Все починається з правильного обробітку з осені. Соя має стрижневу кореневу систему і менше, ніж культури з мичкуватою кореневою системою, потерпає від шарів із більшим ущільненням у нижніх шарах ґрунту. Проте подолання таких шарів буде зайвими витратами енергії, що могли б піти на формування врожаю. За наявності шарів зі шкідливим ущільненням їх потрібно подолати основним обробітком з осені. Весняне вирівнювання агрофону поля буде завдавати втрати вологи та нерівномірну глибину залягання вологого ґрунту — ямки буде засипано сухішим ґрунтом. Тому другою вимогою до осіннього обробітку має бути рівний агрофон поля. Наявність пожнивних решток на поверхні ґрунту може бути як перевагою (вони утворюватимуть захисний шар), так і недоліком (можуть заважати сівбі). Ґрунти, що добре тримають власну структуру й не потребують постійної наявності захисного шару, можна обробляти з оборотом пласта. Якщо захисний шар потрібен, то кількість і величина пожнивних решток мають бути такими, щоб не заважати весняній сівбі. Допустима кількість пожнивних решток на поверхні буде визначатися прохідністю сівалки.
Кожен сорт сої дає максимальний урожай за певних меж густоти стояння рослин. Загущені посіви стримують гілкування, а зріджені навіть з активним гілкуванням не дають бажаної кількості бобів на одиниці площі. Щоб отримати бажану кількість рослин на квадратному метрі, норму висіву треба розраховувати, розуміючи відсоток лабораторної схожості, якість передпосівного обробітку та відсоток пошкодження сої сівалкою. Соя, як і всі дводольні, боїться фізичних пошкоджень. Відсоток пошкодженого насіння сої буде значно різнитися залежно від інженерних рішень конкретної сівалки.
В механічних сівалок соя від висівного до сошника долає невеликий шлях і менше вдаряється об насіннєпроводи, однак висівні котушки тут із не глибокими чарунками, і значні пошкодження можуть бути в самому висівному. Частка пошкодженої сої від механічної сівалки може збільшитися на 7–9%. Пневматичні сівалки мають одну-дві великих котушки з глибокими чарунками. Це зменшує пошкодження у висівному до мінімуму. Натомість шлях від висівного до сошника може бути довгим, і долає його посівмат у потоці повітря. Це означає багато ударів об стінки насіннєпроводів.
Знизити кількість ударів можна компактністю конструкції (в Pöettinger Terrasem середня відстань від висівного до сошника всього 4,5 м), потоком великої кількості повітря з меншою швидкістю та великим діаметром гриба-розподільника. Фактичну кількість сої, пошкодженої в сівалці, можна перевірити так: відібрати кілька проб сої з посівмату, пропустити посівний матеріал через сівалку й відібрати 3–5 проб із різних точок сівалки та порівняти лабораторну схожість у сої до сівалки та пропущеної через сівалку. Дослідження Pöettinger Terrasem, проведені разом із «Кернел», показали збільшення кількості пошкодженої сої на 1%.
Міжрядний обробіток сої до висоти в 40 см
Високий урожай сої ґрунтується на мінімальній конкуренції між рослинами. Це можливо за рівномірного розвитку та дружної появи сходів. Щоб від появи перших сходів до останніх пройшло не більше як доба, соя має бути відкалібрована, кожна зернина повинна мати однаковий доступ до вологи в ґрунті й посіяна на однакову глибину. Саме точне дотримання глибини є одним з основних завдань сівби. Для цього сівалка повинна мати широкий спектр налаштування тиску на сошник. Чим на більшу швидкість сівби розрахована сівалка, тим більший тиск знадобиться, щоб утримати задану глибину висіву. Вже на швидкостях 12 км/год і більше тиск потрібен понад 100 кг/сошник. Другий необхідний елемент для дотримання глибини — це індивідуальне опорне колесо сошника. Чим воно ширше і чим більший його діаметр, тим більша пляма контакту і краще ведення сошника по контуру поля. Третій елемент — амплітуда та свобода руху сошника, щоб мати змогу копіювати нерівності поля. Найкращим інженерним рішенням тут є індивідуальна паралелограмна підвіска сошника.
Сою часто висівають по підготовленій площі, і трактор лишає колію. Навіть якщо сівалка дотримає однакову глибину висіву в колії та поряд із нею, то рослини будуть розвиватися з різною інтенсивністю через різну щільність ґрунту. Зменшити ефект від колій можна, знизивши тиск у шинах і використовуючи ширші шини чи спарені колеса. Забрати колії можна спеціальними розпушувачами колій на сівалці. Якщо ви плануєте сівбу сої, то замовте сівалку з такою опцією.
Соя пізніх груп стиглості для дозрівання потребує більше сонячної енергії, тому сіяти їх варто раніше. Рання сівба сої часто відбувається у добре зволожений ґрунт. Сівалка для сівби сої повинна мати хорошу прохідність, бути в змозі сіяти по вологому й не забиватися. Варто замовляти комплектацію з усіма чистиками, а перед сівбою налаштувати ці чистики на мінімальні зазори. Разом із тим сівба по занадто вологому негативно впливає на структуру ґрунту, може бути причиною утворення ґрунтової кірки й мати значний негативний вплив на сходи та стартовий розвиток сої. За фізично не стиглого ґрунту варто почекати із сівбою.
Одна з основних причин втрат сої під час обмолоту — низьке кріплення найнижчого бобу — цьому також можна зарадити якісною сівбою. Нерівності мікрорельєфу впливають на дружність появи сходів (рослини під горбиком ґрунту сходять пізніше) й змушують налаштовувати жатку комбайна вище. Сівалка для сівби сої має бути оснащена штригельною борінкою й лишати за собою рівний агрофон.
Суцільний обробіток сої при висоті від 5 до 20 см
Хімічні засоби захисту рослин дорожчають щороку, а їх ефективність падає. Це дало поштовх до ширшого застосування комплексної системи ЗЗР в країнах Європи. За такого підходу раціонально поєднують механічні та хімічні засоби ЗЗР. Наприклад, за певний час до сівби проводять неглибокий поверхневий обробіток з метою стимулювання проростання бур’янів. Коли бур’яни в стадії білої нитки чи паростків, то їх повністю знищують. Наприклад, ротаційною чи штригельною бороною. І тільки після цього сіють сою у вичищене поле. Це дає можливість культурним рослинам стартувати раніше за бур’яни й краще укорінитися.
Суцільний обробіток сої ротаційною чи штригельною бороною проводять за висоти культурної рослини від 5 до 20 см. Чим більша різниця у розвитку сої та бур’янів, тим агресивніше можна налаштувати агрегати. Обробіток міжряддя просапним культиватором можна проводити за висоти сої до 40 см. Міжрядний культиватор може працювати за ширини міжряддя від 20 см. Такі обробітки дозволяють боротися з бур’янами без хімічного стресу на культурні рослини, боротися з ґрунтовою кіркою, покращуючи здатність ґрунту накопичувати та утримувати вологу, інтенсифікувати аерацію, що допомагає підживлювати сою мінералізованою органікою та збільшує продуктивність фіксації атмосферного азоту.
Суть прогресу в тому, щоб сьогодні бути кращим, ніж ти вчора. Поради цієї статті зібрано з досвіду останніх 15 років сівби сої в Україні та найкращих європейських практик. Сподіваємось, що вони стануть вам у пригоді.
Володимир МІРНЕНКО, ТОВ «Пьотінгер Україна»
