Боротьба з бур’янами
Розвиток хімічних ЗЗР став основою якісного стрибка у врожайності сільськогосподарських культур. Здавалося, що це ідеальне рішення — контроль бур’янів у міжряддях та рядку, висока продуктивність застосування та широкий спектр діючих речовин. Але з часом все більше почали проявлятися недоліки цього методу. В спеціалізованій пресі все частіше з’являються публікації про негативний вплив хімічних ЗЗР на довкілля. На основі цих досліджень у ЄС заборонено до використання препарати на основі хлорпірифосу, тріасульфурону, параквату й диквату. З 2019 року в Австрії заборонено до застосування препарати на основі гліфосату. Швидкість, з якою хімічні компанії виводять на ринок нові діючі речовини, набагато менша, ніж швидкість, з якою забороняють старі. Таким чином, в інструментах у агронома все менший перелік. Щорічне підвищення цін на гербіциди у євро становить близько 10%. Це означає, що за останні 10 років ціни подвоїлися. Застосування знижених норм привели до виникнення резистентності в низці переліку бур’янів.
З іншого боку, машини для механічного контролю бур’янів еволюціонували. Система автоматичного зміщення до трактора, яким керує камера, дозволяє вести робочі органи максимально близько до рядка. Необробленою лишається вузька смужка в 4 см. Застосування опційних пластикових зірочок дозволяє знищувати бур’ян і в рядку. Покращилась також індивідуальна система копіювання поверхні кожною просапною секцією. Це дає змогу знищувати бур’яни за роботи на мінімальну глибину від 1 см і не пошкоджувати кореневу систему культурних рослин. Сучасні просапні культиватори доволі гнучкі й щодо вибору міжряддя — обробіток можливий за сівби на ширину від 20 до 160 см. Сапати можна майже всі культури.
Застосування опційних пластикових зірочок дозволяє знищувати бур’ян і в рядку
Якою мірою замінювати хімічні обробітки механічними — однозначної відповіді немає. У відкритих джерелах можна знайти результати наукових досліджень з абсолютно протилежними висновками щодо економічної ефективності. В одних умовах беззаперечну перевагу показало два гербіцидних обробітки без механічного, в інших — два механічних без гербіцидного. В переважній більшості досліджень краще себе показує система з першим механічним і другим гербіцидним обробітками. Метааналіз великої кількості досліджень рекомендує таке:
• рішення про поєднання механічного та хімічного обробітків варто ухвалювати, виходячи з конкретних умов на полі;
• чим більше у своєму розвитку культурна рослина випереджає бур’яни, тим ефективнішим може бути механічний обробіток. Якщо бур’яни вкоренилися краще за культурну рослину, то варто застосовувати хімічні препарати;
• з бур’янами, що розмножуються кореневою системою, не варто боротися культиватором. Ротаційна та штригельна борони вириватимуть їх і залишатимуть на поверхні. Також можна боротися хімічно;
• наявність на полі бур’янів з резистентністю — це показник до застосування механічного обробітку;
• погодні умови можуть бути сприятливими для одного обробітку і не сприятливими для іншого;
• механічний обробіток має як переваги, які можна оцінити за впливом на культуру (аерація верхнього шару ґрунту, руйнування ґрунтової кірки, стимулювання мінералізації, сприяння кущенню), так і переваги, вплив яких оцінити важко (контроль резистентності, зниження хімічного тиску на ґрунт, покращення іміджу сільського господарства).
Для ефективного контролю бур’янів лапа має працювати максимально близько до рядка
Розпушування
Міжрядний обробіток не лише контролює бур’яни, а й розпушує ґрунт, що, своєю чергою, має комплекс ефектів. Ґрунтова кірка має багато мілких капілярів, через які збільшується інтенсивність втрати вологи, та практично позбавлена повітряних пор, через які відбувається накопичення вологи й газообмін. Причиною схильності ґрунту до утворення кірки може бути дисбаланс хімічних елементів (зокрема, брак кальцію). В тривалій перспективі це вирішується внесенням відповідних елементів, а в короткій — лише механічним руйнуванням. Знищивши ґрунтову кірку міжрядним обробітком, ми відкриваємо ґрунт для накопичення вологи, руйнуємо капіляри у верхньому шарі, закриваючи вологу глибше, та забезпечуємо кореневу систему інтенсивним газообміном.
Збільшення кількості повітряних пор завдяки міжрядному розпушуванню може допомогти збільшити кількість вологи в ґрунті навіть без опадів. Цей ефект має назву «сухий полив». Тепле повітря містить певну кількість вологи. Вночі температура повітря падає, а з нею зменшується і здатність ґрунту утримувати вологу. Зайва волога осідає росою. Якщо ґрунт твердий, то роса осідає на поверхні поля і випаровується з першими променями сонця. Розпушений ґрунт має багато повітряних пор, і роса осідає на них також. Краплинки роси в ґрунті мають всі шанси там і лишитися. Потрібно зазначити, що для «сухого поливу» самого міжрядного обробітку недостатньо. Потрібно, щоб склалися умови, за яких випадає роса. Наприклад, такий ефект часто фіксується в господарствах поблизу великих водойм, від яких ідуть тумани.
Міжрядне розпушування насичує ґрунт киснем. Кисень інтенсифікує мінералізацію органічної речовини. Поживні елементи з недоступної органічної форми переходять у доступну мінеральну. Саме тому культурні рослини після міжрядного обробітку мають вигляд, як ніби їх підживили. За вмісту органічної речовини в ґрунті на рівні 4% і проведення міжрядного розпушування на глибину в 5 см вивільняється від 10 до 25 кг азоту на гектар. За ціни аміачної селітри 38 000 грн/т, 20 кг азоту буде коштувати 2500 грн. Повна собівартість міжрядного обробітку — 400–450 грн/га. Таке «підживлення» міжрядним розпушуванням має високу економічну ефективність, але потребує розумного підходу. Важливо утримувати баланс органічної речовини в ґрунті й не мінералізувати більше, ніж накопичувати.
Дослід на сої
Австрійський науково-дослідний інститут Landwirtschaftskammer Niederösterreich у 2016 та 2017 роках проводив дослідження на двох сортах групи стиглості 00 (близько 105 днів вегетації) на вплив хімічного та механічного контролю бур’янів. Точний висів із міжряддям 35 см. Чотири дослідні ділянки: з двома внесеннями гербіциду, з двома внесеннями гербіциду та одним міжрядним обробітком, з одним внесенням гербіциду і одним міжрядним обробітком, з двома міжрядними обробітками. Ділянки мали подвійну повторюваність. Усереднену врожайність по ділянках наведено на графіку.
Погода 2016 року була сприятливішою, ніж 2017-го, але в обох випадках найвищий урожай фіксували на ділянках, де проводили два механічних обробітки міжряддя.
Робочі органи та фази розвитку
Просапування міжряддя — це сильний інструмент, і в невмілих руках може спрацювати в мінус.
Для кожної культури є свої оптимальні фази розвитку,
за яких можна проводити міжрядний обробіток
• Оцінюйте умови на кожному полі окремо, щоб ухвалити рішення про хімічний чи механічний методи контролю.
• Механічний контроль бур’янів буде ефективним тільки за умови обробітку максимальної площі поля. А це означає роботу на мінімальній відстані від рядка, роботу, що буде контролюватися камерою та системою зміщення культиватора. Якщо культиватор лишає широку необроблену смугу рядка, то механічний обробіток доведеться комбінувати з хімічним.
• Для кожної культури є свої оптимальні фази розвитку, за яких можна проводити міжрядний обробіток. Просапування на пізніших фазах може спричинити пошкодження кореневої системи культурної рослини та негативно вплинути на врожайність. Наприклад, для кукурудзи міжрядний обробіток можна проводити тільки до фази V4. Перед тим, як пускати культиватор в роботу, пройдіть по полю й оцініть реальну фазу розвитку рослин.
• Оптимальне вікно для просапування доволі вузьке. Важливо не лише вийти в поле в оптимальний час, а й закрити всю площу в допустимий період. Не виділяйте під механічний контроль більше площі, ніж може впоратися наявна техніка. Однією з основних вимог у виборі міжрядного культиватора є його продуктивність. Робочу ширину буде визначати ширина сівалки. Точками впливу є робоча швидкість і витрати непродуктивного часу. Сучасні системи GPS-навігації та зміщення культиватора з камерою контролю рядка дозволяють рухатися швидше. Зручність і простота налаштування, посекційне вимкнення та достатній кліренс на розворотах зменшують непродуктивний час.
• Робочі органи на просапному культиваторі умовно можна поділити на два види: із сильним ефектом вібрації та зі слабким. Лапи на пружинних стійках завдяки вібрації розпушують у більшій зоні, ніж зачіпають фізично. Ефект розпушування від них сильніший, але і ризики пошкодити кореневу систему культурної рослини також більші, особливо на пізніших стадіях розвитку рослини. Візьміть собі за правило: чим пізніше ви проводите міжрядний обробіток, тим меншою має бути робоча глибина та меншим ефект вібрації.
Робочі органи з мінімальним ефектом вібрації мають найнижчі шанси пошкодити кореневу систему
Володимир МІРНЕНКО, ТОВ «Пьотінгер Україна»
