Саме про це ми поспілкувалися із керівниками тваринницького напряму в «АСТАРТА-КИЇВ» — з директором департаменту сільськогосподарського виробництва АСТАРТИ Вадимом Скрипником і начальником управління тваринництва АСТАРТИ Ярославом Кушніром. Гадаємо, що наша розмова стане корисною для всіх агровиробників України, які мають молочне тваринництво або планують започаткувати.
— Справді, до твердження про те, що тваринництво — це соціальний проєкт ми ставимося досить скептично. Застарілі ферми й технології у селах консервують ті аграрії, які сподіваються, що в селах таким чином вдасться втримати людей. Але такий підхід не має майбутнього через низку причин, зокрема і через низьку мотивацію працівників. Тому ми від початку зробили ставку на якісний менеджмент і запровадження сучасних технологій, — починає розмову Ярослав Кушнір.
Його колега Вадим Скрипник наголошує, що саме ефективний менеджмент є запорукою успішного тваринницького бізнесу.
Вадим Скрипник
— Сьогодні в структурі «АСТАРТА-КИЇВ» функціонують 35 тваринницьких об’єктів, у яких утримується 22 тисячі голів ВРХ, серед них — 11,7 тисячі дійних корів. Коли ми почали активно розвивати цей напрям у 2015–2016 роках, то зрозуміли, що слід змінити структуру. Частину ферм ми укрупнюємо, бо немає економічного сенсу інвестувати в комплекси, де утримують 300–400 голів худоби, — пояснює Вадим Скрипник.
За його словами, важливим кроком на шляху підвищення ефективності галузі в холдингу стало усвідомлення того, що тваринництво — самостійний вид бізнесу.
— Тому від початку ми почали встановлювати чіткі критерії керування та контролю цим напрямом — менеджмент стада, виробництво та витрата кормів, екологічні стандарти, прибуток, практично все — і це дало змогу ефективно структурувати тваринництво й побачити основні вектори розвитку, — розповідає Вадим Скрипник.
— Фактично ми контролюємо кожну тварину, стежимо за її переміщенням, раціоном, показниками здоров’я. Це дає змогу керувати продуктивністю худоби, оптимізувати годівлю й взагалі бачити ситуацію на рівні кожної корови, а не загалом ферми чи стада, — додає Ярослав Кушнір.
Такий підхід дав змогу істотно підвищити показники надоїв практично у всіх фермах холдингу й досягнути істотного підвищення рентабельності тваринницького бізнесу в «АСТАРТА-КИЇВ».
— Сьогодні є ферми, де тварини дають понад 30 л щоденного надою молока, є — по 25 л. Але ті й інші є прибутковими, за чим ми стежимо фактично в режимі реального часу. Ця цифра поступово зростає. Якщо говорити про показники загальної рентабельності цього бізнесу, то вони можуть обчислюватися по-різному. В загальному це приблизно 12%. Для нас наразі найважливіше, що на фермах «АСТАРТА-КИЇВ» виробляють близько 96% молока ґатунку екстра. Це дає змогу реалізовувати наше молоко для найкращих українських виробників молочних продуктів, таких як «Данон», «Люстдорф», «Молочний альянс», «Молокія», «Клуб сиру». Відповідно, ми маємо стійку репутацію надійного виробника молока найвищої якості й водночас високо цінуємо співпрацю з нашими партнерами. Якщо говорити про стратегічні цілі, то це не лише збільшення поголів’я худоби, а й досягнення максимальної рентабельності в перерахунку на кожен вироблений літр молока, — пояснює Вадим Скрипник.
Своєю чергою, Ярослав Кушнір звертає увагу на підвищення ефективності виробничого ланцюжка.
— Щоб досягти підвищення продуктивності корів та якості молока, наша команда пройшла тривалий шлях. Так, у 2020 році було запущено власну генетичну програму. Поряд із цим було створено потужний Фідцентр, у якому щодоби виробляють понад 350 т кормів. Вивчивши глибоко це питання, ми дійшли висновку, що тваринам кожен день потрібен чітко визначений до грама раціон, причому це мають бути гарантовано свіжі корми. Тому в нас запрацював власний Фідцентр, і завдяки цьому Фідцентр дає змогу забезпечувати ці показники й ефективно впливати на продуктивність корів та якість молока, — розповідає фахівець «АСТАРТА-КИЇВ».
До того ж «АСТАРТА-КИЇВ» активно впроваджує, зокрема і у тваринницькому секторі, принципи HACCP — програми гарантованого підтвердження якості продуктів. Фактично, це контроль усього ланцюжка від вирощування зерна для кормів у полі й аж до потрапляння готових молочних продуктів на стіл споживачів. НАССР — це така організація процесів, щоб обладнання працювало правильно, а приміщення не становило загрози безпечності харчових продуктів.
Ярослав Кушнір
— Ми тут живемо, тут живуть наші діти, тому «АСТАРТА-КИЇВ», усвідомлюючи свою значущу соціальну відповідальність, чітко дотримується принципів HACCP, — зазначає Вадим Скрипник.
Чому сьогодні в Україні молочне тваринництво розвиває досить невеликий відсоток господарств?
— Розумієте, ВРХ — це довгострокова інвестиція. В рослинництві вкладені гроші, спрощено кажучи, окупаються за кілька місяців: посіяли, виростили, зібрали й продали зерно. Тут все інакше: щоб теличка стала коровою, потрібно два-три роки. І все її життя тварину потрібно годувати, турбуватися про її здоров’я, прибирати біля неї… Тут немає свят і вихідних — якщо щось трапилося, то потрібно бігти й серед ночі, створювати недешеву інфраструктурну базу. Але з іншого боку — молочне тваринництво не просто може бути саме по собі прибутковим бізнесом. Воно ще й слугує відмінним допоміжним чинником для рослинництва, — стверджує Вадим Скрипник.
— Так, завдяки наявності тваринницьких комплексів на поля холдингу щороку вносять сотні тисяч тонн органічних добрив. Це надзвичайно потужний агрономічний чинник, що позитивно впливає на родючість ґрунту та зростання врожайності. І також дає змогу заощаджувати певні кошти на міндобривах, уносячи їх у меншій кількості. Кожне поле в нашому холдингу має свою технологічну карту, у якій вказується, зокрема і, чи буде в конкретному сезоні тут внесено органіку, — розповідає Ярослав Кушнір.
Обидва наших співрозмовники наголошують, що висока ефективність молочного тваринництва в «АСТАРТА-КИЇВ» була б неможливою як без правильного менеджменту, так і без ретельно підібраної команди професіоналів.
— Справді, кадровий голод сьогодні відчувається в усіх галузях, і тваринництво — не виняток. Але наш незмінний принцип — в «АСТАРТА-КИЇВ» повинні працювати тільки найдосвідченіші фахівці. Тому ми запрошуємо як відомих професіоналів своє справи, так і плекаємо талановиту відповідальну молодь, буквально із перших курсів аграрних навчальних закладів, запрошуючи на стажування. Це вже дає свої результати, — каже Вадим Скрипник.
— Як свідчить практичний досвід, у більшості випадків краще навчити молодого фахівця «з нуля» й отримати грамотного відповідального працівника, — доповнює думку колеги Ярослав Кушнір.
Тому й не дивно, що компанія «АСТАРТА-КИЇВ» упевнено утримує статус провідного національного виробника молока ґатунку екстра. Сьогодні сучасні ферми холдингу розташовано в кількох ключових регіонах України, забезпечуючи тисячі добре оплачуваних робочих місць і високі податкові надходження до місцевих бюджетів. Це — результат по-справжньому соціально-відповідального бізнесу, який орієнтується на найвищі світові стандарти й працює на принципах сталого розвитку. Побажаймо ж усій команді «АСТАРТА-КИЇВ» — так тримати й надалі!
