Вітчизняне насіння лідерством не поступиться

/ Актуальні статті / Середа, 29 квітня 2015 15:56
altІрина САДОВА, спеціально для "АС"
Міфи про різницю між насінням, вирощеним в Україні, та імпортним збираються остаточно розвіяти партнери - компанія «Сингента», Торговий дім «Насіння» та відоме агрогосподарство «Арчі», що в Козятинському районі на Вінниччині.

 

Для цього закладають порівняльні дослідні ділянки. Обіцяють продемонструвати результат на щорічному, вже традиційному фестивалі кукурудзи, просто під час збирання культури.
 
«А чого б це насіння в Україні раптом би було гіршим?! На наших найкращих чорноземах проростало і пройшло ту ж систему перевірки якості, що й у Європі. Невже така поважна фірма, як «Сингента» буде ризикувати своїм іміджем? — не приховує подиву Ігор Ямковий, агроном ТОВ «Арчі», відповідальний за дослідні ділянки ТД «Насіння». — Але багато хто з моїх колег-агрономів звикли мислити за старою звичкою. То ми маємо намір їх переконати власним прикладом, порівняльними врожаями на своїх ділянках».
 
altТака вже українська звичка: спочатку дивитися, як у сусіда вийде, а тоді й собі бути впевненим. Агроном успішного «Арчі» не приховує, що до нього дуже часто приїздять, телефонують колеги й радяться щодо насіння, добрив та засобів захисту, особливостей технологій. Отже, компанія «Сингента» та Торговий Дім «Насіння» вирішили започаткувати масштабний проект із порівняння насіння українського та імпортного виробництва на базі господарства «Арчі», яке, як і Вінницький насіннєвий завод ТОВ «Агроград В», є виробничим підрозділом ТОВ ТД «Насіння».
 
Така ініціатива дистриб’ю­тора та виробника насіння компанії «Сингента» паралельно проекспериментувати з різними партіями насіння саме у знаному своєю ефективністю господарстві — справа корисна та переконлива для багатьох агровиробників.
 
ТД «Насіння» вже 5-й рік поспіль закладає демоділянки на площі від 5 до 30 га на базі господарства «Арчі». Нинішнього року ці посіви найбільші. «Маємо належний набір особливої техніки під такі роботи, — не без гордості розповідає Ігор Ямковий. — І спеціальний обприскувач, і сівалки, і нещодавно нового трактора придбали. З багатьма світовими компаніями співпрацюємо, тому що хочемо бути в курсі всіх найкращих технологій. Випробовуємо різні їх продукти, щоб не заблукати і вибрати найоптимальнішу — не тільки для себе, а й для сусідів, у котрих можливостей менше».
 
Наше видання вирішило простежити за всіма етапами нового спільного проекту. Днями разом вирушили на сертифіковані склади, які «Сингента» орендує на Черкащині.
 
Відібрали чотири посівні одиниці для дослідного посіву: по дві одиниці гібридів кукурудзи Джитаго ФАО 210 і Канзас ФАО 290 імпортного виробництва і стільки ж — насіння, вирощеного на українській землі. «Насіння розраховане на середньоранній посів, — уточнює менеджер з маркетингових кампаній «Сингента» Катерина Лисяна. — Ми покажемо ринку хибність стереотипу стосовно якості насіння різного походження.
 
altЧисленні досліди демонстрували, що урожайність у них однакова. Навіть українське поводиться краще. Це насіння встигло нід час проростання материнських та батьківських форм адаптуватися до наших кліматичних та ґрунтових умов, тому виявляє свій потенціал повніше. Крім того, на заводі партнера компанії «Сингента» Маїсадур Семанс в Україні, де відбувається доробка насіння, встановлене обладнання останнього покоління, сучасніше порівняно із старішими заводами Європи. Кількарічні досліди в наших Агроцентрах переконливо довели, що врожайність українського насіння чудова. Порівняльні характеристики ми узагальнили у спеціальних брошурах, методичках для наших партнерів. А тепер хочемо продемонструвати лідерство українського виробництва і на полях абсолютно незалежного господарства, яке вирощуватиме наше насіння за звичними для себе технологіями. Так би мовити, вже для абсолютної чистоти експерименту».
 
Завідуючий складом Віталій Робочий працює тут вже понад 10 років. На його очах тутешні потужності сягнули до 2 млн т зберігання засобів захисту рослин та насіння. «Новітнє обладнання, автоматизація, дозволяють підтримувати комфортний для продуктів температурний режим, — знайомить зі своїм господарством Віталій. — Взимку температура не знижується нижче нуля, влітку — не перевищує належних 16-18 градусів. Нещодавно ми вдосконалили систему для зручної доставки і зберігання. Зокрема, тепер працюємо зі спеціальними пристроями для завантажень на велику висоту. Ось саме показує себе в роботі гідрорампа, яка легко підлаштовується під будь-яку машину».
 
Отримавши дорогоцінний експериментальний вантаж із насінням, домовляємось зустрітися на наступних етапах проекту: під час посіву, фіксації сходів, інших перехідних періодах. А тоді з нетерпінням готуватимемося отримати результат під час жнив.
 24 липня 2026
Аграрії отримують за сою дедалі менше грошей — і це триває вже четвертий тиждень поспіль. За останній місяць кожна тонна втратила близько двох тисяч гривень, причому тиск іде не з-за кордону, а з внутрішнього ринку. Одна з причин прямо пов'язана з подіями, що вже зупинили частину переробників.
Аграрії отримують за сою дедалі менше грошей — і це триває вже четвертий тиждень поспіль. За останній місяць кожна тонна втратила близько двох тисяч гривень, причому тиск іде не з-за кордону, а з внутрішнього ринку. Одна з причин прямо пов'язана з подіями, що вже зупинили частину переробників.
24 липня 2026
 24 липня 2026
Заводи й трейдери за півтора тижня зрізали закупівельні ціни на ріпак майже на чверть — і сталося це саме тоді, коли аграрії масово везуть свіжозібраний урожай. Найпарадоксальніше, що європейський ринок стоїть на місці й до обвалу не причетний. Причина ховається всередині країни, і вихід із ситуації аграрії шукають на західному кордоні.
Заводи й трейдери за півтора тижня зрізали закупівельні ціни на ріпак майже на чверть — і сталося це саме тоді, коли аграрії масово везуть свіжозібраний урожай. Найпарадоксальніше, що європейський ринок стоїть на місці й до обвалу не причетний. Причина ховається всередині країни, і вихід із ситуації аграрії шукають на західному кордоні.
24 липня 2026
 24 липня 2026
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» разом з агенцією UCABevent опублікували програму «УКАБ Агротехнології 2026. Захід», що відбудеться 30 липня на базі потужностей компанії «Західний Буг» у с. Гаї-Суходільські (Львівська область).
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» разом з агенцією UCABevent опублікували програму «УКАБ Агротехнології 2026. Захід», що відбудеться 30 липня на базі потужностей компанії «Західний Буг» у с. Гаї-Суходільські (Львівська область).
24 липня 2026
 24 липня 2026
Резистентність бур’янів в Україні перетворилася з теоретичної загрози на сувору реальність агровиробництва. За даними досліджень компанії Bayer, протягом останніх 5 років кількість випадків резистентності збільшилася у різних регіонах.
Резистентність бур’янів в Україні перетворилася з теоретичної загрози на сувору реальність агровиробництва. За даними досліджень компанії Bayer, протягом останніх 5 років кількість випадків резистентності збільшилася у різних регіонах.
24 липня 2026
 24 липня 2026
Найбільший південний виробник соняшнику вивів у поле нову для себе культуру — і вже зняв перший урожай. Причина, за якою холдинг ризикнув відступити від звичної сівозміни, не в моді на екзотику, а в сухих цифрах клімату. Посушливий Південь дедалі жорсткіше диктує, що саме має рости на його полях.
Найбільший південний виробник соняшнику вивів у поле нову для себе культуру — і вже зняв перший урожай. Причина, за якою холдинг ризикнув відступити від звичної сівозміни, не в моді на екзотику, а в сухих цифрах клімату. Посушливий Південь дедалі жорсткіше диктує, що саме має рости на його полях.
24 липня 2026
 24 липня 2026
Держава готова платити фермерам прифронтових районів більш ніж удвічі більше за посіви, які вони не змогли зібрати через обстріли. Сума за гектар знищеного врожаю має піднятися з торішніх чотирьох з половиною до понад десяти тисяч гривень. Щоправда, реальних грошей аграріям доведеться чекати аж до весни наступного року.
Держава готова платити фермерам прифронтових районів більш ніж удвічі більше за посіви, які вони не змогли зібрати через обстріли. Сума за гектар знищеного врожаю має піднятися з торішніх чотирьох з половиною до понад десяти тисяч гривень. Щоправда, реальних грошей аграріям доведеться чекати аж до весни наступного року.
24 липня 2026

Please publish modules in offcanvas position.