temp00 6

temp00 7

Не їж мене, я несмачний

/ Актуальні статті / Понеділок, 15 червня 2015 14:21
У боротьбі зі шкідниками існує дві основні опції: це пестициди і генно-модифіковані культури, чиї смакові якості, запах і токсини, що виділяються рослинами, не так сильно подобаються традиційним шкідникам.

 

Павло СЕСЬКО, спеціально для "АС"
Існує ще один спосіб, який робить перші кроки у своєму розвитку, завдяки науковцям Вісконсинського університету в Мадісоні (Wisconsin — Madison (UW-Madison). Нещодавно вони відкрили, що багато рослин набагато «розумніші» в сенсі самозахисту, ніж думали раніше. Рослини постійно навчаються новим, більш просунутим способам самозахисту проти хижаків.
 
Існує велике різноманіття способів, за допомогою яких тварини, що слугують іншим здобиччю, створюють для себе природне маскування, або вміють не опинятися в місцях, де є великі шанси стати обідом або вечерею для хижака. Результати досліджень американських учених показали, що і нерухомі рослини теж використовують захисні механізми проти хижаків. Тут включається свого роду «підслуховування» або передбачення поведінки травоїдних. Це дозволяє рослинам завбачливо змінювати свою хімію і смак, стаючи менш привабливим для «рослинних хижаків».
 
З проблемою травоїдних комах та іншої живності всі, хто хоч колись працював на землі, добре знайомі. Наприклад, з равликами, які були суб’єктом досліджень, та атакують листя капусти, або з личинками, що поїдають коріння рослин. Вирішити проблему зі шкідниками природними способами складно, тому і на полі, і в городі вже за традицією в ходу хімічні речовини промислового виробництва. Тільки на полі «…циди» гарні — там і площі інші, і технології, а вдома хочеться чогось більш м’якого. З іншого боку, над чистотою та безпекою продуктів харчування замислюються і аграрії, тим більше, що в органічної продукції хоча й невеликий ще ринок, але дуже приваблива ціна.
 
altТак ось, виявляється, самі рослинив здатні природним чином перешкодити своїм недругам вершити справу шкідництва, виробляючи внутрішні репеленти або ж відрощуючи більш жорстке листя і захисні колючки. І хоча процес ще поки ні в якому разі повністю не доведений, тому «травоїдні хижаки» повсюдно поїдають рослини, він все ж існує, що для багатьох, звичайно, може виявитися сюрпризом.
 
«Ні втекти, ні сховатися — і що ж робити? — запитує Джон Оррок (John Orrock), професор зоології Вісконсинського університету в Мадісоні, один з головних дослідників в експерименті. — Деякі рослини вміють робити себе менш смачними», — відповідає він.
 
Використовуючи рослини гірчиці в експериментальних цілях, Оррок і колеги оцінили, яким чином популярна в харчуванні равликів рослина може їх відлякувати, точніше, що для цього можуть зробити люди. Беручи до уваги, що равлики і слимаки завжди залишають за собою слід, Оррок зібрав зразки слизу, щоб обробити насіння і розсаду гірчиці. Був приготований розчин, в якому містився слиз. Далі почалися спостереження за реакцією рослин.
 
На превеликий подив команди дослідників, рослини гірчиці засікли слиз і відповідно відреагували погіршенням запаху, який равликам не сподобався.
 
Більше того, дослідження показали, що саджанці, оброблені розчином слизу, захищалися більш ефективно, ніж рослини, які піддавалися обробці на ранішій стадії розвитку як насіння. З цього був зроблений висновок, що чим ближче стадія росту, в якій рослині загрожує небезпека, тим краще вона реагує на захисну обробку.
 
«Схоже, що рослини звертають увагу на деякі сигнали травоїдних і включають захист до нападу, — говорить Оррок, розповідаючи про те, як рослини реагували на обробку їх розчином слизу. — Чим ближче за часом до нападу рослини отримують інформацію про нього, тим вища ймовірність використання цієї інформації з користю. Рослини не просто «підслуховують», але роблять це досить «розумно».
 
Тепер, коли Оррок і його команда отримали деяке уявлення про те, як рослини захищають себе, вони планують продовжувати дослідження генетичних механізмів, що лежать в основі цих методів самозахисту. Якщо рослини гірчиці мають здатність реагувати на натяки від травоїдних равликів, то цілком ймовірно, що і все рослинне царство володіє подібними або ще кращими внутрішніми механізмами захисту, з таємниць яких сучасна наука намагається зняти лише перші покриви. І хто знає, може років через 10 світові лідери у захисті рослин будуть пропонувати який-небудь «розчин з хлібного туруна» і подібні препарати.
 
І дійсно, це може стати альтернативою як традиційним пестицидам, так і ГМО, та й дещо відрізняється від методів біоконтролю, де, перебільшуючи, жуки борються з жуками (або кліщі з кліщами), а в цілому мова йде про антагонізм. Включення внутрішніх захисних механізмів рослин — це щось нове. Залишається чекати продовження теми.
 05 березня 2026
У Гані почали виробляти макаронні вироби з українського борошна. Проєкт реалізують у межах запуску першого міжнародного агропродовольчого хабу, який Україна розвиває разом із Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP).
У Гані почали виробляти макаронні вироби з українського борошна. Проєкт реалізують у межах запуску першого міжнародного агропродовольчого хабу, який Україна розвиває разом із Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP).
05 березня 2026
 05 березня 2026
Молодому подружжю бджолярів з Луганщини не вдалось врятувати від війни всі вулики. З двохсот врятували тільки 30. Однак на Канівщині їх пасіка отримала можливість відродитися і продовжити розвиток.
Молодому подружжю бджолярів з Луганщини не вдалось врятувати від війни всі вулики. З двохсот врятували тільки 30. Однак на Канівщині їх пасіка отримала можливість відродитися і продовжити розвиток.
05 березня 2026
 04 березня 2026
Голова Держрибагентства Ігор Клименок висловив сподівання, що найближчим часом запрацює постанова Кабінету Міністрів про забезпечення обліку рибогосподарських водних об’єктів.
Голова Держрибагентства Ігор Клименок висловив сподівання, що найближчим часом запрацює постанова Кабінету Міністрів про забезпечення обліку рибогосподарських водних об’єктів.
04 березня 2026
 04 березня 2026
Падіння постачань української агропродукції до Європейського Союзу після запровадження тарифних квот (TRQ) становитиме $1,43 млрд на рік.
Падіння постачань української агропродукції до Європейського Союзу після запровадження тарифних квот (TRQ) становитиме $1,43 млрд на рік.
04 березня 2026
 04 березня 2026
Світові ціни на соєву олію досягли максимуму за понад два роки на тлі різкого зростання котирувань на нафту після ударів США та Ізраїлю по Ірану.
Світові ціни на соєву олію досягли максимуму за понад два роки на тлі різкого зростання котирувань на нафту після ударів США та Ізраїлю по Ірану.
04 березня 2026
 04 березня 2026
Конкурс соціальних ініціатив «Час діяти, Україно!» вже 11 років надає освітню та грантову підтримку проєктам, що зміцнюють громади — у сферах ветеранської реабілітації, освіти, медицини, інфраструктури та енергетичної безпеки.
Конкурс соціальних ініціатив «Час діяти, Україно!» вже 11 років надає освітню та грантову підтримку проєктам, що зміцнюють громади — у сферах ветеранської реабілітації, освіти, медицини, інфраструктури та енергетичної безпеки.
04 березня 2026

Please publish modules in offcanvas position.