Не їж мене, я несмачний

/ Актуальні статті / Понеділок, 15 червня 2015 14:21
У боротьбі зі шкідниками існує дві основні опції: це пестициди і генно-модифіковані культури, чиї смакові якості, запах і токсини, що виділяються рослинами, не так сильно подобаються традиційним шкідникам.

 

Павло СЕСЬКО, спеціально для "АС"
Існує ще один спосіб, який робить перші кроки у своєму розвитку, завдяки науковцям Вісконсинського університету в Мадісоні (Wisconsin — Madison (UW-Madison). Нещодавно вони відкрили, що багато рослин набагато «розумніші» в сенсі самозахисту, ніж думали раніше. Рослини постійно навчаються новим, більш просунутим способам самозахисту проти хижаків.
 
Існує велике різноманіття способів, за допомогою яких тварини, що слугують іншим здобиччю, створюють для себе природне маскування, або вміють не опинятися в місцях, де є великі шанси стати обідом або вечерею для хижака. Результати досліджень американських учених показали, що і нерухомі рослини теж використовують захисні механізми проти хижаків. Тут включається свого роду «підслуховування» або передбачення поведінки травоїдних. Це дозволяє рослинам завбачливо змінювати свою хімію і смак, стаючи менш привабливим для «рослинних хижаків».
 
З проблемою травоїдних комах та іншої живності всі, хто хоч колись працював на землі, добре знайомі. Наприклад, з равликами, які були суб’єктом досліджень, та атакують листя капусти, або з личинками, що поїдають коріння рослин. Вирішити проблему зі шкідниками природними способами складно, тому і на полі, і в городі вже за традицією в ходу хімічні речовини промислового виробництва. Тільки на полі «…циди» гарні — там і площі інші, і технології, а вдома хочеться чогось більш м’якого. З іншого боку, над чистотою та безпекою продуктів харчування замислюються і аграрії, тим більше, що в органічної продукції хоча й невеликий ще ринок, але дуже приваблива ціна.
 
altТак ось, виявляється, самі рослинив здатні природним чином перешкодити своїм недругам вершити справу шкідництва, виробляючи внутрішні репеленти або ж відрощуючи більш жорстке листя і захисні колючки. І хоча процес ще поки ні в якому разі повністю не доведений, тому «травоїдні хижаки» повсюдно поїдають рослини, він все ж існує, що для багатьох, звичайно, може виявитися сюрпризом.
 
«Ні втекти, ні сховатися — і що ж робити? — запитує Джон Оррок (John Orrock), професор зоології Вісконсинського університету в Мадісоні, один з головних дослідників в експерименті. — Деякі рослини вміють робити себе менш смачними», — відповідає він.
 
Використовуючи рослини гірчиці в експериментальних цілях, Оррок і колеги оцінили, яким чином популярна в харчуванні равликів рослина може їх відлякувати, точніше, що для цього можуть зробити люди. Беручи до уваги, що равлики і слимаки завжди залишають за собою слід, Оррок зібрав зразки слизу, щоб обробити насіння і розсаду гірчиці. Був приготований розчин, в якому містився слиз. Далі почалися спостереження за реакцією рослин.
 
На превеликий подив команди дослідників, рослини гірчиці засікли слиз і відповідно відреагували погіршенням запаху, який равликам не сподобався.
 
Більше того, дослідження показали, що саджанці, оброблені розчином слизу, захищалися більш ефективно, ніж рослини, які піддавалися обробці на ранішій стадії розвитку як насіння. З цього був зроблений висновок, що чим ближче стадія росту, в якій рослині загрожує небезпека, тим краще вона реагує на захисну обробку.
 
«Схоже, що рослини звертають увагу на деякі сигнали травоїдних і включають захист до нападу, — говорить Оррок, розповідаючи про те, як рослини реагували на обробку їх розчином слизу. — Чим ближче за часом до нападу рослини отримують інформацію про нього, тим вища ймовірність використання цієї інформації з користю. Рослини не просто «підслуховують», але роблять це досить «розумно».
 
Тепер, коли Оррок і його команда отримали деяке уявлення про те, як рослини захищають себе, вони планують продовжувати дослідження генетичних механізмів, що лежать в основі цих методів самозахисту. Якщо рослини гірчиці мають здатність реагувати на натяки від травоїдних равликів, то цілком ймовірно, що і все рослинне царство володіє подібними або ще кращими внутрішніми механізмами захисту, з таємниць яких сучасна наука намагається зняти лише перші покриви. І хто знає, може років через 10 світові лідери у захисті рослин будуть пропонувати який-небудь «розчин з хлібного туруна» і подібні препарати.
 
І дійсно, це може стати альтернативою як традиційним пестицидам, так і ГМО, та й дещо відрізняється від методів біоконтролю, де, перебільшуючи, жуки борються з жуками (або кліщі з кліщами), а в цілому мова йде про антагонізм. Включення внутрішніх захисних механізмів рослин — це щось нове. Залишається чекати продовження теми.
 25 липня 2026
Один із найбільших агрохолдингів країни за пів року продав пшениці в дюжину разів більше, ніж торік. Такий стрибок — не випадковість урожаю, а наслідок свідомої зміни ставки в структурі полів. Компанія переписала власну сівозміну під нові реалії клімату й логістики — і цифри показують, куди саме змістився акцент.
Один із найбільших агрохолдингів країни за пів року продав пшениці в дюжину разів більше, ніж торік. Такий стрибок — не випадковість урожаю, а наслідок свідомої зміни ставки в структурі полів. Компанія переписала власну сівозміну під нові реалії клімату й логістики — і цифри показують, куди саме змістився акцент.
25 липня 2026
 25 липня 2026
Один із ключових покупців українського зерна встановлює нову планку якості — і часу на підготовку лишається обмаль. Уже за два тижні кожна партія пшениці, що йде до Туреччини, проходитиме жорсткішу перевірку, де діятиме принцип нульової толерантності. Достатньо однієї знахідки, щоб вантаж завернули.
Один із ключових покупців українського зерна встановлює нову планку якості — і часу на підготовку лишається обмаль. Уже за два тижні кожна партія пшениці, що йде до Туреччини, проходитиме жорсткішу перевірку, де діятиме принцип нульової толерантності. Достатньо однієї знахідки, щоб вантаж завернули.
25 липня 2026
 24 липня 2026
Аграрії отримують за сою дедалі менше грошей — і це триває вже четвертий тиждень поспіль. За останній місяць кожна тонна втратила близько двох тисяч гривень, причому тиск іде не з-за кордону, а з внутрішнього ринку. Одна з причин прямо пов'язана з подіями, що вже зупинили частину переробників.
Аграрії отримують за сою дедалі менше грошей — і це триває вже четвертий тиждень поспіль. За останній місяць кожна тонна втратила близько двох тисяч гривень, причому тиск іде не з-за кордону, а з внутрішнього ринку. Одна з причин прямо пов'язана з подіями, що вже зупинили частину переробників.
24 липня 2026
 24 липня 2026
Заводи й трейдери за півтора тижня зрізали закупівельні ціни на ріпак майже на чверть — і сталося це саме тоді, коли аграрії масово везуть свіжозібраний урожай. Найпарадоксальніше, що європейський ринок стоїть на місці й до обвалу не причетний. Причина ховається всередині країни, і вихід із ситуації аграрії шукають на західному кордоні.
Заводи й трейдери за півтора тижня зрізали закупівельні ціни на ріпак майже на чверть — і сталося це саме тоді, коли аграрії масово везуть свіжозібраний урожай. Найпарадоксальніше, що європейський ринок стоїть на місці й до обвалу не причетний. Причина ховається всередині країни, і вихід із ситуації аграрії шукають на західному кордоні.
24 липня 2026
 24 липня 2026
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» разом з агенцією UCABevent опублікували програму «УКАБ Агротехнології 2026. Захід», що відбудеться 30 липня на базі потужностей компанії «Західний Буг» у с. Гаї-Суходільські (Львівська область).
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» разом з агенцією UCABevent опублікували програму «УКАБ Агротехнології 2026. Захід», що відбудеться 30 липня на базі потужностей компанії «Західний Буг» у с. Гаї-Суходільські (Львівська область).
24 липня 2026
 24 липня 2026
Резистентність бур’янів в Україні перетворилася з теоретичної загрози на сувору реальність агровиробництва. За даними досліджень компанії Bayer, протягом останніх 5 років кількість випадків резистентності збільшилася у різних регіонах.
Резистентність бур’янів в Україні перетворилася з теоретичної загрози на сувору реальність агровиробництва. За даними досліджень компанії Bayer, протягом останніх 5 років кількість випадків резистентності збільшилася у різних регіонах.
24 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.