Важливою умовою досягнення високої урожайності озимої пшениці є впровадження сортів інтенсивного та високоінтенсивного типу, які за своїм генетичним потенціалом здатні забезпечити високий та якісний урожай. Одним з найбільш ефективних та екологічно безпечних шляхів захисту рослин є створення стійких сортів. Проте в генофонді м'якої пшениці недостатньо ефективних генів щодо стійкості до хвороб та шкідників. Тому особливістю вирощування сучасних високопродуктивних сортів озимої пшениці є належний захист від хвороб та шкідників протягом вегетації.
Домінування у сівозмінах нашої країни зернових колосових, різке зниження рівня внесення меліорантів, макро- та мікроелементів, розбалансування за окремими елементами, використання протруйників низької якості створюють умови для розвитку кореневих гнилей. В останні роки виробники зазначають значне підвищення шкодочинності хвороб пшениці, у том числі кореневих гнилей. Цьому сприяє і традиційно низька увага до осіннього періоду розвитку озимої пшениці.
Так, протягом квітня 2011 року проводили визначення стану посівів у низці областей України. Посіви озимої пшениці постраждали у весняний період, і лише у Сумській області з 226 тис. га посівів випало 26 тис. га озимої пшениці. За результатами обстежень встановлено, що загибель посівів озимих культур відбулася у результаті сукупності несприятливих факторів для перезимівлі. Згідно з даними обласного гідрометцентру, подовжений до кінця грудня період осінньої вегетації посівів, підвищені температури (наприклад, у листопаді температура повітря була вищою за багаторічну норму на 4,5-5,0 оС), з високою кількістю опадів та пониженим рівнем фотосинтетично активної радіації зумовили активний розвиток кореневих гнилей, особливо фузаріозної. Це перешкодило оптимальному розвитку вторинної кореневої системи, накопиченню цукрів у рослинах та їх загартуванню перед входженням у зиму. Також відзначу, що мало уваги в багатьох областях країни приділяється впровадженню важливих елементів технології вирощування озимих культур. Так, застосовуються малоефективні проти кореневих гнилей протруйники. Крім того, спостерігається нестача фосфору, калію, елементів редокс-систем рослин - сірки, міді, марганцю, цинку, особливо без урахування сортових відмінностей. Останнє призводить до випадіння ряду сортів, насамперед високоінтенсивного типу.
Активний розвиток кореневих гнилей у господарствах переважної кількості областей країни продовжився і у квітні-травні сезону 2011 року, чому сприяли вищенаведені умови перезимівлі та особливості погодних умов у березні-квітні.
Боротьбі з кореневими гнилями пшениці необхідно приділяти особливу увагу. Кореневі гнилі - загальна назва, яка історично закріпилася за групою захворювань зернових культур, що уражають корені, прикореневу частину стебла, підземне міжвузля, вузол кущіння. Лише в Україні ідентифіковано понад 20 грибів-збудників кореневих гнилей. Незважаючи на схожі симптоми, хвороби спричиняються різними збудниками, тому розрізняють: офіобольоз (збудник Gaeumannomyces graminis (Sacc.) von Arx et Olivier var. tritici Walker), церкоспорельоз або очкову плямистість (Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton), звичайну кореневу гниль (Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker), ризоктоніоз або гострооблямівкову очкову плямистість (Rhizoctonia cerealis van der Hoeven); ризоктоніозну кореневу гниль (Rhizoctonia solani Kuehn), пiтіоз (Pythium spp.), а також кореневі фузаріози, які викликають побуріння основи стебла і фузаріозну кореневу гниль. В Україні на озимій пшениці найбільш шкодочинними є кореневий фузаріоз, церкоспорельоз, звичайна коренева гниль, ризоктоніоз, офіобольоз.
В цілому для виробників зерна у світі боротьбу офіобольозом можна вважати однією з найскладніших проблем. Втрати зерна від офіобольозу за сильного ступеня розвитку хвороби можуть сягати 100%, що відображає і англійська назва захворювання - take all або «забрати все». Але й за незначного ураження кореневої системи хвороба призводить до зниження урожаю. Виявити захворювання без спеціальних методів діагностики в останньому випадку дуже важко - уражуються лише внутрішні тканини кореня, зовнішні залишаються без змін. За даними компанії «Сингента», істотну ефективність проти офіобольозу виявляє єдина діюча речовина з класу стробілуринів - азоксистробін. Наразі він входить до складу нового протруйника Максим Форте 050 FS (Формула М). Дослідження в Україні триватимуть, і в найближчі роки ми сподіваємось отримати підтвердження цієї інформації. У разі сильного розвитку офіобольозу прикоренева частина стебла покривається чорним глянцевим нальотом, який іноді плутають із темно-сірим матовим ураженням церкоспорельозом. Церкоспорельоз (очкова плямистість) найчастіше є першопричиною вилягання посівів озимої пшениці, оскільки сильний розвиток хвороби призводить до переламування стебла біля основи. Але хвороба шкодочинна і за меншого рівня розвитку. Внаслідок ураження руйнуються опорна та провідна системи стебла і зменшується продуктивність колоса. Ефективними в боротьбі з хворобами є обробки посівів фунгіцидами після відновлення вегетації навесні. Симптоми церкоспорельозу легко сплутати із симптомами іншої очкової плямистості - ризоктоніозу. Ця хвороба в пізніших фазах вегетації менш шкідлива, ніж церкоспорельоз, але хімічні засоби боротьби з нею мають низьку ефективність.
Зрозуміло, що високі рівні врожайності можуть бути досягнуті лише за умов забезпечення належного захисту культурних рослин. Тому необхідно вказати на суттєвий недолік вітчизняної системи реєстрації препаратів для захисту посівів у зв’язку з відсутністю порівняння ефективності діючих речовин протруйників до окремих хвороб та шкідників. Це зумовлює невиправдане рекламування та широке застосування протруйників, вироблених у третіх країнах та, відповідно, низький рівень захисту посівів. Звернення до світових баз даних щодо ефективності окремих протруйників, наприклад, до баз The Pesticide Manual, fifteenth edition; National Pesticide Information Center тощо свідчить про суттєві недоліки окремих діючих речовин відомих протруйників щодо якості контролю основних хвороб та низького рівня захисту. Якщо проти сажкових, насамперед твердої та летючої, - доцільно застосовувати тебуконазол, тритиконазол, протіоконазол, флутріафол, дифеноконазол та флудіоксоніл, то проти карликової сажки, за винятком дифеноконазолу, інші діючі речовини протруйників малоефективні.
Складною проблемою є контроль розвитку кореневих гнилей пшениці. Проти фузаріозної кореневої гнилі ефективним є лише флудіоксоніл. Відзначимо дещо меншу активність прохлоразу та протіоконазолу. Інші діючі речовини не можуть забезпечити належного захисту.
Проти гельмінтоспоріозної кореневої гнилі найбільш активними є флудіоксоніл, дифеноконазол, прохлораз. Що стосується пітіозної кореневої гнилі, то тут варто відзначити лише мефеноксам. З офіобольозною кореневою гнилю добре бореться азоксистробін, помірну активність проявляє дифеноконазол.
Проти борошнистої роси та бурої іржі найкраще проявляє себе ципроконазол, проти септоріозу - дифеноконазол, інші фунгіциди мало ефективні.
Таким чином, значна кількість протруйників на ринку України неефективні проти найбільш шкодочинних хвороб рослин озимої пшениці. Жодна з діючих речовин зареєстрованих протруйників не забезпечує належного захисту сходів озимої пшениці від більшості шкодочинних хвороб.
Окремо слід відзначити складність боротьби за допомогою хімічного захисту проти кореневих гнилей. Цю проблему можна віднести до загальносвітових. Тому такі провідні пестицидні компанії світу, як «Сингента», «Байєр» та інші активно виводять на ринки країн-виробників зерна Європейської співдружності, України сучасні багатокомпонентні протруйники на основі декількох високоефективних діючих речовин із фунгіцидною активністю та додаванням до їх складу інсектицидів.
Серед численних вимог до протруйників насіння озимої пшениці варто виокремити високу ефективність, тривалий захист, відсутність фітотоксичності, добру сумісність з іншими препаратами у технологіях вирощування, екологічну безпеку та прийнятну вартість препарату. Небажане застосування для обробки насіння пшениці короткостеблових сортів протруйників, які викликають затримку у розвитку рослин або навіть мають низький рівень фітотоксичності. Лише невелика кількість зареєстрованих в Україні препаратів відповідають цим вимогам.
Ми дослідили дію широкого спектру зареєстрованих в Україні протруйників на розвиток рослин високопродуктивних сортів озимої пшениці. Серед рекомендованих відзначимо ряд продуктів компанії «Сингента» (Швейцарія). Одним із найбільш перспективних є протруйник Селест Топ 312,5 FS т.к.с. з трьома діючими речовинами: неонікотиноїд тіаметоксам 262,5 г/л, фенілпірол флудіоксоніл 25 г/л та тріазол дифеноконазол 25 г/л. Препарат забезпечує надійний та довготривалий захист незалежно від погодних умов із широким спектром контрольованих хвороб і шкідників та попереджає зараження культури вірусними захворюваннями. Особливістю дії препарату є посилений розвиток зернових культур завдяки «вігор»-ефекту.
Згідно з реєстраційними документами препарат допомагає рослинам краще переносити стрес та покращує розвиток кореневої системи. Остання дія є виключно важливою для підготовки рослин до зимового періоду і має вивчатися у широких виробничих дослідженнях. Селест Топ 312,5 FS т.к.с. застосовується на пшениці проти комплексу шкідників та хвороб: хлібної жужелиці, злакових мух, цикадок, попелиць, снігової плісняви, кореневих гнилей, фузаріозу та сажкових хвороб за норми витрат 1,3-1,5 л/т; а на ячмені - проти хлібної жужелиці, злакових мух, цикадок, попелиць, фузаріозних та гельмінтоспоріозних захворювань, плямистостей за норми витрати 1,3-1,5 л/т.
Відзначимо також фунгіцидний двокомпонентний протруйник Сертікор 050 FS т.к.с., який містить 20 г/л феніламіду мефеноксаму та 30 г/л тріазолу тебуконазолу. Препарат контактно-системної дії з терапевтичним ефектом і особливо активний проти Pythium. Звертаємо увагу виробників щодо доцільності його використання на ярих зернових. Застосовується з нормами витрат 0,75-1,0 л/т.
Серед економічних сучасних протруйників слід згадати Максим Стар 025 FS т.к.с., який містить 18,75 г/л флудіоксонілу (фенілпіроли) та 6,25 г/л ципроконазолу (триазоли).
При застосуванні наведених препаратів спостерігався надійний та довготривалий захист злакових культур, незалежно від погодних умов. Формуляція препаратів забезпечує їх збереження на насінні. Колір на оброблених восени протруйниками насінинах чітко спостерігався у квітні-травні навесні. Характерна відсутність фітотоксичності препаратів, котрі застосовувалися навіть у великих дозах (2,0 л/т), що робить їх безпечними та зручними при застосуванні.
Висновки
Основними типами кореневих гнилей озимої та ярої пшениці є гельмінтоспоріозна, фузаріозна, церкоспорельозна, ризоктоніозна, офіобольозна. За середніми даними недобір урожаю зерна від кореневих гнилей становив у сезонах 2009-2011 років 10-85%. Доцільно згадати і про значні випадіння посівів озимих зернових у численних областях України, викликані у сезоні 2010-2011 років розвитком кореневих гнилей, насамперед фузаріозної.
Значна кількість протруйників на ринку України неефективні проти найбільш шкодочинних хвороб рослин озимої пшениці. Жодна з діючих речовин зареєстрованих протруйників не забезпечує належного захисту сходів озимої пшениці від широкого спектра шкодочинних хвороб. Сучасні багатокомпонентні протруйники на основі декількох діючих речовин з фунгіцидною активністю та додаванням до складу протруйників інсектицидів є невід’ємним елементом технологій вирощування зернових.
При застосуванні протруювачів насінняСертікор 050 FS т.к.с. і Селест Топ 312,5 FS т.к.с. спостерігалося зниження ураження сходів кореневими гнилями на 40-100%. Препарати мають широкий спектр контрольованих хвороб і шкідників та попереджають наступне зараження культури вірусними захворюваннями. У численних польових та виробничих дослідах були відсутні ураження сходів фузаріозними кореневими гнилями. За нашими даними, застосування високих доз флудіоксонілу при протруєнні насіння в останні 5 років знижувало потребу використання фунгіцидів для боротьби з фузаріозом колоса.
Протруювачі насінняСертікор 050 FS т.к.с. і Селест Топ 312,5 FS т.к.с. допомагають рослинам краще переносити стрес та покращують розвиток кореневої системи. Доцільно провести широкі виробничі дослідження із визначення сортової специфіки «вігор»-ефекту препарату Селест-Топ та його дії на розвиток кореневої системи.
Для ефективної боротьби з кореневими гнилями та іншими хворобами необхідно відновити сівозміни та забезпечити культурні рослини належними збалансованими системами живлення, звернувши увагу на забезпечення посівів фосфором, калієм, сіркою, мікроелементами. До технологій вирощування озимих культур необхідно додати обов’язкові осінні обстеження посівів та, у разі необхідності, застосування фунгіцидів й інсектицидів восени. Внесення першого фунгіциду навесні необхідно проводити після відновлення вегетації у фазі кущіння одночасно із застосуванням гербіциду.
Таким чином, протруювачі насінняСелест Топ 312,5 FS т.к.с.у дозах 1,3-1,5 л/т,Сертікор 050 FS т.к.с. 0,75-1,0 л/т і Максим Стар 025 FS т.к.с. 1,0-2,0 л/т є перспективними для застосування на основних злакових культурах у рослинництві. Умови вегетаційних сезонів 2009-2011 років ще раз підтвердили необхідність значного посилення ефективності боротьби із кореневими гнилями на посівах озимих культур в Україні, у тому числі шляхом застосування сучасних високоефективних протруйників.
