Цей захід об’єднав аграріїв та експертів з усієї України, які працюють над упровадженням відновлювальних методів у землеробстві. Програма була сфокусована на реальному досвіді сільгоспвиробників і науковців, які впроваджують регенеративні практики у своїх господарствах і дослідженнях. Доповідачі й учасники панельних дискусій розповідали про те, як можна зберегти й примножити родючість ґрунтів, які технології працюють найкраще, як інтегрувати сучасні рішення в різних кліматичних зонах та як наука й аграрний бізнес можуть спільно забезпечити здоров’я ґрунтів для майбутніх поколінь.
Через війну й окупацію фермер, організатор конференції Михайло Драганчук змушений був покинути власний дім та господарство.
Михайло Драганчук
«Не всі аграрії готові різко змінити власну систему землеробства. Хтось відмовився від оранки або ж зменшив її обсяги — це вже перший крок. Багато аграріїв почали висівати покривні культури, біопрепарати, різноманітні сівозміни, інтеграцію тваринництва й інше, тобто вони роблять кроки у правильному напрямі. Насправді помилки під час запровадження цієї технології — найкращий учитель. Якщо аграрій хоче покращити якість ґрунту, а не тільки отримати прибуток, то може робити крок назад, щоб потім зробити два кроки вперед. Надмірна категоричність — ворог усьому хорошому», — переконаний Михайло Драганчук.
На запитання: скільки потрібно років господарству з класичною технологією обробітку ґрунту, щоб повністю перейти на технологію no-till, він відповідає:
«Немає жодних стандартів. Якщо є бажання, то виникає сто можливостей для впровадження технології на практиці. Для класичної технології треба набагато більше техніки й витрат. Натомість для no-till потрібна сівалка, яка може посіяти в необроблений ґрунт. Проте не обов’язково її відразу купувати. Нині є значний ринок послуг, де сільськогосподарську техніку можна замовити й подивитися на неї в роботі.
Людський чинник тут визначальний. Є такі аграрії, які за один рік на площі 3000 га змінюють систему обробітку ґрунту. Вони розуміють, що роблять, заздалегідь готуються і вірять в успіх. Однак є й інші аграрії, яким треба ретельно все подивитися. Ми кажемо: якщо є сумніви, то поле краще поділити навпіл для класичної технології та мінімальної, і дивитися на витрати матеріалів для виробництва продукції, проаналізувати стан ґрунту й комплексно оцінити результат. Технологія, яка гармоніює з вашою філософією ставлення до ґрунту і буде рухатися далі — в напрямі збільшення чи зменшення. Тут немає ніяких стандартів», — наголошує організатор конференції ReAgro25.
До слова, в багатьох господарствах уже досягли значної синергії між no-till і біотехнологіями. І це не дивно, адже корисні мікроорганізми та гриби набагато краще почуваються в непорушених ґрунтах, що не зазнають механічного втручання.
«Мікробіологічні препарати з кожним роком стають головним елементом якраз у регенеративному землеробстві. Вони допомагають покращити здоров’я ґрунту завдяки можливостям активізувати його мікрофлору. Сподіватися тільки на природні можливості — це добре, а можна й допомагати. Не треба чекати десятиліття чи століття, а просто додати ті бактерії, які активізують природні процеси», — переконаний Михайло Драганчук.
Біотехнологічні рішення для no-till
Детальніше на сучасних біотехнологічних рішеннях для no-till зупинилася у своєму виступі на конференції та в коментарі для нашого видання комерційна директорка біотехнологічної компанії BTU Тетяна Хоменко. Вона зазначила, що ґрунти за інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарської продукції виснажуються, і скільки б потім мінеральних добрив не вносили, стабільний результат буде нетривалим. Натомість особливістю технології no-till, окрім вирощування сільськогосподарських культур, є покращення властивостей ґрунту. Це співзвучно з місією BTU, яка звучить як «зберігати Землю живою».
За словами пані Тетяни в землеробстві є чинники, на які ми не можемо вплинути, а є ті, що ховаються в ґрунті. Лімітованими є зазвичай погодні умови, а керувати можливо живленням і захистом рослин. Цікаво, а чи можемо ми керувати ризосферою та стресами рослин?
Тетяна Хоменко, комерційна директорка біотехнологічної компанії BTU
У цьому разі важливим питанням є збереження здоров’я ґрунту. Мінімізація обробітку, максимізація живого коріння, збільшення площ під покривними культурами, збільшення біорізноманіття — це все основні принципи для збереження здоров’я ґрунтів. Чим більше різноманіття рослин, тим багатший раціон у мікроорганізмів і тим різноманітніший ґрунтовий мікробіом, а це важливо для стійкості ґрунтової системи. Успіх регенеративного землеробства залежить від знань і вмінь агронома. Важливо розуміти принципи функціонування ґрунтової екосистеми, вміти оцінювати стан ґрунту й застосовувати ефективні методи позитивного впливу на нього.
«У ризосфері існує таке явище, як ризофагія, під час якого рослина поглинає мікроорганізми, які у своїх клітинах містять поживні елементи. Через корінь вони потрапляють усередину. Там рослина їх екстрагує, тобто забирає поживні речовини. І «гола» бактерія без клітинної стінки виходить через кореневі волоски назад у ризосферу, де процес циклічно продовжується. Якщо якихось корисних мікроорганізмів бракує, то це може бути лімітованим чинником. Щоб цього не сталося, рекомендуємо обробляти насіння безпосередньо відібраними ґрунтовими мікроорганізмами з перевіреними властивостями, які одразу потраплять у ризосферу. Відповідно, рослина в результаті матиме потужнішу кореневу систему, більшу вегетативну масу й, відповідно, кращий врожай», — пояснила Тетяна Хоменко.
Як біопрепарати сприяють розвитку покривних культур
Оскільки зміна клімату значно вплинула на вирощування сільськогосподарської продукції й безпосередньо на запаси продуктивної вологи в ґрунті, спеціально для конференції ReAgro було проведено дослідження з вивчення впливу біоінокулянтів на ріст і розвиток суміші покривних культур. Метою дослідження було показати, що мікробіологічні препарати здатні збільшити вегетативну масу рослин, біометричні показники підземної та надземної частин і покращити фотосинтез. Покращивши всі ці показники, рослини матимуть більшу стійкість до кліматичних стресів й утримуватимуть вологу в ґрунті.
Для проведення дослідження застосовували біопрепарати виробництва компанії BTU — Мікофренд–т та Біоінокулянт БТУ-т. Суміш покривних культур складалася з насіння вики звичайної ярої, фацелії, льону олійного, суданської трави, конюшини олександрійської однорічної. Упродовж дослідження було вивчено такі параметри: схожість насіння, біометричні показники та маса рослин, фізіологічні показники покривних культур.
Схема досліду передбачала такі варіанти:
• Контроль — без обробки;
• Варіант 1 — обробка насіння Мікофренд-т із розрахунку 100 г/га;
• Варіант 2 — обробка насіння комплексом біопрепаратів Мікофренд-т + Біоінокулянт БТУ-т з розрахунку 100 г/га.
Установлено, що за обробки насіння біоінокулянтами простежувалося покращення проростання насіння, підвищувались біометричні показники проростків, зокрема за обробки насіння суданської трави Мікофренд-т простежувався приріст кореневої системи 121% до контролю. Значно збільшувалася маса надземної та підземної частин рослин суміші покривних культур. За обробки насіння суміші покривних культур комплексом біоінокулянтів маса кореневої частини перевищила контрольне значення у 2 рази, а надземної частини на 59%. Також помічено позитивний вплив біоінокулянтів на фотосинтетичні процеси в рослинах суданської трави.
Як біотехнології можуть підтримувати здоров’я ґрунтів
Здоров’я ґрунту — це його постійна здатність функціонувати як жива система, підтримувати біологічну продуктивність, покращувати якість повітряного та водного середовища, підтримувати якісні високі врожаї сільськогосподарських культур. Для оцінювання здоров’я та стійкості ґрунту потрібно досліджувати багатство й різноманіття його мікробіому і кількість мікроорганізмів різних груп. Це дозволить відстежити такі головні компоненти: динаміка змін умісту органічної речовини в ґрунті та зміни його мікробіоти (наприклад, накопичення патогенів, аналіз чисельності корисних груп мікроорганізмів). Для оцінювання мікробіому фахівці BTU застосовують не лише класичні методи мікробіології, а й новітні технології, такі як Biotrex та молекулярно-генетичні.
Тож як на практиці працюють мікробіологічні препарати й сприяють відновленню родючості ґрунтів?
За словами Тетяни Хоменко, починати вносити біопрепарати на поля вже потрібно після збирання попередника, оскільки у ґрунті й на рослинних рештках накопичуються збудники хвороб, які несуть загрозу для наступної культури. Тому вкрай важливо на етапі роботи зі стернею знищити джерело інфекції та поповнити ґрунт мікробами-антагоністами, які пригнічують ці збудники. Тут стане в пригоді препарат Екостерн® для no-till, якщо це осінній період після збирання врожаю. У літній період доцільно застосовувати Екостерн® Бактеріальний, який містить тільки стійкі до високих температур бактерії.
Інший шлях потрапляння корисних бактерій і грибів у ризосферу ґрунту, як зазначає пані Тетяна, — це обробка насіння мікробними препаратами. Простий спосіб — при посіві в сівалку чи в спеціальні аплікатори можна додавати мікробні препарати, такі як Мікофренд-т® чи Мікофренд-р® — мікоризоутворюючі продукти, які містить як ризосферні бактерії, що спонукають утворювати мікоризу, так і мікоризний гриб Rhizophagus irregularis (Glomus).
«За внесення під час сівби у сівалку, наприклал, сухого препарату, (середня норма для більшості культур — це 100 г/га) витрати становитимуть всього 180 грн/га. Мікоризація й інокуляція насіння культур стимулює розвиток потужної кореневої системи, що ефективніше засвоює елементи живлення і воду. У результаті можна розраховувати на приріст урожайності на різних культурах у середньому на 10%», — повідомила комерційна директорка компанії BTU.
Також вона розповіла, що з технологією no-till аграрії мають здоровіший ґрунт, який спроможний мінімізувати застосування хімічних фунгіцидів та інсектицидів. На сьогодні вже є господарства, які понад 15 років не застосовують хімічний захист завдяки сівозміні та збалансованому мікробіому ґрунту. До речі, вони й біозахист майже не застосовують, адже в здоровому ґрунті патогени почуваються некомфортно. Проте якщо ж шкідливі об’єкти все-таки з’являються, то їх ефективно можна контролювати такими біологічними препаратами, як Фітоцид і Екостерн Триходерма.
«Для кожного випадку потрібен індивідуальний підхід, бо не існує однієї таблетки від усього. Проте є базові речі, які випробувані в різних умовах, технологіях і сівозмінах. Для прикладу, за даними багаторічних досліджень установили, що застосування Екостерн® дозволяє покращити здоров’я ґрунту, його мікробіом, впливає позитивно на підвищення біорізноманіття та на секвестрацію вуглецю в ґрунті. Це той інструмент, який має бути незалежно від того, яка культура у сівозміні чи технологія. Важливо підтримувати корисну мікробіоту ґрунту на постійній основі, оскільки маємо різні негативні чинники впливу на ґрунти, до яких належить застосування фунгіцидів, гербіцидів, токсичних хімічних речовин, ґрунтообробіток. Вони діють не лише проти патогенів, а й знищують корисні мікроорганізми. Нормальні природні цикли порушуємо, тому маємо й відновлювати!», — переконана Тетяна Хоменко.
____________________
У середньому приріст урожайності після застосування біологічних препаратів становить понад 10%
____________________
Згідно з аналізом дослідної бази BTU — це 15 років досліджень із біопрепаратами, було проаналізовано 2300 дослідів. У середньому приріст урожайності після застосування біологічних препаратів становить більше як 10%. Залежно від культури, методу внесення чи категорії біопродукту отримували від 6 і до майже 20% приросту врожайності. Якщо ж нормалізувати за кілька років більшість процесів, то далі можна вносити біопрепарати в підтримувальному режимі, тобто раз на рік, і не дозволяти нашим ґрунтам втрачати свою біологічну продуктивність.
Підготувала Тетяна Ковальчук
