П.В. МАТЕРИНСЬКИЙ, канд. с.-г. наук,
С.М. ЧОЛОВСЬКИЙ, канд. с.-г. наук
Ю.І. САВЧЕНКО
Щоб досягти максимального економічного ефекту (рентабельності), необхідно вирощувати високоякісну продукцію з низьким рівнем собівартості, а це можливо тільки за впровадження інтенсивних технологій вирощування і підвищення продуктивності одиниці площі ріллі — урожайності. Основою цього є цілковита модернізація виробництва і впровадження інновацій. І хоча перші кроки у цьому напрямі вже зроблені, однак ключовою перепоною на шляху подальшого розвитку галузі є не ресурсний потенціал, як це прийнято трактувати, а сформований менталітет у підходах до ведення господарювання у свідомості сільськогосподарських виробників.
За останні два десятиліття в Україні істотно модернізувався парк машино-тракторних агрегатів і сільськогосподарської техніки, змінилися підходи в системі обробітку ґрунту та удобренні сільськогосподарських культур. Однак найбільшу кількість інноваційних рішень сьогодні пропонує система хімічного захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. Сфера, яка є багатогранною і доволі динамічною у часі.
У цій статті хочемо торкнутися лише одного з векторів системи захисту озимих зернових культур від шкодочинних об’єктів — контролю бур’янів. Питання, вирішенням якого людство займається від початку своєї сільськогосподарської діяльності, де ми маємо значні поступки і досягнення. Однак і тут є місце для інновацій. Передусім у зміні світогляду на систему захисту посівів озимих зернових культур від бур’янів. Підійдемо до розкриття питання комплексно і послідовно.
На сьогодні жодного аграрія не потрібно переконувати в доцільності проведення агротехнічних заходів щодо контролю бур’янів у посівах сільськогосподарських культур. Адже, як відомо, їх шкодочинна дія може вилитися у недобір 20-50% можливого рівня урожайності культур суцільного способу сівби та 40-80% широкорядного. При цьому знижується не лише генетичний потенціал продуктивності кращих сортів і гібридів зернових та інших культур на 30-50%, а й суттєво погіршується якість продукції.
Наукові дослідження і виробничий досвід переконують, що головними причинами стрімкого збільшення потенційної забур'яненості ріллі та посівів стали безсистемність заходів їх контролювання у сучасному практичному землеробстві: порушення структури посівних площ, науково обґрунтованого чергування культур у сівозмінах; вилучення із системи основного обробітку ґрунту різноглибинного дисково-лемішного (дисково-плоскорізного) лущення стерні, особливо після ранніх попередників; несвоєчасне виконання комплексу польових робіт; спрощення догляду за посівами просапних культур, внаслідок чого вони втратили свою бур'яноочисну роль; призупинення боротьби з бур'янами на необроблюваних землях господарств та прилеглих територіях тощо. При цьому основним методом контролю бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, зокрема зернових колосових, залишається хімічний — застосування гербіцидів.
Найчастіше для контролю бур’янів у посівах зернових культур аграрії використовують гербіциди на основі діючих речовин із групи сульфонілсечовин. Такі препарати традиційно застосовуються у весняний період у фазі кінець кущення-початок виходу зернових культур в трубку (ВВСН 28-31), коли з’явилася основна маса сходів дводольних бур’янів, а середньодобова температура сягнула вище +5…+10°С. Це дозволяє швидко і досить ефективно зняти проблему забур’яненості. Однак використання сульфонілсечовин має ряд недоліків, які притаманні й гербіцидам інших хімічних груп, що застосовуються навесні.
Передусім це залежність ефективності дії післясходових гербіцидів від температурного режиму. Хоча на багатьох продуктах і вказано, що мінімальна середньодобова температура, за якої їх можна застосовувати, +5°С, однак для досягнення максимального захисного ефекту вона має бути вищою за +10…+15°С. Якщо врахувати і те, що гербіциди мають обмеження із застосування щодо фази росту і розвитку культури та бур’яну, то строки їх внесення не завжди збігаються з оптимальним температурним режимом. Це ускладнює їх застосування і знижує ефективність. Прикладом є погодні умови весни 2015 року, коли підвищення середньодобової температури відбувалося досить повільними темпами та супроводжувалося значними перепадами температури. При цьому бур’яни біологічних груп ефемери, ярі рані, озимі та зимуючі, сходи яких з’явилися ще восени, активно вегетували (табл. 1 і фото 1). Внесення гербіцидів відбувалося у фазі початок виходу озимих зернових культур у трубку, коли дводольні бур’яни вже мали більше 4-6 листків, а середньодобова температура по регіонах була в межах +5…+10°С (ІІ-ІІІ декада квітня).
Слід також зазначити, що весняне внесення гербіцидів забезпечує контроль бур’янів у наступні періоди росту і розвитку озимих зернових культур, але не компенсує вже завдані посівам втрати. Адже наявність конкуренції з боку бур’янів у період кущення-початок виходу в трубку, коли рослина проходить ІІ-ІV етапи органогенезу, негативно позначається на продуктивності посівів і є причиною недобору врожаю. У цей період відбувається закладка продуктивних стебел, формуються членики колоскового стрижня, квітки в колосі. Результатом є зріджений стеблостій та низька продуктивність колоса. Також безповоротно є втраченими значна частина елементів живлення (N30-60P20-40K30-60) і запасів продуктивної вологи (понад 30 мм), які були використані бур’янами впродовж осінньої і весняної вегетацій до внесення страхових гербіцидів. Такої кількості елементів живлення і вологи цілком достатньо для формування 10 ц/га зерна озимої пшениці та відповідної кількості побічної продукції (соломи). Це характеризує раціональність використання ресурсного потенціалу господарства.
Таблиця 1. Вимоги до температурного режиму та строки появи сходів бур’янів*
Потрібно пам’ятати і про те, що при внесенні гербіцидів навесні, коли культурні рослини вже мають добре розвинену листову поверхню, значна частина препарату потрапляє не лише на бур’яни, а й на культурні рослини, тим самим викликаючи у них хімічний стрес. Його глибина і тривалість залежить від інтенсивності протікання процесів метаболізму у рослинах. Адже діючі речовини гербіцидів зернові колосові нейтралізують біохімічним шляхом за рахунок продукування специфічних ферментів. Відповідно, якщо на період застосування гербіцидів посіви достатньою мірою забезпечені поживними речовинами, вологою, захищені від хвороб і шкідників, наявний оптимальний температурний, світловий режими, і рослини активно вегетують, тоді негативний вплив від їх внесення буде мінімальним.
Діючі речовини швидко нейтралізуються культурними рослинами, і візуального прояву фітотоксичності не спостерігається. За іншого розвитку сценарію ми отримуємо різного характеру опіки листової пластинки, відставання рослин у рості, абортивність бокових пагонів і квіток у колосі, низьку ефективність гербіциду і, як наслідок, недобір врожаю. Звичайно, рівень таких втрат буде на порядок нижчий, ніж у випадку, якби ми боротьбу з бур’янами не проводили взагалі. Однак потенційна генетична продуктивність сортів реалізована не буде. Закономірним буде питання: «Про який рівень втрат може йти мова?». Розглянемо найбільш оптимістичний сценарій… Припустимо, що ми мали мінімальний негативний вплив весняного внесення гербіцидів на ріст і розвиток культурних рослин у посівах озимої пшениці. Це обумовило абортивність одного колоска в колосі на одній рослині. Хочемо привернути увагу: йдеться за рослину, а не продуктивний пагін. Тобто було втрачено 1/60-1/100 колосків, які потенційно може закласти 1 рослина із 3-5 продуктивними стеблами. На перший погляд, втрати доволі мізерні, щоб про них говорити. Проте, якщо врахувати, що 1 колосок озимої пшениці може забезпечити формування 2-4 зернівок, при кількості рослин на 1 м² — 250 шт. і масі 1000 насінин — 40-50 г, то мова йде про недобір врожаю на рівні 2-5 ц/га. А у разі абортивності 1 продуктивного пагона втрати зростають у десятки разів. Озвучуючи такі числа, починаєш розуміти, наскільки виважено і скурпульозно потрібно підходити до системи захисту зернових культур від бур’янів.
Ще одним аспектом, який доволі рідко озвучують, коли йдеться про гербіциди — це резистентність бур’янів. Сьогодні ми маємо справу з короткоротаційними сівозмінами, де у посівах сільськогосподарських культур (пшениця, ячмінь, соя, цукрові буряки, соняшник, кукурудза та інші) з року в рік використовуються гербіциди різних хімічних груп (сульфонілсечовини, імідазолінони, тріазолпірімідини, пірімідинтіобензоати і т. д.), але з однаковим механізмом дії — інгібітори ALS (ацетолактатсинтази). Часте використання таких продуктів у сівозміні, особливо в занижених нормах, сприяє появі толерантних (стійких) видів бур’янів, наявність яких ви вже сьогодні можете спостерігати у своїх посівах. Гербіциди, які ще декілька років назад відпрацьовували на всі 100%, сьогодні вже не достатньо контролюють бур’яни. При цьому моніторинг цієї проблеми в Україні фактично не ведеться, тому доводиться надіятися лише на самого себе.
Чи є вихід з цієї ситуації? Звичайно є. Однак вирішення проблеми потрібно розпочинати не з банальної заміни одного гербіциду на інший, а зі зміни свідомості, підходів до системи захисту зернових культур, повернення до базових елементів ефективного ведення землеробства: сівозміна, система обробітку ґрунту, удобрення, окультурення земель тощо. Це довгострокові методи вирішення проблеми, а вихід потрібен зараз. Що можна запропонувати у короткостроковій перспективі? Перш за все потрібно зрозуміти, що захист посівів озимих зернових культур від бур’янів розпочинається не навесні, а одночасно з прийняттям рішення про їх сівбу. У зернових не має чіткого критичного періоду, у який бур’яни впливають на рівень урожайності. Конкуренція з боку бур’янів за фактори життя на будь-якому етапі органогенезу озимих зернових (від сівби до збирання) призводить до недобору врожаю і погіршення його якості.
Перші сходи бур’янів у посівах озимої пшениці, ячменю, жита з’являються ще восени, під час появи сходів культури. Зазвичай видовий склад їх представлений групою ефемерів, озимих і зимуючих: зірочник середній, метлюг звичайний, талабан польовий, грицики звичайні, суріпиця озима, волошка синя, ромашка непахуча, підмаренник чіпкий, мак дикий, злинка канадська, кучерявець Софії, редька дика та інші. «Асортимент» доволі широкий, і здатність бур’янів виживати в критичних умовах на порядок вища, ніж у культурних рослин, тому ефективний захист посівів від них потрібен вже восени. Саме такий підхід успішно використовується у багатьох країнах Західної Європи, а також останніми роками набуває популярності в аграріїв західних, північних та центральних регіонів України.
Зрозуміло, що гербіциди, які успішно використовувалися у весняний період, є малопридатними для осіннього внесення. Адже вони є ефективними лише проти обмеженого спектру вегетуючих бурянів та залежать від температурного режиму. Тому навесні потрібно буде проводити повторну обробку, а це додаткові витрати. Оптимальним рішенням у цій ситуації є використання гербіциду для осіннього внесення у посівах озимих зернових культур з доволі символічною назвою Марафон® виробництва німецької хімічної компанії BASF. У чому ж полягає аналогія? Марафон®, згідно зі спортивною термінологією, — це забіг на 42 км. З точки зору системи захисту озимих зернових від бурянів, гербіцид Марафон® — це ефективний захист посівів від однорічних злакових та дводольних бурянів протягом 42 тижнів. Тобто одноразове внесення гербіциду Марафон® з нормою витрати 4,0 л/га у фазі 1-3 листки культури, а бур’янів — у фазі сім’ядолей для дводольних і 1-3 листочки у злаків, успішно вирішує проблему контролю однорічних бур’янів від появи сходів до збирання зернових культур.
Марафон (грек. Μαραθών, Marathṓn) — змагання у легкій атлетиці, яке представляє собою забіг на дистанцію 42 км 195 м.
В чому ж криється секрет успіху? На відміну від традиційних гербіцидів, які застосовуються у посівах зернових колосових, Марафон® поряд із контактною дією має яскраво виражену ґрунтову ефективність. Саме завдяки синергізму діючих речовин з групи динітроанілінів і похідних сечовини, які викликають порушення мітотичного циклу та інгібування процесів фотосинтезу, гербіцид забезпечує неперевершений контроль малорічних бур’янів і падалиці ріпаку, у тому числі виробничої системи Clearfield® як на етапі проростання насіння, так і появи сходів. При цьому захисний ефект триває і восени, і навесні. Це дозволяє контролювати всі хвилі появи бур’янів. При цьому мінімальна температура, за якої гербіцид здатен працювати, знаходиться у межах 0…+5°С, що відповідає біологічному мінімуму, за якого відбувається проростання насіння бур’янів різних біологічних груп. У результаті ми уникаємо конкуренції з боку широкого спектру бур’янів як в осінній, так і весняний періоди, що гарантує кращий розвиток рослин, їх перезимівлю, швидке відновлення вегетації навесні, вищу стійкість до ураження хворобами, а також отримання більшого врожаю з високими якісними показниками.
Рис. 2. Ефективність гербіциду Марафон® щодо контролю однорічних дводольних бур’янів
Ще однією перевагою гербіциду Марафон® є те, що він здатен одночасно контролювати однорічні злакові й однорічні дводольні бур’яни (рис. 2 і 3). Для досягнення аналогічного результату за традиційної системи захисту нам доводиться використовувати бакові суміші і здійснювати декілька обробок протягом вегетації, що суттєво здорожчує систему захисту зернових культур від бур’янів.
Рис. 3. Ефективність гербіциду Марафон® щодо контролю однорічних злакових бур’янів
На користь осіннього внесення гербіцидів свідчать і показники урожайності озимих зернових культур. Так, у ТОВ «Гарант» с. Оринин Хмельницької області декілька років поспіль використання гербіциду Марафон® забезпечує на 15-30% вищу урожайність у порівнянні з традиційною системою захисту від бур’янів (рис. 4-6).
Рис. 4. Вища урожайність озимих зернових за осіннього
застосування гербіциду Марафон®,
ТОВ «Гарант», с. Оринин, Хмельницька обл., 2013 р.
Саме усунення конкуренції з боку бур’янів за елементи живлення, вологу, фотосинтетичну активну радіацію (ФАР) ще з осені стало тією рушійною силою на шляху до реалізації потенційної продуктивності районованих сортів озимих зернових культур.
Аналогічні результати від застосування гербіциду Марафон® у посівах озимої пшениці було отримано в умовах Полісся на базі ТзОВ «Агролан Крупець», с. Крупець Рівненської області — приріст урожайності становив 28 ц/га, або 44%. Видовий склад бур’янів у посівах був представлений однорічними злаковими і однорічними та багаторічними дводольними. Найбільш злісним бур’яном була метлюх звичайна. Саме осіннє внесення Марафон® на відміну від весняного застосування гербіциду на основі сульфонілсечовини та дикамби (Серто Плюс) забезпечило ефективний контроль злакових і дводольних бур’янів. Це дозволило досягти рівня урожайності озимої пшениці 91 ц/га, тоді як за весняного внесення гербіцидів цей показник сягав 63 ц/га.
Рис. 6. Вища урожайність озимої пшениці за осіннього
застосування гербіциду Марафон®,
ТОВ «Гарант», с. Оринин, Хмельницька обл., 2014 р.
Потрібно наголосити, що географія ефективного використання гербіциду Марафон® не обмежується лише західними регіонами України. Переваги осіннього внесення Марафон® на власних полях змогли перевірити: ТОВ «Голландська аграрна компанія» і ПП «Карла Маркса-2» Сумської області, СТОВ Агрофірма «АгроРось» і ТОВ «Новий Світ-Агро» Черкаської, ТОВ «Гай-Агро» Полтавської, ТОВ «Маяк» і ТОВ «Агросолюшнс» Хмельницької, СВК «Вівсяницькі» Вінницької, група агрокомпаній «Вінкор» ТОВ «Агро-Перемога» Полтавської, NCH агрохолдинг «Лат Агро» Чернігівської областей та багато інших сільськогосподарських підприємств України. В усіх випадках результат один: ефективний контроль однорічних злакових і дводольних бур’янів протягом усього періоду вегетації озимих зернових культур та отримання приросту урожаю зерна на рівні 13-28 ц/га.
Рис. 7. Вища урожайність озимої пшениці за осіннього
застосування гербіциду Марафон®,
ТзОВ «Агролан Крупець», с. Крупець Рівненська обл., 2014 р.
Отже, Марафон® — це не просто гербіцид для осіннього внесення, це зміна світогляду на систему контролю бур’янів у посівах озимих зернових культур.
Рис. 8. Ефективність гербіциду Марафон® проти метлюга звичайного
у посівах озимої пшениці, ТзОВ «Агролан Крупець», с. Крупець Рівненська обл., 2014 р.
Використання гербіциду Марафон® поряд з ефективним контролем однорічних дводольних і злакових бур’янів забезпечує низку переваг, зокрема:
- ефективне використання мінеральних добрив і запасів продуктивної вологи — значна частина поживних речовин (N30-60P20-40K30-60) і запасів продуктивної вологи (до 30 мм), які за весняного внесення гербіцидів втрачалася через засвоєння бур’янами під час їх осінньо-весняної вегетації, використовується на формування врожаю зерновими культурами;
- раціональне використання трудових ресурсів і техніки — внесення гербіцидів в осінній період дає можливість зменшити навантаження на працівників і техніку у критичний весняний період, коли виконується значна кількість агротехнічних заходів, пов’язаних із сівбою культур ярого клину і доглядом за озимими;
- економія на засобах захисту і їх внесенні — одноразове внесення гербіциду Марафон® дозволяє ефективно проконтролювати падалицю озимого ріпаку, в тому числі виробничої системи Clearfield®, захистити посіви від однорічних дводольних і, що досить важливо, однорічних злакових бур’янів в осінній і весняний періоди, тоді як при використанні традиційних гербіцидів для досягнення аналогічної цілі необхідно було б провести три обприскування трьома різними препаратами;
- єдиний гербіцид ґрунтової дії, який забезпечує довготривалий контроль, у тому числі весняних «хвиль» бур’янів;
- не викликає стресу у культури;
- безпечний для наступних культур сівозміни;
- запобігає розвитку резистентності у бур’янів;
- забезпечує приріст врожаю зерна на рівні 13-28 ц/га.
Марафон® — дистанція, яка наближає Ваш успіх.
Щедрих Вам урожаїв!
