В економіці це називається інтенсивне виробництво - коли кількісні, якісні та фінансові показники розвиваються паралельно, без збитку жодного з них, або ж простіше - вдала інвестиція. Важливо при цьому пам’ятати про неперервний ланцюг формування доданої вартості. Для прикладу, зупинимося детально на молочній галузі та спробуємо наочно показати, як працює правильний підхід та комплексна робота для економічної вигоди молочного господарства.
У Львові вже третій рік працює некомерційний данський проект «Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні», скорочена назва якого «Агро-Львів». Фахівці проекту працюють якраз над системою надання додаткової вартості фермерській продукції. Дуже добре ланцюг зниження собівартості при підвищенні якості молочної продукції можна простежити на прикладі кількох фермерських господарств та одного переробника.
Йдеться про молочні ферми «Ліщук Н.С.», «Помірки» та ТзОВ «Молокозавод «Самбірський». Фермерські господарства співпрацюють з проектом «Агро-Львів», і кожне з них отримало допомогу - навчальну, консультаційну та грантову (на умовах співфінансування). Зокрема, ФГ «Ліщук Н.С.» одержало 176 тис. грн, яке використало на закупівлю деякого обладнання для кормозаготівлі, облаштування культурного пасовища, придбання породистих корів та реконструкцію фермерських приміщень для утримання молодняку. Для ФГ «Помірки» проект виділив 198 тис. грн на купівлю обладнання для заготівлі кормів, ремонт піднавісу для телят, реконструкцію корівника, придбання молодих телят з метою вирощування молочних корів, а також на облаштування вигульного майданчика для телят.
Грантова програма для фермерів - це перша ланка ланцюга формування доданої вартості молочної продукції. Наступний етап - зниження собівартості на етапі переробки. Саме ці два господарства збувають свою продукцію на Самбірський молокозавод. Керівник підприємства Галина Борівська розповідає: «Нині, на жаль, у нашому регіоні так склалося, що молоко від фермерських господарств становить всього 2-3% від загальної кількості сировини, котра поступає на наш завод. Решта - це молоко від приватних господарств, які утримують 1-3 корови. Таких налічується близько 10 тис. У кожному селі є молокозабірні пункти, 80% яких ми облаштували усім необхідним лабораторним та охолоджувальним обладнанням. Однак це дуже витратно. Важливо знайти шляхи економії на підприємстві, позаяк при такій ситуацій знизити собівартість на етапі заготівлі сировини неможливо. Тут нам допомогли господарі, які професійно працюють в аграрному секторі. В умовах їхньої співпраці з проектом «Агро-Львів» вони повинні були представити свій ринок збуту, а відповідно, познайомили нас з проектом. Саме це дало змогу продовжити ланцюг формування доданої вартості. Ми почали співпрацю з проектом у напрямі зниження внутрішніх витрат».
Зі слів пані Борівської, вже після кількох місяців реалізації проекту на вищезгаданих господарствах результати були помітні на якості та кількості молока. У свою чергу ТзОВ «Молокозавод «Самбірський» вирішило акцентувати на найбільш проблемних питаннях. На разі це - енергозбереження. Адже з кожним роком дорожчають енергоресурси, займаючи щоразу більшу частку у собівартості продукції. «Ми хочемо замінити на підприємстві паровий котел, який працює на природному газі, - продовжує пані Борівська. - Два попередні роки ми робили заміну електрообладнання, зокрема, холодильні установки, які працювали на аміаку, замінили на фреонові, що дало суттєву економію для підприємства. Тепер на черзі зменшення споживання газу. ККД того котла, що ми маємо нині, - 75%, а того, котрий плануємо купити за допомогою співфінансування «Агро-Львів», - 95%. Це дасть змогу суттєво зекономити».
Важливо зазначити, що майже 100% молока в технологічному процесі переробки слід нагрівати до 72-94°С, а це серйозні енерговитрати. Економія на цьому етапі дуже важлива. Новий котел виготовлятимуть на чеському заводі, адаптуючи його під потреби підприємства. Вартість котла становить €75 тис., 30 тис. з яких оплачує «Агро-Львів» як грантова підтримка. Таким чином, дуже просто підрахувати економію після встановлення такого котла: за твердженням фахівців, термін окупності проекту сягає 2,8 року. Повністю закінчити роботи зі встановлення котла планують цього року до початку сезону «великого молока» (травень).
Заходи для поліпшення якості молочної сировини Самбірський молокозавод проводив і раніше. Зокрема, допомогли фермерам купити холодильники та очисне обладнання для сировини, адже надоїти добре молоко недостатньо, потрібно, щоб у такій високій якості воно дійшло до наступного етапу - переробки, оскільки бактерицидний період молока становить 2 год., після чого там починають розмножуватися мікроорганізми, і сировина стає непридатною для переробки. Результат не змусив на себе чекати - фермерські господарства почали здавати на завод значно якіснішу сировину. У цьому випадку також важливий комплексний підхід: придбавши лише фільтри, можна забезпечити тільки очищення, а не якісне збереження молока, відповідно, наявність холодильного обладнання не може убезпечити сировину від розмноження мікроорганізмів після закачування молока у холодильник.
Наступним етапом інвестицій у зниження собівартості кінцевої продукції після енергозбереження на Самбірському заводі буде обладнання для виробництва сиру - повністю автоматизована лінія. Нині ведуться переговори про адаптацію лінії під потужності підприємства.
Отож, нам вдалося вибудувати ланцюг, так би мовити, «життєвий шлях» молока від корови до готової продукції. І щоб він був прибутковим, потрібно працювати над зниженням собівартості на усіх етапах:
- якість тварини, яка дає молоко (здоров’я, якісна молочна порода);
- система годівлі (заготівля якісних кормів, зменшення ручної роботи та людського фактора при кормозаготівлі);
- інфраструктура господарства (умови утримання тварин);
- перехідний етап сировини з господарства до переробника (фільтрувальне та холодильне обладнання, якісне зберігання);
- переробка (економія енерговитрат, продуктивне виробниче обладнання, максимальна автоматизація тощо).
Зі всіх факторів можна зробити ще один, не менш важливий, висновок: потрібні кардинальні реформи молочного тваринництва - як на загальнодержавному рівні, так і у свідомості самих господарів. У розвинених країнах світу практично не збереглося структури приватного сектора у молочному господарстві - поодиноке утримання корів довело свою неефективність. На жаль, у нас перехід до професійної роботи у сільському господарстві відбувається значно повільніше, через що весь ланцюг постачання продукції кінцевому споживачеві зазнає збитків.
Важливе загальне розуміння, що прибутковим та ефективним з порівняно низькою собівартістю та високою якістю молочний сектор може бути тільки тоді, коли у ньому працюватимуть на високому фаховому рівні. Галина Борівська також бачить у нинішній структурі суттєві недоліки. «Для молокозаводу найбільшою проблемою на сьогодні є недостатня кількість молока, - зазначає вона. - І головна її причина - це структура, яка збереглася на теренах Західної України. Є кілька шляхів вирішення цього питання: селяни можуть об’єднуватися у кооперативи або спільно створювати невеликі ферми, як до прикладу, у східних та центральних регіонах України вже практикують будівництво великих товарних ферм… В будь-якому випадку, ефективніше працювати можуть тільки більші господарства, які легше і менш витратно можуть вибудувати систему збуту, розвитку тощо. Це вигідніше ще й з погляду закупівельної ціни на молоко: у нас для населення вона становить 2,30-2,50 грн, а для фермерських господарств - 3,50-3,70 грн/л молока».
Ще один фактор, який суттєво позначається на прибутковості молочного сектору, - сезонність. На так званий сезон «великого молока» (травень-вересень) припадає найбільша кількість сировини, так би мовити, пік виробництва. Натомість в інші періоди сировини бракує. Система доданої вартості дає змогу частково зменшити і цей чинник. Зокрема, з боку фермерських господарств - збільшення надоїв через систему кормозаготівлі та збалансованого раціону.
Коментар
Галина Борівська, директор Самбірського молокопереробного заводу, про особливості виробництва молокопродукції у нинішній ситуації:
- За показниками минулого року товарообіг на нашому підприємстві становив близько 20 млн грн. Щодо кількості переробленої сировини, то ці дані помісячно коливаються відповідно до сезонних показників. У літній період - це 50-60 т молока на добу та до 5 т готової продукції на день. В інші періоди кількість молока значно менша - близько 10 т сировини та відповідне скорочення обсягів виробництва. Збалансувати сезонність ми намагаємося за допомогою сучасного обладнання. До прикладу, побудували сучасну камеру зберігання і дозрівання сирів об’ємом на 200 т, отримавши таким чином змогу виготовлені влітку сири реалізовувати взимку. Минулого року ми придбали також низькотемпературну морозильну камеру, де зберігаємо напівфабрикат масла, з якого взимку виготовляємо спреди. Ці заходи дають змогу трохи вирівняти показники підприємства й адекватно відповідати на попит.
