«Зародилось наше господарство 2000 року з того, що батько з брухту притяг мені трактор, і я почав його складати, — згадує Сергій Дуйко. — Потім з’явилася перша земля: ми взяли в оренду наші ж паї в колгоспі тоді ще, згодом організували фермерське господарство, і так розвиваємось до цього часу. За 20 років земельний банк із 10 га виріс до 1500 га, по техніці — починали з Т-40, а на сьогодні більшу частину парку становить імпортна сільгосптехніка: посівні комплекси, зернозбиральні комбайни, самохідний обприскувач».
Усю цю техніку гонами веде автопілот — точність доволі висока. Незабаром вона зросте ще суттєвіше.
«Маємо на обприскувачах і тракторах автопілоти, а на цей рік плануємо поставити RTK-станцію, щоб зменшити відхилення ліній, — ділиться планами пан Сергій. — Ну, і поступово почнемо впроваджувати диференційоване внесення продуктів за картами живлення полів. Я думаю, що розвиток у цій сфері неминучий».
Час від часу за кермо своєї техніки сідає й очільник господарства. Й не тільки тому що може.
«Кадрове питання стоїть не гостро, але це болісна тема, — розповідає Сергій Дуйко. — Фахівців-трактористів у селі бракує, тому багато чого доводиться робити самому: сідати і в трактор, і в обприскувач, і в комбайн. На сьогодні разом зі мною в господарстві працюють вісім працівників».
З технікою наш респондент давно «на ти», адже він кваліфікований інженер-механік.
«Я за фахом не агроном, а інженер-механік, так що деяких моментів з агрономії довелося навчатися. Добре, що підказували, вчили, розказували, як правильно робити», — наголошує Сергій Дуйко.
Ясна річ, що на початках це створювало певні проблеми. А тепер ключовим питанням для голови ФГ «Житниця», як і для тисяч його колег по всій Україні, є відкриття ринку землі.
«На сьогодні виклик №1 — відкриття ринку землі. Ключове завдання — підготуватись до цього якимось чином, хоч поки що не знаємо як», — підсумовує він.
Ця тема доволі болісна, тому його емоції на запитання щодо амбіцій підприємства зрозумілі: «Та які амбіції?! Тут хоча б на плаву лишитись після цього ринку землі! Ви бачите що робиться? Ми завтра хоч би голі й босі не лишилися».
До побоювань щодо майбутнього додаються інші питання. Так, Сергій Дуйко зазначає, що за останні п’ять років погодні умови стали менш сприятливими, зокрема почалися затяжні посухи. Торішній весняний брак вологи разом із тривалими заморозками наробив у ФГ «Житниця», як і в багатьох господарствах Південної України, великої шкоди. Але рук тут не опускають: навіть розбудовують «соціалку» й опікуються нею.
«Усе інше — як завжди: готуємося до жнив, лишились ще захисти рослин, плануємо ще розпочати будівництво складу, — зазначає Сергій Дуйко. — Крім того, в нас вже є традиція: на поминальні дні ми надаємо машини, що привозять із кар’єру пісок на кладовище, допомагаємо лікарням, „швидкій допомозі”: води привезти, автомобіль відремонтувати».
ФГ «Житниця» — це близько 1500 га полів, які стоять на звичайних чорноземах. На них вирощують озиму пшеницю, соняшник, озимий ріпак, озимий ячмінь, а також горох. Колись ґрунт тут обробляли традиційно — оранкою, але сьогодні вона поступилась місцем безвідвальному обробітку.
«З 2015-го року наше господарство працює за технологією безвідвального обробітку ґрунту: основний обробіток — раз на кілька років глибоке розпушування, а в проміжний час — лущення стерні, — розповідає Сергій Дуйко. — Причиною переходу стало те, що за довгі роки оранки сформувалася плужна підошва — внаслідок злив почала відчуватись деградація ґрунту, і рослини перебували в поганому стані. Перейшовши на глибоке розпушування, помітили зростання врожайності, і ґрунт став здоровішим».
Ріпаковий практикум
Ріпак для ФГ «Житниця» — відносно нова культура: його тут почали вирощувати три роки тому, коли соняшник через посухи перестав забезпечувати належну врожайність. До вибору гібридів ріпаку підхід традиційний: морозостійкість, пластичність до строків сівби й максимальна віддача за технології вирощування. Восени минулого року господарство за цими параметрами вперше підібрало гібриди селекції DEKALB®.
«Торік уперше спробували продукти DEKALB®: у наших посівах з’явилися гібриди ДК Експеншн® і ДК Ексторм®, — каже пан Сергій. — ДК Експеншн® сформував на демополі врожайність на рівні 40 ц/га. ДК Ексторм® окрім високої врожайності має широкий діапазон щодо строків сівби».
Поле з ДК Експеншн®
Тогорічна осінь на Запоріжжі була не найкращим часом для експериментів: на початок посівної дощів не було зовсім. Локальний дощик, що змочив ґрунт частини полів, дав змогу відсіятись. Після появи сходів на полях почалася затяжна посуха, яка забрала майже половину висіяних рослин: густота стояння 250–300 тис./га за норми висіву 500 тис./га.
«Восени для рістрегуляції посіви ріпаку двічі обробили препаратом Фолікур®: перший раз у фазу 3–4 листки нормою 0,5 л/га, а другий — у фазу 10–12 листків у нормі 1 л/га. Рістрегуляція спрацювала дуже добре: рослини зайшли в зиму в хорошому стані й добре перезимували, — оцінює Сергій Дуйко. — Під час першої обробки фунгіцидом також вносили інсектицид Белт®, 0,15 л/га для боротьби з капустяною міллю й інших лускокрилих шкідників. Спрацював на відмінно».
Однак не всі господарські посіви ріпаку обробляли так. Хмара, що принесла дощ на ріпакові поля ФГ «Житниця», поле з гібридом ДК Ексторм® оминула. Тому його довелося сіяти в сухий ґрунт.
«Протягом місяця ми не мали сходів, а коли отримали, вони були маленькі та зріджені, — згадує Сергій Дуйко. — Я спочатку хотів передискувати це поле, але потім разом із регіональним представником Bayer ми вирішили його витягнути. Розробили схему на осінь: кожні десять днів вносили карбамід 10 кг/га + 200 г/га Фолікур®. Цим ми сприяли набору листкової маси, розвитку коріння й запобігли видовженню кореневої шийки. Ці операції провели тричі, і в зиму ріпак зайшов у фазі 5–6 листків. Тепер я думаю, що ці операції були не даремними».
Поле з ДК Ексторм®
Весняна технологія була однаковою для всіх посівів ріпаку: підживлення сульфатом амонію 200 кг/га та через місяць — селітрою 200 кг/га.
«Система захисту ріпаку у весняний період почалася з обробки фунгіцидом Дерозал® й інсектицидом Децис® 100 у нормі 0,15 л/га, — розповідає голова ФГ «Житниця». — Його довелося вносити ще один раз, тому що температура довго трималась у межах до +8°С. Потім застосували фунгіцид Тілмор®, 0,9–1,0 л/га й інсектицид Протеус®, 0,5 л/га, а у фазу середини цвітіння ми внесли фунгіцид Пропульс®, 0,8 л/га й інсектицид Біскайя®, 0,4 л/га. Останній дуже добре працює, і у вас ніколи не буде проблем із бджолярами, тому що він є безпечним для бджіл. Загалом цю технологію захисту я використовую третій рік — на мій погляд, вона зарекомендувала себе дуже добре».
Здорові колосові
В основу захисту колосових господарство не перший рік закладає протруйники Bayer: Ламардор® Про у нормі 0,5 л/т і Гаучо® Плюс: 0,3–0,6 л/т залежно від термінів сівби.
«Навесні озимий ячмінь ми обробляли інсектицидом Децис® 100, а потім двічі вносили Авіатор® Xpro: соло в нормі 0,4 л/га та вдруге у цій самій нормі з інсектицидом Коннект®. Цю систему захисту ми застосовуємо майже п’ять років — як бачите: жодної болячки та пошкоджень, — наголошує Сергій Дуйко. — На озимій пшениці систему захисту Bayer застосовуємо протягом шести років. У весняний період починаємо з фунгіцидного захисту: Фалькон®, 0,4 л/га або Медісон®, 0,7-0,9 л/га — залежно від стану посівів. Потім працюємо інсектицидом Децис® 100, за ним — Коннект® і завершуємо обробки фунгіцидом Солігор®, 0,9 л/га. На сьогодні маємо досить непогані плани на врожай».
Звідусіль захищений горох
На 120 га господарського гороху застосовується практично повна система захисту Bayer. На початкових етапах бобову захищає протруйник Гаучо® Плюс, а далі в гру вступають ще три продукти.
«Гаучо® Плюс контролює бульбочкового довгоносика, який посівам може завдати чималої шкоди, — пояснює пан Сергій. — Далі на початку цвітіння вносимо Коннект® по 0,5 л/га — ця обробка допомагає запобігти поширенню зернівки, личинки якої пошкоджують молоді стручки гороху. Щоб отримати якісні боби, цю операцію слід провести двічі. Гербіцид Зенкор® Ліквід, 0,5 л/га знищує окремі зимуючі бур’яни, а головне — допомагає впоратись з ІМІ-стійкою падалицею соняшнику. Систему захисту по гороху ми застосовуємо протягом чотирьох років».
Висновки
Загалом ФГ «Житниця» більшою чи меншою мірою застосовує препарати Bayer 10 років. За словами очільника підприємства, цьогоріч частка цих продуктів становить 75% усіх ЗЗР.
«Яка мотивація? Раніше хотілося більший земельний банк, кращу техніку. А тепер… Скажімо так, це вже більше не робота, а спосіб життя», — резюмує Сергій Дуйко.
Дмитро РАДІОНОВ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
