Внесення мікродобрив
Мікродобрива можна вносити в рядок чи рівномірно розподіляти за пакером і перед сошниками
Нова генерація Terrasem може бути оснащена опційною додатковою сівалкою Tegosem на 500 л для внесення мікродобрив. Сівалка Tegosem має власний дозатор із змінними котушками та власну турбіну. Вона здатна висівати як мікродобрива, так і сидерати. Це універсальна опція, що може монтуватися як на посівний комплекс Terrasem, так і на дискову борону, ротаційну борону, штригель і культиватор. За допомогою сівалки Tegosem можна вносити мілку та велику фракцію як насіння, так і добрив з нормою від 0,5 і до 120 кг/га. Окремі мікродобрива на окремих культурах можуть мати вищу ефективність у разі внесення в рядок чи рівномірного розподілення в посівному горизонті. Потік мікродобрив може врізатися в трубу з посівним матеріалом до грибка розподільника (і проводити внесення в рядок) чи за допомогою пластин-відбивачів рівномірно розподілятися між пакером та сошниковою групою.
Для тестування цієї системи в Україні ми заклали 20 демоділянок у різних регіонах. На кожній із ділянок було 5–7 га посіяно за стандартною схемою вирощування озимої пшениці для цього господарства та 5–7 га з унесенням комплексної суміші мікродобрив у рядок. Пари ділянок було посіяно поряд на одному полі. Один-єдиний чинник, що відрізнявся, — додаткове внесення мікродобрив. На цих ділянках проводили агроскаутинг: з осені визначали польову схожість, продуктивне кущення, ступінь весняного кущення та врожайність. На 16 ділянках (80%) різниці у вегетації озимої пшениці з унесенням мікродобрив не помітили.
Європейський ринок добрив має іншу структуру, як порівняти з українським. Є багато невеликих регіональних фірм з власним виробництвом. Для кожного фермера готують суміш, виходячи з його лабораторного аналізу ґрунту та потреб сівозміни. Якщо ви використовуєте готову суміш мікродобрив, то шанси, що в ній будуть саме ті елементи, яких бракує у вашому ґрунті, і саме в тих пропорціях, не перевищують 20%.
Унесення рідких комплексних добрив
Terrasem може бути оснащено системою для внесення рідких комплексних добрив
РКД добре себе зарекомендували за локального внесення із використанням просапної техніки через швидшу доступність і більшу ефективність засвоєння. Логічним кроком було перенесення позитивного досвіду і на техніку для суцільного висіву. Terrasem може бути оснащено системою для внесення рідких комплексних добрив у нормі від 20 до 350 л/га та записом по статистиці внесення по кожному сошнику. Кітон оснащено роздвоювачем потоку. Таким чином, добрива наносять не на зерно, а на обидві стінки борозни, що мінімізує агресивність впливу добрив на посівний матеріал.
Для тестування системи в Україні ми заклали серію дослідів спільно з агрохолдингом. Перший полігон був на Заході з високим рівнем опадів. Порівнювали три види сівби: контрольний без унесення добрив, з унесенням твердих мінеральних добрив NPK в міжряддя і з унесення РКД у рядок. В обох випадках було внесено однакову кількість діючої речовини. Польова схожість на ділянці контролю та на ділянці з унесенням твердих добрив у міжряддя становила 93%, ділянка в РКД в рядок — 89%. Попри низький сольовий індекс РКД і достатню зволоженість ґрунту, контакт насіння з добривами знизив польову схожість на 4%. Перевірка на момент припинення осінньої вегетації виявила коефіцієнт продуктивного кущення на ділянці контролю в 1,54, ділянка з твердими мінеральними добривами — 2,42, з РКД — 2,67. Стартовий азот стимулює кущення, і рідка форма добрив має свої переваги. Густота колосів до обмолоту щодо кількості продуктивних стебел при входженні в зиму на ділянці контролю становила 81%, з унесенням твердих мінеральних добрив — 85%, з РКД — 77%. Посіви з РКД під час весняної та літньої вегетації зазнали більшої редукції пагонів. Якщо врожайність на контрольній ділянці взяти за 100%, то ділянка з унесеним РКД показала врожай в 168%, а ділянка з твердими мінеральними добривами — 187%. Врожайність озимої пшениці з унесенням твердих мінеральних добрив у міжряддя дало вищий урожай на 11%, як порівняти з унесенням РКД у рядок.
Другий полігон був на Харківщині. Основне, чим він відрізнявся від першого полігону, — посів у сухий ґрунт і значно менший рівень опадів упродовж вегетації. Порівнювали чотири види сівби: Terrasem з унесенням твердих добрив у міжряддя, Terrasem з унесенням РКД у рядок, конкурентний посівний комплекс з унесенням твердих добрив у рядок та конкурентний посівний комплекс з унесенням РКД у рядок. У всіх випадках вносили однакову кількість діючої речовини. Польову схожість у 92% (що близько до лабораторної) отримали за сівби Terrasem з унесенням мінеральних добрив у твердій формі в міжряддя без контакту з посівним матеріалом. За внесення РКД у рядок польова схожість знизилась на 5% і становила 87%. Конкурентний посівний комплекс вносить і ТКД, і РКД у рядок. Добрива контактують із посівним матеріалом. Рідка форма менш агресивна, тому вона забезпечує польову схожість у 84%, а тверда — 71%. Чи менше вологи в ґрунті, тим більше знижується польова схожість за контакту з добривами. Також варто зазначити, що питання польової схожості залежить від типу добрив і виду внесення, але не обмежується ним. За однакового внесення РКД у рядок двома посівними комплексами польова схожість відрізнялась на 3% (84 та 87%). Основна різниця — в точності дотримання глибини висіву.
Terrasem має міжряддя 12,5 см, що зменшує конкуренцію між рослинами. Ділянки з обома видами добрив забезпечили коефіцієнт продуктивного кущення у 2. Конкурентний посівний комплекс має міжряддя у 20 см. Внутрішньовидова конкуренція в рядку сильніша, що стримує кущення. Тут КПК 1,75 та 1,72. Посушливі умови весняного та літнього періодів призвели до більшої редукції, як порівняти з першим полігоном. Густота стояння колосів до обмолоту становила близько 50% продуктивних стебел на кінець осінньої вегетації. За 100% урожайності ми взяли ділянку зі стандартною схемою вирощування на підприємстві — конкурентний посівний комплекс і тверді комплексні добрива внесено в рядок. Заміна твердих добрив на рідкі покращила польову схожість, але ці посіви зазнали більшої редукції пагонів у весняно-літній період і врожайність знизилась на 16%. Terrasem з унесенням рідких добрив дала зниження врожайності на 2%, а з унесенням твердих комплексних добрив без контакту з посівним матеріалом — прибавку врожаю в 4%.
РКД має кращу доступність і швидкий ефект, однак ці посіви програють на пізніших стадіях розвитку. Наступний наш дослід був на дослідження поєднання комплексних добрив у твердій та рідкій формах. Дослід проводили на базі підприємства в Чернігівській області. На шести ділянках ми провели порівняння двох різних норм висіву озимої пшениці, двох видів унесення твердих комплексних добрив (локально в міжряддя та врозкид перед посівним комплексом), а також додавання РКД у рядок. Додавання 40 л РКД у рядок на кожній із порівняльних ділянок знижувало польову схожість на 5–10%. Пізня сівба і рання зима стали причиною того, що осіннє кущення не відбулося. Пшениця добрала весняним кущенням і кількість колосів до обмолоту було більшим, ніж кількість продуктивних стебел у зиму. На ділянках із додатковим унесенням РКД весняне кущення було активнішим на 6–10%. За 100% урожайності ми взяли ділянку зі стандартною схемою вирощування на підприємстві — вища норма висіву та 180 кг ТКД у міжряддя. Порівнюючи з нею, ділянка з додаванням РКД показала більшу врожайність на 6%, але на ділянці зі зниженою нормою висіву додавання РКД дало на 10% нижчий урожай. Сумарна оцінка додавання РКД швидше нейтральна: +6%, –10%, +2%. Впливу на врожайність від додаткового внесення РКД не помічено. Максимальний урожай показала ділянка зі зниженою нормою висіву та локальним унесенням у міжряддя 180 кг твердих комплексних добрив.
РКД добре себе зарекомендували за локального внесення із застосуванням просапної техніки через швидшу доступність і більшу ефективність засвоєння. На озимих культурах з довгим періодом вегетації вони програють сухим комплексним добривам. Якщо сівалка вносить в один рядок посівний матеріал та сухі добрива, то перехід на РКД зможе знизити токсичний ефект від добрив і підвищити польову схожість. Якщо ж сівалка добрива вносить у міжряддя, то перехід на РКД з унесенням в рядок буде швидше негативом на польову схожість. РКД дає швидкий ефект, і це повною мірою розкривається на ярих культурах із коротким вегетаційним періодом, як то ярий ячмінь чи яра пшениця.
Унесення добрив у рядок та в міжряддя
Нова генерація Terrasem має подвійний бункер і систему перенаправлення потоків. Це дозволяє вносити добрива в рядок, в міжряддя чи ділити порівну
Нова генерація Terrasem має подвійний бункер у пропорції 60 : 40. У більший відсік бункера засипають те, що висівається з більшою нормою (посівний матеріал чи добрива). Кожен відсік має власний дозатор і систему перенаправлення потоку. Ви можете відміряну норму, підхоплену потоком повітря, направити в сошники для внесення добрив, у сошники для сівби та розподілити потік між ними порівну. Це інженерне рішення відкриває купу нових можливостей: ви можете висівати травосуміш із дрібних і великих фракцій і запобігти сепаруванню посівного матеріалу в бункері; ви можете 100% бункера використати для посівного матеріалу (наприклад, під час сівби сої); ви можете висівати культури з унесенням стартових добрив у міжряддя, в рядок чи розподілити потік добрив порівну між рядком та міжряддям. А в яких випадках який метод внесення добрив краще?
Для тестування цієї системи ми протягом чотирьох років заклали в Україні 24 досліди на озимій пшениці. Порівнювали ділянки, де 120 кг твердих комплексних добрив уносили локально в міжряддя та ділянки, де добрива розподіляли — 100 кг/га вносили локально в міжряддя і 20 кг/га вносили в рядок з посівним матеріалом. У кожному з дослідів ми спостерігали зниження польової схожості на ділянці, де частина добрив потрапляла в рядок. Це зниження було в межах від 4 до 25%. Спостерігалась закономірність — чим менше було вологи в ґрунті, тим більшим було зниження польової схожості. Зниження польової схожості не компенсувалося якимись ефектами на наступних фазах розвитку.
Європейські дослідження показують позитивний вплив унесення добрив у рядок на посівах ярих культур (особливо з коротким періодом вегетації). Вони також зазначають невелике зменшення польової схожості, але воно компенсується активнішим ростом на наступних стадіях розвитку.
На озимих культурах стартове живлення варто вносити в міжряддя. На ярих потрібно ухвалювати рішення про розміщення добрив, виходячи з кількох умов:
• Період вегетації культури. Чим більш ранній сорт чи гібрид, тим більше позитивного ефекту від внесення добрив у рядок;
• Наявність вологи на момент сівби. Чим більше вологи, тим менше зниження польової схожості від добрив у рядку;
• Норма добрив і сольовий індекс. Чим вища норма і чим агресивніші добрива, тим більше сенсу вносити їх у міжряддя.
Нова генерація посівних комплексів Terrasem дає агроному вибір — покласти добрива в міжряддя, в рядок чи розподілити потік 50 : 50. Добрива в рядку дають два ефекти — зниження польової схожості та швидший розвиток культури. Завдання — зменшити перший і збільшити другий.
Кратність унесення добрив
Фосфорні та калійні добрива вносять під основний обробіток раз на сівозміну в обсязі потреби всієї сівозміни (за умови оптимального рН ґрунту та високої ЄКО) чи під кожну культуру під основний обробіток. Далі планують азотне підживлення. На озимих зернових розрізняють чотири підживлення:
• Стартове для стимулювання осіннього кущення;
• По мерзлоталому для стимулювання весняного кущення;
• Під 31-шу фазу для стимулювання колоса;
• Пізнє для підняття якості врожаю.
Останні роки спостерігається тенденція до переходу на два підживлення. Озима пшениця в оптимумі має піти в зиму з густотою стояння продуктивних стебел від 4 до 6,5 млн/га. Такі посіви ще з осені закладають всі продуктивні стебла, що будуть формувати врожай, і весняне кущення для них буде не потрібним. Відповідно, підживлення по мерзлоталому проводять тільки на ослаблених, зріджених посівах. У 2020 році ми заклали 32 демоділянки в різних регіонах України з датою сівби від 15 вересня по 7 листопада. Надалі моніторили розвиток рослин на ключових фазах. Підживлення по мерзлоталому не потребував жоден із посівів Terrasem, у посіві сівалок до порівняння потреба в такому підживленні була на шести ділянках (19%). Якісна сівба з високою польовою схожістю може зняти потребу в підживленні по мерзлоталому.
Пізнє підживлення не гарантує, але збільшує шанси підійняти клас урожаю. Самого підживлення недостатньо, потрібно щоб склався комплекс умов (зокрема, достатня кількість вологи, добре розвинута коренева система, достатня кількість доступних мікро- та макроелементів). За пізнього внесення азоту про стресованій рослині ми ризикуємо знизити врожайність. Таке підживлення має сенс за умови, що шанси на успіх великі, а різниця в ціні між класами зерна перекриває витрати на саме підживлення. Пізнє підживлення пшениці також останні роки проводять усе рідше.
Якщо з озимими ми можемо скоротити кратність унесення добрив до двох, то виникає запитання з ярими: чи можна обмежитися одним унесенням азоту? Відповідь на це запитання отримали в результаті дослідження університету BOКU, що у Відні. Поле з важким суглинком, малий рівень опадів протягом вегетації — 155 мм. Висівали яру пшеницю з нормою 4,3 млн шт./га на глибину 3 см сівалкою Poettinger Terrasem з унесенням добрив. Порівнювали три види добрив: вапняково-аміачну селітру (27%N), карбамід (46%N) та ENTEC (26%N — продукт з амонійною та нітратною формами азоту + стабілізатор амонію). Також порівнювали чотири схеми внесення добрив: а) розкидачем по 40 кг ДР три рази — під передпосівний обробіток, на стимулювання кущення та на стимулювання колосу; б) 40 кг ДР сівалкою в міжряддя та два рази розкидачем по 40 кг ДР для кущення та для колоса; в) 80 кг ДР сівалкою в міжряддя та 40 кг ДР для кущення; г) 120 кг ДР сівалкою в міжряддя.
Результати досліду можна побачити на графіку. За 100% врожайності взято ділянку, де добрива вносили три рази розкидачем. Одноразове внесення 120 кг ДР вапняково-аміачної селітри збільшило врожай на 8% до базового. Локальне внесення в ґрунт зменшило втрати азоту в атмосферу. Максимальної врожайності із застосуванням карбаміду досягнуто на ділянці, де перші 40 кг ДР були внесені сівалкою, а наступні 80 кг розбито на два внесення по 40 кг ДР. За внесення карбаміду врозкид спостерігалися значні втрати азоту в атмосферу (20–35%). За одноразового внесення 80 чи 120 кг спостерігався значний токсичний ефект. ENTEC показав максимальну врожайність за одноразового внесення 120 кг ДР локально в міжряддя. Прибавка врожайності, порівнюючи з базовою, становила + 18%. Локальне внесення мінімізує атмосферні втрати. Дві форми азоту зі стабілізатором амонію забезпечують пролонговану дію з постійною доступністю азотного живлення.
Американські науковці дають такі самі поради. Зокрема, сайт AgPhD пише: «Одноразове внесення азотних добрив із сівбою мінімізує втрати та має найнижчу собівартість. Чи може татка система забезпечити високий урожай? Так, за умови, що ви маєте важкі ґрунти з високою ЄКО. Тобто ваш ґрунт здатний утримувати велику кількість азотних добрив; ви маєте низький рівень опадів, адже інтенсивність промивання азоту залежить від їх кількості; ви не плануєте встановлювати світовий рекорд. Надзвичайно високі норми добрив краще вносити частинами. На легких ґрунтах та/або з високим рівнем опадів краще себе показують схеми з дробним унесенням добрив.
Економічно вигідний сценарій — вносити добрива тільки так, щоб мати максимальну ефективність діючих речовин. Сучасні наукові дослідження стверджують:
• Вносити мікродобрива варто тільки за достатнього забезпечення макроелементами. Додаткове внесення сірки не дає позитивного ефекту за браку азоту. Вносити мікродобрива варто тільки за розуміння потреб рослин, їх браку в ґрунті (або ж тимчасової недоступності особливо на ранніх етапах розвитку рослин, висіяних у прохолодний ґрунт) та оптимізованого вмісту в комерційному продукті;
• На сівалках, що вносять добрива в рядок, переоснащення на РКД збільшує польову схожість, а на сівалках, що вносять добрива в міжряддя, навпаки, зменшують. РКД повною мірою розкриває свої позитивні сторони на ярих культурах;
• За сівби озимих культур добрива варто класти в міжряддя. Для ярих розміщення добрив буде визначатися сортом, вологістю ґрунту та видом добрив;
• За якісної сівби підживлення озимих можна скоротити до двох, а ярих — до одного внесення;
• НЕМАЄ універсальної системи внесення добрив, адже ефективність останньої максимально залежна від індивідуальних особливостей поля та умов вирощування. Сучасна техніка, як Poettinger Terrasem, дає широкі інженерні можливості адаптації під виважені рішення агронома відповідно до оцінювання ситуації. Poettinger Terrasem здатна не лише сіяти найкраще, а й дозволяє отримати максимум ефективності використання добрив.
Володимир МІРНЕНКО, ТОВ «Пьотінгер Україна»
