Близькість до європейського кордону та особливості місцевого рельєфу сформували на Львівщині унікальну для України модель господарювання. Тут навчилися заробляти не на кількості сировини, а на її якості та глибокій переробці. В області практично немає класичного домінування гігантських латифундій — натомість працює близько 1,4 тисячі підприємств, де потужні компанії ділять ринок із гнучкими сімейними фермами.
Для такого динамічного регіону поява власного Дня Поля від Agro Team Expo — це не просто чергова виставка техніки. Це запуск локальної бізнес-платформи, де фермеру не пропонуватимуть абстрактні «машини-гіганти» для степу. У Холодновідці фокус триматимуть на розумній, маневровій техніці, технологіях точного землеробства для невеликих контурів полів, інтенсивному садівництві та інструментах, які дозволяють автоматизувати процеси в умовах дефіциту кадрів.
Головна цінність цьогорічної прем'єри в Холодновідці — локалізація. У самий розпал сезону виробникам не потрібно витрачати час на далеку логістику: усі передові рішення — від енергоефективної техніки в дії до інновацій точного землеробства та гнучких фінансових програм — будуть зібрані на одному майданчику. Це унікальний шанс на власні очі побачити інструменти, які здатні оптимізувати витрати й підвищити рентабельність кожного конкретного гектара.
Як Львівщині вдається утримувати п'яту частину свого ВВП завдяки агросектору, чому релокований бізнес обирає саме цей регіон та які фінансові інструменти готує область для підтримки малих виробників і ветеранів?
Напередодні Дня Поля нам вдалося поспілкувалися з заступником голови Львівської обласної державної адміністрації Юрієм Бучком.
Юрій Бучко, заступником голови Львівської обласної державної адміністрації
? Що сьогодні собою представляє аграрна Львівщина та як вона змінилась за чотири роки повномасштабного вторгнення?
— Основу сільськогосподарського виробництва в Львівській області становлять близько 1,4 тисяч агроформувань різних форм власності та різного масштабу - від сімейних ферм до великих аграрних підприємств. Вони займаються вирощуванням зернових і технічних культур, овочівництвом, садівництвом, а також тваринництвом.
До початку війни кількість таких агробізнесів становила близько 1,2 тис підприємств.
Позитивна динаміка свідчить, що, попри складні умови воєнного часу, агроформування продовжують функціонувати та поступово розвиватися, а підприємницька активність в аграрному секторі зберігається.
Експорт продукції агропромислового комплексу Львівської області в умовах війни залишається стійким. Частка продукції АПК у загальній структурі експорту області становить 36,6% і надалі залишається одним із ключових драйверів зовнішньої торгівлі. Основу експорту формують жири та олії, зернові культури, цукор і кондитерські вироби, плодоовочева продукція та м’ясо.
Окрім сировинної складової, в АПК регіону працюють понад чотири сотні підприємств харчової промисловості. Львівщина давно і послідовно розвивала глибоку переробку та виробництво продукції з високою доданою вартістю. Сьогодні на території області працюють м’ясопереробні, молокопереробні, хлібопекарські та борошномельні виробництва, які забезпечують населення базовими продуктами харчування.
Паралельно активно розвиваються виробництво напоїв, кондитерських виробів, консервної продукції, олії та жирів.
Якщо підсумувати: попри війну та логістичні виклики, аграрний бізнес Львівщини демонструє адаптивність, здійснюючи поступовий перехід від сировинної моделі до продукції з більшою доданою вартістю, що формує основу для подальшого зростання та зміцнення позицій на зовнішніх ринках.
? Якщо підсумувати - то аграрна Львівщина це швидше агрохолдинг чи фермерське господарство?
— Це унікальне, ринково-здорове поєднання великотоварного виробництва та значної ролі дрібних господарств. Близько 62% аграрної продукції виробляють сільськогосподарські підприємства і фермерські господарства, тоді як 38% припадає на господарства населення.
Перші спеціалізуються на виробництві зернових культур, цукрових буряків, ріпаку, соняшнику, сої та м’яса, орієнтуючись як на внутрішній ринок, так і на експорт. Другі відіграють ключову роль у виробництві трудомісткої продукції: на них припадає близько 90% виробництва картоплі, овочів, плодів і ягід, молока та яєць. Крім того, саме в індивідуальному секторі зосереджено близько 80% поголів’я великої рогатої худоби, що робить їх стратегічно важливими для розвитку тваринництва.
Аграрна модель Львівщини представляє собою баланс, в якому великі підприємства забезпечують обсяги та ефективність, а дрібні господарства — продовольчу різноманітність і стабільність.
? Яка частка припадає на АПК в структурі регіональної економіки?
— Агропромисловий комплекс Львівщини формує біля 20% ВВП області, а також забезпечує виробництво понад 4,3% валової сільськогосподарської продукції України.
? Які земельні ресурси забезпечують цей показник?
— Площа сільськогосподарських угідь Львівщини становить 1240 тисяч гектарів, або 56,7% загальної площі території області. Посівна площа сільськогосподарських культур - понад 770 тис. га і щороку зростає за рахунок додаткового залучення ріллі у сільськогосподарський обіг. Цьому сприяє як передача земель в оренду від власників паїв, так і проведення аукціонів на право оренди земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, що дозволяє ефективніше використовувати наявні земельні ресурси.
? Чи корелюється масштаб сільськогосподарського виробництва із надходженнями до місцевого бюджету?
— Так, і цей показник стабільно зростає. На фоні поточних економічних і безпекових викликів в державі важливість такої динаміки важко переоцінити.
За 2025 рік аграріями області сплачено 2,9 млрд грн податків і зборів, що майже на 0,6 млрд грн більше в порівнянні з 2024 роком або на 25%.
Надходження до місцевого бюджету зросли за рахунок збільшення у 2025 році спати ПДФО на 27% (сплачено 1,3 млрд грн). Частка ПДФО в загальній структурі сплачених податків становить 45%.
? Якщо охарактеризувати сільське господарство регіону як роботодавця - який він?
— Винятковий.
Із 2,5 млн населення Львівської області 961,8 тис. осіб, або 39%, становить сільське населення, що зумовлює значну кількість особистих селянських господарств. Серед них чимало таких, які фактично здійснюють виробництво, обробляючи від 2 до 10, а подекуди й до 50 га землі. Кількість самозайнятих у сільському господарстві становить 175,3 тис. осіб, або близько 17% від загальної кількості зайнятого населення області.
Крім того, у галузі працює ще близько 8 тисяч найманих працівників. Вироблена продукція використовується не лише для власного споживання, а й активно реалізується на ринку.
Ми прагнемо підтримати такі господарства та стимулювати їх поступовий перехід до більш організованих форм діяльності, зокрема створення сімейних фермерських господарств. Цей процес уже демонструє позитивні результати: станом на сьогодні в області зареєстровано 158 сімейних фермерських господарств, що є чи не найвищим показником серед регіонів України.
? Львівщина неодноразово ставала ціллю ворога, але тим не менше сприймається як тиха гавань, як для громадян, так і для бізнесів. Скільки підприємств АПК було релоковано в область після лютого 2022 року?
— Після початку повномасштабного вторгнення на Львівщину було релоковано понад 10 підприємств сільськогосподарського та суміжного переробного спрямування з інших регіонів.
Важливо, що частина з них не лише релокувала діяльність, а й створила нові виробництва на території області зокрема, ТОВ «Львівський хлібопекарський комплекс», або придбала діючі господарства, як-от ФГ «ВРЄМЯ» з Донецької області, яке придбало ФГ «Меринос-Захід».
Серед релокованих підприємств представлені як виробники рослинницької і тваринницької продукції, так і переробні підприємства, що виготовляють снеки, джерки, фіточай, какао, кондитерські вироби та хліб.
Релокація аграрних підприємств є значно складнішою порівняно з переробними, оскільки потребує формування нового земельного банку, оформлення прав на землю та об’єднання ділянок у цілісний масив. Це вимагає значних часових і фінансових ресурсів, а також не завжди дозволяє відновити попередній рівень ефективності через різницю у ґрунтових умовах, інфраструктурі, логістиці та кадровому забезпеченні.
Водночас приклади успішної адаптації, як-от «СНЕК ТРЕЙД ЮЕЙ», релокованого з Київщини на Львівщину у 2022 році, свідчать про здатність підприємств швидко відновлювати та навіть нарощувати виробництво, виходити на нові ринки збуту та зміцнювати експортні позиції.
? За останні роки сума коштів, що виділяються з обласного бюджету на підтримку аграрного сектору економіки є чи не найбільшою серед інших областей України. Чому підтримка АПК була визначена як пріоритет?
— Місцева влада і депутати обласної ради добре розуміють важливу роль сільського господарства, що складає значну частку в виробництві внутрішнього валового продукту регіону.
На підтримку аграріїв у 2026 році з обласного бюджету виділено 22 млн грн. В основному кошти спрямовано на підтримку сільськогосподарських виробників, які займаються скотарством.
У 2026 році також продовжується реалізація напряму підтримки з часткового здешевлення фінансового лізингу для оновлення сільськогосподарської техніки та обладнання.
Окремий акцент зроблено на підтримці ветеранів війни — для них передбачено можливість компенсації витрат на придбання основних засобів виробництва. Крім цього, у 2026 році в області запроваджено новий напрям фінансової підтримки для суб’єктів підприємництва, які вирощують овочеві культури (за винятком картоплі), баштанні та бобові культури (крім сої). Підтримка надаватиметься у вигляді дотації на 1 гектар оброблюваних площ.
Головний акцент в обласній програмі зроблено на підтримку мікро-, малих та середніх суб’єктів підприємництва, які займаються сільськогосподарським виробництвом.
Але треба констатувати, що аграрний бізнес - винятково активний та не покладається виключно на державну підтримку. Лише за 9 місяців 2025 року аграріями області залучено 2,3 млрд грн внутрішніх капітальних інвестицій. У 2026 році в області продовжується реалізація ще 21 інвестиційного проєкту в аграрній сфері.
? Чи можна трактувати День Поля, проведення якого підтримує Львівська обласна адміністрація як складову інвестиційного розвитку сільського господарства регіону?
— Безумовно. Ми виходимо з того, що часи планової економіки давно минули, а професіонали галузі самі найкраще розуміють свої пріоритети та потреби. Держава підтримує ініціативи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва та його прибутковості та вітає загальногалузеві заходи, які сприяють впровадженню інновацій та обміну досвідом. Чудово, що Львівщина стане майданчиком для таких Expo і сільгосптоваровиробники матимуть можливість ознайомитись із новітніми рішеннями та технологіями не покидаючи межі області.
? Якого ефекту для аграрної галузі регіону ви очікуєте від Дня Поля ”АГРО ЛЬВІВ” 2026?
— Впевнений, що кожен аграрій-відвідувач візьме із цієї події щось своє, відповідно до своїх потреб. Зі свого боку ми підтримуємо та стимулюємо будь-яку бізнес-активність в аграрній галузі, яка спрямована на підвищення спроможності сектору, збільшення кількості робочих місць та у підсумку - зміцнення української держави.
Довідково
Розмова з заступником голови Львівської обласної державної адміністрації Юрієм Бучком наочно доводить: аграрний сектор області впевнено ламає старі стереотипи. Сьогодення вимагає від фермера бути не просто виробником сировини, а гнучким бізнесменом, який прораховує логістику до європейського кордону, інвестує в глибоку переробку та ефективно працює на кожному гектарі.
Проведення дебютного Дня Поля «АГРО ЛЬВІВ» 2026 у селі Холодновідка — це логічна відповідь на запит ринку. Agro Team Expo створює не просто виставковий майданчик, а унікальну екосистему, де малі сімейні ферми, релоковані підприємства та великі агрокомпанії зможуть знайти точкові рішення під свої потреби.
Започаткування такої традиції саме на Львівщині — це інвестиція у фінансову стійкість усього регіону, який формує п'яту частину свого ВВП завдяки праці на землі. Попереду два дні інтенсивного нетворкінгу та демонстрацій — час запускати нові технології в дію!
До зустрічі в полі!
