Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Не було б кризи — заїла б лінь
От і виходить на те, що маємо подякувати кризі. Бо, як не крути, а саме криза, кажуть і у «Сварозі», дала поштовх для того, аби шукати нові перспективи. «Коли сидиш у зоні комфорту і солідно заробляєш, навряд чи так активно зосереджуєшся на інноваціях. Фактор ліні ніхто ще не відміняв», — визнає Олег Золочевський, директор департаменту з постачання корпорації «Сварог Вест Груп». А от став заробіток значно меншим — треба шукати, як поліпшити ситуацію. Тим паче компанія має велику соціальну відповідальність перед 5 тисячами співробітників, власниками паїв, у яких орендують землі, територіями, на яких господарюють. Щоб належно все утримувати, треба не просто працювати, а й виходити на високі прибутки. «Ми заробляли раніше в середньому по 200-300 доларів на гектар. Але зараз європейські ціни настільки змінилися для України, що ця маржинальність виглядає невеликою», — пояснює Олег Золочевський. Тому й активніше напосіли на нові технології, аби економити і заробляти більше.
Сіли, проаналізували, що найбільше впливає на урожай та прибутковість. Вималювалося, що не просто вижити, а зробити суттєвий ривок допоможе, зокрема, стрічкова технологія вирощування сої.
Чому стрічкова? Бо це рівень «Мерседеса»
Загалом досвід не новий. Найперше стрічкову технологію запроваджували у Сполучених Штатах на кукурудзі. «Сварог» і вирішив: чому б не спробувати її на сої? Хотіли досягти основної мети — висіяти певну точну кількість насіння на 1 га, забезпечити його світлом, поживою, максимально зменшити витрати на обробці, застосуванні засобів захисту. Влаштував за усіма параметрами саме стрічковий метод, спарені міжряддя.
Ніхто не каже, що стрічкова технологія є панацеєю для всіх. Можливо, для інших зон, особливо засушливих, така конфігурація рядків і не підійде. На вологість треба зважати особливо. У «Сварозі» систему підлаштовували під достатньо зволожені території (450-700, 800 мг на рік). «У нас все сплановано і розраховано за чітко вивіреним напрямом бізнесу, — уточнює Олег Золочевський. — Націлені на переробку сої. Технології мають бути так розроблені, щоб катаклізми на зразок посухи не суттєво впливали на кінцеву врожайність».
Фахівці «Сварога» кажуть, що вже навчилися вирощувати сою з хорошими результатами (урожайність у корпорації 2014 року сягнула 3,8 т/га, при середньо українській у 2,1 т/га). Власна досконала переробка дасть можливість поставляти товарну сою, зокрема, і на нові цікаві ринки, скажімо, Японії, Китаю. Ринки широкі, але вимогливі, потребують високо протеїновий продукт. Без освоєння технологій на них не потрапити. З цього приводу у компанії жартують: «Якщо виробляєш «Запорожець», зазіхати на «Мерседес» немає сенсу».Результат можна отримати лише за КОМПЛЕКСНОГО підходу. Неможливо окремо зупинитися на якомусь одному гібриді чи вибрати тільки високоякісні добрива, або ж купити супер-сівалку, яка розв’яже всі проблеми. Результат буде тільки тоді, коли використовується потенціал усіх факторів разом.
Перспектива такого білкового продукту, як соя у світі величезна, і потреба у ньому постійно зростатиме. Тому «Сварог» не боїться ділитися досвідом і технологіями навіть із конкурентами. Усім вистачить.
Рахуємо економію на пальцях
Песимістам, які одразу скажуть, що на нову технологію нині не знайти інвестицій, відповідають конкретними цифрами. Наприклад, чому б для початку не спродати техніку, яка використовувалася у колишній, класичній технології. «Сварог» так і зробив — виручили 3,2 млн доларів. «Ніхто не починає з нуля. У будь-якому господарстві знайдуться хай навіть МТЗ, набір причепних агрегатів. От і перший заділ для початкових витрат», — радить Олег Золочевський.
За один рік лише на прямих витратах на гектар — засобах захисту, паливно-мастильних матеріалах, міндобривах — нова стрічкова технологія економить до 70 доларів. Є й інший капітал, скажімо, можливість реалізації зерна у вигідний період, використання потенціалу бульбочкових бактерій. Такі фактори дозволяють упродовж 2 років фактично повністю окупити новий парк техніки.
Нова технологія зблизька
Та показуйте вже деталі і особливості, — з таким настроєм з’їхалися у Лотівку Шепетівського району, що на Хмельниччині, кілька сотень аграріїв-практиків. Заступник директора департаменту з планування та контролю в галузі рослинництва корпорації «Сварог Вест Груп» Володимир Степанчук представляв стрічкову технологію, терпляче роз’яснював технологічні особливості, відповідав на масу запитань. І жодної малозначимої дрібниці!
По-перше, технологія передбачає систему диференційованого підходу до кожного сорту і кожного поля. Згідно з аналізом кожного поля індивідуально замовляються добрива.
Підготовка насіння сої на високоякісному обладнанні нового заводу передбачає інкрустацію — комплексний захист, що включає у себе пестициди, регулятори росту, мікроелементи. Отримують рівномірне покриття діючою речовиною, підвищення енергії проростання та збільшення схожості (поява сходів на 2-3 дні раніше), формується ефективна коренева система, прискорюється розвиток рослин.
Оптимальні строки посіву: 25 квітня-5 травня (після останніх весняних заморозків) за температури грунту не менше 10 градусів. Ранній посів сприяє максимальному використанню сонячної енергії упродовж вегетаційного періоду. Посів проводиться за групами стиглості сортів.
Норма висіву застосовується у межах 650-850 тис. залежно від: групи стиглості сорту, родючості та структури грунтів, ширини міжрядь, строків посіву.
Схема посіву стрічкою 15х45х15 дає особливі переваги: доступ світла, зменшення кількості насінин у рядку, рівномірність. При цьому інокулянт вноситься у насіннєве ложе під час посіву, основне мінеральне живлення — на 5 см від рядка, стартове добриво — в зону рядка.
Насіння заробляється на оптимальну глибину — 2-4 см. Інакше на більшій глибині втратиться схожість, у сім’ядолях поживні речовини будуть вичерпані до появи колеоптиля.
«За умови правильного проведення інокуляції насіння рослини сої здатні забезпечувати 75% власних потреб в азоті за рахунок споживання його з атмосфери. За рахунок безпосереднього внесення інокулянта в ложе рядка насінини ініціюється процес бульбочкоутворення. Інокулянт використовується точно і найоптимальніше. Основний принцип — не обробити насіння, а доставити препарат у грунт», — уточнює Володимир Степанчук.
Стрічкова технологія максимально впливає на складові, що визначають урожайність сої: добре розвинену кореневу систему, фіксацію азоту з атмосфери (бульбочкоутворення), гілкування, кількість на рослині вузлів, квіток, стручків та кількість насінин у бобах.
Як бачимо, нова технологія висіву дає можливість збільшення кількості розміщення рослин на 1 м без загущення, зменшення конкуренції між рослинами. Насіння розподіляється рівномірно. Є можливість міжрядного обробітку. Що особливо важливо — у «Сварогу» прагнуть максимально уникнути травмування насіння. Зазвичай на шляху від бункера до висіваючого ложа мусили бити до 2% насіння. Тепер обходять і цей фактор, тобто заощаджують на високовартісному насінні.
Скільки економите конкретно?
Щорічний ефект на кожній операції нової технології у компанії теж ретельно підрахували. Зокрема, витрати добрив завдяки одночасному внесенню зменшуються на 30%. Препарати захисту рослин економляться у ціні на 40%.
У зв’язку зі зміною технології внесення основних мінеральних добрив відбувається навесні. Це дає змогу реалізувати товарну продукцію у період піку ціни (лютий-березень) для отримання коштів на закупівлю основних мінеральних добрив (на цьому «Сварог» економить понад півтора мільйони доларів). Закупівля мінерального добрива навесні дозволяє скоротити кредитну ставку на 5 місяців (це ще понад 850 тис. доларів економії).
Через те, що гербіцид вноситься прямо у стрічку, ним не обробляється міжряддя, отримується економія до 40%. Нарешті використання нових агрегатів дозволяє зменшити кількість операцій та зекономити пальне. У корпорації цей параметр дав економію майже півтора мільйони доларів.
У розрахунку на 1 га зменшення кількості операцій та витрат палива, добрив приніс «Сварогу» економію у 115 доларів.
Унікальна техніка: чітко знали, чого хочуть
А ось про техніку, яка була потрібна амбітному «Сварогу», особлива розмова. Її просто раніше у природі не існувало. Подивилися специ, які механізми їм треба під нову технологію, — а знайти їх ніде.
«Ніхто не зміг нам запропонувати техніку під посів із таким міжряддям і кількістю насінин у рядочку», — розповідає Марат Мінц, ключовий експерт з питань технічного та транспортного забезпечення, співавтор унікальної лінійки посівної та ґрунтообробної техніки. — Натомість імениті фірми розхвалювали вже існуючі бренди. Вони, безсумніву, чудові. Усім відомо, скільки коштів і наукового потенціалу вкладається у круту техніку. Але, думаю, насправді десь відбувається певний збій у ланцюгу між реальними потребами кінцевого споживача і продукцією сучасних гігантів машинобудування. Наші технології змінюються швидше».
Стало очевидним: потрібна абсолютно нова техніка. Лише після тривалих пошуків вдалося знайти спеціаліста. За справу взявся конструктор із 25-річним стажем розробок традиційної посівної та ґрунтообробної техніки. Відгукнувся італієць Альфредо Туркетто, який тривалий час працював у компанії Gaspardo.
«Мене одразу вразило, — зізнається пан Альфредо, — що фахівці «Сварогу» абсолютно точно знають, чого саме хочуть. Спочатку я хотів їм запропонувати альтернативу з уже відомих конструкцій. Але вони стійко наполягали на своєму. Здивований, я сміливо пішов на ризик. І тепер щасливий. Заповзятість українців і мені додала оптимізму та смаку життя. Адже ми змогли створити нову машину за 3 місяці! Це колосальні результати».
Альфредо Туркетто уважно ходив полем і приглядався не тільки до роботи своїх машин, а ще й до реакції на них гостей конференції. Вони нотували щось у блокнотах, уточнювали у консультантів, поспішали за агрегатами прискіпливо оцінити роботу механізмів, умудрялися сфотографувати принципові вузли та деталі.
«Я знав, що виконую замовлення великої компанії. Та все змінилося, коли приїхав і побачив усе на власні очі, — не приховує захоплення конструктор. — Це не просто господарство, воно на багато щаблів сягнуло у розвитку. Тепер я ще й гордий, що працював для них. Зізнаюся: на початках навіть сумнівався, чи варто братися. Тепер підкреслюю, що побачив високий рівень технічного оснащення і, головне, стійке бажання робити нове. Мені стало зрозуміло, що ці люди не зупиняться, вони створили тільки початкову платформу. Це лише перша їх сходинка, а велика дорога, перспектива чекає попереду».
«Демонстрація роботи в полі показала, що у вас немає кризи, — говорить Туркетто. — Насправді якщо робиш щось хороше і якісне, то криза не страшна, вона не стане завадою. Сьогоднішній результат — лише початок нашої спільної роботи. Я переконаний у цьому. Бо у вас дуже оптимістична і жива країна».
Що ж тепер складається у Шепетівці?
20 нових, фактично унікальних агрегатів були зібрані з італійських, іспанських, англійських комплектуючих на, здавалося б, безперспективному підприємстві. «Сварог» фактично дає нове життя колишньому «Шепетівському заводу культиваторів», де вдалося відновити виробничі площі, запустити обладнання і повернути спеціалістів.
Саме звідси виходить техніка, ніби й принципово відома усім, але з нюансами, потрібними для реалізації технології стрічкового посіву сої та відповідного грунтообробітку.
Це, зокрема, глибокорозрихлювач HERCULES. Його ключові переваги у тому, що поєднує у собі функції глибокорозрихлювача та важкого стерньового культиватора. Використовується у ролі плуга для безвідвального основного обробітку грунту. А також здійснює глибокорозрихлення і стерньовий обробіток грунту.
Пружинна борона COMBER застосовується безпосередньо перед посівом для боротьби з проростаючим бур’яном і для розбивання грунтової кірки. Використання знаряддя дозволяє зберегти водний баланс. Рухома конструкція сегмента борони забезпечує краще копіювання рельєфу. Є 10 положень регулювання кута зуба. В агрегату менша вага порівняно із зубовою бороною. Профільний метал забезпечує жорсткішу конструкцію сегментів.
У пневматичній сівалці точного висіву PRIME TWIN 3000 вакуумна камера і посівний диск обертаються одночасно. Інноваційна конструкція обладнана камерою всмоктування, де посівний диск і селектор кріпляться за допомогою магнітів. Без ущільнення, тертя, практично без зношення і без використання інструментів для зміни навісних дисків, розподілювач забезпечує максимальну точність посіву навіть під час швидкого руху сівалки.Багато функціональних характеристик просапного культиватор FIGHTER зі змінною шириною міжряддя від 30 до 75 см не тільки задовольняє вимоги стрічкової технології вирощування сої, але й призначений для догляду за посівами широкого спектра культур: кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків та ін. Глибину обробітку можна регулювати за допомогою регулюючого шпинделя. Активний підрулюючий пристрій дозволяє уникнути підрізання рядка. Він складається із гідравлічного механізму, що здійснює підрулювання культиватора відносно рядка, та відеокамери, яка стежить за рядками і дає команду на виконавчий пристрій про зміну траєкторії.
Для просапних культиваторів автори розробили систему точного ведення FIGHTER avtomatic steering. Вона забезпечує слідування по ряду за допомогою того, що декілька рядів рослин на великій площі контролюють відеокамери. Завдяки використанню методики відповідності решіток точне проходження по ряду є можливим навіть на вузьких рядах зернових і на рядах при посадці в декілька ліній. Система забезпечує високий ступінь точності відстеження ряду навіть при сильному засміченні бур’янами.
«Ми усвідомлюємо, що потенціал продуктивності сої поки що використовується лише на 30%, — говорить голова правління «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук. — Наша розробка дозволяє підвищити цей показник та забезпечити скорочення виробничих витрат».
Нішеві культури і перспективи для фермерів
«Перестаньте випрошувати квоти на пшеницю, кукурудзу — дайте нам, скажімо, квасолю, гарбузове насіння», — передає слова європейських партнерів Андрій Гордійчук. Відступаючи від звички орієнтуватися на традиційні культури, «Сварог» вже 3 роки поспіль розвиває напрям високомаржинальних нішевих культур. І тому отримують додаткові можливості експорту штирійського гарбуза (в Австрії олію з його цінного насіння називають віагрою), а також спельти, гірчиці, льону.
У Європі все активніше під час випічки хліба використовують не одне борошно, а додають мікс зі спельти, гарбузового, іншого насіння. Отож попит на вирощування так званих небіржевих культур зростатиме. Є про що замислитися різним господарствам під час бізнес-планування.
А от квасоля дозволяє «Сварогу», зокрема, виконувати і своєрідні соціальні програми. Зокрема, 600 сімей взялися використовувати висококонкурентні сорти квасолі і за підтримки та контролю холдингу вирощують цю культуру просто у себе вдома на присадибних ділянках. «Чим вам не органік з органіка — просто справжнісінький натуральний домашній продукт, що називається HAND MADE!» — захоплений проектом Андрій Гордійчук. Варто лише подати заявку в Інтернеті, і будь-яка роботяща порядна родина може взяти у ньому участь.
Холдинг так само співпрацює із молодими сім’ями, що готові, приміром, брати на відгодівлю нетелів. Молоді фермери, крім худоби, насіння, засобів захисту, отримують певний фінансовий інструментарій на 5-7 років з підтримкою від крупного сусіда-партнера.
«Дуже поважаю тих селян, які вгризаються у свої наділи й отримують з них максимум, — говорить голова правління «Сварог Вест Груп». — На жаль, їх не так багато. Але, думаю, це і є початок селекції тих, хто справді гідний обробляти такі родючі землі. Байдуже, якого розміру будуть господарства — важливіший порядок на них. З українською землею треба працювати ефективно з кожним квадратним сантиметром, щоб отримати максимальний результат. Цей принцип лежить в основі і наших інновацій. На половинчастість ми не згодні. Побило озимі градом на 1200 га — пересіємо квасолею, доки не пізно, але не погодимося із землі отримати мізер».
Тих горе-господарів, які допускають, що їх ділянки заростають бур’янами або гроблять землю соняшником по соняшнику, взагалі пропонував би притягувати до суду і карати: «Такі нехлюї крадуть землю в онуків — їх треба ганьбити».
«Сварог» помічає, як у сусідніх із ним селах відсотків 10 мешканців, що свого часу виїхали, через економічну кризу знову повертаються до села. Підтримуючи громади, впроваджуючи інновації, кажуть, збираються працювати над тим, щоб відродити те, що принципово вирізняє Україну у світі — її село.
Коментар
Володимир СТАРОСТИШЕН, заступник керівника науково-дослідного центру компанії «Кернел», канд. с.-г. наук- У «Сварог Вест Груп» люди вміють краще думати наперед. Вкладають кошти у науку, у пошук шляхів до скорочення витрат й отримання вищого результату. Хто не витрачається на науку, той прогорає — це аксіома. Інакше не вижити.
Якщо зараз, коли різко змінюється клімат, скажімо, не підбирати правильно сорти, гібриди, то ви просто викидаєте гроші на вітер. А щоб їх підібрати, треба мати сортодосліди, виробничі наукові ділянки. У нас, наприклад, таких до 300 га у різних областях.
Часом доводиться відновлювати грунт на площах, які отримуємо у спадщину від горе-господарів, котрі застосовували генерики. Місцями земля стала мертвою, їй потрібно знов поновити систему живлення як живому організмові.
«Сварог» збирає у себе науковців. Це приклад, як наука перетікає у бізнес і тут відроджується, тому що має базу, гроші, зацікавленість.
