Зважаючи на постійне зростання попиту на рослинні жири — з одного боку, а також тісний і динамічний зв’язок світового й національного аграрних ринків — з іншого, обсяги продукування соняшникової олії в Україні в останні роки тільки збільшувалися. Сьогодні наша держава є визнаним світовим лідером у її виробництві та головним експортером. У 2017–2019 рр. у нас щороку вироблялося близько 6 млн тонн олії, з яких в інші країни реалізовувалося близько 85–90%. А у 2020 маркетинговому році експорт сягнув рекордного показника — 6,9 млн тонн на суму 5,3 млрд доларів. Безумовно, таких високих результатів удалося досягти завдяки сприятливим ґрунтово-кліматичним умовам зони вирощування (особливо в центральних, східних і південних регіонах нашої країни), високій рентабельності культури, а також стабільно високим цінам на її врожай. Серед усіх сільськогосподарських рослин посівна площа соняшнику в Україні є однією з найбільших і посідає друге місце, поступаючись тільки озимій пшениці. За даними Державної служби статистики, у 2020 році цією культурою було засіяно 6,4 млн гектарів орних земель. Серед усіх олійних соняшник посідає беззаперечне перше місце і за площами вирощування, і за обсягами виробництва олії з його врожаю.
Подібне істотне зростання посівних площ соняшнику, що відбулося останні роки, спричинило суттєве погіршення фітосанітарної ситуації в перенасичених цією культурою сівозмінах. Посівам дедалі частіше почали дошкуляти спеціалізовані шкідники й хвороби, небезпечні види бур’янів. Зокрема, почастішало ураження рослин білою гниллю (склеротиніозом), фомопсисом і фомозом, паразитом вовчок соняшниковий. Також посіви стали більше потерпати і від пошкоджень комахами-фітофагами: попелицями, клопами, шипоносками та лускокрилими. Вочевидь, зокрема й через шкодочинні організми, урожайність соняшнику у 2020 році в середньому по Україні становила всього 20,6 ц/га, а могла б цілком реально сягнути й 30–40 ц/га! Варто зауважити, що потенціал продуктивності сучасних гібридів компанії «Сингента» дозволяє без особливих зусиль отримати такі показники — посівам лише потрібно забезпечити належний фунгіцидний та інсектицидний захист. Успішним виробничим досвідом доведено, що низка високоадаптивних і водночас високопродуктивних гібридів здатні сформувати близько 40 ц/га навіть за посушливих умов, а за сприятливої погоди впродовж періоду вегетації — навіть до 50 ц/га, але тільки за умови застосування ефективної системи захисту рослин.
Отже, стає зрозуміло, що ресурс розширення площ соняшнику вже майже вичерпано. Тож в аграріїв лишається єдина можливість далі збільшувати валове виробництво врожаю — використовувати інструменти інтенсифікації. Одним із таких інструментів є потужна система захисту рослин від шкодочинних організмів — поки що невичерпаний резерв підвищення продуктивності культури. Зокрема, вкрай важливим елементом є надійний інсектицидний захист. Щоб побудувати ефективну й оптимальну за вартістю систему контролю комах-фітофагів, слід насамперед знати видовий склад, біологічні особливості основних шкідників, терміни їх появи на посівах і періоди максимальної шкодочинності, уразливі стадії та їх сприйнятливість до інсектицидів різних хімічних груп. Тільки тоді це дозволить вчасно і якісно проводити необхідні обробки, максимально використовуючи потенціал ефективності цієї системи й, відповідно, не допускаючи щонайменших втрат урожаю.
Шкідники соняшнику
Шкідливий ентомокомплекс на посівах соняшнику налічує близько 60 видів комах із різних рядів і родин, більшість з яких є поліфагами. За характером пошкоджень їх поділяють на такі групи: шкідники сходів, вегетативних органів (стебел, листків), а також генеративних органів (кошиків і насіння). Сходи пошкоджують ґрунтові шкідники (дротяники — личинки коваликів, несправжні дротяники — личинки мідляків, личинки хлібних жуків і хрущів, гусениці підгризаючих совок) і наземні фітофаги (імаго південного сірого довгоносика, чорного й сірого бурякових довгоносиків, піщаного і степового мідляків, кравчика-головача). Стебла соняшнику заселяють личинки соняшникового вусача, соняшникової й південної соняшникової шипоносок, стеблового кукурудзяного метелика. Листя об’їдають гусениці лучного метелика, совки-гамми, бавовникової та люцернової совок, види коників, сарани й інших прямокрилих, заселяють і пошкоджують рослиноїдні клопи (ягідний, польовий, люцерновий, щитник зелений і гостроплечий), колонії геліхризової й бобової попелиць. Слід зауважити, що названі види клопів і листогризучих совок крім вегетативних істотно шкодять ще й генеративним органам. До того ж у другому випадку вони небезпечніші, бо кількісні та якісні втрати врожаю тоді зростають. Отже, кошики заселяють клопи, гусениці совок, соняшникової вогнівки (або молі), попелиці, які живляться чашолистками, тканинами зворотного боку і серцевиною кошика, а також цвітом і насінням. Усі перелічені види комах вивчено й детально описано в ентомологічній літературі, вони відомі та поширені якщо не по всій, то на більшій частині території України, мають чимале економічне значення як небезпечні шкідники соняшнику.
Однак через істотне розширення посівних площ цієї культури та, відповідно, спричинені ним суттєві порушення в структурі сівозмін ентомокомплекс соняшникових агроценозів останнім часом теж зазнав помітних змін. На перший план вийшли й стали домінантними види (переважно багатоїдні), яких досі не вважали головними шкідниками цієї культури. До них належать, скажімо, рослиноїдні клопи, листогризучі совки (зокрема бавовникова совка), шипоноски (зокрема південна соняшникова шипоноска).
Усе ж одними з найнебезпечніших фітофагів соняшнику, що розповсюджені в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України, є види ряду лускокрилі (Lepidoptera). Отже, докладніше зупинімося на поширенні й біологічних особливостях лускокрилих, що пов’язані з їх живленням і шкодочинністю на рослинах цієї культури (табл. 1). Зважаючи на певні особливості й труднощі контролю їх чисельності, виділимо стадії розвитку, уразливі до токсичної дії сучасних інсектицидів.
Таблиця 1. Поширення та біологічні особливості основних шкідників соняшнику ряду лускокрилі (Lepidoptera)
Лускокрилі шкідники
Основні види лускокрилих, що поширені на посівах соняшнику і відчутно шкодять його посівам, належать до двох ентомологічних родин: совки (Noctuidae) та вогнівки (Pyralidae). З-поміж листогризучих совок найбільше економічне значення мають бавовникова й люцернова совки, ще часто трапляється совка-гамма (рис. 1). Серед представників вогнівок як небезпечних ворогів культури слід виділити соняшникову вогнівку, лучного і стеблового кукурудзяного метеликів (рис. 2). Разом із тим варто зазначити, що згідно із сучасною класифікацією останні два види тепер належать до іншої, окремої родини — трав’яні вогнівки (Сrambidae). Однак, незалежно від таксономічної приналежності названих вище лускокрилих, з огляду на практичні міркування агровиробника їх доцільніше групувати за характером і типом пошкоджень, яких вони завдають рослинам.
Рис. 1. Гусениця бавовникової совки
Скажімо, генеративним органам нині істотно шкодять бавовникова, люцернова совки, совка-гамма, гусениці яких живляться квітками, обгризають чашолистки, оцвітину, зворотний бік кошика, виїдають насіння у фазі наливу. У результаті врожайність товарного насіння різко знижується, саме воно стає некондиційним (сім’янки дрібні, щуплі, невиповнені, з низькою натурою) і під час обмолоту чи первинного очищення часто йде у відходи. До того ж у місцях ушкоджень розвиваються грибні й бактеріальні захворювання, які стають причиною гнилей (особливо за вологої погоди).
Багато в чому схожі пошкодження соняшниковою вогнівкою (міллю). Гусениці перших віків спочатку живляться пилком і частинами квітів, а починаючи з третього віку, здатні прогризати оболонки сім’янок і повністю або частково виїдати ядра. На щастя, майже всі гібриди соняшнику, які висівають сьогодні в Україні, є «панцирними»; тобто оболонки їхнього насіння містять тонкий і твердий склеротинізований шар, що запобігає прогризанню сім’янок гусеницями. Такий успіх селекції привів до того, що цей фітофаг уже майже не пошкоджує насіння соняшнику в період вегетації. Проте такий «генетичний» захист не зможе вберегти інші органи рослини від вогнівки, зокрема квітки й кошик, імовірність пошкоджень яких однаково висока. Вгризаючись у кошики, личинки молі прокладають у них ходи, що в дощові роки призводить до загнивання й повної втрати врожаю.
Рис. 2. Гусениця лучного метелика
Листовому апарату соняшнику з-поміж лускокрилих найчастіше завдають значних пошкоджень лучний метелик і ті самі вказані вище види листогризучих совок. Живлячись, їхні гусениці скелетують або грубо об’їдають листя і за високої чисельності можуть істотно знизити врожайність культури. Особливо зростає загроза в роки масових епізоотій окремих видів (наприклад, лучного метелика), коли в певних регіонах на одній рослині налічують по кілька десятків особин шкідливих комах.
Стебла соняшнику часто можуть заселяти гусениці стеблового кукурудзяного метелика. Звичайно, цей вид більше відомий як небезпечний шкідник кукурудзи. Проте він є поліфагом і здатний пошкоджувати близько 200 видів культурних рослин і бур’янів, переважно товстостеблих. І соняшник серед них не є винятком. Відродившись із яєць, гусениці стеблового метелика спочатку живуть відкрито, об’їдаючи листя й поверхневі тканини інших органів, а потім, прогризаючи отвори, проникають усередину стебел, де тривалий час живляться їхньою серцевиною й згодом закінчують тут свій розвиток. Заселені личинками рослини різко знижують продуктивність: на них формується невелика кількість насіння з низькою натурою та виповненістю. Ушкоджені стебла нерідко ламаються від поривів вітру.
Інсектицидний захист
Як уже було сказано, вибір конкретного препарату для інсектицидних обробок і вся система їх застосування залежать від видового складу фітофагів, їх шкідливих й уразливих стадій розвитку, специфіки живлення, характеру пошкоджень і локалізації щодо культурної рослини. Крім того, потрібно враховувати й чутливість окремих біологічних груп чи навіть окремих видів шкідників до інсектицидів певних хімічних класів. Забігаючи наперед, можна упевнено констатувати — для ефективного контролю гусениць лускокрилих найкращим вибором стануть контактно-кишкові інсектициди з тривалою захисною дією. Саме такі характеристики має один із препаратів компанії «Сингента» — Ампліго 150 ZC, ФК.
Цей інноваційний комбінований інсектицид містить дві активні речовини — лямбда-цигалотрин, 50 г/л (синтетичні піретроїди) і хлорантраніліпрол, 100 г/л (антраніламіди, або диаміди). Вони взаємно доповнюють одна одну, забезпечуючи Ампліго® високу ефективність і можливість гарантованого знищення широкого спектра шкідників. Завдяки різним механізмам дії цих інсектицидних сполук таке їх поєднання ще й запобігає виникненню й розвитку в шкідників резистентності.
Лямбда-цигалотрин — контактно-кишкова інсектицидна речовина, у якої надзвичайно широкий спектр дії на багатьох видів шкідників із різних біологічних груп, а також висока стартова ефективність, що розвивається миттєво (так званий нокдаун-ефект). Отруєння у шкідливих комах розвивається внаслідок порушення передачі нервових імпульсів поміж нервовими клітинами. Лямбда-цигалотрин ефективний і проти імаго, і проти личинок.
Хлорантраніліпрол — є інгібітором м’язових скорочень і на організми шкідників впливає, спричиняючи параліч м’язової системи. Крім контактно-кишкової виявляє також і трансламінарну дію, тобто здатний крізь епідерміс проникати в мезофіл листка і локально там поширюватися. До того ж унікальні властивості цієї сполуки (що належить до відносно нового хімічного класу) зумовлюють його повільну деструкцію в рослинних тканинах і, відповідно, тривалу й стабільну інсектицидну активність проти гусениць усіх віків щонайменше однієї генерації будь-яких видів лускокрилих. Варто наголосити, що саме ця цінна властивість хлорантраніліпролу має надважливе значення для надійного контролю фітофагів вказаної біологічної групи. Спробуємо деталізувати.
Унаслідок розтягнутого в часі льоту і спаровування метеликів відкладання самицями яєць і відродження з них личинок відбувається зазвичай протягом 2–3 тижнів. З іншого боку, період захисної дії хлорантраніліпролу, а відтак і препарату, надзвичайно тривалий і перевищує 3 тижні, чого цілком достатньо для повного знищення цих фітофагів. Головне завдання — вчасно провести обробку, тобто не спізнитися. Крім гусениць хлорантраніліпрол впливає ще й на яйця, тобто має овіцидну дію. Це означає, що після його контакту з яйцями лускокрилих личинки з них уже не відроджуються.
Отже, поєднання в складі Ампліго® двох активних сполук із різних хімічних груп, окрім широкого спектра контрольованих фітофагів і запобігання виникненню в них резистентності, забезпечує ще й максимально широке стадіальне вікно застосування. Наразі цей препарат єдиний із зареєстрованих в Україні, що діє на всі важливі стадії розвитку лускокрилих шкідників — метеликів, яйця і гусениць. Крім того, це єдиний інсектицид, що здатний впливати і на нервову, і на м’язову системи органів шкідливих комах, спричиняючи миттєву початкову токсичність і тривалу захисну дію. Таким чином, Ампліго® працює комплексно, не лишаючи шкідникам жодних шансів.
Формуляцію препарату створено за унікальною технологією «Зеон-капсуляції», яку, свого часу, розробила і запатентувала компанія «Сингента». Суть її полягає в тому, що піретроїд (лямбда-цигалотрин) було поміщено в тонкі полімерні мікрокапсули розміром від 1 до 10 мікронів (переважно 3–7 мкм), що розподілені в рідкому середовищі препаративної форми й утворюють своєрідну суспензію. Завдяки цій технології лямбда-цигалотрин отримав необхідний захист від деструктивного сонячного (ультрафіолетового) світла. Після нанесення робочого розчину Ампліго® на листовий апарат рослин, мікрокапсули розпадаються не відразу, а поступово — від більших до менших. Відповідно, це забезпечило триваліший період вивільнення й розпаду піретроїду, внаслідок чого термін його інсектицидної дії збільшився вдвічі.
Як уже стало зрозуміло, основні цільові об’єкти для застосування Ампліго® — це шкідники ряду лускокрилі. Згідно з офіційними регламентами й рекомендаціями від компанії «Сингента», на посівах соняшнику цей інсектицид необхідно застосовувати в період вегетації проти бавовникової совки та лучного метелика з нормою витрати 0,2–0,3 л/га. За умови вчасних обробок він також буде ефективним і проти люцернової й інших видів листогризучих совок, соняшникової вогнівки та стеблового кукурудзяного метелика (рис. 3). Варто ще раз нагадати, що личинки всіх цих лускокрилих (за винятком хіба що лучного метелика) можуть живитися і розвиватися приховано, проникаючи всередину органів рослин. Тому для досягнення максимальної ефективності інсектицидний захист потрібно розпочинати завчасно, ще до масової появи гусениць. Тобто обприскування посівів соняшнику інсектицидом Ампліго® слід проводити в період масового відкладання яєць — на початку відродження личинок. Адже в разі запізнення з обробками знищити гусінь, що потрапила всередину кошиків чи стебел, уже неможливо. Отже, саме завдяки ефективній дії препарату на обидві найважливіші стадії розвитку фітофагів, його без ризику втрати ефективності можна застосовувати в ширшому часовому й стадіальному діапазоні, ніж більшість інших (традиційних) інсектицидів без овіцидної дії.
Рис. 3. Схема застосування Ампліго® 150 ZC, ФК на соняшнику
Забезпечуючи неперевершений захист соняшнику від лускокрилих, Ампліго® ще й істотно знижує ризики розвитку грибних хвороб, передусім на генеративних органах рослин. Адже пошкоджені гусеницями кошики з насінням досить часто уражуються білою і сірою гнилями, збудниками яких є патогенні гриби родів Sclerotinia і Botrytis. Застосування ж цього інсектициду надійно захищає посіви соняшнику від пошкоджень комахами-фітофагами й у такий спосіб не допускає їх ураження фітопатогенами.
Варто зазначити, що в зонах постійних та інтенсивних розмножень бавовникової совки (Схід, Південь, частково Центр України) обробки соняшнику Ампліго® проводять навіть профілактично, тобто ще до появи перших личинок. Зважаючи на регулярні масові заселення культури цим фітофагом, у значній частині господарств цих зон посіви щороку обприскують наприкінці фази бутонізації, коли на зворотному боці кошика найімовірніше вже є яйцекладки, проте ще немає гусениць. При цьому інсектицид Ампліго® часто поєднують в одній баковій суміші з фунгіцидами, зокрема з Амістар® Голд або Амістар® Екстра — для надійнішого захисту від хвороб генеративних і вегетативних органів, а також для фізіологічного ефекту на рослини з метою підвищення їх продуктивності. У зазначених вище регіонах така комплексна обробка так добре себе зарекомендувала, що вже стала ніби обов’язковою. Зважаючи на відмінні результати, досягнуті в інсектицидному та фунгіцидному захистах, можна без перебільшень стверджувати, що вона повністю себе виправдала.
Офіційними регламентами передбачено також і дворазове застосування Ампліго®, якщо у цьому виникатиме потреба. Водночас слід пам’ятати, що останнє обприскування препаратом необхідно завершити до початку цвітіння культури, щоб убезпечити корисних запилювачів (бджіл) від імовірних отруєнь і загибелі. Тобто гранична фаза рослин для застосування Ампліго® — кінець бутонізації, або ВВСН 59 (рис. 3). Також важливо не забувати й про період очікування (мінімальний строк від останньої обробки до збирання врожаю), який має становити не менше ніж 30 днів.
Отже, з появою свого часу в портфелі ЗЗР компанії «Сингента» такого інноваційного та високотехнологічного інсектициду, як Ампліго®, з’явилася можливість гарантованого контролю будь-яких лускокрилих фітофагів у посівах соняшнику. Маючи високу ефективність і тривалий період захисної дії, Ампліго® здатний надійно захистити посіви, чого раніше не вдавалося досягти традиційними інсектицидами групи піретроїдів чи фосфорорганічних сполук. Щоб досягти успіху, потрібно тільки дотримуватися офіційних регламентів і рекомендацій від компанії-виробника, які було розроблено за результатами численних досліджень і з урахуванням набутого практичного досвіду.
Микола ДЕМ'ЯНЮК, технічний експерт (інсектициди), компанія «Сингента»
