вплив вібрацій і форми зерна, забезпечуючи якісне розподілення. За цим алгоритмом працює висівний пристрій Tempo F8 — творіння команди Герта Гілстрінга, яке, працюючи за принципом надлишкового тиску, вистрелює насінинами в ґрунт на швидкості 17 м/с та частотою до 25–30 шт./с.
Якість висіву кукурудзи
«Зауваження є одне — коли дощить, ґрунт забивається між притискним колесом і дисками сошника, — каже Сергій Пугач. — Але я чув, що це можна усунути, якщо встановити нові шпицеподібні притискні колеса. Тож зараз думаємо перейти на них».
Ідеться про нові притискні колеса Väderstad. Вони не суцільні: від внутрішнього радіуса до зовнішнього розходяться гумові спиці. Їхня форма концентрує тиск на центрі колеса, а не на боковому профілі, як стандартне. Це поліпшує контакт насінин із ґрунтом і запобігає ущільненню стінок висівної борозни.
«За 12 годин Tempo F8 засіває 70–80 га — замінює приблизно дві американські (50–60 га) й залізно — дві українські сівалки, — наголошує заступник голови СТОВ «Родіна». — Найдовше Tempo F8 ми відсівалися за 10 робочих днів. Іноді допомагаємо фермерам, якщо просять. Цього року особливо багато колег хочуть її спробувати: порівняти врожайність. Ми для себе експериментуємо: щороку половину поля сіє Väderstad, другу — наш „американець” — завжди різниця 1 т/га і більше. Це на кукурудзі, на соняшнику навіть не порівнюємо, бо це не етично».
Експлуатація: сьогодні та завтра
«У наших операторів налаштування тривало 10–15 хв, навіть швидше, ніж ми доїхали, — зауважує пан Сергій». — На старих сівалках ми налаштовували годину, а на деяких полях і по дві, по три через нестандартне насіння соняшнику. Tempo F8 працює в нас повних три роки по 700–800 га на сезон — замінили тільки витратні матеріали й нещодавно — акумулятор: на зиму в тепле не ставили, може, через це? До неї потрібно купувати якісні добрива. В нас, було, грудка заклинила котушку — ледь мотор не спалила: хлопці вчасно зупинились завдяки системі управління і котролю сівалки, що знаходиться в кабіні трактора».
Господарська Tempo F8 із заводу оснащена електроприводами висівних пристроїв і радаром. На основі цих значень бортовий комп’ютер регулює оберти висівних дисків, витримуючи норму під час зміни швидкості руху. Для сівби використовуємо навігацію з платним сигналом.
«Спочатку ми дали хлопцям час, щоб вони відчули сівалку, цьогоріч планували приєднати Tempo F8 через планшет iPad, але нас взимку зачепив коронавірус — вилягли всі, ми провалились і відклали свої задуми, — каже Сергій Пугач. — Надалі ми плануємо її модернізувати: впровадити посекційний контроль, диференційований висів згідно з картою-завданням — щоб вона була по „повній програмі”».
Економіка
«Дорога сівалка, але ми підрахували, що за 10 років — мінімальний період експлуатації — вона нам обійдеться в меншу суму, ніж дешевші машини, — підбиває підсумки Сергій Пугач. — Також розрахували строк окупності. Ми не брали всі чинники — тільки мінімальну різницю по врожайності на соняшнику, а її посіви дають більшу врожайність, порівнюючи з посівами інших сівалок на одному полі. Тільки завдяки мінімальній надбавці 200–300 кг/га соняшнику за наших навантажень вона повністю окупається за три роки. Ці розрахунки підтвердились фактично. Нашим основним завданням було знайти добру сівалку для соняшнику. Ми її знайшли. Тепер, ясна річ, і кукурудза краще сіється. Старим сівалкам по 10 років, вони вже просто доробляють. Думаю, що згодом ми знову візьмемо Väderstad і закриємо це питання».
Дмитро РАДІОНОВ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
